Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/9221/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "03" червня 2026 р. Справа№ 910/9221/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Корсака В.А. суддів: Євсікова О.О. Алданової С.О. за участю секретаря судового засідання: Жукової К.Д., за участю представників учасників справи: від Позивача: Ракоїд М.Ю. від Відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальність «Грін Трейдінг» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 у справі №910/9221/25 (суддя Блажівська О.Є.) за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктуру Київської області до Товариства з обмеженою відповідальність «Грін Трейдінг» про стягнення коштів, В С Т А Н О В И В : Короткий зміст позовних вимог У липні 2025 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (далі - Позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Трейдінг" (далі - Відповідач) про стягнення неустойки в розмірі 334 936,68 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору від 17.10.2023 №18к-23 про закупівлю робіт з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку в м. Ірпінь Київської області, Позивач 24.10.2023 перерахував Відповідачу попередню оплату (аванс) у розмірі 18 373 800,00 грн, яку останній, згідно з п. 12.7 договору, зобов`язувався погасити або повернути у строк до 24.04.2024 включно. Оскільки Відповідач здійснив погашення з порушенням встановленого строку (88 098,64 грн було погашено 30.05.2024, а 18 285 701,36 грн - 30.12.2024), Позивач, керуючись п. 16.2 договору щодо сплати неустойки в розмірі 0,01% від непогашеної суми за кожен день затримки, нарахував за загальний період прострочення з 25.04.2024 по 24.10.2024 штрафні санкції у сумі 334 936,68 грн, досудова претензія про сплату яких від 29.05.2025 була залишена Відповідачем без задоволення. Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує приписами статей 509, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 612, 626, 629 ЦК України, статей 193, 216 ГК України (норми матеріального права) та статтею 162 ГПК України. Короткий зміст доводів та заперечень Відповідача Не погоджуючись із позовними вимогами, Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову повністю, мотивуючи це відсутністю своєї вини, оскільки прострочення погашення авансу виникло через об`єктивну необхідність коригування проектно-кошторисної документації та тривале зволікання самого Позивача (Замовника) у погодженні цих змін і підписанні актів виконаних робіт; технічною неможливістю фактичного повернення коштів, які були перераховані на спеціальний бюджетний казначейський рахунок і вже використані на закупівлю матеріалів; пропуском Позивачем спеціального однорічного строку позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки; а також наголошує, що основне зобов`язання виконано у повному обсязі, збитки у Позивача відсутні, тому розмір заявленої неустойки є непомірним і, у разі задоволення позову, підлягає зменшенню судом через необхідність дотримання принципів розумності, справедливості та компенсаторного характеру відповідальності. Свої заперечення учасник справи обґрунтовує приписами статей 3, 14, 256, 258, 261, 267, 546, 549, 551, 552, 610, 611, 614, 617, 627 ЦК України та частини другої статті 193 ГК України (норми матеріального права), а також статтями 76-80, 178 ГПК України (норми процесуального права. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 у справі №910/9221/25 позов Служби відновлення та розвитку інфраструктуру Київської області суд задовольнив частково. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальність «Грін Трейдінг» на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктуру Київської області неустойку за Договором від 17.10.2023 № 18к-23 про закупівлю робіт: з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку в м. Ірпінь Київської області по вул. Северинівська, 128, який постраждав внаслідок військової агресії російської федерації проти України (в т.ч. проектування)» Коригування в розмірі 279 113 грн 90 коп. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальність «Грін Трейдінг» на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктуру Київської області витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 186 грн 71 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовив. Ухвалюючи таке рішення, суд погодився з доводами Позивача щодо доведеності факту прострочення Відповідачем строків погашення (повернення) попередньої оплати за договором підряду, проте визнав безпідставним розрахунок Позивача в частині нарахування неустойки на суму ПДВ, зазначивши, що штрафні санкції не включаються до договірної вартості та не є об`єктом оподаткування; водночас суд повністю відхилив доводи Відповідача про відсутність його вини, вказавши, що лист із повідомленням про об`єктивні перешкоди був надісланий у день настання строку виконання зобов`язання (а не заздалегідь) і без надання відповідних актів форми КБ-2в, а також відмовив у задоволенні клопотання Відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, встановивши, що спеціальний однорічний строк не був пропущений, оскільки його перебіг був законодавчо продовжений та зупинений на період дії карантину (COVID-19) та воєнного стану. Своє рішення суд обґрунтовує приписами статей 11, 204, 256, 257, 258, 261, 267, 326, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 612, 626, 627, 628, 629, 837, 838, 843, 846, 882, пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, статті 231, пункту 7 Прикінцевих положень ГК України, статей 9, 14, 180, 185, 188, 197 Податкового кодексу України. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись із цим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Трейдінг» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин справи, недоведеністю обставин, які місцевий суд визнав встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначив, що: - cуд не врахував, що затримка документального оформлення виконаних робіт (і як наслідок, закриття авансу) сталася через об`єктивну необхідність коригування проектно-кошторисної документації, проведення експертизи, а також через тривале погодження цих змін та бездіяльність з боку Замовника; - суд безпідставно відхилив довід про те, що скаржник завчасно (листом від 24.04.2024 року) повідомив Позивача про фактичний обсяг виконаних робіт (на суму понад 9 млн грн) та об`єктивні причини тимчасової неможливості оформлення актів форми КБ-2в; - cуд помилково ототожнив строк для погашення попередньої оплати шляхом виконання робіт із строком для фактичного повернення коштів; оскільки договором не було визначено строк саме для повернення коштів, такий обов`язок виникає лише протягом 7 днів з моменту пред`явлення вимоги кредитором, яка була заявлена Позивачем лише 29.05.2025 року; - cуд не надав оцінки факту, що попередня оплата була зарахована на спеціальний казначейський рахунок і станом на 24.04.2024 року кошти були вже фактично витрачені на закупівлю матеріалів та виконання робіт (вхідний залишок на рахунку становив 0,00 грн), що унеможливлювало їх повернення до отримання висновку експертизи; - cуд першої інстанції проігнорував доводи Відповідача щодо необхідності зменшення розміру стягуваної неустойки, яка є непомірно великою та перетворилася на джерело невиправданого прибутку для Позивача, оскільки останньому не було завдано жодних збитків; Апеляційну скаргу скаржник обґрунтовує нормами ч. 2 ст. 530, ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547, ст. 549, ч. 3 ст. 551, ст. 611, ч. 1 ст. 612, ст. 614 ЦК України, та нормами процесуального права, передбаченими ч.1 ст. 277, а також ст.ст. 256, 257, 258 ГПК України. Доводи та заперечення Позивача У відзиві на апеляційну скаргу Позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, мотивуючи це тим, що сторонами у п. 12.7 договору було чітко визначено обов`язок Підрядника не пізніше шести місяців, а саме до 24.04.2024 підтвердити використання перерахованого авансу актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) або повернути невикористані кошти; Відповідач у встановлений строк належними та допустимими доказами виконання робіт на суму попередньої оплати не підтвердив, вчасно кошти не повернув, а тому одностороння відмова від виконання зобов`язань є недопустимою і за прострочення повернення невідпрацьованих сум Позивачем правомірно нараховано до стягнення обумовлену пунктом 16.2 Договору неустойку. Позивач посилається на ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 612, 626, 627, 628, 629, 837, 846, 882 ЦК України, ст. 193, 216 ГК України. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Алданова С.О., Євсіков О.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2025 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи. Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 поновлено Товариству з обмеженою відповідальність «Грін Трейдінг» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 у справі № 910/9221/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальність «Грін Трейдінг» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 у справі №910/9221/25. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 04.02.2026. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 28.01.2026 (включно). Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 28.01.2026 (включно). Участь у судовому засіданні для учасників справи не визнано обов`язковою. Розгляд справи відкладався, зокрема до 25.05.2026. У судовому засіданні 25.05.2026, після судових дебатів, колегія оголосила про перехід до стадії ухвалення судового рішення у справі №910/9221/25, яка відбудеться 03.06.2026. Явка представників учасників справи У судовому засіданні 03.06.2026 проголошено рішення за участі представника Позивача. На стадії судових дебатів, у судовому засіданні 25.05.2026 представник Відповідача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник Позивача заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив задовольнити його апеляційну скаргу. В судове засідання 03.06.2026 представник відповідач не з`явився, про час та місце проголошення судового рішення повідомлений належним чином в попередньому судовому засіданні 25.05.2026. За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників учасників справи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, дійшов висновку про можливість проголошення рішення за відсутності представника Відповідача. Розгляд клопотань та заяв учасників справи 28.01.2026 апелянт подав клопотання про долучення копії постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 у справі №910/9075/25, в обґрунтування якого останній зазначив, що вказана постанова стосується подібних фактичних обставин та аналогічного правового регулювання, тому має істотне значення для правильного та всебічного розгляду справи. За наслідками розгляду цього клопотання суд встановив, що наданий документ має істотне значення для об`єктивного з`ясування обставин та справедливого розгляду справи, у зв`язку з чим у судовому засіданні 04.03.2026 цю постанову було приєднано до матеріалів справи. 02.04.2026 апелянт подав клопотання про долучення додаткових пояснень у справі та копій документів, а саме: - додаткової угоди №8 від 31.12.2025 до Договору №18К-23 від 17.10.2023 з додатками (оригінал наявний у Відповідача); - копія Договору №ПКД-2407/229 (з додаткам)и на коригування проектно-кошторисної документації від 30.04.2024 (оригінал наявний у ТОВ «Інженерно-конструкторське бюро «Панорама»); - копія Розпорядження №86 від 07.06.2023 за підписом Міського голови Олександра Маркушина. Дослідивши означені документи, суд апеляційної інстанції зазначив наступне. Щодо долучення додаткової угоди №8 від 31.12.2025 У своєму клопотанні апелянт, як на причини неможливості подання цього доказу, посилається на те, що ця додаткова угода була укладена лише 31 грудня 2025 року, оскільки рішення Господарського суду міста Києва у цій справі було ухвалено раніше - 16.10.2025 року, цей доказ фізично та юридично не існував під час розгляду справи в першій інстанції, що унеможливлювало його завчасне подання. В контексті викладеного колегія суддів зазначає наступне. За приписами частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Верховний Суд, у постановах від 11.09.2019 у справі № 922/393/18, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19 (на які посилається скаржник у касаційній скарзі), зробив висновок про те, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання Позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Отже, суд дійшов висновку відмовити у залученні додаткової угоди №8 від 31.12.2025 до Договору №18К-23 від 17.10.2023 з додатками (оригінал наявний у Відповідача), оскільки цього документу не існувало на момент прийняття рішення. Щодо долучення Договору №ПКД-2407/229 від 30.04.2024 та Розпорядження №86 від 07.06.2023 Апелянт вказує на те, що оригінали та копії цих документів перебували у володінні третіх осіб (зокрема, ТОВ «Інженерно-конструкторське бюро «Панорама» та Виконавчого комітету Ірпінської міської ради), і ТОВ «ГРІН ТРЕЙДІНГ» не мало до них безпосереднього доступу. Апелянт посилається на те, що документи були отримані представником (адвокатом) лише на стадії апеляційного провадження у відповідь на адвокатські запити та заходи щодо збору доказів для формування правової позиції, оскільки сам розгляд справи в першій інстанції відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Розглянувши зазначене клопотання апелянта, колегія суддів зазначає наступне. За змістом ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи. Колегія суддів вважає, що обидва ці документи були створені до винесення рішення судом першої інстанції (30.04.2024 та 07.06.2023 відповідно). Апелянт знав про наявність процесу коригування ПКД та пов`язаних із цим документів, оскільки сам посилався на ці обставини у відзиві на позов та у відповіді на претензію ще в червні 2025 року. Той факт, що оригінал договору перебуває у третій особі (ТОВ «ІКБ «Панорама»), не є поважною причиною неподання його копії раніше. Сторона мала право та можливість витребувати ці документи або заявити клопотання про їх витребування через суд під час розгляду справи в суді першої інстанції. Подання доказів, які існували на момент розгляду справи в першій інстанції, на стадії апеляції без поважних причин суперечить ч. 3 ст. 80 та ч. 3 ст. 269 ГПК України. Отже, керуючись ч. 3 ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відмову у долученні зазначених вище доказів, оскільки скаржником не наведено виняткових випадків, неможливості подання доказів до суду першої інстанції. Щодо клопотання апелянта про долучення додаткових письмових пояснень від 02.04.2026, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення в порядку статті 42 ГПК України, оскільки подані пояснення є формою реалізації процесуальних прав учасника справи та спрямовані на обґрунтування його правової позиції у даному спорі. Відтак, подані пояснення підлягають залученню до матеріалів справи. 06.04.2026 апелянт подав клопотання про долучення копії постанови Верховного Суду від 24.03.2026 у справі №911/712/25. Розглянувши подане клопотання, суд зазначає, що копія постанови Верховного Суду не є доказом у справі в розумінні статті 73 ГПК України. Водночас, відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З огляду на це, суд дійшов висновку про задоволення клопотання та долучення вказаної копії постанови до матеріалів справи з метою врахування відповідної правової позиції під час вирішення даного спору. Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права дійшов висновку апеляційну скаргу задовольнити. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Судом першої інстанції встановлено наступне. 17.10.2023 між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (далі - Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ГРІН ТРЕЙДІНГ" (далі - Виконавець, Підрядник) укладено договір № 18к-23 про закупівлю робіт: з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку в м. Ірпінь Київської області по вул. Северинівська, 128, який постраждав внаслідок військової агресії російської федерації проти України (в т.ч. проектування)" Коригування (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого виконавець зобов`язується відповідно до проектної документації, умов цього Договору та вимог законодавства власними силами та/або залученими силами виконати роботи: "Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку в м. Ірпінь Київській області по вул. Северинівська, 128, який постраждав внаслідок військової агресії російської федерації проти України (в т.ч. проектування)" Коригування (згідно коду ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) (далі - Роботи), а Замовник - прийняти та оплатити Роботи в порядку та на умовах, передбачених даним Договором за об`єктом робіт, зазначеним у пункті 1.2 цього Договору. Об`єкт: багатоквартирний житловий будинок в м. Ірпінь Київській області по вул. Северинівська,

128. Місце розташування Об`єкта: в м. Ірпінь Київській області по вул. Северинівська,

128. Виконавець здійснює виконання Робіт в строки, передбачені Календарним графіком виконання робіт (Додаток №2 до даного Договору), в повному обсязі, передбаченому проектною документацією та тендерною документацією, до повної готовності Об`єкту внаслідок завершення Робіт та прийняття його в експлуатацію ( п. 1.2 Договору). Додатком №2 до Договору, визначений календарний графік виконання робіт по об`єкті: «Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку в м. Ірпінь Київській області по вул. Северинівська, 128» на 2023-2024 рр. Відповідно до п. 3.1 Договору, ціна Договору визначається на підставі Договірної ціни (Додаток № 1 до Договору) і становить 61 246 183, 36 грн, у томі числі ПДВ 20 % - 10 207 697, 23 грн. Договірна ціна є додатком до цього Договору та є невід`ємною його частиною (Додаток №1 до даного Договору). Додатком №1 до Договору, визначена договірна ціна на будівництво «Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку в м. Ірпінь Київській області по вул. Северинівська, 128». Визначення Договірної ціни проводиться згідно Кошторисних норм України (Настанови з визначення вартості будівництва), затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 №281, відповідно до проектно-кошторисної документації, тендерної документації, тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та вимог чинного законодавства (п. 3.2 Договору). Відповідно до п. 12.7 Договору, Попередня оплата здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України Виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей визначених даним Договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у Виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін. Пунктом 12.8 договору передбачено, що Склад і обсяги додаткових робіт/витрат, необхідність виконання яких виникає в процесі будівництва, фіксуються трьох/чотиристороннім актом або протоколом виробничої наради, що підписується Замовником, Замовником на проєктування, Підрядником та генеральним проєктувальником та внесенням відповідних змін/доповнень/уточнень до проєктно-кошторисної документації із зазначенням причин, що привели до виникнення таких робіт: введення удосконалень/зміна стандартів і норм/додаткові вимоги Замовника/усунення помилок, згідно ДСТУ Б А.2.4-4:2009 «Основні вимоги до проєктної та робочої документації». Відомості обсягів (при ремонті - дефектний акт) на додаткові роботи/витрати затверджується Замовником на проєктування і направляється генеральному проєктувальнику для складання відповідного коригуючого кошторису/розрахунку. Відомість обсягів (при ремонті - дефектний акт) на додаткові роботи/витрати та складені на її основі кошториси/розрахунки направляються Замовнику, який погоджує джерело фінансування (інфляція, економія за складовими прямих чи «непрямих» витрат) на виконання даних робіт/витрат в межах договірної ціни (додаток № 1, який є невід`ємною частиною цього договору) або за іншими статтями витрат Замовника по об`єкту (додаток №3, який є невід`ємною частиною цього договору). Підрядник зобов`язаний попередити Замовника про виникнення потреби в додаткових роботах/витратах, погодити обсяги та джерело фінансування виключно до початку виконання робіт або понесення додаткових витрат. Якщо Підрядник виконав роботу або виникли додаткові витрати, без оформлення належним чином документів, додаткові роботи/витрати, понесені ним, не відшкодовуються. Відповідно до п. 13.1 договору роботи виконуються Підрядником і приймаються Замовником згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток №2 до даного договору) та відповідно до умов цього договору. Про закінчення робіт Підрядник письмово повідомляє Замовника. У пункті 13.2 договору визначено, що по мірі виконання робіт, але не пізніше як протягом 15-ти робочих днів після закінчення терміну виконання робіт, визначеного в календарному графіку виконання робіт, Підрядник передає Замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3. Зобов`язання по складанню усіх необхідних актів та довідок покладається на виконавця. Згідно п. 13.3 договору Замовник протягом 10-ти робочих днів з дати отримання документів, зазначених у п. 13.2 цього договору, повертає виконавцю підписаний екземпляр або надає йому письмову мотивовану відмову від приймання виконаних робіт. Усунення недоліків Підрядник здійснює власними силами та за власний рахунок. Після усунення Підрядником в повному обсязі недоліків та за відсутності зауважень, Замовник підписує вищезазначені документи. Зі змісту п. 13.4 договору вбачається, що до документів, визначених у п. 13.2 цього договору, додається виконавча документація, завірені Підрядником копії документів (накладні, рахунки, сертифікати тощо), які підтверджують вартість та якість придбаних та використаних матеріалів, виробів і конструкцій для виконання робіт. Відповідно п. 13.5 договору приймання-передача завершених робіт проводиться у порядку, встановленому загальними умовами, іншими нормативними актами та цим договором. Якщо нормативними актами та чинними будівельними нормами та правилами передбачено проведення попередніх випробувань закінчених робіт або таке випробування викликане характером цих робіт, їх приймання-передача проводиться при забезпеченні виконавцем позитивного результату попереднього випробування (пп. 13.5.1 договору). За умовами п. 13.6 договору датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття Замовником. Згідно п. 13.7 договору після одержання повідомлення Підрядника про готовність до передачі завершених робіт Замовник зобов`язаний негайно розпочати їх приймання. Приймання прихованих робіт, перевірка їх якості здійснюється у порядку, визначеному цим договором. Приймання прихованих робіт проводиться Замовником в наступному порядку: - Підрядник в письмовій формі повідомляє представника Замовника, інженера-консультанта/фахівця (в разі залучення/призначення), відповідального за технічний нагляд, за два робочі дні до початку прийняття останнім окремих відповідальних конструкцій та прихованих робіт по мірі їх готовності (пп. 13.7.1 договору); - готовність прихованих робіт, які приймаються, підтверджується підписанням Замовником, інженером-консультантом/фахівцем (в разі залучення/призначення), особами, що здійснюють технічний та авторський нагляд, Підрядником актів прийняття відповідних конструкцій та/або актів прийняття прихованих робіт (пп. 13.7.2 договору); - роботи, виконані Підрядником згідно з актами прийняття відповідних конструкцій та/або актами прийняття прихованих робіт, складених без дотримання вимог пп. 13.7.2 договору, не підлягають оплаті (пп. 13.7.3 договору). У п. 13.8 договору зазначено, що за результатами виконання робіт у повному обсязі Підрядником, протягом 10-ти робочих днів з дня підписання сторонами форми № КБ-2в та форми № КБ-3 за останнім видом робіт складається і подається для підписання Замовнику акт про виконані роботи в повному обсязі, з урахуванням виконання всіх видів робіт, передбачених календарним графіком виконання робіт. У разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за цим Договором Виконавець сплачує Замовнику наступні штрафні санкції (пеню, штраф, неустойки, збитки тощо): за прострочення строків виконання зобов`язання Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості зобов`язання з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо Виконавець є платником ПДВ), виконання якого прострочено, за кожний день прострочення; за прострочення більше 30 (тридцяти) днів Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від вартості робіт з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо Виконавець є платником |ДВ), виконання яких прострочено; за порушення умов зобов`язання щодо якості робіт Виконавець сплачує штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від вартості неякісних робіт, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо Виконавець є платником ДВ); за порушення Виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати Виконавець за користування грошовими коштами Замовника сплачує неустойки в розмірі 0,5 % від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо Виконавець є платником ПДВ), що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення (16.2 Договору). Оплата пені та штрафу не звільняє Виконавця від його обов`язків щодо виконання Договору (п. 16.3 Договору). Виконавець має право за згодою Замовника залучати для виконання робіт субпідрядні організації. Укладання субпідрядних договорів не створює будь-яких правових відносин між Замовником і субПідрядниками. Виконавець відповідає за результати роботи субПідрядників і виступає перед Замовником як генеральний Підрядник, а перед субПідрядником - як Замовник (п. 16-2.1 Договору). Зміна умов Договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативою будь-якої Сторони на підставі додаткової угоди, підписаної повноважними представниками Сторін, яка є невід`ємною частиною Договору (п. 18.1 Договору). Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності після підписання Сторонами та діє до 31.12.2024, а у частині виконання зобов`язань Сторін - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 19.1 Договору). Як вбачається з матеріалів справи, сторонами у справі укладено наступні додаткові угоди до Договору № 18К-23 від 17.10.2023 про закупівлю робіт: з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку в м. Ірпінь Київської області по вул. Северинівська, 128": Додаткова угода №1 від 17.10.2023, Додаткова угода №2 від 19.10.2023, Додаткова угода №3 від 03.11.2023, Додаткова угода №4 від 18.12.2023, Додаткова угода № 5 від 28.02.2024, Додаткова угода №6 від 28.12.2024, Додаткова угода №6.1 від 01.04.2024, Додаткова угода №7 від 29.12.2024. Додатковою Угодою №5 від 28.02.2024, Сторони дійшли до наступного: «Відповідно до Наказу від 29.08.2023 №Н-361 (в редакції Наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 05.12.2023 №Н-534/08-02) та п. 18.1 Договору Сторони погодились змінити п. 12.7 Договору та викласти його в такій редакції: «п. 12.7 Попередня оплата, що не перевищує 30 відсотків вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України Виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей визначених даним Договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у Виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін не пізніше шести місяців. Підрядник зобов`язується повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок Замовника». Додатковою Угодою №6.1 від 01.04.2024, Сторони домовились внести зміни до Договору та викласти абз.5 п. 16.2 Договору в такій редакції: « - за порушення Виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати. Виконавець за користування грошовими коштами Замовника сплачує неустойку в розмірі 0, 01% від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням НДВ (ПДВ враховується, якщо Виконавець є платником ПДВ), що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення». Додатковою угодою №7 від 29.12.2024, сторони домовились внести зміни Договору, зокрема, керуючись статтею 48 Бюджетного кодексу України та на підставі п. 3.2 Договору, Замовником беруться бюджетні зобов`язання щодо оплати обсягів робіт в межах суми: 15 004 680, 94 грн, в т.ч. ПДВ: 2 500 780,15 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2024 №247, відповідно до плану використання бюджетних коштів на 2024 рік по бюджетній програмі КПКВК 3111360. Відповідно до листа Підрядника від 04.12.2024 №17/12/01, керуючись пп. 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для Замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 №1178 (із змінами й доповненнями), враховуючи п. 2.7, п. 18.1 п. 18.3 Договору, Сторони домовились продовжити стоки дії Договору та викласти п. 19.1 Договору у такій редакції: « 19.1. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності після підписання Сторонами та діє до « 31» грудня 2025 року, а у частині виконання зобов`язань Сторін - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором». До Додаткової угоди № 7 додається як невід`ємна частина Додаток №2 - Календарний графік виконання робіт, Додаток №3 - План фінансування. Звертаючись з даним позовом до суду, Позивач зазначив, що Відповідачем порушено свої договірні зобов`язання в частині строків погашення попередньої оплати, у зв`язку з чим Позивачем на підставі п. 16.2 Договору нараховано та заявлено до стягнення неустойку, що і стало причиною виникнення спору у даній справі. Товариства з обмеженою відповідальність «Грін Трейдінг» (Відповідач) не погоджується з доводами Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (Позивач) та стверджує, що основні договірні зобов`язання були виконані в повному обсязі, та сума попередньої оплати була не повернута в строк з поважної причини і не було фактичного механізму на той момент її повернення про що повідомлялось Позивача, а відтак відсутня вина чи умисел Відповідача щодо неповернення вчасно суми попередньої оплати. Джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату Замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 838 ЦК України Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед Замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі Підрядник виступає перед Замовником як генеральний Підрядник, а перед субпідрядником - як Замовник. Згідно з ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або спроби її визначення. Відповідно до ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, Підрядник зобов`язаний виконати роботу, а Замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту. Відповідно до частини першої статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду Підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов`язується надати Підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на Підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (частини друга, третя статті 875 ЦК України). Підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію (частини перша, друга статті 877 ЦК України). Як встановлено ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі. Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України). Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання. Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою. За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. За частиною 2 зазначеної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Згідно з частиною 3 цієї статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Правова позиція суду апеляційної інстанції Проаналізувавши змін правових відносин, що виникли між сторонами колегія звертає увагу на таке. Укладений між сторонами договір Договір № 18к-23 про закупівлю робіт з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку в м. Ірпінь Київської області по вул. Северинівська, 128, який постраждав внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (в т.ч. проектування). Коригування за своєю правовою природою є договором підряду, що регулюється главою 61 ЦК України (статті 837 - 900). Відповідно до матеріалів справи, на виконання умов пункту 12.7 Договору Замовник 24.10.2023 перерахував на небюджетний рахунок Виконавця, відкритий в органах Державної казначейської служби України, попередню оплату (аванс) у розмірі 18 373 800,00 грн (у тому числі ПДВ - 3 062 300,00 грн), що підтверджується платіжною інструкцією № 9 Згідно умов пункту 12.7 Договору (в редакції Додаткової угоди №5 від 28.02.2024) використана попередня оплата погашається на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма №КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін, не пізніше шести місяців з моменту її перерахування. Підрядник зобов`язався повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок Замовника. Таким чином, граничним строком підтвердження виконання підрядних робіт на суму авансу або повернення його невикористаної частини є 24.04.2024. Матеріалами справи підтверджено, що у встановлений Договором строк (до 24.04.2024 включно) Відповідач не надав Замовнику підписаних актів форми № КБ-2в на суму отриманого авансу та не повернув кошти. Фактичне погашення дебіторської заборгованості за авансом відбулося значно пізніше, а саме: 30.05.2024 -на суму 88 098,64 грн та 30.12.2024 - на суму 18 285 701,36 грн шляхом підписання відповідних актів приймання виконаних будівельних робіт. Згідно з абзацом 5 пункту 16.2 Договору (в редакції Додаткової угоди №6.1 від 01.04.2024) за порушення Виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати Виконавець за користування грошовими коштами Замовника сплачує неустойку в розмірі 0,01% від суми невикористаної попередньої оплати за кожен день затримки. Як вже зазначено, Позивач заявив вимогу про стягнення неустойки в розмірі 334 936,68 грн, нарахованої на суму попередньої оплати з урахуванням ПДВ за періоди з 25.04.2024 по 29.05.2024 та з 30.05.2024 по 24.10.2024. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 позов задоволено частково: стягнуто 279 113,90 грн неустойки та 4 186,71 грн судового збору; в іншій частині позову відмовлено через виключення суми ПДВ із бази нарахування господарської санкції. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про стягнення неустойки, виходив суто з формального підходу: факту настання граничної дати (24.04.2024) та відсутності підписаних станом на цю дату актів форми №КБ-2в. Водночас місцевим господарським судом залишено поза увагою правову природу будівельного підряду та причиново-наслідковий зв`язок між діями Замовника щодо коригування проектної документації та об`єктивною здатністю Підрядника виконати свій обов`язок із документального оформлення робіт. Матеріалами справи підтверджено, що у процесі виконання Договору з об`єктивних причин виникла необхідність коригування проектно-кошторисної документації (ПКД), ініційована Замовником внаслідок розбіжностей між первинним проектом та фактичними обсягами робіт на пошкодженому об`єкті. Позитивний експертний висновок щодо скоригованого проекту був отриманий значно пізніше граничної дати погашення авансу, а саме 24.12.2024. Відповідно до частин першої та другої статті 877 ЦК України Підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації. Згідно з частиною четвертою статті 882 ЦК України передання робіт оформляється актом. Процедура підписання актів форми № КБ-2в у публічних закупівлях є жорстко регламентованою і вимагає повної відповідності обсягів та вартості робіт затвердженій проектно-кошторисній документації, яка пройшла державну експертизу. За відсутності відкоригованого та затвердженого Замовником проекту, Підрядник юридично позбавлений можливості скласти та подати на підпис легітимні акти КБ-2в, навіть за умови фактичного виконання будівельних робіт на об`єкті та освоєння авансових коштів, що підтверджується листом Відповідача від 24.04.2024 № 24/1. У цьому листі Відповідач (Підрядник) повідомив Замовника (Позивача), що ним були виконані роботи, склад яких не відповідає проектно-кошторисній документації у зв`язку з уточненням проектних рішень, без яких неможливо було б продовжувати технологічний процес. Сума зазначених робіт, які вже виконані, погоджені з представниками технічного нагляду та внесені до коригувального дефектного акту, але не можуть бути відображені в актах виконаних робіт, оскільки потребують внесення змін у проектно-кошторисну документацію з подальшим проходженням повторної експертизи проекту, становить 19 149 207, 04 грн з ПДВ. У цьому листі, враховуючи викладене Відповідач просив Замовника надати роз`яснення щодо оформлення Актів виконаних робіт (Форма КБ-2в) за погашення використаної попередньої оплати з урахуванням Податкового кодексу України. Оскільки Підрядник не має можливості у відповідності до податкового законодавства України и правильно оформити виконані роботи, Відповідач просив звільнити його від сплати неустойки 0,5 % від суми попередньої оплати за кожен день затримки. (а.с. 144) Позивач не надав відповіді на цей лист, та у судовому засіданні в суді першої інстанції не роз`яснив суду питання, чому цей лист залишився без реагування та не спростував погодження ним необхідності додаткових робіт. Разом з тим відповідно до матеріалів справи подальша проходження повторної експертизи проекту здійснено 24.12.2024 відповідно надано позитивний експертний звіт № 05-121-24 від 24.12.2024 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ ЕХ 1:8804-4362-2955-5228 до додатком до нього щодо розгляду проектної документації на будівництво (а.с. 157- 169). У цьому додатку зазначено, що: «…завдання на коригування проектної документації затверджено Замовником». (а.с. 161) Проаналізувавши зазначені обставини, суд апеляційної інстанції констатує, що у спірних правовідносинах наявні очевидні ознаки суперечливої поведінки (доктрина venire contra factum proprium) з боку Замовника, що є самостійною підставою для відмови у захисті його прав. Так, матеріалами справи достеменно підтверджується, що в процесі відпрацювання перерахованого 24.10.2023 авансу у розмірі 18 373 800,00 грн виникла об`єктивна необхідність виконання додаткових робіт та відповідного коригування проектно-кошторисної документації. Ці обставини не спростовані. Позивач (Замовник) беззаперечно погодився з такою необхідністю, вступив у процедуру внесення змін до проекту, що у підсумку матеріалізувалося в отриманні позитивного висновку експертизи відкоригованої документації. Зазначені дії, ініційовані та погоджені самим Замовником, об`єктивно позбавили Підрядника юридичної можливості вчасно (до 24.04.2024 включно) сформувати та подати на підпис легітимні акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) для погашення попередньої оплати, зумовивши обґрунтовану затримку в їх закритті (до 30.05.2024 та 30.12.2024 відповідно). За таких умов, подальше направлення Замовником претензії від 29.05.2025 та пред`явлення позову про стягнення з Підрядника 334 936,68 грн неустойки за прострочення, яке стало прямим наслідком реалізації спільно погодженої процедури зміни проекту, є проявом недобросовісності. Замовник, попередньо створивши своїми управлінськими рішеннями щодо додаткових робіт правомірні очікування Підрядника щодо неможливості застосування санкцій за час вимушеної відсутності затвердженого проєкту, у подальшому діяв прямо всупереч цим очікуванням, намагаючись отримати фінансову вигоду у вигляді неустойки з ситуації, яку сам і спричинив. Така поведінка кредитора порушує фундаментальні засади цивільного законодавства - добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), виходить за межі дозволеного здійснення цивільних прав (ч. 3 ст. 13 ЦК України) та свідчить про наявність прострочення самого кредитора в розумінні статті 613 ЦК України, що повністю нівелює вину боржника і виключає правові підстави для стягнення штрафних санкцій. Згідно з частиною першою статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Статтею 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності). Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Колегія суддів зазначає, що несвоєчасне надання Замовником відкоригованої проектної документації є простроченням кредитора, що унеможливило своєчасне виконання Відповідачем обов`язку з підготовки актів приймання виконаних робіт. За таких обставин, вина Відповідача у порушенні строків закриття авансу відсутня, що виключає можливість притягнення його до господарсько-правової відповідальності у вигляді сплати неустойки. На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає підтвердженими доводи Відповідача про те, що затримка документального оформлення виконаних робіт (і як наслідок, закриття авансу) сталася через об`єктивну необхідність коригування проектно-кошторисної документації, проведення експертизи, а також через тривале погодження цих змін та бездіяльність з боку Замовника. Cуд першої інстанції безпідставно відхилив довід про те, що скаржник завчасно (листом від 24.04.2024 року) повідомив Позивача про фактичний обсяг виконаних робіт та об`єктивні причини тимчасової неможливості оформлення актів форми КБ-2в. Врахування правових висновків Верховного Суду Апеляційний суд застосовує до спірних правовідносин сталу практику Верховного Суду, сформовану в аналогічних спорах за участю того ж Замовника (Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області) щодо стягнення неустойки за непогашення авансу актами форми КБ-2в за повністю ідентичним договором. Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 березня 2026 року у справі №911/712/25 (правовідносини в якій є цілком подібними до даної справи за суб`єктним складом, предметом регулювання та характером спірних обставин) викладено такий правовий висновок: якщо Замовник не забезпечив Підрядника відкоригованою проектною документацією у встановлені строки, такі обставини об`єктивно позбавляють виконавця можливості завершити етапи робіт та підготувати акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в для погашення авансу. Це свідчить про порушення договірних зобов`язань саме Замовником (кредитором). У такому випадку відсутня вина та протиправна поведінка Підрядника, що повністю виключає стягнення з нього неустойки за порушення строків повернення невідпрацьованої суми попередньої оплати. Верховний Суд у справі №911/712/25 також відхилив посилання Позивача на попередню судову практику щодо безумовності підтвердження авансу виключно актами КБ-2в у визначений строк, зазначивши, що ці висновки не підлягають механічному застосуванню у випадках, коли невиконання зобов`язання Підрядником безпосередньо зумовлене попереднім невиконанням обов`язків Замовником (відсутність проекту), а сам аванс зрештою був фактично відпрацьований шляхом подальшого підписання актів після отримання необхідної документації ( п. 5.5 постанови) Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оцінивши зібрані докази у їх сукупності, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду приходить до беззаперечного висновку, що прострочення документального погашення попередньої оплати відбулося внаслідок об`єктивної неможливості складання актів форми КБ-2в через тривалий процес коригування проектно-кошторисної документації з боку Позивача. З огляду на приписи статей 613, 614 ЦК України та правову позицію Верховного Суду (постанова від 24.03.2026 у справі № 911/712/25), у діях ТОВ «ГРІН ТРЕЙДІНГ» відсутній склад цивільного правопорушення. Висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення неустойки не відповідає фактичним обставинам справи та зроблений з неправильним застосуванням норм матеріального права. Отже, за результатом апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскарженого рішення мало місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, помилкове застосування норм матеріального права, тому оскаржене рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення. Судові витрати Судові витрати пов`язані з розглядом справи слід розподілити згідно вимог ст. 129 ГПК України. Керуючись Главою 1 Розділу IV ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 у справі №910/9221/25 скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ТРЕЙДІНГ» про стягнення неустойки, - відмовити. Стягнути з Служби відновлення та розвитку інфраструктуру Київської області (03151, місто Київ, вул. Святослава Хороброго, 9; ЄДРПОУ 26345736) на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Грін Трейдінг» (04119, місто Київ, вул. Зоологічна, буд. 4А, оф. 139; ЄДРПОУ 40729651) 7 536,15 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано, - 18.06.2026. Головуючий суддя В.А. Корсак Судді О.О. Євсіков С.О. Алданова