Ухвала ККС ВС № 303/2824/21

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2026 року м. Київ справа № 303/2824/21 провадження № 51-2377 ск 26 Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянула касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 29 травня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, встановила: Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 травня 2026 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність органу досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021078040000061 від 04 лютого 2021 року, що полягала у не здійсненні дій (допит свідків, витребування документів, вирішення питання про арешт майна). Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 29 травня 2026 року за апеляційною скаргою ОСОБА_4 відмовлено у відкритті апеляційного провадження, на підставі ч. 4 ст. 399 КПК. У касаційній скарзі скаржник порушує питання про перевірку вищезазначеного судового рішення в касаційному порядку. Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку про таке. Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що зазначеною статтею Конституції України гарантується право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, виходячи з чого КПК визначає, в яких випадках і які саме рішення підлягають перегляду в апеляційному порядку. Встановлення законодавцем обмеження права на апеляційне оскарження окремих судових рішень, якими не завершується розгляд кримінального провадження по суті, має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції, та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади. Такі обмеження права на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування встановлені законодавцем у статтях 309, 392 КПК. Відповідно до ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом. Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом. Частиною 1 ст. 309 КПК визначено перелік ухвал слідчих суддів, які підлягають апеляційному оскарженню під час досудового розслідування. За змістом ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 травня 2026 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність органу досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021078040000061 від 04 лютого 2021 року, що полягала у не здійсненні дій (допит свідків, витребування документів, вирішення питання про арешт майна). Разом з цим, вказана ухвала слідчого судді не зазначена в переліку ухвал слідчих суддів, передбаченому ч. 1 ст. 309 КПК, які підлягають апеляційному оскарженню. Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження. Отже, відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку, що ухвала слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 травня 2026 року є рішенням, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, а тому діяв відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК і постановив законне, обґрунтоване, належно вмотивоване судове рішення, з яким погоджується і колегія суддів касаційної інстанції. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду вважає, що обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність їх перевірки за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги, доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 29 травня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3