Ухвала КГС ВС № 918/783/25

УХВАЛА 18 червня 2026 року м. Київ cправа № 918/783/25 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кондратової І. Д., розглянув касаційну скаргу Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 19.02.2026 (суддя Горплюк А. М.) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 (головуюча - Мамченко Ю. А., судді: Мельник О. В., Хабарова М. В.) у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" до Рівненської міської ради про стягнення збитків в розмірі 3 964 748,37 грн. ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовом до Рівненської міської ради (далі - відповідач) про стягнення збитків в розмірі 3 964 748,37 грн.

2. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 25.03.2002 ВАТ "Рівнефармація" придбало у відповідача будівлю (споруду, приміщення) загальною площею 322,2 кв.м, що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 15, до складу якого входило нежитлове приміщення 229,7 кв.м першого поверху та нежитлове приміщення 92,5 кв.м підвального приміщення, що вбудовані в чотирьох поверховий цегляний житловий будинок. Позивач вказує, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 29.04.2024 у справі № 918/1358/23 вказаний договір купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) визнано недійсним в частині включення в загальну площу нежитлових приміщень площі 90 кв.м, що являється протирадіаційним укриттям № 67779 та зобов`язано позивача повернути Рівненській міській раді спірне приміщення. Зазначене рішення виконано повністю, відтак вказує, що наслідком визнання недійсним (у вищезазначеній частині) договору купівлі-продажу, є отримання позивачем від відповідача грошового еквіваленту частини сплаченого за договором купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна, що відповідає вартості підвального приміщення, яке було частиною цього об`єкту нерухомого майна, та витрат, необхідних на його утримання, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом. 3. 19.02.2026 Господарський суд Рівненської області ухвалив рішення, яке залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026, яким позов задовольнив частково; стягнув з відповідача на користь позивача збитки у вигляді вартості нерухомого майна у розмірі 3 380 000,00 грн та 38 854,97 грн судового збору; в іншій частині позовних вимог - відмовив.

4. Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 16.03.2026, яке залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026, заяву позивача про розподіл судових витрат - задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині вимог заяви - відмовлено. 5. 12.06.2026 відповідач звернувся до Верховного Суду через систему "Електронний суд" з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 19.02.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 у цій справі скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

6. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та установив, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, викладених статтею 290 ГПК України, тому наявні підстави для залишення її без руху з огляду на таке.

7. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

9. Таким чином правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

10. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

11. Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

12. У касаційній скарзі скаржник не визначає передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень та відповідного їх обґрунтування.

13. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні узгоджуватися з визначеними скаржником підставами касаційного оскарження судових рішень.

14. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

15. Також відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

16. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

17. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми (підпункт 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

18. Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

19. Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

20. Як убачається з касаційної скарги, відповідач не погоджується з оскаржуваними судовими рішеннями, якими задоволено позов в частині стягнення 3 380 000,00 грн, таким чином саме ця сума є оспорюваною.

21. Відповідно до вимог касаційної скарги заявник за подання касаційної скарги з урахуванням коефіцієнту для пониження розміру ставки судового збору мав сплатити судовий збір у розмірі 81 120,00 грн (3 380 000,00 грн х1,5% х 200 % х 0,8).

22. До касаційної скарги заявник не додав документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

23. Таким чином, скаржнику необхідно сплатити зазначену суму судового збору та надати суду оригінал відповідної платіжної інструкції.

24. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

25. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Керуючись нормами статей 174, 234, 288, пункту 5 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 19.02.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 у справі № 918/783/25 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом: - привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 12-14 цієї ухвали; - уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншому учаснику справи, надавши суду докази такого надіслання з урахуванням положень статті 42 ГПК України; - надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 81 120,00 грн.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя І. Кондратова