Постанова КГС ВС № 904/3867/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2026 року м. Київ cправа № 904/3867/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Васьковського О. В. - головуючого, Огородніка К. М., Погребняка В. Я., за участі секретаря судового засідання Аліференко Т. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Первушин Ю. Ю.) від 09.01.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду (головуючий - Фещенко Ю. В., судді: Джепа Ю. А., Соп`яненко О. Ю.) від 23.03.2026 за заявою боржника ОСОБА_2 про неплатоспроможність фізичної особи. Учасники справи: представник кредитора ( ОСОБА_1 ) - не з`явився; представник боржника - ОСОБА_2., особисто, Круглий В. В., адвокат; за участі арбітражного керуючого Хандуріна Д. В.

1. Короткий зміст вимог 1.1. 01.08.2023 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив: відкрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 (далі - Боржник) за її заявою за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ввести процедуру реструктуризації боргів Боржника, мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначити керуючим реструктуризацією боргів Боржника арбітражного керуючого Хандуріна Дмитра Вікторовича тощо. 1.2. 20.09.2023 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив: завершити попереднє засідання у справі про неплатоспроможність Боржника, внести до реєстру вимог кредиторів Боржника вимоги кредитора ОСОБА_1 (далі - Кредитор) на суму 5 368 грн 00 коп. (судового збору із позачерговим задоволенням та на суму 9 981 574 грн 45 коп. заборгованості із задоволення у другу чергу, а також призначити підсумкове судове засідання у справі. 1.3. 20.10.2023 арбітражний керуючий Хандурін Д. В. подав від імені зборів кредиторів Боржника клопотання про закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність Боржника, яке обґрунтовано ухваленням зборами кредиторів Боржника відповідного рішення від 06.10.2023. 1.4. 25.10.2023 Кредитор також подав заяву про закриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржниці на підставі пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ (з урахуванням доводів, вказаних у клопотанні керуючого реструктуризацією, що подане 20.10.2023), в обґрунтування якої, з посиланням на аргументи в заяві арбітражного керуючого Хандуріна Д. В. про закриття провадження у цій справі, зазначив про надання Боржником у справі недостовірних відомостей щодо його доходів та членів його сім`ї, що зумовлює сумніви у добросовісності Боржниці. 1.5. 20.05.2025 Кредитор також подав клопотання про закриття провадження у цій справі на підставі норм частини сьомої статті123 КУзПБ, яке обґрунтоване недобросовісністю Боржника через неналежне декларування ним майнового стану, а саме не відображення у деклараціях 2022-2023 років факту отримання Боржницею 30 000 грн 00 коп., які вона сплатила на рахунок Кредитора; а також обставинами бездіяльності арбітражного керуючого щодо перевірки майнового стану Боржника, що у сукупності зумовило відсутність погодженого Боржником та схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів Боржниці у строки, встановлені законом (протягом трьох місяців з дня введення у справі процедури реструктуризації).

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій 2.1. Справа переглядалась судами неодноразово. 21.01.2025 Верховний Суд за результатами розгляду касаційної скарги Кредитора на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 (залишену без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2024) про визнання Боржника банкрутом касаційну скаргу задовольнив частково, скасував постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2024 та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції. 2.2. При новому розгляді справи 09.01.2026 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив постанову (залишену без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2026) про: відмову у задоволенні клопотання Кредитора про закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність Боржника, припинення процедури реструктуризації боргів Боржника та повноважень керуючого реструктуризацією боргів Боржника арбітражного керуючого Хандуріна Д. В., визнання Боржника банкрутом, введення відносно Боржниці процедури погашення боргів з призначенням керуючим реалізацією майна Боржника арбітражного керуючого Хандуріна Д. В. 2.3. Судові рішення мотивовані: відсутністю схваленого Кредитором плану реструктуризації боргів Боржниці, попри сплив встановленого законом строку для подання суду та затвердження ним такого плану; запереченням Кредитором відповідних дій та пропозицій Боржниці; відсутністю у неї можливості погасити заборгованість перед Кредитором на інших, ніж визначені нею в плані умовах, попри працевлаштування; що зумовлює перехід до іншої процедури у цій справі з прийняттям рішення про визнання Боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів Боржника, однак свідчить про відсутність підстав для закриття провадження у справі з підстав недобросовісної поведінки Боржниці, аргументи Кредитора про що неодноразово були предметом оцінки судами у цій справі, зокрема і касаційним судом.

3. Встановлені судами обставини 3.1. Матеріали справи містять план реструктуризації боргів Боржника від 27.09.2023, що містить пропозицію погашення боргів протягом 60 місяців в сумі 300 000 грн 00 коп. (по 5 000 грн 00 коп. кожного місяця) та списання суми заборгованості. 3.2. 09.12.2023 керуючий реструктуризацією боргів Боржника арбітражний керуючий Хандурін Д. В. подав до суду результати опитування учасників зборів кредиторів у справі. 3.3. 06.10.2023 шляхом опитування відбулися збори кредиторів Боржника, на яких збори кредиторів прийнято рішення про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів, доцільність закриття провадження у даній справі (пункт 6.4 опитування). 3.4. Матеріали справи містять додаткові пояснення Боржниці від 16.11.2023 за змістом яких вона запропонувала внести зміни до плану реструктуризації. 3.5. Верховний Суд в постанові від 21.01.2025 у цій справі № (пункт 70) вказав, що Боржниця разом з керуючим реструктуризацією розробила план реструктуризації боргів, також на пропозицію суду розробила та долучила до матеріалів справи додатковий план реструктуризації, в якому переглянуто та збільшено суму компенсації, а під час процедури погашення боргів Боржниця розробила та запропонувала укласти мирову угоду. 3.6. До матеріалів справи додано схвалений Боржником 18.02.2025 Додатковий план реструктуризації боргів, який передбачає погашення 600 000 грн 00 коп. протягом 60 місяців та списання боргів та докази працевлаштування, наказ № 6-к про прийняття на роботу від 21.01.2025 та трудовий контракт. Сума окладу Боржниці згідно з наказом становить 19 500 грн 00 коп. 3.7. До матеріалів справи Боржниця додала довідку, яка підтверджує факт її працевлаштування до БО "БФ "Міжнародний рух єдності" з 23.01.2025, розмір заробітної платні за січень та лютий разом склав 25 434 грн 78 коп. на місяць, з яких утримується податок в сумі 5 850 грн 00 коп. Сума до отримання за період січень (з 23 числа місяця) та лютий 2025 становить 19 584 грн 78 коп. 3.8. 12.03.2025 від керуючого реструктуризацією Хандуріна Д.В. клопотання про приєднання до матеріалів справи документів: повідомлення про скликання зборів кредиторів Боржниці, протокол зборів кредиторів від 10.03.2025, додатковий план реструктуризації боргів Боржника, проміжний звіт керуючого реструктуризацією та звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди. 3.9. 31.03.2025 Боржник надіслав для долучення до матеріалів справи копію довідки щодо працевлаштування та розміру заробітної плати та виписку по рахунку. 3.10. 11.04.2025 керуючий реструктуризацією боргів Боржника арбітражний керуючий Хандурін Д. В. надіслав клопотання про приєднання до матеріалів справи результати опитування учасників зборів кредиторів. 3.11. 11.04.2025 представник кредитора подав клопотання про зміну додаткового плану реструктуризації боргів. 3.12. 11.04.2025 керуючий реструктуризацією боргів Боржника арбітражний подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів: результати опитування учасників зборів кредиторів від 09.04.2025 № 02-01/681, згідно з якими учасники зборів кредиторів прийняли рішення розглянути та прийняти до відома план реструктуризації боргів Боржника, погодженого Боржницею 18.02.2025 (питання № 4), проголосували з приводу питання порядку денного: пункт № 5 - 5.1. схвалити Додатковий план реструктуризації боргів Боржниці, погодженого нею 18.02.2025 - проти; пункт 5.2. Відмовити у схваленні Додаткового плану реструктуризації боргів Боржниці, погодженому нею 18.02.2025, та зобов`язати керуючого реструктуризацією звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання Боржниці банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника - проти; пункт 5.3. Відмовити у схваленні Додаткового плану реструктуризації боргів Боржниці, погодженому нею 18.02.2025, зобов`язати керуючого реструктуризацією звернутися до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність - проти. Позиція кредитора обґрунтована тим, що він має пропозицію подати до суду клопотання про зміну додаткового плану реструктуризації від 18.02.2025 у частині збільшення розміру суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів та зменшення суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб. 3.13. 11.04.2025 Кредитор подав клопотання про зміну додаткового плану реструктуризації боргів Боржниці від 18.02.2025 та запропонував змінити додатковий план реструктуризації боргів Боржниці від 18.02.2025 у частині збільшення розміру суми, яка щомісяця буде виділятися протягом 60 місяців для погашення вимог кредиторів, до 21 987 грн 00 коп. та зменшити суму, яка щомісяця протягом 60 місяців залишатиметься Боржниці на задоволення побутових потреб, до 3 028 грн 00 коп. 3.14. 14.04.2025 Боржниця надала суду письмові пояснення, за змістом яких не погодилася із пропозицією кредитора та зазначила, що клопотання про збільшення суми до 21 987 грн 00 коп., яка щомісяця буде виділятися протягом 60 місяців для погашення вимог кредиторів, є очевидно таким, що задоволенню не підлягає, оскільки такий розрахунок кредитора направлений на те, щоб Боржниця не змогла виконати план реструктуризації та у кредитора були підстави звернутись до суду з клопотанням з клопотанням про закриття провадження у справі на підставі частини третьої статті 128 КУзПБ, що і є метою кредитора при зверненні з цим клопотанням. Щодо зменшення до 3 028 грн 00 коп. суми, яка щомісяця протягом 60 місяців залишатиметься Боржнику на задоволення побутових потреб, то Боржниця зазначила, що потребує не менше 5 015 грн 00 коп. щомісяця. 3.15. 15.04.2025 керуючий реструктуризацією боргів Боржника арбітражний керуючий Хандурін Д. В. подав заяву про участь у справі про неплатоспроможність Боржника, а 19.05.2025 надіслав документи: - клопотання щодо розгляду звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороду; - клопотання про приєднання до матеріалів справи результати опитування зборів кредиторів у цій справі. 3.16. 20.05.2025 представник кредитора подав клопотання про закриття провадження, твердження в якому були предметом судового розгляду під час постановлення ухвали від 06.12.2025, яка переглядалася судами апеляційної та касаційної інстанцій і залишена в силі. У постанові від 21.01.2025 Верховний Суд надав остаточну оцінку тим самим твердженням Кредитора, які він навів в клопотанні про закриття провадження у цій справі, поданому 20.05.2025. 3.17. Ухвалою від 12.11.2025 прийнято рішення про відмову у задоволенні клопотання представника Кредитора, адвоката Молочок А. О. про зміну додаткового плану реструктуризації боргів Боржниці від 18.02.25, зборами кредиторів не було схвалено погодженого Боржником плану реструктуризації боргів (з урахуванням додаткових планів). 3.18. Господарський суд дослідив та проаналізував погоджений план реструктуризації боргів з урахуванням змін та доповнень на виконання вказівок в постанові Верховного Суду у цій справі (пункт 73) про надання оцінки не лише діям кредиторів щодо незатвердження плану реструктуризації боргів протягом тривалого часу, а й надати оцінку діям Боржника щодо сумлінного виконання ним своїх обов`язків Боржника, зокрема щодо подання ним виконуваного плану реструктуризації боргів, який би врахував й інтереси кредитора, з`ясувати, чи відображені у плані реструктуризації усі відомості, що передбачені статтею 124 КУзПБ. 3.19. Під час провадження процедури визнання неплатоспроможною Боржниця працевлаштувалася та запропонувала план реструктуризації боргів, виходячи із об`єктивних обставин та фінансових можливостей. 3.20. Матеріали справи містять заяву на участь у справі про банкрутство арбітражного керуючого Хандуріна Д.В. від 14.04.2025 зі згодою на призначення керуючим реалізацією майна Боржниці у разі ухвалення постанови про визнання її банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника (із додатками). 3.21. 26.11.2025 арбітражний керуючий Хандурін Д. В. подав до суду додаткові пояснення щодо призначення керуючого реалізацією. 3.22. 11.12.2023 представника кредитора ОСОБА_1 адвокат Коваленко О. В. подав заяву, згідно з якою погоджується з кандидатурою керуючого реалізацією Хандуріна Д. В. для продажу майна Боржниці. 3.23. У зв`язку із надходженням на адресу арбітражного керуючого Хандурін Д. В. вимоги представника кредитора ОСОБА_1 адвоката Терпишної К. про скликання зборів кредиторів від 26.11.2025 для вирішення питання щодо пропозиції призначення керуючого реалізацією майна, у разі прийняття господарським судом рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів Боржника керуючий реструктуризацією вирішив скликати збори кредиторів та провести їх шляхом опитування: направив відповідне повідомлення від 27.11.2025 та запропонував порядок денний Зборів кредиторів шляхом опитування планується винести питання: пропозиція щодо призначення керуючого реалізацією майна Боржника у разі прийняття господарським судом рішення про визнання її банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника; а у разі виникнення питань щодо порядку, наявність пропозицій (в т.ч. кандидатури арбітражного керуючого), заперечень до порядку денного або організації проведення зборів кредиторів, запропонував повідомити/надіслати пропозиції керуючому реструктуризацією - арбітражному керуючому Хандуріну Д. В. до 18 год 00 хв. 01.12.2025. 3.24. За результатом проведених зборів кредиторів від 09.12.2025 збори проголосували проти питань порядку денного: № 1 запропонувати господарському суду Дніпропетровської області кандидатуру арбітражного керуючого Хандуріна Д. В. призначити керуючим реалізацією майна Боржника у 2 цій справі про неплатоспроможність у разі прийняття господарським судом Дніпропетровської області рішення про визнання Боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів; № 2: схвалити звіт від 01.12.2025 арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у цій справа. 3.25. Згідно з поясненнями керуючого реструктуризацією боргів на запитання суду пропозиції щодо інших кандидатур арбітражного керуючого для обговорення на зборах кредиторів для призначення у цій справі не надходило. У справі відсутня пропозиція зборів кредиторів щодо кандидатури керуючого реалізацією майна Боржник та немає згоди інших арбітражних керуючих, крім заяви арбітражного керуючого Хандуріна Д. В., щодо виконання повноважень керуючого реалізацією у разі відкриття господарським судом процедури погашення боргів Боржника.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги 4.1. 13.04.2026 кредитор, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2026 та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2026 і ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі про неплатоспроможність Боржниці на підставі пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ та частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 5.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки: - апеляційний суд при вирішенні питання про наявність підстав для переходу до процедури погашення боргів неправильно застосував норми пункту 1 частини сьомої статті 123 та частини 11 статті 126 КУзПБ, не врахувавши висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм, викладених у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 та у постанові тієї ж судової палати від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, допустивши неправильне розуміння обсягу та змісту нового розгляду справи після скасування попередніх судових рішень постановою Верховного Суду від 21.01.2025 (в пунктах 73 та 82), а саме не здійснивши оцінку причин неподання схваленого плану реструктуризації, не дослідив добросовісність Боржниці з урахуванням нових обставин (зокрема, отримання доходів від цінних паперів, які не були включені до плану та не розкриті належним чином) та не надав оцінки економічній обґрунтованості плану, який передбачає погашення лише 600 000 грн 00 коп. за наявності загальної суми визнаних вимог кредиторів в 9 986 942 грн 45 коп. (з відповідним списанням 94 % заборгованості); - суд першої інстанції не вжив жодних заходів для з`ясування, чи змінився майновий стан Боржниці за час, що минув після попереднього розгляду справи (з 2023-2024 років до моменту нового розгляду у 2025 році), не витребувавши актуальних відомостей про доходи та активи Боржниці, не перевіривши наявність інших джерел доходу, крім заробітної плати, фактично прийнявши рішення на підставі доказів, зібраних ще у 2023-2024 роках, та документів, наданих самою Боржницею без належної їх перевірки, а апеляційний суд не усунув такі недоліки; - тоді як згідно з відповіддю Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.01.2026, яка була отримана арбітражним керуючим на його запит після ухвалення постанови судом першої інстанції (09.01.2026 року) та подана до апеляційного суду, коли про відповідні обставини Кредитор зазначив в апеляційній скарзі, Боржниця у 2025 році додатково отримувала пасивні доходи від цінних паперів (код доходу 129): у червні 2025 року та у вересні 2025 року, що свідчить про наявність у неї інвестиційного портфеля (акцій, облігацій, корпоративних прав), що є додатковими активами та джерелом доходу. 5.2. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі також є положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ, частини третьої статті 269 та пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України у подібних правовідносинах щодо оцінки повноти та достовірності інформації про майновий стан боржника, коли офіційні відомості Державної податкової служби, які отримані після ухвалення рішення судом першої інстанції, свідчать про наявність у боржника додаткових активів та доходів, що не були досліджені судом. 5.3. Крім цього, за аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд всупереч вимогам статті 316 ГПК України не виконав вказівки у постанові Верховного Суду від 21.01.2025 у цій справі щодо оцінки умов та змісту плану реструктуризації Боржника, дослідження причин неподання погодженого Боржником та схваленого Кредитором плану реструктуризації: чи пов`язані такі причини з діями Боржниці у вигляді відсутності реального наміру здійснювати виконання зобов`язань перед Кредитором згідно з наданим планом реструктуризації, чи з вини кредитора.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи 6.1. Керуючий реструктуризацією боргів Боржника арбітражний керуючий Хандурін Д. В. та Боржниця у відзивах на касаційну скаргу заперечують аргументи в касаційній скарзі, з підстав, які загалом аналогічні мотивам в оскаржуваних судових рішеннях, наголосивши на тому, що: - скаржник будує значну частину доводів на відповіді податкового органу щодо доходу за кодом 129 та на припущенні щодо можливого володіння Боржницею цінними паперами, які однак були створені як докази після ухвалення постанови суду першої інстанції від 09.01.2026 та не були прийняті апеляційним судом як додаткові докази, тоді як відповідні обставини можуть оцінюватися у процедурі погашення боргів, але не під час касаційного провадження; - вказівки Верховного Суду постанові від 21.01.2025 виконані і вимоги статті 316 ГПК України не порушені - суди не встановили обставин для застосування норми пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ; - приписи частини одинадцятої статті 126 КУзПБ передбачають дискрецію суду, а не автоматичне закриття провадження у справі про неплатоспроможність; - доводи касаційної скарги не свідчать про існування невирішеної правової проблеми; - процесуальна поведінка скаржника не свідчить про порушення судами норм права; - доводи Кредитора щодо невиконання вказівок касаційного суду щодо дослідження причини неподання погодженого Боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів спрямовані на переоцінку доказів та встановлених судами обставин.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права Щодо наслідків несхвалення кредиторами плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність та підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття процедури погашення боргів 7.1. Предметом касаційного дослідження є перевірка правомірності визнання Боржниці банкрутом та введення відносно неї процедури погашення боргів без закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність з підстав стверджуваної Кредитором у справі недобросовісності Боржниці через виявлені в неї активи, які не враховані у запропонованому неї плані реструктуризації боргів у цій справі. У зв`язку з цим Суд звертається до визначених КУзПБ правил, умов та порядку затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, а також підстав для визнання боржника банкрутом у справі про неплатоспроможність фізичної особи. 7.2. Передусім Суд зазначає, що особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою п`ятою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ. Зокрема, розділом ІІІ Книги п`ятої КУзПБ врегульовано реструктуризацію боргів боржника - фізичної особи. За наведеним у статті 1 КУзПБ визначенням, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. Згідно з положеннями КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та має строковий характер, про що зазначається в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника разом із зазначенням строку підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (частина п`ята статті 119 КУзПБ). 7.3. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду щодо застосування зазначених норм КУзПБ, зокрема викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника. 7.4. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою обмежує інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України). 7.5. Щодо плану реструктуризації боргів боржника, який розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника (частина перша статті 124 КУзПБ), то загальні вимоги до цього плану встановлено у статті 124 КУзПБ, виконання їх є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів. 7.6. При цьому, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає: - закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ); - відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ); - дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ). Так, зокрема нормами частини одинадцятої статті 126 КУзПБ передбачено, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. 7.7. При цьому Суд наголошує, що за приписами частин першої, сьомої, пункту 7 частин восьмої, одинадцятої статті 126, частини першої статті 130 КУзПБ, якими визначена вимога щодо погодження боржником і схвалення кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, як однієї із обов`язкових передумов та етапів для переходу суду до затвердження такого плану у справі про неплатоспроможність, а також наслідки несхвалення кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, не допускається примушення як до погодження боржником, так і до схвалення кредитором (кредиторами) плану реструктуризації боргів боржника, відповідно не допускається затвердження плану реструктуризації на умовах кредитора (кредиторів), з якими боржник не погоджується та які не відповідають його майновому стану, а також на умовах боржника, якщо з погодженими ним умовами в плані не погоджуються кредитори (кредитор). 7.8. Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з частиною сьомою статті 123 цього Кодексу (щодо прямо визначених законодавцем підстав для прийняття судом рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи) свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування. Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ (висновки Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20). 7.9. Водночас судам слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів. 7.10. За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду. При цьому очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей. 7.11. За таких обставин, однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб. 7.12. Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність. При цьому Верховний Суд зауважив, що хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п`ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов`язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ. 7.13. Тобто частина одинадцята статті 126 КУзПБ передбачає окрему підставу для закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, зокрема, конкретизує момент, з якого вона підлягає застосуванню. Однак положення наведеної норми не виключають можливість закриття провадження з підстав, передбачених іншими нормами КУзПБ, а також не встановлюють універсального правила щодо вирішення питання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність з усіх без винятку підстав лише після спливу тримісячного строку з дня відкриття провадження у такій справі. Інший підхід не відповідав би принципу процесуальної економії господарського судочинства через невиправдане зволікання з вирішенням відповідного питання навіть у тих випадках, коли наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність (крім передбачених частиною 11 статті 126 КУзПБ) є очевидною, що могло б призвести з одного боку до додаткових витрат боржника у процедурі неплатоспроможності, а з іншого боку до безпідставного затягування дії мораторію на задоволення вимог кредиторів тощо. 7.14. Водночас положення частини одинадцятої статті 126 КУзПБ кореспондуються з частиною першою статті 130 цього Кодексу, згідно з якою господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120-ти днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника. Системне тлумачення частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у взаємозв`язку з пунктом 2 частини четвертої статті 122 цього Кодексу приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов`язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 КУзПБ (подібні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 25.11.2025 у справі № 921/240/23). При цьому за змістом частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо: протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника; зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника. Водночас, наведена норма статті 130 КУзПБ не повинна застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ. 7.15. У цьому зв`язку Суд акцентує, що приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 цього Кодексу є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи; а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів. 7.16. Наведені висновки (пункти 7.2- 7.15) узгоджуються із правовою позицією, послідовно викладеною у постановах Верховного Суду від 01.11.2022 у справі № 904/6042/20, від 17.01.2023 у справі № 914/3085/21, від 08.12.2022 у справі № 916/1941/21, від 25.11.2025 у справі № 921/240/23, від 18.02.2026 у справі № 915/70/25 тощо, а також у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 та від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, і Суд не вбачає підстав для відступу від них у цій справі. 7.17. У розвиток правової позиції (викладеної у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20) Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погшення боргів боржника. 7.18. Враховуючи викладене та встановлені судами обставини у цій справі, з урахуванням вказівок Верховного Суду у постанові від 21.01.2025 (пункти 3.1-3.9), а саме: - розроблення Боржницею разом з керуючим реструктуризацією плану реструктуризації боргів, з подальшим, за пропозицією суду, розробленням та долученням до матеріалів справи додаткового плану реструктуризації, в якому переглянуто та збільшено загальну суму та щомісячні суми компенсації кредитору ОСОБА_1 ; - працевлаштування Боржниці з метою здійснення зазначених виплат; - надання доказів на підтвердження джерела та розміру доходів Боржниці; Суд погоджується з висновками судів в оскаржуваних рішеннях про добросовісну поведінку Боржниці у цій справі щодо надання відомостей про свій майновий стан, щодо розроблення та надання для схвалення Кредитору та на затвердження суду плану реструктуризації боргів Боржниці, внесення змін до якого потребувало часу. У цьому висновку Суд враховує, що внесення змін до такого плану, а відповідно і відтермінування подання на затвердження суду такого плану передбачено нормами частини сьомої статті 126 КУзПБ. 7.19. Дійшовши наведених висновків щодо добросовісної поведінки Боржниці у цій справі, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 5.1) з посиланням, зокрема на обставини отримання Боржницею доходів від цінних паперів, відомості про які не були включені до плану реструктуризації та не розкриті належним чином, у зв`язку з чим Суд зазначає про таке. Скаржник, пославшись на відомості у відповіді Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.01.2026 щодо отримання Боржницею у червні та вересні 2025 року пасивних доходів від цінних паперів, окрім того, що не врахував надходження відповідних доказів та відомостей у справі після ухвалення у цій справі оскаржуваної постанови суду першої інстанції 09.01.2026 (пункт 2.2), не зазначив при цьому і обставин та часу придбання Боржницею цих активів. Зокрема, скаржник не зазначив відомостей щодо наявності у Боржниці зазначених активів станом на дату відкриття провадження у цій справі, до або на момент подання нею або первісної редакції плану реструктуризації, або редакції цього плану з урахуванням змін та доповнень від 18.02.2025. Також скаржник не зазначив про отримання Боржницею пасивних доходів від таких цінних паперів у відповідний період, які б могли вказувати на недобросовісність Боржниці у наданні нею у цій справі відомостей стосовно власного майнового стану (майно, доходи та витрати), що має значення для оцінки і умов плану реструктуризації боргів, і підстав для закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність за правилами приписів пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ. 7.20. Такі висновки спростовують, а тому зумовлюють відхилення Судом і інших аргументів скаржника (пункт 5.3) щодо невиконання апеляційним судом вказівок у постанові Верховного Суду від 21.01.2025 у цій справі щодо оцінки умов та змісту плану реструктуризації Боржника, дослідження причин неподання погодженого Боржником та схвалення Кредитором плану реструктуризації у цій справі. 7.21. При цьому Суд враховує, що скаржник не зазначає також і розміру зазначених доходів Боржниці (пасивних доходів від цінних паперів), зокрема такого розміру, який би вказував на фінансову можливість Боржниці визначити у плані реструктуризації боргів загальну суму та щомісячні суми компенсації кредитору ОСОБА_1 у іншому (більшому) розмірі, що істотно відмінний від запропонованого Боржницею (пункти 3.5- 3.7), зокрема у розмірі, запропонованому Кредитором (пункт 3.13), який би спростовував визначені у наданому Боржницею плані її фінансові можливості з погашення вимог Кредитора. Дійшовши цього висновку, з урахуванням висновку в пункті 7.19 цієї постанови, Суд відхиляє також інші аргументи скаржника (пункт 5.2), а саме про необхідність формулювання у цій справі висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ, частини третьої статті 269 та пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України щодо оцінки повноти та достовірності інформації про майновий стан боржника, коли офіційні відомості Державної податкової служби, які отримані після ухвалення рішення судом першої інстанції, свідчать про наявність у боржника додаткових активів та доходів, що не були досліджені судом. 7.22. Таким чином, враховуючи встановлені судами обставини спливу встановленого законом строку для подання суду на затвердження схваленого Кредитором плану реструктуризації боргів Боржниці, незгоди і Кредитора, і Боржниці з пропозиціями один одного щодо умов плану реструктуризації (пункти 3.12, 3.14, 3.17 цієї постанови) та висновки про недопущення затвердження плану реструктуризації на умовах кредитора (кредиторів), з якими не погоджується боржник, а також на умовах боржника, якщо з погодженими боржником умовами в плані не погоджуються кредитори (кредитор) (висновки у пункті 7.7 цієї постанови), Суд погоджується з висновками судів в оскаржуваних судових рішеннях щодо застосування у цій справі за приписами частини першої статті 130 КУзПБ наступної за законом процедури, а саме визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника. 7.23. Таким чином доводи скаржника про наявність підстав для скасування як постанови апеляційного суду, так і постанови про визнання Боржниці банкрутом із застосуванням процедури погашення боргів у цій справі не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню. Отже висновки судів в оскаржуваних постановах зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи. 7.24. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України, оскільки заявлені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані постанови апеляційного суду та суду першої інстанції підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані. 7.25. Дійшовши висновку про незадоволення касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника. Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального господарського суду від 23.03.2026 та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2026 у справі № 904/3867/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. В. Васьковський Судді К. М. Огороднік В. Я. Погребняк