Постанова Київський апеляційний суд № 759/428/26
від 22.05.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 759/428/26 Головуючий в суді І інстанції - Новик В.П.. Провадження № 33/824/2285/2026 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 травня 2026 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М. секретар: Сіваєва Ю.В., за участю: особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Константинова О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Константинова Олексія Геннадійовича на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 19 березня 2026 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Як встановлено судом першої інстанції, 03.01.2026 приблизно о 21 годині 05 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Шевроле» державний номерний знак НОМЕР_2 на вул. Зодчих, 44 в м. Києві, будучи обмеженим у праві керування транспортним засобом, а саме - постановою головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Степів Ю.О. від 20.08.2020 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №2/359/2101 виданого 03.11.2016. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 19 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір, який становить 665 гривні 60 коп. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що сплатив усі борги та закрив виконавчі провадження. В свою чергу, адвокат Константинов О.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що про наявність будь-яких обмежень у праві керування транспортним засобом ОСОБА_1 до моменту зупинки його працівниками поліції, не був обізнаний про заборону на керування транспортними засобами. Про наявність такої постанови державного виконавця щодо встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами останній не знав та її копії не отримував. Проте, після того, як ОСОБА_1 дізнався про наявність вище зазначеної постанови, він почав вирішувати питання щодо її скасування та звернувся до виконавця, з метою її скасування. У результаті чого, 26.03.2026 головним державним виконавцем, було скасовано обмеження, що існували у ОСОБА_1 у рамка виконавчого провадження № 52812445, і яку він не міг подати вчасно до суду першої інстанції, як доказ про відсутність існування обмежень. Відтак, оскільки у матеріалах справи відсутні належні, достовірні та допустимі докази прямого умислу у діях ОСОБА_1 на керування транспортним засобом при наявності тимчасового обмеження такого права, про що водій був не обізнаний, що свідчить про відсутність суб`єктивної сторони даного правопорушення, сторона захисту вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, а тому на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Константинова О.Г., які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Так, згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ч. 3 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців. Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. На противагу доводам апеляційного прохання, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, підтверджується перш за все письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться: - в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №558300 від 03.01.2026, складеному у відповідності до ст. 256 КУпАП, яким зафіксовані обставини вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, та який підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень та заперечень; - в постанові головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Степів Ю.О. від 20.08.2020 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №2/359/2101 виданого 03.11.2016; - у відеозаписі з боді-камери поліцейського, на якому зображені події, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення; - зобов`язанні ОСОБА_1 від 03.01.2026, відповідно до якого він зобов`язався не керувати транспортним засобом до вирішення вказаного питання в органах державної виконавчої служби. Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, що узгоджуються між собою, є допустимими, належними та достатніми та всі встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, суддя місцевого суду правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним, що ОСОБА_1 порушив ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» та його дії за ч. 3 ст. 126 КУпАП кваліфіковані правильно. Доводи апелянтів про те, що ОСОБА_1 не знав про наявність постанови державного виконавця про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, тому суд повинен був закрити дане провадження - є безпідставними. Так, постанова про обмеження у праві керування транспортними засобами була винесена ще в 2020 році, та на день складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП, ОСОБА_1 був боржником у виконавчому провадженні, щодо якого діяло застосоване державним виконавцем обмеження у праві керування транспортними засобами як захід, направлений на стимулювання боржника виконати судове рішення. ОСОБА_1 знав про відкриття виконавчого провадження і про наявність заборгованості. Але, як він зазначив в суді апеляційної інстанції, він не був згоден з розміром заборгованості. Як, вбачається із наявного в матеріалах справи відеозапису з боді-камери поліцейського, ОСОБА_1 в бесіді з поліцейським повідомляє, що йому цікаво чому обмеження не знімають, що підтверджує обізнаність про обмеження його у праві керування транспортними засобами, однак свідомо керував транспортним засобом при наявності тимчасового обмеження такого права. Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Разом з тим, відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Під час апеляційного розгляду, суду було надано копію постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Частюкова В.О. від 26.03.2026, відповідно до якої заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 погасив у повному обсязі, та було скасоване тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, яке було встановлено Постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 20.08.2020 № 52812445 Головного державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Степів Ю.О. За даних обставин, враховуючи дані про особу ОСОБА_1 , вважаю за можливе пом`якшити адміністративне стягнення ОСОБА_1 до попередження. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_1 - адвоката Константинова Олексія Геннадійовича - задовольнити частково. Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 19 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 - змінити. Пом`якшити застосоване до ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці на адміністративне стягнення у виді попередження. В іншій частині постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 19 березня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Рудніченко