Постанова Одеський апеляційний суд № 522/6199/26

Номер провадження: 33/813/1053/26 Номер справи місцевого суду: 522/6199/26 Головуючий у першій інстанції Кічмаренко С. М. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.06.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С., за участю секретаря судового засідання Громовенко А.Г., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Зозулянського Дмитра Олександровича, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Подільського відділу Одеської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Кравцової Олени Олександрівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Зозулянського Дмитра Олександровича, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2026 року, в с т а н о в и в : Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції. ПостановоюПриморського районного суду м. Одеси від 17.04.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала. Не погоджуючись із вказаною постановою Приморського районного суду м. Одеси від 17.04.2026 року, захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не є тією особою, яку зафіксовано на відеозапис та в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на спростування даного факту, при цьому фіксування потерпілого на відеозаписі також не вбачається. Також не матеріали справи не містять жодних відомостей щодо характеру, обсягу та види шкоди, яка ніби то була спричинена потерпілому, не зазначено чи була шкода фізичною, моральною чи майновою, в чому саме полягає така шкода та чи підтверджується вона будь-якими документами, актами огляду чи іншими доказами. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника, прокурора Подільського відділу Одеської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Кравцову О.О., перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. За положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП). Приймаючи оскаржувану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що обставини правопорушення та вина останнього підтверджуються зібраними по справі доказами: протоколом від 25.03.2026 року про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано факт вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; заявою про вчинення правопорушення від 29.01.2026 року; рапортом ОСОБА_1 від 19.01.2026 року, щодо проведення заходів із оповіщення; та відеозаписом с місця події. З огляду на наявні встановлені судом першої інстанції обставини справи та в подальшому досліджені апеляційним судом, судом першої інстанціях в повній мірі дотримано вищенаведені вимоги КУпАП та як результат винесено законну та обґрунтовану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-14 КУпАП. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції з огляду на наступне. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 25.03.2026 року вбачається, що 19.01.2026 року ОСОБА_1 під час здійснення заходів оповіщення та виявлення громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , що були включені до групи оповіщення № 5 населення під час мобілізації, до якої входив ОСОБА_1 , були здійснені порушення Порядку № 560 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині фактичного затримання ОСОБА_2 без відповідних підстав, не уповноваженою на це особою та без працівників Національної поліції, всупереч абз. 7 ст. 47 постанови КМУ № 560 від 16.05.2025 року. За положеннями ч. 1 ст. 172-14 КУпАП відповідальність передбачена за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень. За діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду адміністративна відповідальність передбачена ч. 2 ст. 172-14 КУпАП. Механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період; процедура оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедура перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; тощо визначено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий періодвід 16.05.2024 №

560. Згідно п. 35 вказаного порядку представники, уповноважені вручати повістки, здійснюють оповіщення громадян як самостійно, так і у складі груп оповіщення. Вручення повісток резервістам та військовозобов`язаним здійснюється цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України. Пунктом 47 визначено якщо особа підлягає оповіщенню відповідно до розпорядження голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування, їй вручається повістка. У разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину. У разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 47). Тобто, з наведених положень Порядку № 560 вбачається, що адміністративне затримання особи та доставлення такої особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки може бути проведено виключно поліцейським, який входить до групи оповіщення. Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.01.2026 № 24 ОСОБА_1 входив до групи № 5 та призначений старшим даної групи. Також до вказаної групи повинен входити представник Національної поліції (а.с. 29). За змістом складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, останньому інкримінується вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, яке полягає у порушенні вимог вищевказаного Порядку № 560, а саме затримання та доставлення громадянина ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку із перебуванням вказаної особи в розшуку. Також з протоколу вбачається, що під час затримання та доставлення даної особи працівник поліції був відсутнім. Наведені в протоколі обставини подій підтверджуються в тому числі й рапортом старшого групи оповіщення ОСОБА_1 (а.с. 31), згідно якого до ІНФОРМАЦІЯ_2 останнім доставлено 7 (семеро) осіб, в тому числі й ОСОБА_2 , в графі щодо кількості працівників поліції стоїть прочерк. Факт затримання та доставлення громадянина ОСОБА_2 19.01.2026 також підтверджується долученими до матеріалів справи відеозаписами подій. Доводи апеляційної скарги в частині відеозапису відхиляються апеляційним судом, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відео фіксація подій, що міститься на диску здійснена 19.01.2026 року на камеру ОСОБА_3 , що підтверджується наявними в матеріалах справи поясненнями (а.с. 43), та який згідно копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.01.2026 № 24 входив до групи оповіщення № 5 разом з особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. З підстав викладеного, з наявних матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається порушення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а саме п. 47, згідно якого повноваження здійснювати затримання та доставлення осіб наділені виключно працівники поліції, які входять до складу групи оповіщення. Відомостей щодо наявності під час здійснення затримання особи працівника поліції, що входить до складу групи № 5, згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріали справи не містять та відсутність таких підтверджується в тому числі безпосередньо рапортом особи, яка притягуються до адміністративної відповідальності. Будь-яких доводів щодо змісту складеного ним рапорту апеляційна скарга не містить. Таким чином, викладені обставини подій в своїй сукупності підтверджують факт наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, з огляду на що доводи апеляційної скарги щодо відсутності складу адміністративного правопорушення визнаються необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом. Доводи апеляційної скарги в частині відсутності в матеріалах справи відомостей щодо характеру, обсягу та види шкоди, яка ніби то була спричинена потерпілому тощо також відхиляються апеляційним судом, оскільки згідно змісту складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення останньому інкримінується порушення Порядку № 560, а саме п. 47 щодо здійснення затримання особи без наявності працівника поліції, за порушення якого передбачена відповідальність положеннями ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, та факт наявності в діях останнього складу даного правопорушення підтверджується вищенаведеними встановленими судом обставинами справи. За положеннями п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Таким чином, з огляду на вищезазначене, оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростували правильні по суті висновки суду першої інстанції щодо підтвердження наявними матеріалами справи наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого останньому адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу адвоката Зозулянського Дмитра Олександровича, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2026 року залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складений 17 червня 2026 року. Суддя О.С. Комлева