Постанова 4816 № 587/5512/25

Справа №587/5512/25 Номер провадження 22-ц/816/2261/26 Категорія - 39 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2026 року м. Суми Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Замченко А.О. (суддя-доповідач), суддів: Криворотенка В.І., Худика А.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського районного суду Сумської області від 15 квітня 2026 року в складі судді Гончаренко Л.М., ухваленого в м. Суми (повний текст рішення виготовлено 15 квітня 2026 року) у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в : 01.12.2025 ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до ОСОБА_1 з позовом, який мотивувало тим, що 18.01.2021 між ТОВ «Авентус Україна» і відповідачем було укладено договір №3519752, відповідно до умов якого останній отримав у кредит 15000 грн, за що зобов`язався сплачувати проценти. 28.07.2021 між ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір відступлення прав вимоги №28072021, згідно з яким ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі й за договором №3519752. 23.05.2024 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» і ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір відступлення прав вимоги №23/05/24, згідно з яким позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», у тому числі й до ОСОБА_1 . Вказувало, що останній не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на день звернення до суду в нього утворилася заборгованість у розмірі 43500 грн, з яких: 15000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 28500 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства вказану суму та судові витрати. Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 15.04.2026 позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» 43500 грн заборгованості за договором від 18.01.2021 №3519752, 2422 грн 40 коп. судового збору, 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач кредитний договір від 18.01.2021 №3519752 не укладав та не підписував, електронного підпису або електронного цифрового підпису не отримував. Матеріали справи містять копію договору, де зазначено, що їх підписання нібито здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису - одноразового ідентифікатора, що не відповідає дійсності. Крім того, позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (одноразовий ідентифікатор) належить саме відповідачу. Зазначає, що матеріали справи не містять первинних документів видачі кредитних коштів. Вважає позовні вимоги не доведеними. 08.06.2026 ТОВ «Факторинг Партнерс» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення районного суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 18.01.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №3519752, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти в розмірі 15000 грн. Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором A919437 (копія договору зберігається в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі). Згідно з п. 1.4, 1.5, 1.5.1, 1.6 договору строк кредиту 10 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено в порядку та на умовах, визначених у розділі 4 цього Договору. Стандартна процентна ставка становить 1,9% у день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору. Знижена процентна ставка 0,95% у день та застосовується, якщо споживач у межах строку, визначеного в п. 1.4 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації (не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п. 1.4 договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому споживач розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати в бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для споживача лише як для учасника програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим договором. Якщо споживач є учасником програми лояльності - розмір зниженої процентної ставки зазначений у договорі має значення, що є меншим за розмір стандартної процентної ставки, зазначеної в договорі. Якщо споживач не є учасником програми лояльності, розмір зниженої процентної ставки дорівнює розміру стандартної процентної ставки, у зв`язку з чим цей підпункт договору носить технічний характер та не має юридичного змісту для споживача. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Пунктом 4.1 договору про надання споживчого кредиту №3519752 були передбачені умови пролонгації строку кредитування. Строк кредиту може бути продовжено: - за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п. 1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження в порядку, визначеному п. 4.2 (пп. 4.2.1 - 4.2.4) договору; або в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов, визначених у п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) договору. Згідно з п. 4.3.1, 4.3.2 договору сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп. 4.2.2 - 4.2.4 договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених у пп. 4.3.1 договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача у порядку, передбаченому п. 4.2 договору. Крім того, ОСОБА_1 були підписані графік платежів і паспорт споживчого кредиту (графік платежів і паспорт споживчого кредиту зберігаються в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі). Згідно з квитанцією до платіжної інструкції №18645-1327-154106003 18.01.2021 було проведено транзакцію на суму 15000 грн, платник ТОВ «Авентус Україна», ЄДРПОУ 41078230, надавач платіжних послуг платника: ТОВ «ФК «Контрактовий дім», отримувач ОСОБА_1 IBAN/Номер картки: НОМЕР_1 (квитанція зберігається в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі). З листа АТ «КБ «Приватбанк» від 20.03.2026 вбачається, що в банку на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ). Останній має фінансовий номер телефону НОМЕР_4 (а. с. 71). З виписки по рахунку в АТ «КБ «Приватбанк» вбачається, що 18.01.2021 на карту відповідача було зараховано 15000 грн (а. с. 72). 28.07.2021 між ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №28072021, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні первісному кредиторові права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників (договір з додатками та реєстрами зберігається в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі). Відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами до договору факторингу від 28.07.2021 №28072021 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором від 18.01.2021 №3519752 у сумі 43500 грн (реєстр зберігається в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі). 23.05.2024 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» і ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №23/05/24, згідно з яким позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», у тому числі й до ОСОБА_1 на загальну суму 43500 грн, з яких: 15000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 28500 грн - заборгованість по відсотках на дату відступлення права вимоги (договір зберігається в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі). Відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами до договору факторингу від 23.05.2024 №23/05/24 позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором від 18.01.2021 №3519752 у сумі 43500 грн (реєстр зберігається в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі). Станом на 27.07.2021 ОСОБА_1 має 43500 грн заборгованість за договором від 18.01.2021 №3519752, з яких: 15000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 28500 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (розрахунок зберігається в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі). Постановляючи рішення про задоволення позову, місцевий суд виходив з того, що відповідач, скориставшись кредитними коштами, умови договору не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за тілом кредиту та відсотками. Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду, оскільки вони відповідають матеріалами справи та вимогам закону. У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Згідно з ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»). У постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №910/3105/21 зроблено висновок, що використання електронного підпису, який відповідає вимогам до кваліфікованого електронного підпису, дозволяє забезпечити електронну ідентифікацію підписувача і гарантує цілісність підписаних даних, а також має презумпцію відповідності особистому підпису (ст. 14, 18, 23 Закону України «Про електронні довірчі послуги»). Висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора зроблено також і в постанові Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №623/2936/19. У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України). У даній справі відповідач оспорює факт укладення кредитного договору та отримання коштів у сумі 15000 грн. Колегія суддів вважає доводи відповідача, про те, що товариством не надано доказів укладення кредитного договору та отримання коштів безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи. За встановленими в цій справі обставинами договір про надання споживчого кредиту від 18.01.2021 №3519752 між сторонами було укладено в електронній формі із застосуванням електронного підпису. При цьому через особистий кабінет на вебсайті ТОВ «Авентус Україна» відповідач подав заявку на отримання кредиту та підтвердив умови отримання кредиту шляхом акцепту, після чого товариство надіслало останньому за допомогою засобів зв`язку (номером телефону НОМЕР_4 ) одноразовий ідентифікатор, який і було використано для підтвердження підписання кредитного договору. Як встановлено судом, саме цей номер телефону є фінансовим номером ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» (а. с. 71). Цей номер телефону відповідач також вказав в апеляційній скарзі (а. с. 83). Ідентифікація ОСОБА_1 на вебсайті здійснена відповідно до вимог чинного законодавства з використанням його особистих даних, а саме: паспорта, ідентифікаційного коду, номера телефону НОМЕР_4 , електронної пошти. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 13 Закону України «Про електронну комерцію». Враховуючи, що без отримання SMS-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між товариством і відповідачем не був би укладений, апеляційний суд доходить висновку, що кредитний договір в електронній формі був укладений відповідачем згідно із Законом України «Про електронну комерцію». Він вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. До таких висновків у схожих правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 14.06.2022 у справі №757/40395/20. Таким чином, на думку колегії суддів, позивачем доведено факт укладання кредитного договору. Подані товариством докази в їх сукупності є достатніми та переконливими для встановлення наявності між сторонами зобов`язальних правовідносин за договором про споживчий кредит від 18.01.2021 №3519752. Факт отримання кредитних коштів підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №18645-1327-154106003, з якої вбачається, що 18.01.2021 було проведено транзакцію на суму 15000 грн, платник ТОВ «Авентус Україна», ЄДРПОУ 41078230, надавач платіжних послуг платника: ТОВ «ФК «Контрактовий дім», отримувач ОСОБА_1 IBAN/Номер картки: НОМЕР_1 (квитанція зберігається в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі). Крім цього, факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 15000 грн підтверджується випискою за договором, наданою АТ «КБ «ПриватБанк», з якої вбачається, що 18.01.2021 на карту НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , було зараховано 15000 грн. Цього ж дня частину коштів останній витратив на покупки в магазинах, аптеці, 1306 грн 53 коп. перерахував ОСОБА_2 і 5200 грн зняв у банкоматі (а. с. 72). Колегія суддів звертає увагу, що останній витрачав саме кредитні кошти, оскільки до отримання кредиту на рахунку відповідача було лише 19 грн 91 коп. З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про задоволення позовних вимог. Оскільки доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сумського районного суду Сумської області від 15 квітня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - А.О. Замченко Судді: В.І. Криворотенко А.М. Худик