Постанова Волинський апеляційний суд № 166/2180/25

Справа № 166/2180/25 Провадження №33/802/363/26 Головуючий у 1 інстанції:Фазан О.З. Доповідач: Клок О. М. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 червня 2026 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судових засідань Зубрицької А.М., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Клострейх О.В. (в режимі відеоконфреренції), розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Клострейх О.В., подану в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про працевлаштування відсутні на постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 06 квітня 2026 року, В С Т А Н О В И В Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605, 60 гривень. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 10 грудня 2025 року о 15 год 39 хв, на вул. Набережній у с. Піски-Річицькі, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку відмовився чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (даліПДР). Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, адвокат Клострейх О.В. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій вказує на її незаконність та необгрунтованість через порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам вчиненого. Заперечує факт керування останнім транспортним засобом, за обставин місця та часу, зазначених у складеному стосовно нього протоколі про адміністративне правопорушення, а відповідно, і його перебування у статусі водія. Зауважує також про відсутність доказів у підтвердження зупинки поліцейськими автомобіля під його керуванням. Вважає наявний у справі відеозапис з бодікамери поліцейського не являється належним доказом вини ОСОБА_1 . За таких обставин, просить постанову судді першої інстанції від 06 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, просить скасувати. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення адвокати Клострейх О.В., яка подану апеляційну скаргу підтримала, просила задовольнити, доходжу такого висновку. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано. Оцінюючи доводи апеляційної скарги захисника щодо заперечення законності та обґрунтованості оскаржуваної ним постанови судді, слід зазначити таке. Відповідно до 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. ?Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Іструкції). У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознакою правопорушення - відмова від проходження, відповідно до установленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння, повністю стверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні суду першої інстанції доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 536914 від 10 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , у якому зафіксовано наявні у нього ознаки алкогольного сп`яніння, на момент зупинки транспортного засобу під його керуванням поліцейським, зокрема: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення координації рухів, а також відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у найближчому закладі охорони здоровя Ратнівській ЦРЛ, частково даними рапорту поліцейського, яким додатково стверджується факт зупинки автомобіля під його керуванням. Даними довідки інспектора САП Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Анатолія БОРИСЮКА стверджується факт видачі ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 з терміном дії з 24 травня 2024 по 24 травня 2054 року, що цілком підставо було ураховано судом при накладенні на нього безальтернативного виду адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Основні доводи апеляційної скарги захисника зводяться до заперечення нею факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, за обставин місця та часу, зазначених у складеному стосовно нього протоколі про адміністративне правопорушення, відтак, його перебування у статусі водія, що є обов'язковою складовою суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Однак, такі її доводи повністю спростовуються поясненнями інспектора поліції Хомича В.В., наданими ним безпосередньо суду, який чітко та ствердно вказав на законність зупинки транспортного засобу під керування ОСОБА_1 , що передбачена п. 7 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», додатково повідомивши, що останній погодився надати їм допомогу у розшуку конкретної особи. Такі його пояснення у повній мірі узгоджуються із відеозаписом із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, який значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення таз урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є належним та незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття доказом вини ОСОБА_1 . Зазначений відеозапис хоча і не є безперервним, як стверджує захисник, проте на ньому фактично відображено усі обставини вчиненого останнім правопорушення, обсяг яких є належним та достатнім для доведення його вини у вчиненому. І такі події є логічними та хронологічно послідовними. Попри заперечення стосовно сприйняття та оцінки даного відеозапису як належного та допустимого доказу, захисником не заперечується перебіг подій відображених на цьому відео, у тому числі, із участю конкретно ОСОБА_1 . Інших вагомих аргументів не брати його до уваги та не оцінювати як доказ, захисником також не наведено. Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп`яніння, повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання, стверджується сукупністю наявних у справі належних та допустимих доказів. Аналіз зафіксованих на відео обставин вчиненого, не викликає неоднозначного сприйняття поведінки ОСОБА_1 , який факт керування транспортним засобом, тобто його перебування у статусі водія не заперечував, від проходження відповідного огляду ствердно та однозначно відмовився, що було цілком правильно оцінено поліцейськими як порушення ним п. 2.5 ПДР Ураховуючи усе вищевикладене у своїй сукупності та взаємозв`язку, вважаю висновки судді про вчинення ОСОБА_1 , як водієм адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до установленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння, правильними. Відтак, при винесенні оскаржуваної постанови, суддею не допущено порушень вимог КУпАП, які могли б вплинути на законність висновків суду, у тому числі, і у частині накладеного стягнення, тому апеляційна скарга захисника підлягає залишенню без задоволення, а постанова судді першої інстанції без зміни. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу адвоката Клострейх О.В., подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 06 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_1 без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: