Постанова 4873 № 910/13979/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "09" червня 2026 р. Справа№ 910/13979/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Буравльова С.І. суддів: Андрієнка В.В. Шапрана В.В. секретар судового засідання Рибчич А.В. за участю представників: від позивача - Осадовський Р.Е. від відповідача - Попов Я.О. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" на рішення Господарського суду м. Києва від 12.03.2026 р. (повний текст складено 23.03.2026 р.) у справі № 910/13979/25 (суддя - Підченко Ю.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" до Антимонопольного комітету України про визнання незаконним та скасування листа, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "С.О.ГРУП" звернулося з позовом до Антимонопольного комітету України, у якому просило суд: - визнати незаконним та скасувати лист державного уповноваженого Антимонопольного комітету України № 145-29.3/04-1675 від 01.09.2025 р. про залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О. Груп" від 03.07.2025 р. про звільнення від відповідальності; - зобов`язати розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" від 03.07.2025 р. за наявними відомостями відповідно до приписів чинного законодавства про захист економічної конкуренції. Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.03.2026 р. у справі № 910/13979/25 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" у задоволенні позову. Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що подана ним заява про звільнення від відповідальності одразу містила відомості (по суті визнання) про вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів процедур закупівель, було надано документи та докази такого спотворення. Зазначеної інформації було достатньо для початку розгляду справи за повідомленими ознаками порушення, а вже надалі для прийняття рішення по суті можливо було вимагати докази, що мають суттєве значення для прийняття рішення у справі. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" у справі № 910/13979/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 р. апеляційну скаргу у справі № 910/13979/25 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків апеляційної скарги не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2026 р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" та призначено справу № 910/13979/25 до розгляду на 26.05.2026 р. У судовому засіданні 26.05.2026 р. було оголошено перерву до 09.06.2026 р. після надання представниками сторін усних пояснень по суді апеляційної скарги. У судовому засіданні 09.06.2026 р. представники учасників справи у судових дебатах підтримали пояснення стосовно апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне. 03.07.2025 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "С.О. Груп" звернулось до Антимонопольного комітету України із заявою про звільнення від відповідальності відповідно до ст. 52-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в частині забезпечення дійсного справжнього змагання, внаслідок чого було спотворено результати наступних торгів: a. https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-02-07-004796-a - Торги 1; b. https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-02-07-005983-a - Торги 2; c. https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-02-07-007061-a - Торги 3, d. https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-02-17-010646-a -Торги

4. Листом № 145-29.3/04-1394 від 18.07.2025 р. Антимонопольний комітет України, керуючись п. 11 Порядку звільнення від відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету України від 30.11.2023 р. № 19-рп, повідомив заявника про необхідність усунути недоліки поданої заяви протягом 15 календарних днів з наданням інформації на питання, що перелічені в останньому. Позивач вказує, що листом від 15.08.2025 р. він виконав наведені вимоги та усунув недоліки заяви, надавши всю наявну інформацію та документи. 29.08.2025 р. Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято розпорядження № 63/209-рп/к "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" справа № 63/3-01-192-2025 (далі - розпорядження), яким постановлено:

1. Розпочати розгляд справи за ознаками вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" та Приватним підприємством "Мінералс Груп" ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів: - "Щебінь гранітний", проведену Комунальним підприємством Костопільської міської ради "Костопількомунсервіс" (ідентифікатор закупівлі UA-2025-02-07-007061-a) ; - "Щебенево-піщана суміш 0-5 із доставкою", проведену Комунальним підприємством Костопільської міської ради "Костопількомунсервіс" (ідентифікатор закупівлі UA-2025-02-07-005983-a); - "Щебенево-піщана суміш 0-5 із доставкою", проведених Комунальним підприємством Костопільської міської ради "Костопількомунсервіс" (ідентифікатор торгів UA-2025-02-07-004796-a) (далі - торги 3); - "Будівельні матеріали для проведення ремонтних робіт господарським способом (дорожня суміш 0-40)", проведену Комунальним підприємством Сарненської міської ради "Екосервіс" (ідентифікатор торгів UA-2025-02-17-010646-a) (далі - торги 4). 01.09.2025 р. Антимонопольний комітет України направив на адресу позивача лист № 145-29.3/04-1675 про залишення без розгляду заяви про звільнення від відповідальності. 18.09.2025 р. з веб-сайту Антимонопольного комітету України позивачу стало відомо про попередні висновки у справі № 63/3-01-192-2025 та про призначення розгляду справи на 29.09.2025 р. о 10:15 у приміщенні Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. 29.08.2025 р. на засіданні адміністративної колегії Антимонопольного комітету України було прийнято рішення № 63/201-р/к у справі № 63/3-01-192-2025 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів 4 (чотирьох) процедур закупівель; накладено за кожне порушення штраф за кожну процедуру закупівлі, що у сукупному розмірі становить 272000,00 грн. На думку позивача, спір у справі виник у зв`язку з тим, що наявні правові підстави для визнання незаконним та скасування листа Антимонопольного комітету України № 145-29.3/04-1675 від 01.09.2025 р. про залишення заяви про звільнення від відповідальності без розгляду, оскільки відповідачем не було дотримано вимог законодавства під час залишення заяви про звільнення від відповідальності без розгляду, оскільки мотиви про залишення без розгляду заяви про не усунення недоліків, викладені у листі, не відповідають реальним обставинам та фактичним обставинам в частині наявності інформації, яка була та є в розпорядженні Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп". Відповідач вважає, що оспорюване рішення (лист) було прийнято в межах наданих Антимонопольному комітету України повноважень та з урахуванням чинного на момент прийняття законодавства. Згідно зі ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції. Статтею 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" унормовано, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів. У відповідності до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб`єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів, а щодо розгляду та вирішення справ про надання дозволів та висновків на узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання - також з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру". За ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб`єктів господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом. У сфері здійснення контролю за узгодженими діями, концентрацією Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводити дослідження за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надавати висновки, попередні висновки стосовно узгоджених дій, концентрації, висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; переглядати, перевіряти рішення, прийняті органами Антимонопольного комітету України в межах компетенції; дозволяти або забороняти узгоджені дії, концентрацію; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; здійснювати повноваження, передбачені пунктами 6, 11, 12, 15 і 16 частини першої цієї статті; здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції. Відповідно до ч. 1 ст. 52-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особи, які вчинили антиконкурентні узгоджені дії, передбачені статтею 6 цього Закону, можуть бути звільнені від відповідальності повністю або частково у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Антимонопольного комітету України. Згідно з ч. 3 ст. 52-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, яка вчинила антиконкурентні узгоджені дії та раніше за інших учасників цих дій подала до Антимонопольного комітету України заяву про звільнення від відповідальності, повністю звільняється від відповідальності за вчинення таких антиконкурентних узгоджених дій, передбаченої статтею 52 цього Закону, якщо вона: 1) розкрила Антимонопольному комітету України такі антиконкурентні узгоджені дії; 2) припинила свою участь в антиконкурентних узгоджених діях не пізніше дня подання заяви про звільнення від відповідальності, крім випадку, якщо така участь в антиконкурентних узгоджених діях є необхідною для забезпечення цілісності розгляду справи; 3) співпрацювала з органами Антимонопольного комітету України на засадах, зокрема, оперативності, своєчасності надання інформації, повноти та достовірності наданої інформації, тривалості співпраці; 4) надала докази, відсутні в Антимонопольного комітету України, які: є достатніми для прийняття розпорядження про початок розгляду справи - якщо на день подання заяви про звільнення від відповідальності розпорядження про початок розгляду справи за ознаками такого самого порушення не прийнято; мають суттєве значення для прийняття рішення у справі - якщо розпорядження про початок розгляду справи прийнято, але Антимонопольний комітет України не має достатньо доказів для закінчення розслідування справи та прийняття рішення у справі. Стаття 52-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає, що суб`єктам господарювання, які були учасниками антиконкурентних узгоджених дій, але самостійно повідомили про свою участь у них і передали докази, які були відсутні в органі Антимонопольного комітету України, в якому розглядається справа, може надаватися звільнення від відповідальності. Наведені вище положення законодавства пов`язують можливість звільнення від відповідальності учасників антиконкурентних узгоджених дій виключно шляхом надання Антимонопольному комітету України доказів самим суб`єктом господарювання, яких достатньо для прийняття розпорядження про початок розгляду, якщо воно не прийнято або які мають суттєве значення для прийняття рішення у справі, якщо відповідне розпорядження прийнято. Як передбачено п. 6 розд. V Порядку звільнення від відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, затвердженим розпорядженням Антимонопольного комітету України від 30.11.2023 р. № 19-рп (далі - Порядок), заява про звільнення від відповідальності має містити: 1) для юридичних осіб - найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, організаційно-правову форму, місцезнаходження юридичної особи; для фізичних осіб-підприємців - прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування); 2) інформацію про всіх відомих заявнику учасників антиконкурентних узгоджених дій; 3) відомості про час, протягом якого заявник вчинив антиконкурентні узгоджені дії; 4) детальний опис антиконкурентних узгоджених дій та докази, що його підтверджують; 5) інформацію та пояснення щодо своєї участі в антиконкурентних узгоджених діях, зокрема щодо відсутності обставин, передбачених у розділі IV цього Порядку; 6) перелік доказів антиконкурентних узгоджених дій, що додаються до заяви; 7) будь-яку іншу інформацію, що відома заявнику та є необхідною для прийняття розпорядження про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій та/або має суттєве значення для прийняття рішення у справі; 8) вмотивоване клопотання про забезпечення конфіденційності інформації про заявника до прийняття рішення у справі (у разі його подання). У таких випадках заявник має надати Комітету неконфіденційну версію відповідної інформації. У відповідності до п. 7 розділу V Порядку інформація про відомих заявникові учасників антиконкурентних узгоджених дій повинна містити: 1) повні найменування/прізвища, власні імена, по батькові (за наявності), місцезнаходження/задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) всіх відомих заявникові суб`єктів господарювання - учасників антиконкурентних узгоджених дій; 2) відомості про посадових осіб суб`єктів господарювання - учасників антиконкурентних узгоджених дій та осіб, які залучені до узгодження дій, у тому числі тих, які вступали в контакти щодо таких узгоджених дій, включаючи осіб, що діяли від імені заявника,- прізвища, власні імена та по батькові (за наявності), посади, адреси електронної пошти та інші засоби зв`язку. Пунктом 8 розділу V Порядку визначено, що детальний опис антиконкурентних узгоджених дій повинен містити інформацію про: - зміст антиконкурентних узгоджених дій (встановлення цін, розподіл ринку тощо); - товари, щодо яких узгоджувалася поведінка; - предмет антиконкурентних узгоджених дій та роль кожного учасника в них; - географічні межі поширення антиконкурентних узгоджених дій; - дати, місця та форми взаємодії між учасниками антиконкурентних узгоджених дій, у тому числі тих, які вступали в контакти щодо таких узгоджених дій, спрямованих на узгодження конкурентної поведінки, та осіб, які брали участь у такій взаємодії; - дії учасників антиконкурентних узгоджених дій, завдяки яким відбулося чи могло відбутись узгодження конкурентної поведінки. Крім того, заявник має надати іншу інформацію, яка йому відома й підтверджує наявність антиконкурентних узгоджених дій. Згідно з п. 11 розділу V Порядку, якщо заява про звільнення від відповідальності не відповідає встановленим у пунктах 4, 6-8 цього розділу вимогам та це перешкоджає її розгляду, заява залишається без руху, про що державний уповноважений протягом 15 календарних днів із дня отримання заяви повідомляє заявника засобами поштового зв`язку або в електронній формі засобами інформаційно-комунікаційних систем й надає йому строк, що становить не більше ніж 30 календарних днів з дня повідомлення заявника для усунення недоліків. Форму та спосіб повідомлення визначає державний уповноважений. У разі невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява залишається без розгляду, про що письмово повідомляється заявнику. Вбачається, що листом № 145-29.3/04-394 від 18.07.2025 р. Антимонопольним комітетом України було залишено без руху заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О. Груп" від 03.07.2025 р. щодо звільнення від відповідальності та запропоновано протягом 15 календарних днів з дня отримання цього листа надати інформацію та належним чином засвідчені копії документів. Одночасно позивач був попереджений, що у разі невиконання зазначених вимог у встановлений державним уповноваженим строк заява буде залишена без розгляду. Листом від 15.08.2025 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "С.О. Груп" надало відповідь на лист про залишення заяви без руху, за результатом аналізу якого Антимонопольним комітетом України було встановлено наступне. Так, у п. 1 листа про залишення без руху заяви позивача міститься пропозиція надати пояснення щодо наявності попередньої домовленості, обставин погодженої поведінки між Товариством з обмеженою відповдальністю "С.О.Груп" та Приватним підприємством "Мінералс Груп", яка є антиконкурентними узгодженими діями під час участі у торгах № UA-2025-02-07-004796-a, № UA-2025-02-07-005983-a, № UA-2025-02-07-007061-a та № UA-2025-02-17-010646-а. У відповідь, позивач повідомив про те, що існування Приватного підприємства "Мінералс Груп" як окремої юридичної особи ніколи не було інструментом для узгодження дій з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" в частині участі в торгах. Мети з боку заявника у вигляді співпраці з такою юридичною особою у вигляді участі в торгах не було. Після проведення всіх чотирьох торгів в лютому, в березні 2025 року за вивченням ситуації за результатом діяльності - аналізу участі та продажу в якості звіту за перший квартал, стало відомо про участь в чотирьох торгах з Товариством з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" також Приватного підприємства "Мінералс Груп". Підставою для звернення до Антимонопольного комітету України із заявою стало те, що такі дії з боку Приватного підприємства "Мінералс Груп" не було погоджено засновниками/посадовими особами заявника. Тобто, погоджена поведінка - сама по собі антиконкурентна поведінка в частині факту про участь юридичних осіб - відбулась. Попередня змова ж полягає в тому, що організація та участь в перелічених торгах від імені заявника була здійснена однією особою - Осадовським Р.Е., який одночасно приймав участь у власних інтересах в якості підконтрольного підприємства - Приватного підприємства "Мінералс Груп". Також, позивач зазначив, що в березні 2025 року, після проведення всіх чотирьох торгів, стало відомо про участь в цих торгах, також і Приватного підприємства "Мінералс Груп". Враховуючи вищезазначене, Антимонопольний комітет України дійшов висновку про те, що заява про звільнення від відповідальності та лист-відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" містять суперечливу та нечітку інформацію щодо попередньої домовленості, обставин погодженої поведінки між Товариством з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" та Приватним підприємством "Мінералс Груп". Залишаючи без руху заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О. Груп", відповідач запропонував позивачу надати детальний опис предмету антиконкурентних узгоджених дій та роль кожного учасника в них, зокрема, зазначити інформацію про ініціатора антиконкурентних узгоджених дій, хто мав перемогти в закупівлі, хто був формальним учасником, предмет домовленостей, ким та яким чином приймалось рішення про вчинення антиконкурентних узгоджених дій та участь в торгах тощо. Однак, у листі-відповіді позивач зазначив, що предметом антиконкурентних узгоджених дій був намір Приватного підприємства "Мінералс Груп" отримати досвід в участі в публічних закупівлях для юридичної особи, а також отримання перемоги для наявності майбутнього досвіду у виконанні таких договорів перед державними замовниками. Зазначене стало відомо заявнику вже після проведення аукціонів в торгах. Роль заявника була такою, що передбачає мета участі в публічних торгах - реалізація товару державним замовникам в межах та спосіб, що передбачений Законом України "Про публічні закупівлі". Попередніх угод між Товариством з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" та Приватним підприємством "Мінералс Груп" не укладалось, що свідчить про відсутність дійсної підготовки залучення Приватного підприємства "Мінералс Груп" в якості учасника, що може впливати на рівень цін під час аукціонів. Рішення про антиконкурентну поведінку між Товариством з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" та Приватним підприємством "Мінералс Груп" під час участі в торгах не приймалось. Участь разом в одних закупівлях не обговорювалась та не розглядалась. Також Товариство з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" зазначило, що рішення про антиконкурентну поведінку між Товариством з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" та Приватним підприємством "Мінералс Груп" під час участі в торгах не приймалось. Участь разом в одних закупівлях не обговорювалась та не розглядалась. Отже Товариство з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" не надало Антимонопольному комітету України інформації щодо взаємодії між учасниками антиконкурентних узгоджених дій (про ініціатора антиконкурентних узгоджених дій, хто мав перемогти в закупівлі, хто був формальним учасником). Також, залишаючи без руху заяву позивача, Антимонопольний комітет України просив надати детальний опис дат, місця та форми взаємодії між учасниками антиконкурентних узгоджених дій, у тому числі тих, які вступали в контакти щодо таких узгоджених дій, спрямованих на узгодження конкурентної поведінки, та осіб, які брали участь у такій взаємодії. Товариство з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" надано лише інформацію, що способом комунікації були оформлені трудові відносини безпосередньо з контролюючою особою Приватного підприємства "Мінералс Груп" - Осадовським Р.Е. Документи між Товариством з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" та Приватним підприємством "Мінералс Груп" відсутні, була організована звичайна ділова комунікація між найманим працівником та товариством в офісі. Формування цін здійснювалось посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" - директором та бухгалтером Шульгою О.М. Яким чином відбувалось формування ціни від імені Приватного підприємств "Мінералс Груп" заявнику не відомо. Від імені Товариства з обмеженою відповідальнстю "С.О.ГРУП" до електронного аукціону у всіх торгах був залучений директор - Семенюк О.Ю., який брав участь в торгах № UA-2025-02-07-004796-a, № UA-2025-02-07-005983-a, № UA-2025-02-07-007061-a та № UA-2025-02-17-010646-а. Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" як форму взаємодії зазначено звичайну ділову комунікацію між найманим працівником - Осадовським Р.Е. та Товариством з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" в офісі, що є загальною інформацією, без детального опису дат, взаємодії між учасниками антиконкурентних узгоджених дій, як це запитувалось у листі Комітету. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" не надало Антимонопольному комітету України інформації щодо дати чи періоду взаємодії між учасниками антиконкурентних узгоджених дій. Крім цього, Антимонопольний комітет України пропонував Товариству з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" надати інформацію щодо переліку документів, які готувались Осадовським Р.Е., та надати проекти документів в електронному вигляді, які в подальшому були роздруковані, підписані, відскановані та завантажені до системи закупівель "Прозорро" в складі тендерних пропозицій по кожній процедурі закупівлі окремо. У відповідь Товариство з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" надало інформацію щодо переліку документів, які готувались Осадовським Р.Е. та копії наявних документів (в електронному вигляді) в форматі PDF. За результатами аналізу документів, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп", встановлено, що документи надані в форматі PDF, які були розміщені у реєстрі пропозицій Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" на сайті електронних закупівель Prozorro щодо Процедур закупівлі за такими ідентифікаторами: № UA-2025-02-07-004796-a, № UA-2025-02-07-005983-a, № UA-2025-02-07-007061-a та № UA-2025-02-17-010646-a. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" не надало Антимонопольному комітету України проекти документів в електронному вигляді, які в подальшому були роздруковані, підписані, відскановані та завантажені до системи закупівель "Прозорро" в складі тендерних пропозицій по кожній процедурі закупівлі окремо. Також відповідач просив позивача надати перелік IP-адрес, які спільно використовувались Товариством з обмеженою відповідальнстю "С.О.Груп" та Приватним підприємством "Мінералс Груп", інформацію про абонента (юридичну чи фізичну особу), якому провайдером надавались послуги доступу до мережі Інтернет з цих IP-адрес, вказати адресу, за якою надавались послуги доступу до мережі Інтернет за цими IP-адресами та надати копії укладених та / або чинних договорів про надання послуг доступу до мережі Інтернет за цими ІР-адресами, вказати точне місцезнаходження обладнання, з якого здійснювався доступ до мережі Інтернет з однієї ІР-адреси. У відповідь позивач зазначив, що за інформацією, повідомленою Осадовським Р.Е., доступ до інтернету він мав власний, потреби у Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" для підключення послуг не було. Вбачається, що IP-адреси, що присвоюються техніці (в тому числі комп`ютерам, роутеру) за приміщенням є 162.120.188.51. Обладнання, що є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" за адресою: 43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Коперника

36. Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" не зазначено інформацію щодо провайдера, яким надавались послуги доступу до мережі Інтернет, а також інформацію про абонента (юридичну чи фізичну особу), якому провайдером надавались послуги доступу до мережі Інтернет ІР-адреси НОМЕР_1 та не надало копії укладених та/ або чинних договорів, які підтверджують надання послуг доступу до мережі Інтернет за ІР-адресою НОМЕР_1 . Відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" не усунуло недоліки поданої заяви про звільнення від відповідальності, які зазначено у листі Антимонопольного комітету України від № 145-29.3/04-1394 від 18.07.2025 р., що стало перешкодою для її розгляду. Отже Антимонопольний комітет України, залишаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О. Груп" без розгляду, діяв на підставі норм чинного законодавства та у межах своїх повноважень. Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" не доведено підстав для визнання незаконним та скасування листа державного уповноваженого Антимонопольного комітету України № 145-29.3/04-1675 від 01.09.2025 р. про залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О. Груп" від 03.07.2025 р. про звільнення від відповідальності та про зобов`язання розглянути заяву. Перевіряючи дії Антимонопольного комітету України на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) Антимонопольного комітету України, з`ясовує і визначає наявність або відсутність, а відтак доведеність або недоведеність, обґрунтованість чи необґрунтованість передбачених ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України через критерії неповноти з`ясування обставин, які мають значення для справи, недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, неправильності застосування норм матеріального права. У разі якщо відповідний орган державної влади був наділений дискреційними повноваженнями щодо розгляду тих чи інших питань, останній повинен використовувати надані йому повноваження у межах, порядку та у спосіб, визначений законом для того аби досягти мети, заради якої органу були надані такі повноваження. Наявність у Антимонопольного комітету України дискреційних повноважень щодо розгляду справ про захист економічної конкуренції зумовлює появу кореспондуючого обов`язку у останнього стосовно здійснення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи та ухвалення законного, обґрунтованого та неупередженого рішення. Оскільки чинним законодавством не врегульовано процедури та критеріїв, за якими Антимонопольний комітет України ухвалює рішення про відкриття чи відмову в розгляді справи, рішення Антимонопольного комітету України має бути максимально вичерпним, ґрунтовним, повинне розкривати заявникові мотиви його ухвалення. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 р. у справі № 910/23000/17. Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно зі ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Як передбачено ч. 2 ст. 20 ГК України, в редакції станом на момент спірних правовідносин, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. Особа, яка звертається до суду з позовом, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах. Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 р. у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 р. у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 р. у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 р. у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 р. у справі № 904/7841/21, від 29.08.2023 р. у справі № 910/5958/20. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем. Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Разом з цим, на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Відсутність порушення прав та інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 р. у справі № 910/15262/18 та від 03.03.2020 р. у справі № 910/6091/19. З матеріалів справи вбачається, що Адміністративною колегією Західного територіального відділення Антимонопольного комітету України розглянуто справу № 63/3-01-192-2025 та прийнято рішення № 63/201-р/к від 29.09.2025 р., яким визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «С.О. Груп» та Приватного підприємства «Мінералс Груп» щодо узгодження своєї поведінки під час участі в декількох процедурах конкурсних торгів порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та на позивача накладено штрафи на загальну суму 272000,00 грн. Отже поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" позов фактично не призведе безпосередньо до змін в обсязі прав останнього та забезпечення їх примусової реалізації, враховуючи те, що розгляд справи про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції вже завершено. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що Антимонопольний комітет України діяв у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом, в той час як вимога позивача про визнання незаконним та скасування листа державного уповноваженого Антимонопольного комітету України № 145-29.3/04-1675 від 01.09.2025 р. про залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О. Груп" від 03.07.2025 р. про звільнення від відповідальності є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Вимога позивача про зобов`язання розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" від 03.07.2025 р. за наявними відомостями відповідно до приписів чинного законодавства про захист економічної конкуренції також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною вимогою від основної, у задоволенні якої було відмовлено. Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. За ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 12.03.2026 р. у справі № 910/13979/25 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" задоволенню не підлягає. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника. Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 12.03.2026 р. у справі № 910/13979/25 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "С.О.Груп".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 18.06.2026 р. Головуючий суддя С.І. Буравльов Судді В.В. Андрієнко В.В. Шапран