Постанова Дніпровський апеляційний суд № 212/11185/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5456/26 Справа № 212/11185/25 Суддя у 1-й інстанції - Дехта Р. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В. за участю секретаря Гречишникової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на заочне рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 03 листопада 2025 року, - В С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ 24.09.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулось до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ Заочним рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 03 листопада 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» суму заборгованості: за Кредитним договором № 4456004 від 19.09.2021 р. у розмірі 89237,50 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 12500,00 грн.; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 76737,50 грн.; за Договором позики № 100833552 від 26.09.2021 р., станом на час звернення до суду, виникла заборгованість у розмірі 63750,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 10000,00 грн.; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 52750,00 грн.; заборгованість за комісіями 1000,00 грн.. Всього стягнуто заборгованості за договорами у загальному розмірі: 152987,50 грн. (сто п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот вісімдесят сім гривень 50 копійок). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн.. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ 11.03.2026 року від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, в якій просить суд, скасувати заочне рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 03.11.2025 року та ухвалити нове рішення, яким позов ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" задовольнити частково: стягнути суму тіла кредиту 22 500,00 грн та відсотки за 30-денний період користування у сумі 6 112,50 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що рішення суду базується на розрахунку позивача, який включив до суми боргу відсотки, нараховані за період понад один рік після закінчення строку дії кредитних договорів (№ 4456004 та № 100833552), хоча строк кредитування за кожним із них становив лише 30 днів. Після закінчення 30-денного строку дії договорів (у жовтні 2021 року) позивач втратив право на отримання відсотків за договірними ставками 0,63% та 1,25% на день. Текст розрахунку показує наступне: за договором № 4456004 стягнуто 76 737,50 грн відсотків замість законних 2 362,50 грн (за 30 днів); за договором № 100833552 стягнуто 52 750,00 грн замість законних 3 750,00 грн. Таким чином, загальна сума відсотків у рішенні (129 487,50 грн) перевищує законно обґрунтовану суму (6 112,50 грн) на 123 375,00 грн. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами Кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим. СУДОВІ ВИКЛИКИ Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.217-218). ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи. 19.09.2021 р. між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 4456004, відповідно до якого сума кредиту становить 12500,00 грн., надається шляхом переказу на картковий рахунок, надається на строк 30 днів, проценти за користування кредитом 2362,50 грн., які нараховуються за ставкою 0,63 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Строк надання грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає проценти за користування коштами не сплачує. 28.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №28-12/2021-72, відповідно умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 4456004 від 19.09.2021 р.,що уклали ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 .. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за договором про споживчий кредит № 4456004 від 19.09.2021 р.,що уклали ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 .. Вказане підтверджується Договором про відступлення (купівлю продаж) прав вимоги № 10-01/2023, реєстром боржників до Договору про відступлення(купівлю продаж) прав вимоги № 10-01/2023, актом прийому передачі реєстру боржників. Долучені до матеріалів справи розрахунки свідчать про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про споживчий кредит № 4456004 від 19.09.2021 р., станом на час звернення до суду, виникла заборгованість у розмірі 89237,50 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 12500,00 грн.; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 76737,50 грн.. Крім того, 26.09.2021 р. між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 100833552, відповідно до якого сума кредиту становить 10000,00 грн., надається шляхом переказу на картковий рахунок, надається на строк 30 днів, проценти за користування кредитом 3750,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Строк надання грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає проценти за користування коштами не сплачує. 17.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №17-01/2022-54, відповідно умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 100833552 від 26.09.2021 р.,що уклали ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 .. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за договором про споживчий кредит № 100833552 від 26.09.2021 р.,що уклали ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 .. Вказане підтверджується Договором про відступлення (купівлю продаж) прав вимоги № 10-01/2023, реєстром боржників до Договору про відступлення(купівлю продаж) прав вимоги № 10-01/2023, актом прийому передачі реєстру боржників. Долучені до матеріалів справи розрахунки свідчать про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про споживчий кредит № 100833552 від 26.09.2021 р., станом на час звернення до суду, виникла заборгованість у розмірі 63750,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 10000,00 грн.; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 52750,00 грн.; заборгованість за комісіями 1000,00 грн.. Встановивши, що позивач набув права вимоги до відповідача, як до боржника за договором про споживчий кредит № 4456004 від 19.09.2021 р. та за договором про споживчий кредит № 100833552 від 26.09.2021 р., а також те, що останній не спростував факт наявності заборгованості за цим договором, суд прийшов до висновку про необхідність захисту прав ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості. Але колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції у повній мірі погодитись не може з огляду на таке. Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України). Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Судами попередніх інстанцій надано правильну оцінку доводам позивача про те, що пункт 1.6. кредитного договору щодо встановлення сторонами договору пені у розмірі до 2 % від суми несвоєчасно виконаних зобов`язань за кожен день прострочки, що становить до 730 % на рік, є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано визнали несправедливим оспорюваний пункт кредитного договору з посиланням на те, що він встановлює вимогу зі сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за договором та правильно застосували до спірних правовідносин статтю 18 Закону України «Про захист прав споживачів». До таких висновків прийшов Верховний Суд у постанові від 27 січня 2020 року, справа № 754/6091/18, провадження № 61-11473св19. Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що зазначені суми кредитів та проценти за користування кредитами у розмірі 76737,50 грн. та 52750,00 грн є несправедливими у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. А тому справедливим буде стягнення з відповідача відсотків, сума яких дорівнює вартості кредитів, тобто у розмірі 12500,00 грн. та 10000,00 грн., а тому рішення суду першої інстанції треба змінити у відповідній частині. При таких обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції зміні. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результа­тами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Враховуючи, в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Заочне рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 03 листопада 2025 року змінити. Зменшити заборгованість за відсотками до рівня тіла кредиту: - за кредитним договором № 4456004 від 19.09.2021 року 12500,00 грн. - за договором позики № 100833552 від 26.09.2021 року 10 000 грн.,зменшивши загальну суму, що стягнута. В іншій частині заочне рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 03 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення виготовлено 16.06.2026 року. Судді: