Постанова Східний апеляційний господарський суд № 917/1859/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2026 року м. Харків Справа № 917/1859/25 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Склярук О.І. за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В. представники сторін у судове засідання не з`явились розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вх. №1116 П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.04.2026 (повний текст складено 30.04.2026) у справі № 917/1859/25 за позовною заявою Акціонерного товариства «Полтаваобленерго», 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, код ЄДРПОУ 00131819, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтапрайм», 18002, м. Черкаси, вул. Святотроїцька, 55А, код ЄДРПОУ 40641169, про визнання укладеною додаткової угоди, ВСТАНОВИВ: 30.09.2025 Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (далі - позивач) через систему "Електронний суд" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтапрайм" (далі відповідач), в якій просить визнати укладеною Додаткову угоду №3 до Договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу "під ключ" №1245 від 15.02.2024 в редакції, викладеній у прохальній частині позову. Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від укладення Додаткової угоди №3 до Договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу "під ключ", підготовленої позивачем на виконання Розпорядження НКРЕКП від 22.07.2025 №115-р "Про усунення порушень АТ "Полтаваобленерго", яке є обов`язковим для виконання учасниками ринку електроенергії. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.04.2026 відмовлено у задоволенні позову. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено наявності передбачених законом чи договором підстав для внесення змін до договору про нестандартне приєднання в судовому порядку. Суд установив, що сторони уклали договір про нестандартне приєднання №1245 від 15.02.2024, усі послуги за ним були надані позивачем у повному обсязі, що підтверджується повідомленням про надання послуги з приєднання від 25.12.2024 та додатковою угодою №2, якою сторони підтвердили належне виконання договору. Місцевий господарський суд зазначив, що позивач посилався на положення статті 651 ЦК України, однак не навів і не довів жодної із передбачених цією нормою підстав для зміни договору, зокрема не встановлено ані істотного порушення договору відповідачем, ані істотної зміни обставин, якими сторони керувалися під час його укладення. Суд також не виявив підстав для застосування статті 652 ЦК України щодо зміни договору у зв`язку з істотною зміною обставин. Крім того, суд звернув увагу, що договір допускає внесення змін лише у визначених ним випадках, а Кодекс систем розподілу містить вичерпний перелік підстав для внесення змін до договору про нестандартне приєднання. Позивач не послався на наявність таких підстав, а судом їх також не встановлено. Також суд виходив із того, що спірною додатковою угодою фактично передбачалося збільшення вартості приєднання з 791 252,40 грн до 2 097 260,40 грн після повного виконання договору та завершення надання послуги. На переконання суду, позивач фактично намагався покласти на відповідача нові грошові зобов`язання, які не були передбачені погодженими сторонами умовами договору, що є недопустимим після виконання договору та закінчення строку його дії. Врахувавши відсутність передбачених законом і договором підстав для зміни умов договору, а також те, що спірний договір був належним чином виконаний сторонами, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання укладеною додаткової угоди №3 та відмовив у задоволенні позову в повному обсязі. Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить апеляційний суд рішення Господарського суду Полтавської області по справі № 917/1859/25 від 21.04.2026 скасувати, прийняти нове рішення, яким внести зміни до договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу «під ключ» №1245 від 15.02.2024, шляхом визнання укладеною Додаткової угоди №3 в редакції, запропонованій апелянтом. В обґрунтуванні апеляційної скарги, скаржник зазначає, що: - за результатами планової перевірки НКРЕКП встановила, що об`єктом приєднання фактично був не окремий об`єкт зарядної інфраструктури, а існуючий комплекс споруд АЗС, а тому застосування пільгового режиму для станцій зарядки електромобілів було неправомірним. У зв`язку з цим НКРЕКП констатувала порушення АТ «Полтаваобленерго» вимог Кодексу систем розподілу та ліцензійних умов. Розпорядженням НКРЕКП від 22.07.2025 №115-р позивача було зобов`язано усунути виявлені порушення та здійснити нарахування складової плати за приєднання потужності замовникам, у тому числі ТОВ «Нафтапрайм». На думку апелянта, це рішення Регулятора є обов`язковим до виконання відповідно до Закону України «Про НКРЕКП». Виконуючи обов`язкове розпорядження НКРЕКП, АТ «Полтаваобленерго» здійснило перерахунок вартості послуги приєднання та направило відповідачу пропозицію укласти додаткову угоду №3, якою передбачалося приведення договору у відповідність до висновків Регулятора та до вимог законодавства. Відповідач не надав жодної відповіді на пропозицію про укладення додаткової угоди, фактично ухилившись від приведення договірних відносин у відповідність до вимог НКРЕКП та чинного регулювання; - суд першої інстанції не врахував, що внесення змін до договору було ініційовано не довільно, а на виконання обов`язкового для ліцензіата рішення НКРЕКП. Позивач вжив усіх необхідних досудових заходів: провів перерахунок, підготував новий розрахунок плати за приєднання та направив відповідачу проект додаткової угоди для підписання. Апелянт наголошує, що ним було здійснено комплекс дій, спрямованих на приведення договірних відносин у відповідність до висновків перевірки та приписів Регулятора, однак відповідач безпідставно не погодився на внесення відповідних змін до договору. Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду. У судове засідання від 08.06.2026 представники сторін не з`явились. Про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином. На початку судового засідання апеляційним судом встановлено, що від Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» надійшло клопотання про розгляд справи №917/1859/25 без участі представника позивача. Колегія суддів, порадившись на місці, дійшла висновку про можливість продовження розгляду справи за відсутності представників сторін, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. При цьому суд враховує наявні у матеріалах справи докази, достатність поданих сторонами письмових пояснень для вирішення спору по суті, а також відсутність обставин, які б унеможливлювали подальший розгляд справи в даному судовому засіданні. Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини справи. Відповідач ТОВ «Нафтапрайм» 15.02.2024 подав заяву до АТ «Полтаваобленерго» про приєднання електроустановки певної потужності об`єкта «Будівля автозаправної станції №4» за адресою: м.Кременчук, вул.Пугачова Вадима, 4а (а.с.9-11). У заяві про приєднання відповідачем зазначено вихідні дані щодо параметрів електроустановок, а саме: мета приєднання: зміна технічних параметрів(п.19); призначення електроустановки: споживання (п.20); замовлена до приєднання потужність: 970 кВт станція зарядки автомобілів, 30 кВт - АЗС (п.22); величина максимального розрахункового навантаження: 970 кВт станція зарядки автомобілів, 30 кВт - АЗС (п.23); рівень напруги в точці приєднання: 10 кВ (п.24); категорія надійності: ІІІ категорія (п.25); відомості щодо встановлення точки приєднання (межі балансової належності електроустановок замовника та ОСР) на території земельної ділянки замовника: не заперечую, (п.31); інформація про бажання замовника здійснювати проектування лінійної частини приєднання: ОСР (п.32). Послуга з нестандартного приєднання надається на підставі типового договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу «під ключ» або з проєктуванням лінійної частини приєднання замовником, який є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за відповідною типовою формою, наведеною в додатку 2 до цього Кодексу (далі - договір про нестандартне приєднання). Договір про приєднання вважається укладеним з дати подання замовником належним чином оформленої заяви про приєднання. Відповідно до п. 4.1.2 КСР, ОСР не має права відмовити в приєднанні електроустановок замовника до системи розподілу за умови дотримання замовником вимог та процедури приєднання, визначених у цьому розділі. Типовий договір про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу "під ключ" між сторонами вважається укладеним 15.02.2024, йому присвоєно номер №1245. Відповідно до п.2.1 договору (а.с.12-14), за цим договором виконавець забезпечує надання послуги з приєднання електроустановок об`єкта замовника (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта замовника від точки забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електрозабезпечення і проєктної документації та здійснює підключення електроустановок об`єкта замовника до електричних мереж системи розподілу на умовах цього договору Згідно з пунктами 7.1, 7.2 договору, усі спірні питання, пов`язані з виконанням цього договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. У разі недосягнення згоди спір вирішується в судовому порядку відповідно до законодавства України. Відповідно до пункту 9.1 договору, умови цього договору можуть бути змінені в частині строків та порядку оплати послуги з приєднання сторонами, які оформляються додатковими угодами до нього. Пунктом 9.2 договору передбачено, що усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються сторонами письмово в паперовій формі та підписуються уповноваженими особами обох сторін. Цей договір може бути змінений у разі внесення змін або скасування нормативно-правових актів, що регулюють питання приєднання. У такому випадку сторони погоджуються з тим, що виконавець вносить відповідні зміни до цього договору та оприлюднює їх на власному вебсайті. Якщо замовник не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з дня оприлюднення змін до нього, вважається, що замовник погодився зі змінами з дати його оприлюднення на офіційному вебсайті виконавця. На підставі поданої відповідачем заяви про приєднання, 23.02.2024 AT "Полтаваобленерго" видано технічні умови нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок будівлі АЗС №4 (а.с.16-18). AT "Полтаваобленерго" здійснено розрахунок вартості плати за нестандартне приєднання до електромереж, відповідно до якого розмір плати за нестандартне приєднання «під ключ» електроустановок замовника з урахуванням ПДВ складає 659,377 тис.грн, повна вартість послуги з нестандартне приєднання «під ключ» електроустановок замовника з урахуванням ПДВ становить 791,2524 тис.грн., в т.ч. складова плати за приєднання потужності 40 392,00 грн, вартість лінійної частини приєднання 750 860,40 грн (з ПДВ). Сторони погодили вартість послуг у розмірі 791 252,40 грн саме за приєднання потужності 30кВт для АЗС, а розрахунок плати за приєднання 970 кВт для станції зарядки автомобілів не здійснювався на підставі п.5 ст.5 ЗУ «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів». Вказаним Законом, серед іншого, визначено, що тимчасово, до 01.01.2025, розрахунок плати за нестандартне приєднання до електричних мереж оператора системи розподілу станцій зарядки електромобілів суб`єкта господарювання, що здійснює діяльність з надання послуг із зарядки електромобілів, передбачає лише складову плати за створення електричних мереж лінійної частини приєднання. Також, пунктом 24 Постанови НКРЕКП №352 (в редакції на момент укладення Договору) було визначено, що ОСР здійснює приєднання станцій зарядки електромобілів суб`єкта господарювання, що здійснює діяльність з надання послуг із зарядки електромобілів та/або установок зберігання енергії замовників до 01.01.2025 без плати за приєднання потужності. Додатковою угодою №1 від 14.03.2024 сторони узгодили порядок розрахунків по договору; додатковою угодою №2 від 26.12.2024 сторони продовжили строк оплати послуг до 03.03.2025 та внесли зміни до технічних умов листом №13.89/18899 від 15.08.2024. У період з 27.05.2025 по 25.06.2025 НКРЕКП проводило перевірку дотримання АТ "Полтаваобленерго" вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, за результатами якої складено Акт №141 від 25.06.2025 (а.с.19-23, т.1). НКРЕКП дійшла висновку про те, що здійснення АТ «Полтаваобленерго» приєднання (збільшення величини дозволеної до використання величини потужності) існуючих об`єктів , які не є станціями зарядки автомобілів, без виставлення замовникам до сплати ними складової плати за нестандартне приєднання плати за приєднання потужності, свідчить про порушення ліцензіатом вимог: - підпункту 26 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу № 1470 щодо обов`язку ліцензіата надавати послуги з приєднання електроустановки замовника до системи розподілу електричної енергії з урахуванням положень статті 21 Закону України «Про ринок електричної енергії» за умови дотримання замовником вимог кодексу Документ сформований в системі «Електронний суд» 30.09.2025 5 систем розподілу, а саме: пункту 4.3.6 глави 4.3 розділу IV Кодексу, яким встановлено, що ОСР проводить розрахунок вартості плати за нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу з проектуванням лінійної частини приєднання замовником до електричних мереж відповідно до Методики (порядку) формування плати за приєднання; - пункту 24 Порядку, яким визначено, що ОСР здійснює приєднання станцій зарядки електромобілів суб`єкта господарювання, що здійснює діяльність з надання послуг із зарядки електромобілів (далі - станція зарядки електромобілів), та/або установок зберігання енергії замовників до 01.01.2025 без плати за приєднання потужності, а також порядок оплати замовниками послуг з приєднання установок зберігання електричної енергії, зокрема у вигляді авансових платежів вартості плати за приєднання враховуючи відсутність необхідності сплати ними складової плати за приєднання потужності, а також визначено, що приєднання станцій зарядки електромобілів передбачає окрему лінійну частину приєднання. Розпорядженням НКРЕКП №115-р від 22.07.2025 "Про усунення порушень АТ "Полтаваобленерго", зобов`язано позивача, серед іншого, здійснити нарахування складової плати за приєднання потужності замовниками послуг з приєднання (збільшення величини дозволеної до використання потужності існуючих об`єктів, які не є станціями зарядки автомобілів), в т.ч. стосовно відповідача, про що у термін до 29.08.2025 повідомити НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Полтавській області з наданням копій підтвердних документів (а.с.36-37, т.1). На виконання розпорядження НКРЕКП від 22.07.2025 №115-р, АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» здійснило нарахування складової плати за приєднання потужності замовнику послуги з приєднання (збільшення величини дозволеної до використання потужності існуючих об`єктів, які не є станціями зарядки електромобілів), та листом №13.89/18902 від 15.08.2025 направило на адресу ТОВ «НАФТАПРАЙМ» пропозицію про внесення змін до Договору, в частині викладення в новій редакції Розрахунку плати за приєднання до електричних мереж, шляхом укладення додаткової угоди №3 від 15.08.2025. Зокрема, запропоновано внести зміни в Договір з 15.08.2025 шляхом викладення розрахунку плати за приєднання (який є додатком №2 до Договору №1242 від 15.02.2024) в новій редакції та визначити вартість плати за приєднання електроустановок Замовника до електричних мереж системи розподілу Виконавця в розмірі 2 097 260,40 грн (з ПДВ). Відповідач на вказану пропозиція жодним чином не відреагував. Позивач звернувся до суду із позовом, однак суд відмовив у задоволенні позовних вимог, що стало підставою для звернення позивача до апеляційного суду зі скаргою. Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, апеляційний суд виходить з наступного. Предметом розгляду у даній справі є вимога Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про визнання укладеною Додаткової угоди №3 до договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу «під ключ» №1245 від 15.02.2024, якою позивач пропонує змінити розрахунок плати за приєднання та збільшити вартість послуги з приєднання електроустановок відповідача до електричних мереж системи розподілу на виконання розпорядження НКРЕКП від 22.07.2025 №115-р. Натомість предметом апеляційного перегляду є законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду про відсутність підстав для примусового внесення змін до зазначеного договору та визнання укладеною Додаткової угоди №3, запропонованої позивачем на виконання розпорядження НКРЕКП від 22.07.2025 №115-р. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Частиною 1 ст.202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків Згідно з частиною 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. У ч. 1 ст.627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі Типового договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу "під ключ", який укладений між АТ "Полтаваобленерго" та ТОВ «Нафтопрайм» шляхом подання відповідачем заяви про приєднання. Приписами статті 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018 затверджено Кодекс систем розподілу (далі - Кодекс), який визначає вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини операторів систем розподілу (далі - ОСР), оператора системи передачі (далі - ОСП), користувачів системи розподілу (далі - Користувачі) та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок. Відповідно до пункту 4.1.2 глави 4.1 розділу IV Кодексу, послуга з нестандартного приєднання надається на підставі типового договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу "під ключ" або з проєктуванням лінійної частини приєднання замовником, який є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за відповідною типовою формою, наведеною в додатку 2 до цього Кодексу (далі - договір про нестандартне приєднання), крім приєднання згідно з пунктами 4.1.11.1 та 4.1.11.2 глави 4.1 цього розділу. Пунктом 4.4.1 глави 4.4 розділу IV Кодексу передбачено, що замовник звертається до ОСР із заявою про приєднання електроустановки (електроустановок) певної потужності до електричних мереж системи розподілу (далі - заява про приєднання), типова форма якої наведена в додатку 3 до цього Кодексу. У заяві замовник має вказати про свій намір або його відсутність щодо самостійного проєктування лінійної частини приєднання. За умовами пункту 4.3.1 глави 4.3 розділу IV Кодексу, ОСР надає послугу з нестандартного приєднання "під ключ" або нестандартного приєднання з проєктуванням лінійної частини приєднання замовником відповідно до умов договору про нестандартне приєднання, невід`ємним додатком до якого є технічні умови, що викладаються за формою, наведеною в додатку 8 до цього Кодексу. Технічні умови викладаються у вигляді єдиного документа та мають містити ідентифікатор, яким є унікальний набір даних (послідовність символів), що присвоюється автоматично програмними засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ОСР. Ідентифікатор за формою додатка 6 до цього Кодексу має містити інформацію щодо номера технічних умов, дати видачі технічних умов, типу електроустановки, порядкового номера ОСР, маркування територіальної одиниці ОСР, до електричних мереж якої приєднується замовник, типу приєднання (стандартне приєднання; нестандартне приєднання "під ключ"; нестандартне приєднання з проєктуванням лінійної частини замовником), інформацію щодо внесення змін тощо (пункт 4.5.2 глави 4.5 розділу IV Кодексу). Так, матеріалами справи підтверджено, що 15.02.2024 ТОВ «Нафтапрайм» подало до позивача заяву про приєднання електроустановки певної потужності за адресою: м.Кременчук, вул..Пугачова Вадима, 4а, зазначивши в ній характеристики об`єкта: - назва: будівля автозаправної станції (№4); - функціональне призначення: для встановлення станції зарядки електромобілів з будівлею. Також в заяві міститься інформація стосовно загальних вихідних даних щодо параметрів електроустановок замовника, зокрема: - дозволена потужність 30 кВт; - замовлена до приєднання потужність 970кВт станція зарядки електромобілів 30 кВт АЗС. 23.02.2024 AT "Полтаваобленерго" видано відповідачу технічні умови нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок та здійснено розрахунок вартості плати за приєднання до електричних мереж АТ Полтаваобленерго, виставлено відповідні рахунки, які містять посилання на договір №1245 від 15.02.2024. Додатковою угодою №2 від 26.12.2024 сторони підтвердили, що послуги з приєднання за Договором надані виконавцем у повному обсязі, про що замовник отримав повідомлення про надання послуг з приєднання від 25.12.2024. Із тексту позовної заяви вбачається, що АТ "Полтаваобленерго" посилається на ст.651 ЦК України та обґрунтовує свої вимоги відмовою/ухиленням відповідача від укладення додаткової угоди №3, яку позивач підготував на виконання Розпорядження НКРЕКП від 22.07.2025 №115-р "Про усунення порушень АТ "Полтаваобленерго", яке, на переконання позивача, є обов`язковим до виконання учасниками ринку електроенергії. Згідно зі ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2). Чинне законодавство передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін. Зміна або розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин регулюється статтею 652 ЦК України. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1 ст.652 ЦК України). Відповідно до вимог ч. 2 ст.652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (частина друга). Згідно з частиною 4 ст.652 ЦК України, зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. Отже, зміна договору за рішенням суду є винятковим заходом та здійснюється у виключних випадках, визначених статтями 651 та 652 ЦК України. Таким чином, як слушно зауважив місцевий суд, зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин за рішенням суду, виходячи з принципу свободи договору, є виключною мірою, допускається лише за відсутності форс-мажору, у виняткових випадках та при наявності чотирьох умов, визначених у ч.2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір, і на особу, яка подала позов покладений обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність одночасно всіх чотирьох умов та існування виняткового випадку. За відсутності істотної зміни обставин, зокрема за незначної їх зміни або за виникнення труднощів у виконанні договору, які сторони могли розумно передбачити, на підставі ст. 652 ЦК України договір не можна змінити ні за згодою сторін, ні за рішенням суду. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.01.2025 у справі №910/3657/24. Як убачається зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги, позивач, посилаючись на положення ст. 651 ЦК України, фактично обмежується її цитуванням, однак не наводить належного правового обґрунтування щодо наявності передбачених цією нормою підстав для зміни договору в судовому порядку. Водночас ані під час розгляду справи судом першої інстанції, ані під час її перегляду в апеляційному порядку не встановлено обставин, які б свідчили про істотне порушення відповідачем умов договору або про істотну зміну обставин, якими сторони керувалися під час його укладення, що відповідно до ст. 651 ЦК України могли б слугувати підставою для внесення змін до договору за рішенням суду. Крім того, відповідно до п. 7.1, 7.2 укладеного між сторонами договору, усі спірні питання, пов`язані з виконанням цього договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. У разі недосягнення згоди спір вирішується в судовому порядку відповідно до законодавства України. Відповідно до п. 9.1 договору, умови цього договору можуть бути змінені в частині строків та порядку оплати послуги з приєднання сторонами, які оформляються додатковими угодами до нього. Пунктом 9.2 договору передбачено, що усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються сторонами письмово в паперовій формі та підписуються уповноваженими особами обох сторін. Цей договір може бути змінений у разі внесення змін або скасування нормативно-правових актів, що регулюють питання приєднання. У такому випадку сторони погоджуються з тим, що виконавець вносить відповідні зміни до цього договору та оприлюднює їх на власному вебсайті. Якщо замовник не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з дня оприлюднення змін до нього, вважається, що замовник погодився зі змінами з дати його оприлюднення на офіційному вебсайті виконавця. Наведені умови договору свідчать про те, що сторони визначили порядок та підстави внесення змін до його умов. При цьому договір передбачає можливість зміни його положень або за взаємною згодою сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди, або у випадку внесення змін чи скасування нормативно-правових актів, що регулюють питання приєднання. Водночас матеріали справи не містять доказів досягнення сторонами згоди щодо укладення запропонованої позивачем додаткової угоди №3. Також позивач не посилається на обставину внесення змін або скасування нормативно-правових актів, що регулюють питання приєднання. Судами теж не встановлено внесення суттєвих змін до законодавства, яке регулює спірні правовідносини, зокрема до п.4.1.18 та п.4.1.19 глави 4.1 розділу IV Кодексу у відповідних частинах. Таким чином, місцевий суд правильно вказав, що лише факт встановлення перевіркою НКРЕКП невідповідності договірних відносин положенням Кодексу, які до того ж були чинними станом на дату укладення між сторонами договору, не може розглядатись як підстава для внесення змін в окремі пункти договору в судовому порядку. Вичерпний перелік підстав для внесення змін до договору нестандартного під`єднання міститься у пункті 4.1.2 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу, відповідно до якого внесення сторонами змін до договору про стандартне приєднання та/або договору про нестандартне приєднання не допускається, крім випадків, зазначених безпосередньо у цьому пункті. Позивач не посилається на наявність підстав, передбачених п.4.1.2 глави 4.1 розділу IV Кодексу. Судом наявності таких обставин також не встановлено. Крім того, додатковою угодою №3, яку позивач просить визнати укладеною, змінюється вартість плати за нестандартне приєднання до електромереж: згідно розрахунку вартості плати за приєднання з 659,377 тис.грн до 1 747,717 тис.грн (розмір плати за нестандартне приєднання під ключ електроустановки замовника (без ПДВ), з 791,2524 тис.грн до 2 097 260,40 грн (повна вартість послуги з нестандартне приєднання під ключ електроустановки замовника з урахуванням ПДВ) (розрахунки а.с. 19,34, т.1). Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено наявності передбачених законом або договором підстав для внесення змін до спірного договору в судовому порядку. Посилання АТ «Полтаваобленерго» на розпорядження НКРЕКП від 22.07.2025 №115-р та результати проведеної Регулятором перевірки не спростовують того факту, що на момент укладення договору положення законодавства, на невідповідність яким у подальшому вказала НКРЕКП, вже були чинними та підлягали застосуванню позивачем під час формування умов договору і розрахунку вартості послуги з приєднання. Встановлення Регулятором факту неправильного застосування позивачем вимог Кодексу систем розподілу саме по собі не створює нових цивільних прав та обов`язків для відповідача і не може підміняти собою визначені цивільним законодавством підстави для зміни договору за рішенням суду. За таких обставин підстави для визнання укладеною запропонованої позивачем Додаткової угоди №3 відсутні, а тому висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову є законним та обґрунтованим. Разом з тим, скаржник зазначає, що за результатами планової перевірки НКРЕКП встановила, що об`єктом приєднання фактично був не окремий об`єкт зарядної інфраструктури, а існуючий комплекс споруд АЗС, а тому застосування пільгового режиму для станцій зарядки електромобілів було неправомірним. У зв`язку з цим НКРЕКП констатувала порушення АТ «Полтаваобленерго» вимог Кодексу систем розподілу та ліцензійних умов. Розпорядженням НКРЕКП від 22.07.2025 №115-р позивача було зобов`язано усунути виявлені порушення та здійснити нарахування складової плати за приєднання потужності замовникам, у тому числі ТОВ «Нафтапрайм». На думку апелянта, це рішення Регулятора є обов`язковим до виконання відповідно до Закону України «Про НКРЕКП». Виконуючи обов`язкове розпорядження НКРЕКП, АТ «Полтаваобленерго» здійснило перерахунок вартості послуги приєднання та направило відповідачу пропозицію укласти додаткову угоду №3, якою передбачалося приведення договору у відповідність до висновків Регулятора та до вимог законодавства. Відповідач не надав жодної відповіді на пропозицію про укладення додаткової угоди, фактично ухилившись від приведення договірних відносин у відповідність до вимог НКРЕКП та чинного регулювання. Дійсно, матеріалами справи підтверджується, що за результатами перевірки НКРЕКП дійшла висновку про невідповідність дій АТ «Полтаваобленерго» вимогам Кодексу систем розподілу та ліцензійних умов, а також зобов`язала позивача усунути виявлені порушення, зокрема шляхом здійснення нарахування складової плати за приєднання потужності замовникам, серед яких і ТОВ «Нафтапрайм». Водночас зазначені обставини свідчать лише про встановлення Регулятором порушень у діяльності самого позивача як ліцензіата та необхідність вжиття ним відповідних заходів реагування. При цьому колегія суддів враховує, що положення Кодексу систем розподілу, на неправильне застосування яких у подальшому вказала НКРЕКП, були чинними на момент подання відповідачем заяви про приєднання, укладення сторонами договору, видачі технічних умов та здійснення позивачем розрахунку вартості послуги. Отже, виявлені Регулятором порушення не пов`язані зі зміною нормативно-правового регулювання після виникнення спірних правовідносин, а фактично стосуються правильності застосування позивачем чинних на той час норм права під час формування умов договору та визначення вартості приєднання. Разом з тим, ані висновки перевірки НКРЕКП, ані прийняте за її результатами розпорядження не змінюють цивільно-правової природи спірних правовідносин та не звільняють позивача від обов`язку довести наявність передбачених законом або договором підстав для внесення змін до договору в судовому порядку. Сам по собі факт направлення відповідачу пропозиції про укладення додаткової угоди №3 та відсутність його згоди на її підписання не можуть розцінюватися як порушення договору чи інша обставина, яка відповідно до положень цивільного законодавства надає суду право втрутитися у погоджені сторонами договірні умови. Крім того, як слушно зазначив місцевий господарський суд, розпорядження НКРЕКП за своєю правовою природою є індивідуальним адміністративним актом, прийнятим у межах здійснення державного контролю у сфері енергетики та спрямованим на усунення порушень ліцензійних умов суб`єктом господарювання, якому такий акт адресовано. Обов`язковість виконання цього розпорядження поширюється виключно на АТ «Полтаваобленерго» як ліцензіата та не породжує безпосередніх цивільних прав чи обов`язків для інших учасників договірних відносин, зокрема для відповідача. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що результати перевірки НКРЕКП, розпорядження від 22.07.2025 №115-р та здійснений позивачем на його виконання перерахунок вартості послуги з приєднання можуть свідчити про необхідність усунення АТ «Полтаваобленерго» виявлених порушень як суб`єктом ліцензійної діяльності, однак не є самостійною та достатньою правовою підставою для примусового внесення змін до договору та визнання укладеною запропонованої позивачем додаткової угоди №3. Також скаржник вказує, що суд першої інстанції не врахував, що внесення змін до договору було ініційовано не довільно, а на виконання обов`язкового для ліцензіата рішення НКРЕКП. Позивач вжив усіх необхідних досудових заходів: провів перерахунок, підготував новий розрахунок плати за приєднання та направив відповідачу проект додаткової угоди для підписання. Апелянт наголошує, що ним було здійснено комплекс дій, спрямованих на приведення договірних відносин у відповідність до висновків перевірки та приписів Регулятора, однак відповідач безпідставно не погодився на внесення відповідних змін до договору. Як вбачається із матеріалів справи, на виконання розпорядження НКРЕКП АТ «Полтаваобленерго» здійснило перерахунок вартості послуги з приєднання, підготувало новий розрахунок плати за приєднання та направило відповідачу проєкт додаткової угоди №3. Разом із тим зазначені дії свідчать лише про вжиття позивачем заходів, спрямованих на усунення виявлених Регулятором порушень у власній діяльності як ліцензіата, однак не можуть підміняти собою передбачені законом підстави для внесення змін до договору в судовому порядку. При цьому відсутність згоди відповідача на укладення запропонованої додаткової угоди сама по собі не може розцінюватися як неправомірна поведінка або ухилення від виконання обов`язку, оскільки матеріали справи не містять доказів існування встановленого законом чи договором обов`язку відповідача погодитися на зміну погоджених сторонами умов щодо вартості послуги з приєднання. Навпаки, принцип свободи договору передбачає право сторони відмовитися від внесення змін до договору за відсутності визначених законом підстав для такого втручання. Відтак здійснення позивачем комплексу досудових заходів щодо приведення, на його думку, договірних відносин у відповідність до висновків перевірки НКРЕКП не спростовує висновку суду першої інстанції про відсутність передбачених законом підстав для примусової зміни умов договору та визнання укладеною додаткової угоди №3 у запропонованій позивачем редакції. Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги фактично зводяться до посилань на результати перевірки НКРЕКП, прийняте за її наслідками розпорядження №115-р від 22.07.2025 та вчинення позивачем дій, спрямованих на його виконання. Водночас наведені обставини не спростовують встановленого судами факту відсутності передбачених законом або договором підстав для зміни умов спірного договору. Сам по собі факт виявлення Регулятором порушень у діяльності АТ «Полтаваобленерго», здійснення позивачем перерахунку вартості послуги з приєднання та направлення відповідачу проєкту додаткової угоди №3 не породжує у відповідача обов`язку погодитися на зміну раніше узгоджених умов договору та не наділяє суд повноваженнями втручатися у договірні відносини сторін за відсутності підстав, визначених цивільним законодавством. При цьому колегія суддів враховує, що положення Кодексу систем розподілу, на неправильне застосування яких посилається позивач, були чинними на момент укладення сторонами договору, а тому встановлені НКРЕКП порушення стосуються виключно оцінки правильності застосування позивачем відповідного нормативного регулювання під час визначення вартості послуги з приєднання. Такі обставини можуть бути підставою для вжиття щодо ліцензіата заходів реагування у сфері державного регулювання, однак не можуть підміняти собою передбачені законом умови для зміни договору за рішенням суду. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для визнання укладеною Додаткової угоди №3 до договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу №1245 від 15.02.2024, а доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення. У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" не підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області від 21.04.2026 у справі № 917/1859/25 має бути залишене без змін. Враховуючи відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на апелянта. Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.1 ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Полтавської області від 21.04.2026 у справі № 917/1859/25 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повна постанова складена 18.06.2026. Головуючий суддя В.В. Россолов Суддя Р.А. Гетьман Суддя О.І. Склярук