Постанова 4813 № 947/12480/22

Номер провадження: 22-ц/813/2294/26 Справа № 947/12480/22 Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О. Доповідач Коновалова В. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 14.05.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А., суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Юцикова Д.Є., учасники справи: позивач за первісним позовом ОСОБА_1 , відповідач за первісним позовом - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 березня 2025року, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог В червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в обґрунтування якого зазначила, що 27.06.1997 року між сторонами укладено шлюб, про що відділом реєстрації актів громадського стану Приморської районної адміністрації виконкому Одеської міської ради вчинено актовий запис № 332 від 27.06.1997 р. (свідоцтво про одруження серія НОМЕР_1 ). Від шлюбу мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неповнолітніх дітей від шлюбу не мають. Протягом останніх років сімейне життя поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин, внаслідок чого позивач звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою про розірвання шлюбу (справа № 947/10841/22). За час перебування у шлюбі позивачем разом з відповідачем було набуте спільне майно, яке позивач бажає поділити. ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про зміну предмету позову та розміру позовних вимог, просить в порядку поділу майна подружжя визнати право власності за ОСОБА_1 на: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та транспортний засіб SUZUKI JIMNY, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова) НОМЕР_3 ; визнати право особистої власності за ОСОБА_2 на: житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , автомобіль TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, реєстраційний номер НОМЕР_4 , автомобіль MERSEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_5 ; номер шасі (кузова) НОМЕР_6 ; 100 % статутного капіталу ТОВ «ЛІСМАРТ» (код ЄДРПОУ 40882193); стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію різниці поділу спільного майна подружжя у розмірі 4490737,72 грн. У вересні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, в обґрунтування зазначив, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27.06.1997 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, наявним в матеріалах справи. За час перебування у шлюбі сторонами у спільну сумісну власність набуте рухоме та нерухоме майно, яке купувалося подружжям за спільні сімейні кошти та згідно з положеннями законодавства відносяться до спільного сумісного майна подружжя, а отже підлягають рівному поділу між позивачем та відповідачем. Позивач за зустрічним позовом, з урахуванням заяви про зміну предмету зустрічної позовної заяви, просив суд поділити спільне сумісне майно подружжя наступним чином: визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на частину транспортного засобу SUZUKI JIMNY, реєстраційний номер НОМЕР_7 , номер шасі (кузова) НОМЕР_3 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на частину транспортного засобу SUZUKI JIMNY, реєстраційний номер НОМЕР_7 , номер шасі (кузова) НОМЕР_3 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на частину транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, реєстраційний номер НОМЕР_8 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на частину транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, реєстраційний номер НОМЕР_9 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на частину транспортного засобу MERSEDEC-BENZ SPRINTER 316 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_10 , номер шасі (кузова) НОМЕР_11 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на частину транспортного засобу MERSEDEC-BENZ SPRINTER 316 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_12 , номер шасі (кузова) НОМЕР_13 ; стягнути з ОСОБА_1 у якості грошової компенсації за відчуження транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO WAGON, номер шасі (кузова) НОМЕР_14 , 2013 року випуску, який був об?єктом спільної сумісної власності подружжя, на користь ОСОБА_2 вартість частини транспортного засобу у розмірі 362760,51 грн; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ; припинити право власності ОСОБА_1 на частину земельної ділянки, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Київський районний суд м. Одеси рішенням від 20 березня 2025 року задовольнив частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Задовольнив частково зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. Поділив спільне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , наступним шляхом. Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; визнав за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; визнав за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ; визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ; визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку, з надвірними спорудами, за адресою: АДРЕСА_2 ; визнав за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку, з надвірними спорудами, за адресою; АДРЕСА_2 ; визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину транспортного засобу SUZUKI JIMMY, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова) НОМЕР_3 ; визнав за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину транспортного засобу SUZUKI JIMMI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова) НОМЕР_3 ; визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; визнав за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину транспортного засобу MERSEDEC-BENZ SPRINTER 316 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі (кузова) НОМЕР_6 ; визнав за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину транспортного засобу MERSEDEC-BENZ SPRINTER 316 GDI, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі (кузова) НОМЕР_6 ; визначив, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсація вартості 1/2 частки відчуженого майна у вигляді мисливського нарізного карабіну «Remington 700SPS», калібр 308 Win серія НОМЕР_15 ; мисливського нарізного карабіну «Steyr Mannlicher AUG» калібр 223 Rem, № НОМЕР_16 ; мисливської гладкоствольної рушниці марки «Hatsan Escort» калібр 12, № НОМЕР_17 ; мисливської гладкоствольної рушниці марки «Benelli M4» калібр 12, серія Y, № НОМЕР_18 , у загальному розмірі 118671,12 грн. Визначив, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації за відчуження транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO WAGON, 2013 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_14 , у вигляді 1/2 частини вартості у розмірі 362760,51 грн. Визначив, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсація вартості 1/2 частки у статутному капіталі ТОВ «ЛІСМАРТ» (код ЄДРПОУ 40882193) у розмірі 5000 грн. Згідно ч. 12 ст. 265 ЦПК України здійснив зустрічне зарахування сум які підлягають стягненню по первісному та зустрічному позову, із стягненням різниці на користь сторони, якої присуджено більшу грошову компенсацію. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різницю вартості компенсацій, у сумі 239089 гривень 39 копійок. Відмовив у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення компенсації 1/2 частини вартості ТОВ «ВІП-ХАУС» (код ЄДРПОУ 31677252), ТОВ «ФІНМАРКЕТ+» (код ЄДРПОУ 44615525), яке у подальшому змінило назву на ТОВ «СЕПТІЛАЙТ КОРП», ТОВ «ФАНМАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 39419126), а також 1/2 частки вартості пістолетів травматичної дії марки ПСМР №3199 та марки ПМР Х2І424. Відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині припинення права власності ОСОБА_1 на 1/2 частину земельної ділянки, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України). При остаточному вирішенні розподілу спільного майна та стягнення вартості частки проданого, без згоди та не в інтересах сім`ї, майна судом враховуються вимоги ст. 264, 265 ЦПК України про питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення та зміст рішення суду, та у відповідності до положень ч. 11 ст. 265 ЦПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, який присуджено більшу грошову суму. Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , в апеляційній скарзі проситьскасувати повністю рішення Київського районного суду м. Одеси від 20.03.2025 року та ухвалити у справі нове рішення, яким повністю задовольнити позов ОСОБА_1 із викладеними в ньому позовними вимогами, а саме, в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 10029284; автомобіль легковий SUZUKI JIMNY, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 . За ОСОБА_2 право приватної власності на: житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 26547552; автомобіль легковий TOYOTA LAND CRUISER PRADO реєстраційний номер НОМЕР_19 ; вантажний автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER С1, реєстраційний номер НОМЕР_20 , номер шасі; 100% статутного капіталу ТОВ «ЛІСМАРТ», Код ЄДРПОУ 40882193. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію різниці поділу спільного майна подружжя розмірі 4490737,72 грн. У задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовити. Вирішити питання розподілу судових витрат. Посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга вмотивована тим, щосуд першої інстанції фактично усунувся від вирішення спору щодо поділу майна, яке в наявності у сторін на час розгляду справи та, задовольняючи зустрічний спір констатував очевидне право ОСОБА_2 на 1/2 у праві власності, що не є предметом спору. У справі, що переглядається позивачка за первісним позовом просить визнати за нею право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке розташоване на приватизованій земельній ділянці. Спір між сторонами виник щодо врахування вартості вказаного домоволодіння, оскільки згідно експертної оцінки позивачки за первісним позовом вартість домоволодіння визначено без земельної складової. Напроти, згідно експертної оцінки позивача за зустрічним позовом вартість домоволодіння визначено із врахуванням земельної складової. Щодо стягнення грошової компенсації вартості корпоративних прав скаржник зазначає, що документом, який відображає активи, зобов`язання та власний капітал малого підприємства є фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати, що складений відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність». Згідно наведених розрахунків, загальний розмір грошових вимог вартості 1/2 від вартості часток майна ТОВ «ЛІСМАРТ» ідентифікаційний код юридичної особи 40882193, ТОВ «ВІП - ХАУС» ідентифікаційний код юридичної особи 31677252, ТОВ «ФАНМАРКЕТ+» (з 29.07.2022 змінило назву на ТОВ «СЕПТІЛТАЙТ КОРП») ідентифікаційний код юридичної особи 40882193, ТОВ «ФАНМАРКЕТ» (з 15.12.2021 змінило назву на ТОВ «ОФІС МЕХАНІКУС») ідентифікаційний код юридичної особи 39419126, відповідно до часток ОСОБА_2 у статутному капіталі вказаних товариств, на які має право ОСОБА_1 , становить 4432037,50 грн. Щодо реалізації транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO WAGON, 2013 року випуску, скаржник зазначає, що вказаний транспортний засіб був відчужений під час перебування сторін у шлюбі з відома та за згодою відповідача, що відповідало інтересам сім`ї, тому не підлягає включенню в перелік спірного майна, яке підлягає поділу. ОСОБА_2 не наводить доказів, що позивачка діяла не на користь сім`ї та/або приховала факт відчуження автомобіля. (2) Позиція інших учасників справи Одеський апеляційний суд ухвалою від 05.05.2025 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою, роз`яснив ОСОБА_2 право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 копію ухвали про відкриття провадження отримав 07.05.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою. Представник ОСОБА_2 ОСОБА_5 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримав 29.05.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками. 22.05.2025 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_5 звернувся до суду із відзивом на апеляційну скаргу, просив суд поновити строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. В обґрунтування клопотання про поновлення строку, посилається на те, що копію ухвали про відкриття провадження відповідач та його представник не отримували. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.04.2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника ОСОБА_2 ОСОБА_5 про поновлення строку для подання відзиву на апеляційну скаргу, долучено відзив до матеріалів справи. 08 травня 2026 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про доручення до матеріалів справи доказів, а саме: відзив ОСОБА_2 на позовну заяву про розірвання шлюбу з доказами його направлення до суду, рішення Київського районного суду у справі №947/10841/22, акти приймання-передачі часток у статутних капіталах ТОВ Віп-Хаус, ТОВ Фанмаркет, ТОВ Фанмаркет +. Учасники процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , представник ОСОБА_2 ОСОБА_5 судові повістки-повідомлення отримали 19.04.2026 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.05.2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника ОСОБА_2 ОСОБА_5 , долучено до матеріалів справи подані докази. ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити. Представник ОСОБА_2 ОСОБА_6 в судовому засіданні просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України). При остаточному вирішенні розподілу спільного майна та стягнення вартості частки проданого, без згоди та не в інтересах сім`ї, майна судом враховуються вимоги ст. 264, 265 ЦПК України про питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення та зміст рішення суду, та у відповідності до положень ч. 11 ст. 265 ЦПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, який присуджено більшу грошову суму. Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). В статті 68 СК України зазначено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України. Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо. Частиною першою статті 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Законодавцем визначено, що право на поділ майна, яке перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням. Згідно з положеннями частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Судом першої інстанції встановлено, що з 27 червня 1997 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходились у шлюбі, який зареєстровано Відділом реєстрації актів громадянського стану Приморської рай адміністрації виконкому Одеської міської ради, актовий запис №

332. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14.12.2022 у справі № 947/10841/22 (набрало законної сили 17.01.2023 року) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. За час перебування у зареєстрованому шлюбі сторонами було набуто у спільну сумісну власність наступне майно: - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 28.02.2005 року, згідно Витягу про реєстрацію права власності (т.1 а/с 18,19); - житловий будинок, з надвірними спорудами, за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований за ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 24.07.2009 року , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., за р.8973 ( т.1 а/с 22); - транспортний засіб SUZUKI JIMMY, 2008 р/в., реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова) НОМЕР_3 , зареєстрований за ОСОБА_2 18.12.2020 року( т.1 а/с 24); - транспортний засіб MERSEDEC-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2011 р/в, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі (кузова) НОМЕР_6 , зареєстрований за ОСОБА_2 11.12.2020 року ( т.1 а/с 24); - транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, реєстраційний номер НОМЕР_4 , зареєстрований за ОСОБА_2 22.01.2013 року ( т.1 а/с 25). Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що спірне майно колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, з надвірними спорудами, за адресою: АДРЕСА_2 ; транспортний засіб SUZUKI JIMMY, 2008 р/в., реєстраційний номер НОМЕР_2 ; транспортний засіб MERSEDEC-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2011 р/в, реєстраційний номер НОМЕР_5 ; транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, реєстраційний номер НОМЕР_4 , набуто ними у зареєстрованому шлюбі, факт знаходження вказаного майна у спільної власності подружжя визнається сторонами, тому є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя й підлягає поділу в порядку статей 70, 71 СК України. Відповідно до положень статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Звертаючись до суду із позовною заявою, ОСОБА_1 просила здійснити поділ спільного майна подружжя шляхом визнання права особистої власності за ОСОБА_1 на: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та транспортний засіб SUZUKI JIMNY, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова) НОМЕР_3 ; визнання права особистої власності за ОСОБА_2 на: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , автомобіль засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, реєстраційний номер НОМЕР_4 , автомобіль MERSEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_5 ; номер шасі (кузова) НОМЕР_6 ; 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСМАРТ»; стянути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості належної їй 1/2 частки у спільному майні а також компенсації вартості частини проданого майна у загальному розмірі 4 490 737,72 грн. Позивач за зустрічним позовом просив здійснити поділ спільного майна подружжя шляхом; - визнання право власності на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ; із визнанням права власності на іншу частину за ОСОБА_1 ; - визнання право власності на 1/2 частку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ; із визнанням права власності на іншу частину за ОСОБА_1 ; - визнання право власності на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; із визнанням права власності на іншу частину за ОСОБА_1 ; - визнання права власності на 1/2 частину транспортного засобу SUZUKI JIMNY, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова) НОМЕР_3 за ОСОБА_2 ; із визнанням права власності на іншу частину за ОСОБА_1 ; - визнання права власності на 1/2 частину транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, реєстраційний номер НОМЕР_4 за ОСОБА_2 ; із визнанням права власності на іншу 1/2 частину за ОСОБА_1 ; - визнання права власності на 1/2 частину транспортного засобу MERSEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_5 ; номер шасі (кузова) НОМЕР_6 за ОСОБА_2 ; із визнанням права власності на іншу частину за ОСОБА_1 ; - стягнення з ОСОБА_1 грошової компенсації за відчуження транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO WAGON, 2013 року випуску, номер шасі ( кузова) НОМЕР_14 , у вигляді 1/2 частини вартості у розмірі 362 760,51 грн; - припинення права власності ОСОБА_1 на 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Отже як позивач за первісним позовом, так і відповідач за зустрічним позовом звернулися до суду з метою поділу спільного сумісного майна подружжя придбаного у період шлюбу, рухомого автомобілів та нерухомого житлових будинків, зазначивши варіанти поділу. Як вбачається із тексту апеляційної скарги ОСОБА_1 просить здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя у спосіб зазначений нею в позовній заяві. Колегія суддів частково погоджується із доводами апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції, що предметом поділу є майно, яке може бути виділено в натурі. Вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 січня 2023 року у справі № 754/3132/16-ц. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. На підтвердження ринкової вартості майна, яке підлягає поділу між подружжям, ОСОБА_1 надано: - висновок експерта №04/2022 від 21.02.2022 року оціночно-будівельного, земельно-будівельного експертного дослідження, проведеного на підставі звернення 11.01.2022 року ОСОБА_1 експертом ОСОБА_7 за яким ринкова вартість житлового будинку, з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , без урахування вартості земельної ділянки складає 146 353,00 доларів США, що еквівалентно 4148054 грн, а ринкова вартість земельної ділянці визначена у розмірі 110 725,00 доларів США, що еквівалентно 3138257 грн за курсом НБУ ( т.1 а/с 30). - висновок експерта № 05/2022 від 21.02.2022 року оціночно-будівельного дослідження, проведеного на підставі звернення 11.01.2022 року ОСОБА_1 експертом ОСОБА_7 за яким ринкова вартість житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , у розмірі 118 306,00 доларів США, що еквівалентно 3353123 грн ( т.1 а/с 60); - висновок експерта №24-6080 транспортно-товарознавчої експертизи, проведеної експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертизи О.Шпак від 08.01.2025 року, за яким ринкова вартість транспортного засобу MERSEDEC-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2011 р/в, реєстраційний номер НОМЕР_5 , на дату оцінки складає 119 458,00 грн. Згідно частини першої статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. (ч. ч. 5, 6 ст. 106 ЦПК України). У висновку експерта №04/2022 від 21.02.2022 року оціночно-будівельного, земельно-будівельного експертного дослідження, проведеного експертом ОСОБА_7 щодо ринкової вартості житлового будинку, з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; висновку експерта №05/2022 від 21.02.2022 року оціночно-будівельного дослідження, проведеного експертом ОСОБА_7 щодо ринкової вартості житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; висновку експерта №24-6080 транспортно-товарознавчої експертизи, проведеної експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертизи О.Шпак від 08.01.2025 року щодо ринкова вартість транспортного засобу MERSEDEC-BENZ SPRINTER 316 CDI, які складені на замовлення ОСОБА_1 , зазначається, що визначення ринкової вартості об`єкта оцінки підготовлено для надання до суду та експерт обізнаний (попереджений) про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих висновків. Отже зазначені вище висновки експерта, складені експертом Чорною Ю.П. та експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертизи О.Шпак на замовлення ОСОБА_1 , у відповідності до статті 106 ЦПК України. На підтвердження ринкової вартості майна, яке підлягає поділу між подружжям, ОСОБА_2 також надано: -висновок експерта судової оціночно-будівельної експертизи від 25.10.2022 року, проведеної за зверненням від 30.09.2022 року ОСОБА_2 експертом Рапач К.В. згідно якого ринкова вартість житлового будинку, з надвірними спорудами, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням земельного компоненту складає 219 610,00 доларів США, що еквівалентно 8030816 грн ( т.2 а/с 12). - висновок експерта судової оціночно-будівельної експертизи від 25.10.2022 року, проведеної за зверненням від 30.09.2022 року ОСОБА_2 експертом ОСОБА_8 ринкова вартість житлового будинку, з надвірними спорудами, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 , складає 92 016,00 доларів США, що еквівалентно 3364885 грн ( т.2 а/с 34). - висновок експерта Ткач С.А. від 07.11.2022 року № 31 експертного автотоварознавчого дослідження за яким середня ринкова вартість транспортного засобу SUZUKI JIMMY, 2008 р/в., реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 301 325,26 грн ( т.2 а/с 56); - висновок експерта Ткач С.А. від 02.11.2022 року №33 експертного автотоварознавчого дослідження за якими середня ринкова вартість транспортного засобу MERSEDEC-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2011 р/в, реєстраційний номер НОМЕР_5 , складає 420 904,59 грн ( т.2 а/с 71) - висновок експерта Ткач С.А. від 02.11.2022 року №32 експертного автотоварознавчого дослідження за яким середня ринкова вартість транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, реєстраційний номер НОМЕР_4 , складає 867 109,16 грн ( т.2 а/с 62); У висновку експерта судової оціночно-будівельної експертизи від 25.10.2022 року, ОСОБА_8 щодо ринкової вартості житлового будинку, з надвірними спорудами, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 ; висновку експерта судової оціночно-будівельної експертизи від 25.10.2022 року ОСОБА_8 щодо ринкової вартості житлового будинку, з надвірними спорудами, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 зазначається, що визначення ринкової вартості об`єкта оцінки підготовлено у відповідності до статті 106 ЦПК України та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих висновків. Отже зазначені вище висновки експерта, складені експертом Рапач К.В. на замовлення ОСОБА_2 , у відповідності до статті 106 ЦПК України. Разом з тим, надані на підтвердження ринкової вартості майна, яке підлягає поділу між подружжям, ОСОБА_2 звіти з визначення ринкової вартості транспортних засобів, виконані експертом Ткач С.А. не містять зазначення про те, що висновки підготовлені для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Визначаючи вартість житлового будинку, з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , колегія суддів приймає висновок експерта №04/2022 від 21.02.2022 року оціночно-будівельного, земельно-будівельного експертного дослідження ОСОБА_7 який містить висновки щодо вартості житлового будинку за вказаною адресою без урахування вартості земельної ділянки, так і окремо вартість земельної ділянки. Вартість житлового будинку, з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , становить 4148054 грн. В той же час ринкова вартість житлового будинку, з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , 106-г визначена експертом ОСОБА_8 у висновку судової оціночно-будівельної експертизи від 25.10.2022 року у межах порівняльного підходу з урахуванням земельного компоненту. Колегія суддів при визначенні ринкової вартості житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 приймає висновок експерта № 05/2022 від 21.02.2022 року оціночно-будівельного дослідження ОСОБА_7 за яким ринкова вартість житлового будинку складає 3353123 грн. Визначаючи вартість транспортного засобу MERSEDEC-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2011 р/в, реєстраційний номер НОМЕР_5 , колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні два висновку експерта, а саме: висновок експерта ОСОБА_9 від 02.11.2022 року №33 експертного автотоварознавчого дослідження за якими середня ринкова вартість транспортного засобу MERSEDEC-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2011 р/в, реєстраційний номер НОМЕР_5 , складає 420 904,59 грн та висновок експерта №24-6080 транспортно-товарознавчої експертизи, проведеної експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертизи О.Шпак від 08.01.2025 року, за яким ринкова вартість транспортного засобу MERSEDEC-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2011 р/в, реєстраційний номер НОМЕР_5 , на дату оцінки складає 119 458.00 грн. Колегія суддів при визначенні ринкової вартості транспортного засобу MERSEDEC-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2011 р/в, реєстраційний номер НОМЕР_5 , приймає висновок експерта №24-6080 транспортно-товарознавчої експертизи, проведеної експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертизи О.Шпак від 08.01.2025 року, за яким ринкова вартість транспортного засобу складає 119 458.00 грн, оскільки він складений у відповідності до вимог статті 106 ЦПК України. Згідно частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58)). Найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте у шлюбі майно, зокрема й неподільне. Це відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63)). При вирішенні спору про поділ майна, суд може не погодитися із запропонованим варіантом поділу такого майна та провести його поділ у інший спосіб, враховуючи інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставин, що мають істотне значення. Таким чином, обрання судом при вирішенні спору варіанту поділу майна подружжя, при наявності вимоги про його поділ, відмінного від того, про який просив позивач, не може бути розцінене як вихід судом за межі позовних вимог, оскільки позовна вимога - це поділ майна подружжя і вона є незмінною при будь-якому варіанті його поділу. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 615/1364/16-ц, від 17 серпня 2022 року у справі № 522/8676/20. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання. У разі поділу спільної сумісної власності необхідно настільки, наскільки це можливо, встановити, для кого зі сторін спору майно, яке є предметом поділу, має більше значення, враховуючи різні обставини його набуття та використання сім`єю (див. пункт 66.1 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21). Колегія суддів зазначає, що спірне майно колишнього подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме: житловий будинок, з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; транспортний засіб SUZUKI JIMMY, 2008 р/в., реєстраційний номер НОМЕР_2 , транспортний засіб MERSEDEC-BENZ SPRINTER 316 CDI, 2011 р/в, реєстраційний номер НОМЕР_5 , транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, реєстраційний номер НОМЕР_4 , набуто ними у зареєстрованому шлюбу, є спільним сумісним майном подружжя, ці речі є неподільними, тому підлягають поділу шляхом виділення у власність кожного окремих об`єктів нерухомого та рухомого майна. Такий поділ не є виходом за межі позовних вимог, оскільки сторонами заявлялися вимоги проподіл цього майна, які не є зміною позовних вимог, а є способом вирішення виниклого спору між сторонами. Разом з тим, ураховуючи порядок користування майном, вартість майна, задля збереження принципу рівності часток подружжя при поділі спільної сумісної власності, колегія суддів вважає за необхідне у порядку поділу майна, що є спільним сумісним майном подружжя, визнати за ОСОБА_1 право власності на: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; транспортний засіб SUZUKI JIMMY, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова) НОМЕР_3 . У порядку поділу майна, що є спільним сумісним майном подружжя, визнати за ОСОБА_1 право власності на: житловий будинок, з надвірними спорудами, за адресою: АДРЕСА_2 ; транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; транспортний засіб MERSEDEC-BENZ SPRINTER 316 GDI, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі (кузова) НОМЕР_6 . Щодо вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом про визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка, є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України (частина перша статті 57 СК України). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 лютого 2023 року у справі № 201/6987/20 (провадження № 61-3915св22) зазначено, що «Законом України від 11 січня 2011 року № № 2913-VІ «Про внесення змін до статті 61 СК України щодо об`єктів права спільної сумісної власності подружжя», який набрав чинності 08 лютого 2011 року, зазначену норму було доповнено частиною п`ятою, згідно з якою об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним з подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації. Законом України від 17 травня 2012 року № 4766- VІ «Про внесення змін до СК України щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка», який набрав чинності з 13 червня 2012 року, частину п`яту статті 61 СК України виключено. Проте кодекс доповнено, зокрема пунктом 4 частини першої статті 57 СК України, згідно з яким житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», є особистою приватною власністю дружини, чоловіка. За таких обставин правильним є висновок суду першої інстанції про те, що лише у період часу з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно житло, набуте одним з подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового Фонду, визнавалося спільною сумісною власністю подружжя. У інші періоди дії Закону України «Про приватизацію державного житлового Фонду» таке житло переходило у власність лише того з подружжя, який брав участь у приватизації». Судом встановлено, що земельна ділянка, площею 0, 0515 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , на якої розташовано будинок, з надвірними спорудами що є спільним майном подружжя, була отримана у власність ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №296196 від 20 грудня 2005 року на підставі рішення Одеської міської ради від 21 квітня 2005 року №3946-IV, у порядку приватизації ( т.1 а/с 20), що не заперечується сторонами. Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства. З урахуванням того, що ОСОБА_1 отримала земельну ділянку площею 0, 0515 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 на підставі рішення Одеської міської ради від 21 квітня 2005 року №3946-IV, у порядку приватизації, приймаючи до уваги, що у порядку поділу майна за ОСОБА_1 підлягає визнанню право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , то вимога ОСОБА_2 за зустрічним позовом про визнання права власності на 1/2 частку зазначеної земельної ділянки задоволенню не підлягає, оскільки спірна земельна ділянка є особистою власністю ОСОБА_1 та поділу не підлягає. Крім того слід зауважити що, вимоги ОСОБА_2 про припинення права власності ОСОБА_1 на 1/2 частину земельної ділянки, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , при поділі майна подружжя, відповідно до вимог ч.3 ст. 372 ЦК України, не підлягають задоволенню, оскільки спірна земельна ділянка не є спільним майном подружжя, а її розподіл здійснюється лише у разі розподілу між співвласниками будинку який збудовано на цій земельній ділянці. Щодо вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом про стягнення грошової компенсації за відчуження транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO WAGON, то колегія суддів в цій частині погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Судом встановлено, що 11.01.2014 року, у період шлюбу, подружжям був придбаний транспортний засіб MITSUBISHI PAJERO WAGON, 2013 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_14 , право власності на який 02.09.2021 року перереєстровано на ім`я ОСОБА_4 ( т.1 а/с 187) на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 02.09.2021 року у ТСЦ №5152 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області ( т.2 а/с 89). Згідно висновку експерта Ткач С.А. від 02.11.2022 року №34 середня ринкова вартість даного автомобіля , складає 725 521,02 грн ( т.2 а/с 78). Відповідно до нотаріально посвідченої заяви від 26.10.2021 року ОСОБА_2 надав згоду ОСОБА_1 на продаж вказаного транспортного засобу за ціну та умовах на розсуд дружини, та зазначив, що з діями дружини, які відповідають інтересам сім`ї, повністю згоден та не має заперечень проти оформлення договору купівлі-продажу зазначеного вище рухового майна ( т.1 а/с 188). Згідно нотаріально посвідченої заяви від 05.08.2022 року ОСОБА_2 скасував свою заяву про надання згоди ОСОБА_1 на продаж транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO WAGON, 2013 р/в ( т.2 а/с 86). Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України), і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України). Добра совість - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14-ц (провадження № 61-15813сво18)). З урахуванням того, що норми цивільного законодавства мають застосовуватися із врахуванням добросовісності, то принцип добросовісності не може бути обмежений певною сферою (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 463/13099/21 (провадження № 61-11609сво23), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року в справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)). Норми закону полягають в наступному: жити чесно, не ображати інших, кожному віддавати по заслугах. Змусити жити за принципами навряд чи можливо. Але коли виникає судовий спір, то учасники цивільного обороту мають розуміти, що їх дії (бездіяльність) чи правочини можуть бути піддані оцінці крізь призму справедливості, розумності, добросовісності (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2024 року в справі № 357/13500/18 (провадження № 61-3809св24), постанову Верховного Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2024 року у справі № 466/3398/21 (провадження № 61-2058сво23)). Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20). Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції проте, що реалізація транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO WAGON, 2013 року випуску, здійснена ОСОБА_1 02.09.2021 року, а заяву ОСОБА_2 про згоду на реалізацію транспортного засобу надано 26.10.2021 року, тобто через більш ніж місяць, і за змістом заяви не вбачається що заява надана на вже здійснене відчуження, а тому вказана заява не можу бути прийнята судом як така, що стосується згоди саме на продаж транспортного засобу, який відбувся 02.09.2021 року. Вказані обставини дають змогу суду вважати більш переконливими твердження ОСОБА_2 про таємне, без його згоди, здійснення відчуження вказаного транспортного засобу та відсутність доказів що вказане відчуження було здійснено в інтересах сім`ї. Суд першої інстанції обґрунтовано в якості оцінки вартості транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO WAGON взяв вартість визначену експертом ОСОБА_9 у висновку від 02.11.2022 року №34, яка складає 725 521,02 грн. Позивачем за первісним позовом належних та достатніх доказів на спростування вартості вказаного транспортного засобу суду не надано, як і відсутні докази відчуження вказаного майна за іншою ціною яка на той час відповідала ринкової. Ураховуючи викладені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації за відчуження транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO WAGON, 2013 року випуску, номер шасі ( кузова) НОМЕР_14 , у вигляді 1/2 частини вартості у розмірі 362 760,51 грн. Щодо вимоги ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації частки вартості зброї Згідно відповіді відділу контролю за обігом зброї Головного Управління Національної поліції в Одеській області від 11.11.2022 року на ухвалу суду від 09.11.2022 року ОСОБА_2 зафіксовано власником двох пристроїв травматичної дії марки ПСМР №3199 (втрачено власником 14.12.2020 року) та марки ПМР Х2І424 ( перереєстровано на підставі договору дарування 18.01.2017 року); двох мисливських нарізних карабінів марки Remington 700SPS», калібр НОМЕР_21 Win серія НОМЕР_15 та «Steyr Mannlicher AUG» калібр 223 Rem, № НОМЕР_16 (направлені на реалізацію 10.06.2022 року магазин «Три стволи); та двох мисливських гладкоствольних рушниць марок «Hatsan Escort» калібр 12, № НОМЕР_17 та «Benelli M4» калібр НОМЕР_22 , серія НОМЕР_23 , № НОМЕР_18 (направлені на реалізацію 08.07.2022 року магазин « Три стволи» ( т.2 а/с 115). Згідно відповіді від 20.12.2022 року ФОП ОСОБА_10 (магазин зброї « 3 ствола»), 29.06.2022 року ОСОБА_2 звернувся до магазину та здав на реалізацію належну йому зброю у вигляді: двох мисливських нарізних карабінів марки Remington 700SPS», калібр НОМЕР_24 серія НОМЕР_15 та «Steyr Mannlicher AUG» калібр 223 Rem, № НОМЕР_16 ); та двох мисливських гладкоствольних рушниць марок «Hatsan Escort» калібр 12, № НОМЕР_17 та «Benelli M4» калібр 12, серія Y, № НОМЕР_18 , з яких 02.11.2022 року мисливська рушниця «Hatsan Escort» за домовленістю сторін реалізована за ціною 5500 грн, а 26.07.2022 року мисливський нарізний карабін « ІНФОРМАЦІЯ_2 » реалізований, за домовленістю сторін, за ціною 40 000 грн ( т.2 а/с 172). Відповідно до довідок магазина «3 стволи» 04.08.2016 року через магазин реалізовано травматичний пістолет ПСМ-Р, 9 мм, серії НОМЕР_25 та 05.09.2016 року реалізовано травматичний пістолет ПМР, 9 мм, ХКИГ №1424 ( т.2 а/с 178,179). Згідно наданою ОСОБА_2 довідки від магазина «3 стволи» ІНФОРМАЦІЯ_3 реалізовано нарізний карабін марки «Remington 700SPS», калібр 308 Win серія НОМЕР_15 та мисливська гладко ствольна рушниця «Benelli M4» калібр 12, серія НОМЕР_23 , № НОМЕР_18 ( т.2 а/с 200). Висновком експерта судової товарознавчої експертизи №694 від 21.11.2023 року, складеного на виконання ухвали суду експертом ОСОБА_11 визначена ринкова вартість: - травматичного пістолету ПМР-М, 9 мм, № НОМЕР_26 22 400,90 грн; - травматичного пістолету ПСМ-Р, 9 мм, №3199 28 917 грн; мисливського нарізного карабіну марки «Remington 700SPS» - 49 517,88 грн; - мисливського нарізного карабіну марки «Steyr Mannlicher AUG» - 61 079, 73 грн; мисливської гладкоствольної рушниці марки «Hatsan Escort» - 9 684,33 грн; мисливського нарізного карабіну «Benelli M4» - 117060,30 грн ( т.4 а/с 90). ОСОБА_2 доказів на спростування вартості зазначеного майна суду не надано. Суд першої інстанції правильно взяв до уваги обставини, що вогнепальна зброя, а саме два мисливських нарізні карабіни марки Remington 700SPS», калібр НОМЕР_21 Win серія НОМЕР_15 та марки «Steyr Mannlicher AUG» калібр НОМЕР_27 , № НОМЕР_16 ), а також дві мисливськї гладкоствольні рушниці марки «Hatsan Escort» калібр 12, № НОМЕР_17 та марки «Benelli M4» калібр 12, серія Y, № НОМЕР_18 , були передані ОСОБА_2 на реалізацію до магазину «3 стволи» ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто вже після звернення 22.06.2022 року ОСОБА_1 до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя, і хоча у первісному позові не ставилось питання про розподіл саме цього майна, тому посилання ОСОБА_2 щодо передання вказаного майна для реалізації під час шлюбу є необґрунтованими. Посилання позивача за зустрічним позовом на те, що вартість майна повинна братися та за яку продана зброя не заслуговують на увагу, оскільки вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи, в матеріалах справи відсутні докази узгодження між подружжями вартості цього майна до його реалізації, а тому узгоджена вартість зброї між продавцем та покупцем не може бути прийнята судом як дійсна. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що травматичні пістолети марки ПСМР №3199 та марки ПМР Х2І424 були відчужені задовго до виникнення питання про поділ спільного майна, тому не входять до предмета майна яке підлягає розподілу, у тому числі шляхом стягнення компенсації їх вартості. Щодо стягнення грошової компенсації вартості корпоративних прав Вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом (частина перша статті 13 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). Згідно частини другої статті 115 ЦК України вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. Товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом (частина перша статті 115 ЦК України). Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника. Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника (ч. ч. 8,10 статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). У постанові від 10.04.2024 року у справі № 760/20948/16, Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постановах від 3 липня 2013 року у справі № 6-61цс13, від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-79цс13, від 3 червня 2015 року у справі № 6-38цс15 та зазначити, що у разі внесення одним із подружжя як вкладу у статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю коштів, які є спільною сумісною власністю, вказане товариство стає їх власником. Натомість особа, яка внесла вклад у статутний капітал товариства набуває право на частку учасника цього товариства. Інший з подружжя, який був співвласником коштів, внесених у статутний капітал товариства з метою захисту свого права при поділі їх спільного сумісного майна набуває право вимагати виплати половини вартості частки члена подружжя у статутному капіталі. Суд виходить з презумпції про те, що вартість частки у статутному капіталі відповідає розміру внеску, якщо тільки сторона, яка стверджує про зміну цієї вартості на час розгляду справи, не доведе, що вартість частки змінилась (зросла або внаслідок звичайної діяльності товариства зменшилась). Один з подружжя при поділі спільного сумісного майна може претендувати на виплату частки у статутному капіталі, що є відмінним від виплати половини вартості внеску засновника у статний капітал цього товариства. Одеський апеляційний суд ухвалою від 14.05.2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задовольнив клопотання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 та приєднав до матеріалів справи договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Фанмаркет+» від 25.07.2022 року, Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Фанмаркет+» від 22.07.2022 року, Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Фанмаркет» від 30.11.2021 року, Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Віп-Хаус» від 27.08.2021 року. Повноваження суду апеляційної інстанції визначені частиною 1 статтею 367 ЦПК України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об`єктивності з`ясування фактичних обставин справи та оцінки доказів, що мають важливе значення для правильного вирішення справи. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично-значущих обставин та надання доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного і обґрунтованого рішення. Аналіз статті 367 ЦПК України свідчить, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції. Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем за первісним позовом у відзиві на позовну заяву зазначалося про відчуження ОСОБА_2 31.08.2021 року своєї частки у статутному капіталі ТОВ «Віп-Хаус», відчуження 29.07.2022 року своєї частки у статутному капіталі ТОВ«Фанмаркет+», відчуження 30.11.2021 року своєї частки в статутному капіталі ТОВ «Фанмаркет» під час перебування у шлюбі, а отримані кошти витрачені подружжям спільно на поточні сімейні потреби. Тому, враховуючи викладені вище обставини, які зазначалися в суді першої інстанції, перевіряючи доводи апеляційної скарги, з метою повного та всебічного встановлення обставин по справі, апеляційний суд вважав за доцільне долучити до матеріалів справи і дослідити надані відповідачем за первісним позовом докази, які не є новими доказами, а надані на підтвердження обставин про які зазначалося в суді першої інстанції. Судом встановлено, що згідно витягу з Опендатабот (відкритої інформації з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України) Товариства з обмеженою відповідальністю « ВІП-ХАУС» ( код ЄДРПОУ 31677252), статутний капітал якого 550 000 грн., 30.08.2021 року видалений засновник ОСОБА_2 ( т.1 а/с 85). Згідно договору купівлі-продажу частки у статутному фонді ( капіталі) ТОВ «ВІП-ХАУС» від 27.08.2021 року ОСОБА_2 передав ОСОБА_12 , належну продавцю частку у статутному капіталі, розміром 12,5% вартістю 68 750 грн ( т.1 а/с 160). Вказані обставини підтверджуються Актом приймання-передачі частки в статусному капіталі ТОВ «Віп-Хаус» від 27.08.2021 року. Згідно витягу з Опендатабот, 05.10.2021 року засновано ТОВ «ФАНМАРКЕТ+» ( код ЄДРПОУ 44615525) статутний капітал 100 000 грн, власником та бенефіціаром якого зазначено ОСОБА_2 ( т.1 а/с 92), яке, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.10.2023 року змінили назву на ТОВ « СЕПТІЛАЙТ КОРП», єдиним учасником якого є ОСОБА_13 ( т.3 а/с 210). 25.07.2022 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_13 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Фанмаркет+» за умовами якого продавець передає у власність належну йому, а покупець приймає частку у статутному капіталі ТОВ «ФАНМАРКЕТ+» у розмірі 100% та сплачує за неї грошову суму в розмірі, порядку та на умовах, викладених у цьому договорі. Продаж частки у Статутному капіталі ТОВ «Фанмаркет+» у загальному розмірі 100% вчинено за домовленістю за 10000 грн, які продавець одержав повністю від ОСОБА_13 , до підписання цього договору (п. 5 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Фанмаркет+»). В акті приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Фанмаркет+» від 25.07.2022 року зазначено, що у зв`язку з укладенням та підписанням договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства від 25.07.2022 року між ОСОБА_2 (сторона 1) та ОСОБА_13 (сторона 2), сторона 1 передала свою частку номінальною вартістю 10000 грн, що складає 100% у Статутному капіталі ТОВ «Фанмаркет+», а сторона 2 прийняла вищезазначену частку, згідно цього Акту. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.10.2023 року засновниками ТОВ «ФАНМАРКЕТ» (він ж «ОФІС МЕХАНІКУС» ( код ЄДРПОУ 39419126), з розміром статутного капіталу 500 000 грн, є ТОВ « КАНО СТРОЙ», а кінцевим бенефіціаром ОСОБА_14 (т.3 а/с 201). За Актом прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «ФАНМАРКЕТ» від 30.11.2021 року, ОСОБА_2 передав, а ТОВ «Кано Строй» прийняло частку у статусному капіталі товариства. Розмір частки у статному капіталі Товариства складає 100% статного капіталу товариства та становить 500000 грн. Передача здійснюється за ціною 500000 грн. Згідно витягу з Опендатабот, на 19.06.2022 року, єдиним засновником та бенефіціаром ТОВ «ЛІСМАРТ» (код ЄДРПОУ 40882193), статутний внесок якого 10 000 грн, є ОСОБА_2 ( т.1 а/с 90). Зазначені вище обставини свідчать про те, що частка у статутному капіталі ТОВ «ВІП-ХАУС» та частка у статутному капіталі ТОВ «ФАНМАРКЕТ» відчужені ОСОБА_2 у 2021 році під час перебування сторін у шлюбі та шлюбі відносини в цей період припинені не були, тому не підлягають задоволенню. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, а позивач за первісним позовом заявляючи вимогу про стягнення вартості частки у статусному капіталі ТОВ «ВІП-ХАУС» та вартості частки у статутному капіталі ТОВ «ФАНМАРКЕТ» після з`ясування судом першої інстанції обставин продажу ОСОБА_2 часток у вказаних статутних капіталах під час спільного проживання сторін, жодних доводів в апеляційній скарзі щодо витрачання ОСОБА_2 коштів від продажу частки у вказаних статутних капіталах не на потреби сім`ї не наводить. Разом з тим, частка у статутному капіталі ТОВ «ФАНМАРКЕТ» відчужена ОСОБА_2 25.07.2022 року після звернення ОСОБА_1 із позовом у даній справі. За таких обставин з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню частки у статутному капіталі ТОВ «ФАНМАРКЕТ+» у розмірі 5000 грн, виходячи із вартості частки станом на час продажу. Щодо визначення частки у статутному капіталі ТОВ «ЛІСМАРТ», то суд першої інстанції враховуючи наявність висновку експертизи щодо неможливості встановлення ринкової вартості частки ОСОБА_2 у ТОВ «ЛІСМАРТ» вважав, що розподілу підлягає внесок у статутний фонд, який визначений у сумі 10 000 грн, а тому на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню половина вказаної суми. Однак колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно висновку експерта №23-1850 судово-економічної експертизи від 30.07.2024 року, проведеної експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Шевчук Л.О., на виконання ухвали суду від 02.03.2023 року, не надається за можливе документально обґрунтувати ринкову вартість части учасника ОСОБА_2 на момент відчуження у ТОВ «ВІН-ХАУС» станом на 30.08.2021, у ТОВ «СЕПТІЛАЙТ КОРП» станом на 29.07.2022 року, у ТОВ «ОФІС МЕХАНІКУС» станом на 15.12.2021 року, а також не надається за можливе документально обґрунтувати ринкову вартість частки ОСОБА_2 у ТОВ « ЛІСМАРТ» ( т.5 а/с 21). У дослідницькій частині висновку експерта №23-1850 судово-економічної експертизи від 30.07.2024 року зазначено, що дані регістрів бухгалтерського обліку (відомості нарахування амортизації основних засобів за грудень) ТЗОВ «ЛІСМАРТ» щодо залишкової вартості основних засобів станом на 31.12.2022 року не відповідають даним фінансової звітності (баланс (форма № 1-мс)) ТЗОВ «ЛІСМАРТ», первинні документи та регістри бухгалтерського обліку ТЗОВ «ЛІСМАРТ», що підтверджують переміщення основних засобів на товари для продажу в матеріалах справи не представлені. У зв`язку з тим, що дані регістрів бухгалтерського обліку (відомості нарахування амортизації основних засобів за грудень) ТЗОВ «ЛІСМАРТ» щодо залишкової вартості основних засобів станом на 31.12.2022 року не відповідають даним фінансової звітності (баланс (форма № 1-мс)) ТЗОВ «ЛІСМАРТ» не надається за можливе їх співставити з даними ринкової вартості основних засобів встановлених звітом ПП «Оціночна компанія «Апекс» про оцінку майна ТЗОВ «ЛІСМАРТ» та відповідно не надається за можливе документально обґрунтувати ринкову вартість частки учасника ОСОБА_2 у ТЗОВ «ЛІСМАРТ», код ЄДРПОУ 40882193 станом на 21 червня 2023 року. Відповідно до звіту приватного підприємства «Оціночна компанія «АПЕКС» від 21.06.2023 року ринкова вартість ТОВ «ЛІСМАРТ» з урахуванням вартості 14 одиниць, що обліковується на балансі підприємства, складає 163 207 грн. ( т. 3 а/с 91). Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 760/20948/16-ц, «вартість частки у статутному капіталі відповідає розміру внеску, якщо тільки сторона, яка стверджує про зміну цієї вартості на час розгляду справи, не доведе, що вартість частки змінилась (зросла або внаслідок звичайної діяльності товариства зменшилась)». Враховуючи висновок експерта №23-1850 судово-економічної експертизи від 30.07.2024 року, проведеної експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Шевчук Л.О., стосовно неможливості встановлення ринкової вартості частки ОСОБА_2 у ТЗОВ «ЛІСМАРТ», при цьому в матеріалах справи міститься звіт про оцінку майна ПП «Оціночна компанія «Апекс» від 21.06.2023 року за яким ринкова вартість ТЗОВ «ЛІСМАРТ» становить 163207 грн, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню половина вартості частки у статному капіталі у розмірі 81603,50 грн. Посилання скаржника на баланс ТОВ «ЛІСМАРТ» на 31.12.2022 року колегія суддів не приймає, оскільки у висновку експерта №23-1850 судово-економічної експертизи від 30.07.2024 року зазначено, що залишкової вартості основних засобів станом на 31.12.2022 року не відповідають даним фінансової звітності (баланс (форма № 1-мс)) ТЗОВ «ЛІСМАРТ», первинні документи та регістри бухгалтерського обліку ТЗОВ «ЛІСМАРТ», що підтверджують переміщення основних засобів на товари для продажу в матеріалах справи не представлені. За таких обставин колегія суддів вважає, що баланс ТОВ «ЛІСМАРТ» на 31.12.2022 року не є належним доказом підтверджуючим ринкову вартість частки учасника ОСОБА_2 у ТЗОВ «ЛІСМАРТ» та судом не приймається. Ураховуючи висновки експерта №23-1850 викладені експертом у дослідницькій частині висновку щодо частки ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ «ФАНМАРКЕТ+», то колегія суддів вважає що баланс ТОВ «ФАНМАРКЕТ+» на 31.11.2021 не є належним доказом вартості частки у статутному капіталі. Застосовуючи положення ЦПК України, які передбачають, що у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, який присуджено більшу грошову суму, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню грошова компенсація як різниця вартості майна при поділі у розмірі 206449,44 грн, виходячи із наступного розрахунку: 301325,26 грн + 4148054 грн = 4449379,26 грн вартість нерухомого та рухомого майна право власності на яке визнається за ОСОБА_1 ; 867109,16 грн + 119458 грн + 3364885 грн = 4359452,16 вартість нерухомого та рухомого майна право власності на яке визнається за ОСОБА_2 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню половина вартості частки у статному капіталі ТЗОВ «ЛІСМАРТ» у розмірі 81603,50 грн + частки у статутному капіталі ТОВ «ФАНМАРКЕТ+» у розмірі 5000 грн + грошової компенсації вартості зброї у розмірі 118671,12 грн = 205274,62 грн. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню частина грошової компенсації за відчуження транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO WAGON, 2013 року випуску в розмірі 362 760,51 грн. Щодо суті апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України). З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 березня 2025року в частині позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину та визнання за ОСОБА_2 право власності на частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ; житлового будинку, з надвірними спорудами, за адресою: АДРЕСА_2 ; транспортного засобу SUZUKI JIMMY, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; транспортного засобу MERSEDEC-BENZ SPRINTER 316 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_5 , в частині стягнення компенсації частини вартості ТОВ «ФІНМАРКЕТ+», яке у подальшому змінило назву на ТОВ «СЕПТІЛАЙТ КОРП» та ТОВ «ЛІСМАРТ» слід скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення. Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, 376, ст. 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів, у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 березня 2025року в частині позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину та визнання за ОСОБА_2 право власності на частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ; житлового будинку, з надвірними спорудами, за адресою: АДРЕСА_2 ; транспортного засобу SUZUKI JIMMY, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; транспортного засобу MERSEDEC-BENZ SPRINTER 316 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_5 , в частині стягнення компенсації частини вартості ТОВ «ФІНМАРКЕТ+», яке у подальшому змінило назву на ТОВ «СЕПТІЛАЙТ КОРП» та ТОВ «ЛІСМАРТ» скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення. У порядку поділу майна, що є спільним сумісним майном подружжя, визнати за ОСОБА_1 право власності на: - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; - транспортний засіб SUZUKI JIMMY, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова) НОМЕР_3 . У порядку поділу майна, що є спільним сумісним майном подружжя, визнати за ОСОБА_1 право власності на: - житловий будинок, з надвірними спорудами, за адресою: АДРЕСА_2 ; - транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; - транспортний засіб MERSEDEC-BENZ SPRINTER 316 GDI, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі (кузова) НОМЕР_6 . У задоволенні позовних вимог зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_28 ) право власності на 1/2 частину земельної ділянки, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 відмовити. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 березня 2025року змінити, зменшивши стягнуту з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_29 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_28 ) різницю вартості компенсацій, з у сумі 239 089, 39 грн до 206449,44 грн. В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 15 червня 2026 року. Головуючий В.А. Коновалова Судді М.В. Назарова Ю.П. Лозко