Постанова 4823 № 734/5758/25

Справа № 734/5758/25 Головуючий у 1 інстанції Домашенко Ю. М. Провадження № 33/4823/558/26 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 червня 2026 року місто Чернігів Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду Гусач О.М. за участю захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Білої Т. О. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника адвоката Білої Т. О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 18 травня 2026 року, В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, учасника бойових дій, проживаючого по АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору. Як встановив суд, 20 грудня 2025 року о 14 год. 05 хв. по вул. Слов`янська, буд. 68Б, у с. Кіпті, Чернігівського району та області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: дуже розширені зіниці очей, які не реагують на світло; порушення мови; підвищена жвавість ходи. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку в лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі захисник адвокат Біла Т. О. просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення. Мотивує тим, що поза увагою місцевого суду залишилося те, що ОСОБА_1 , упродовж півгодини 20.12.2025, двічі піддавався ініціюванню відносно нього працівником поліції проходження огляду на стан наркотичного та алкогольного сп`яніння, що вже само по собі ставить під сумнів послідовність, обґрунтованість та законність дій працівників поліції. Зазначає, спочатку поліцейський запитував про вживання алкоголю і просив «дихнути», потім вказував на ознаки наркотичного сп`яніння. Оголосивши ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , просив пройти огляд на приладі Драгер, результати якого підтвердили відсутність алкоголю в організмі. На її думку, такі дії поліцейського свідчать про формальний характер проведення огляду та ставлять під сумнів наявність передбачених законом підстав для його проведення. Звертає увагу суду на те, що суд першої інстанції не надав жодної оцінки достовірності та об`єктивності ознак сп`яніння, на які посилалися працівники поліції як на підставу для направлення водія на огляд. Також на відеозаписі об`єктивно не зафіксовано розширених зіниць, які б не реагували на світло чи інших зовнішніх ознак, зазначених працівником поліції у протоколі. 17 червня 2026 року на адресу Чернігівського апеляційного суду від захисника ОСОБА_1 - адвоката Білої Т. О. надійшли клопотання: про виклик поліцейського та про залучення до участі в справі прокурора,. В судовому засіданні за результатами розгляду клопотань поданих захисником апеляційний суд постановив про відмову у задоволенні клопотань, з підстав які викладені в мотивувальній частині цієї постанови. Під час апеляційного розгляду захисник адвокат Біла Т. О. підтримала доводи апеляційної скарги, просила задовольнити її з викладених у ній підстав. Заслухавши аргументи захисника адвоката Білої Т. О., переглянувши відеозапис, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкція), затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я. За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 546053 від 20.12.2025, в якому викладені обставини вчинення правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння; інформацією, яка розміщена на CD диску, на якому детально зафіксовано обставини, за яких було запропоновано особі пройти огляд на виявлення стану сп`яніння та причини відмови від його проходження /посилання на вказаний відеозапис міститься в протоколі/. Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом. Даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст. 251 КУпАП. Згідно даного протоколу, ОСОБА_1 його підписав, зазначивши «пояснення надам в суді». Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, апеляційним судом було досліджено відеозапис працівників поліції, на якому зафіксовано розвиток подій, що передували складенню протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та зміст якого підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а також висновки місцевого суду про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Із переглянутих апеляційним судом відеозаписів, вбачається що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції. Причина зупинки іноземна реєстрація транспортного засобу. Під час спілкування працівники поліції просять ОСОБА_1 надати документи на право керування транспортним засобом. В подальшому, в ході спілкування поліцейський повідомив водія про наявність ознак наркотичного сп`яніння: дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, порушення мови, підвищена жвавість ходи, та запропонував пройти відповідний огляд в закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 категорично від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився. Потім поліцейський роз`яснив наслідки відмови від проходження огляду, на що ОСОБА_1 повторно відмовився. Надалі зафіксовано складання матеріалів про адміністративні правопорушення. Те, що ОСОБА_1 заперечував факт вживання ним наркотичних засобів, не звільняло його від обов`язку пройти медичний огляд на спростування підозр поліцейських чи їх підтвердження. Апеляційним судом не встановлено порушень вимог ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності. Зі змістом протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений, в якому зазначено, що йому роз`яснювалися права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Наведені вище докази та зафіксовані на відеозапису обставини, що передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення та відбувалися безпосередньо під час його складання переконливо доводять, що водій ОСОБА_1 вчинив дії, пов`язані з відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а тому порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, що і було зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення. Твердження апелянта про те, що під час розгляду даної справи судом не з`ясовано всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і не доводять наявність в його діях складу вчинених правопорушень, повністю спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами. Доводи захисника, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп`яніння і у працівників поліції не було законних підстав для висунення вимоги щодо проведення огляд не є слушними. Так, відповідно до ст. 266 КУпАП, п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, встановлення наявності або відсутності у водія ознак сп`яніння, а також прийняття рішення про необхідність проходження водієм відповідного медичного огляду або про відсутність такої необхідності, віднесені до дискреційних повноважень поліцейських уповноваженого підрозділу Національної поліції України. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху будь-які особисті міркування водія, зокрема суб`єктивна оцінка ним власного стану та його зовнішніх проявів, думки водія щодо упередженості поліцейських тощо, не спростовують необхідності проходження запропонованого працівником поліції огляду на стан сп`яніння, обов`язковість якого встановлена законодавством, та не є підставою для відмови від нього. Таким чином, у водія ОСОБА_1 , у якого поліцейські виявили ознаки наркотичного сп`яніння, в силу вимог Правил дорожнього руху та ст. 266 КУпАП виник обов`язок пройти відповідний огляд на стан такого сп`яніння у встановленому законом порядку, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02). Відтак, доводи захисника про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання її довірителем уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується і апеляційний суд. Щодо клопотання апелянта про виклик та допит у якості свідка поліцейського ОСОБА_2 апеляційний суд зазначає таке. Відповідно до ч. 1 ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. Свідком може бути будь-яка особа, стосовно якої в уповноваженого органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, є дані, що їй відомі обставини, які стосуються справи, що підлягають установленню. При цьому суд наголошує на тому, що жодних обов`язкових вимог про виклик та допит свідків чи інших осіб по справі у суді положення КУпАП не передбачають. Виклик свідків є правом, а не обов`язком суду та здійснюється лише на розсуд суду при необхідності встановлення додаткових обставин справи. Крім того, варто зауважити, що патрульні поліцейські, які скали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, виклали свою позицію у відповідних документах, які долучені до матеріалів справи. Уся процедура оформлення матеріалів зафіксована на долучених до матеріалів про адміністративне правопорушення носіях інформації. Суд зазначає, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Натомість, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах. Оскільки поліцейськими події вчинення адміністративного правопорушення, зафіксовані на боді - камеру, відеозапис якої долучено до справи, в матеріалах справи є достатні дані щодо обставин адміністративного правопорушення, які узгоджуються між собою, є чіткими, несуперечливими суд вважає, що виклик співробітників патрульної поліції, якими складені відповідні документи не є необхідним. Вирішуючи клопотання захисника про забезпечення участі прокурора у розгляді справи, апеляційний суд зазначає наступне. Статтею 7 КУпАП регламентовано порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, участь прокурора під час розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачена лише у випадках, коли прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Участь представника органу, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення нормами КУпАП також не передбачена. У даному випадку до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, що не пов`язано з обмеженням особистої свободи громадян. Не передбачено обов`язкової участі прокурора при розгляді справ за ч. 1 ст. 130 КУпАП і положеннями ст. 250 КУпАП, яка розкриває повноваження прокурора при здійсненні ним нагляду, а тому такі повноваження кореспондуються із положеннями ч. 5 ст. 7 КУпАП щодо здійснення нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Фігурка проти України» (№ 28232/22) також підтримав вказану позицію, зокрема зазначаючи, що відсутність сторони обвинувачення під час апеляційного перегляду судом постанови про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за умови дотримання об`єктивного та суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, не порушує ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для залучення прокурора до участі у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, з чим погоджується і апеляційний суд, у зв`язку з чим, доводи апелянта, не заслуговують на увагу. Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника адвоката Білої Т. О. залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 18 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Чернігівського апеляційного судуО. М. Гусач