Постанова 4857 № 380/18459/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/18459/25 пров. № А/857/16868/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження в місті Львові за апеляційною скаргою ТзОВ «ІДІДЖІ ГРУП» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у справі № 380/18459/25 за адміністративним позовом ТзОВ «ІДІДЖІ ГРУП» до Львівської митниці про скасування рішення (рішення суду першої інстанції ухвалені суддею Сподарик Н.І. в м. Львові в порядку письмового провадження), - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІДІДЖІ ГРУП» (далі ТОВ «ІДІДЖІ ГРУП», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі відповідач, митний орган), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.08.2025 року № UA209000/2025/000330/2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції вірно встановлено, що 20.10.2022 між позивачем ТОВ «ІДІДЖІ ГРУП», як покупця, та нерезидентом України компанією Gembird Europe B.V., Нідерланди, як продавця, укладено Контракт № GEMEU2022 (далів також Контракт). Відповідно до пункту 1.1 Контракту продавець зобов`язується поставити покупцеві обладнання і товари відповідно до найменування та кількості, наведених у Інвойсах, які є невід`ємною частиною цього Контракту. 23.07.2024 між сторонами укладена додаткова угода до вказаного Контракту, якою внесені зміни до реквізитів сторін Контракту. На підставі інвойсу від 13.08.2025 № AH315217048-439874 позивач придбав у продавця товари торговельних марок Gembird, CableXpert, EnerGenie та GMB Gaming на загальну суму 83 049,19 доларів США. В числі товарів торговельної марки Gembird позивач придбав у продавця, зокрема наступні товари: 1) 19A-FSET-02 «Комплект для кріплення до 19-дюймової стійки (болт, гайка, шайба), 50 предметів» за ціною 3,15 USD за одиницю, в кількості 20 штук, загальною вартістю 63,00 USD; 2) MA-D2-01 «Регульований кронштейн для кріплення 2-х дисплеїв (поворот, нахил, обертання), 17»-32», до 9 кг» за ціною 11,25 USD за одиницю, в кількості 100 штук, загальною вартістю 1 125,00 USD; 3) MA-D2-03 «Регульований настільний кронштейн для кріплення 2-х дисплеїв, 17»-32»« за ціною 12,25 USD за одиницю, в кількості 120 штук, загальною вартістю 1 470,00 USD; 4) MA-D3-01 «Регульований кронштейн для 3-х дисплеїв (поворот, нахил, обертання), 17»-27», до 7 кг» за ціною 19,65 USD за одиницю, в кількості 36 штук, загальною вартістю 707,40 USD; 5) MA-D4-01 «Регульований кронштейн для 4-х дисплеїв (поворот, нахил, обертання), 13»-32»« за ціною 19,45 USD за одиницю, в кількості 30 штук, загальною вартістю 585,50 USD; 6) MA-DA1-04 «Повнорухомий кронштейн для кріплення дисплея до столу,, 17»-32», чорний» за ціною 10,95 USD за одиницю, в кількості 90 штук, загальною вартістю 985,50 USD; 7) MA-DA1-04-W «Повнорухомий кронштейн для кріплення дисплея білий, 17» 32»« за ціною 10,95 USD за одиницю, в кількості 60 штук, загальною вартістю 657,00 USD; 8) MA-DA2-06 «Регульований настільний кронштейн для кріплення 2-х дисплеїв 17»-32», чорний» за ціною 19,45 USD за одиницю, в кількості 40 штук, загальною вартістю 778,00 USD; 9) MA-DA2-06-W «Регульований настільний кронштейн для кріплення 2-х дисплеїв 17»-32», білий» ціною 19,45 USD за одиницю, в кількості 20 штук, загальною вартістю 398,00 USD; 10) MS-D1-01 «Настільна підставка для монітора, регульована по висоті» за ціною 16,85 USD за одиницю, в кількості 40 штук, загальною вартістю 674,00 USD; 11) MS-D1ST-04 «Настільна підставка для монітора (поворот, нахил, обертання), 13»-32»« за ціною 8,45 USD за одиницю, в кількості 30 штук, загальною вартістю 253,50 USD; 12) MS-D2ST-02 «Настільна підставка для двох моніторів (поворот, нахил, обертання), 13»-32»« за ціною 12,45 USD за одиницю, в кількості 16 штук, загальною вартістю 199,20 USD; 13) TVS-100F-01 «Підставка для телевізора з колесами, 37» -100»« за ціною 68,50 USD за одиницю, в кількості 20 штук, загальною вартістю 1 370,00 USD; 14) TVS-100T-02 «Підставка для телевізора з регульованою висотою та коліщатками, 60» -100»« за ціною 125,00 USD за одиницю, в кількості 6 штук, загальною вартістю 750,00 USD; 15) TVS-65S-01 «Підставка для телевізора-штатив (поворотна), 32» - 65»« за ціною 30,50 USD за одиницю, в кількості 10 штук, загальною вартістю 305,00 USD; 16) WM-120ST-01 «Настінне кріплення для телевізора з повним рухом, 60» - 120»« за ціною 43,50 USD за одиницю, в кількості 80 штук, загальною вартістю 3 480,00 USD; 17) WM-55ST-01 «Настінне кріплення для телевізора преміум-класу з повним рухом, 32»-55», 32 кг» за ціною 8,10 USD за одиницю, в кількості 300 штук, загальною вартістю 2 430,00 USD; 18) WM-55ST-02 «Настінне кріплення для телевізора преміум-класу з повним рухом, 32»-55», 30 кг» за ціною 11,50 USD за одиницю, в кількості 30 штук, загальною вартістю 345,00 USD; 19) WM-55ST-04 «Настінне кріплення для телевізора (повнорухоме), 32»-55»« за ціною 10,95 USD за одиницю, в кількості 60 штук, загальною вартістю 657,00 USD; 20) WM-55T-02 «Настінне кріплення для телевізора (з нахилом), 32»-55»« за ціною 3,70 USD за одиницю, в кількості 40 штук, загальною вартістю 148,00 USD; 21) WM-70F-02 «Настінне кріплення для телевізора (фіксоване), 37»-70»« за ціною 2,90 USD за одиницю, в кількості 304 штуки, загальною вартістю 881,60 USD; 22) WM-A-VESA200200-01 «Комплект адаптерів VESA, 200x200 мм» за ціною 1,90 USD за одиницю, в кількості 30 штук, загальною вартістю 57,00 USD; 23) WM-A-VESA200400-01 «Комплект адаптерів VESA, 200x400 мм» за ціною 3,45 USD за одиницю, в кількості 20 штук, загальною вартістю 69,00 USD; 24) WM-KIT-01 «Універсальний комплект гвинтів для настінного кріплення» за ціною 1,85 USD за одиницю, в кількості 22 штуки, загальною вартістю 40,70 USD. Вартість вказаних товарів, в межах загальної суми замовлення у розмірі 83 049,19 доларів США, становить 18 377,70 доларів США. З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію № 25UA209260008215U8, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених частиною другою статті 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема: - пакувальний лист № б/н від 13.08.2025; - рахунок-фактура (iнвойс) № АН315217048-439874 від 13.08.2025; - автотранспортна накладна № б/н від 13.08.2025; - декларацiя про походження товару № АН315217048-439874 від 13.08.2025; - некласифікований транспортний (перевізний) документ - заявка від 10.08.2025; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 722 від 18.08.2025; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № СФ-0000214 від 18.08.2025; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару № 217048 від 01.08.2025; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода від 23.07.2024; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу № GEMEU2022 від 20.10.2022; - доповнення до внутрішнього договору (контракту) № 2 від 18.04.2025; - договір про надання послуг митного брокера № 8/МБД-2024 від 30.07.2024; - договір (контракт) про перевезення № 11/07-27 від 11.07.2022; - договір (контракт) про перевезення № 2025/11/08-020 від 11.08.2025 ; - документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами (Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») № GMB.039 від 01.09.2024, № UA.060.D.1284-24 від 21.08.2024, № UA.060.D.1922-24 від 03.12.2024; - заява декларанта про незастосування обмежень щодо пропуску та випуску товарів, встановлених Законом України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» - заява від 18.08.2025; - інші некласифіковані документи - переклад від 13.08.2025; перепустка від 18.08.2025; - копія митної декларації країни відправлення 25NL8WYB7GQZE59DA013.08.2025. За результатами розгляду електронної митної декларації № 25UA209260008215U8 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 19.08.2025 № UA209000/2025/000330/2. У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.08.2025 № UA209000/2025/000330/2, в графі 33 зазначено наступне: «В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ (далі МК України), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана, у зв`язку з невірним обранням декларантом методу визначення митної вартості, а саме невідповідність обраного методу ч. 1 ст. 58 МК України. Декларант не показав, що заявлена митна вартість є наближеною до однієї з вартостей, визначених ч. 18 ст. 58 МК України. За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що покупець та продавець товарів є взаємопов`язаними особами. Відповідно до інформації, наявної на офіційному сайті продавця www. gembird.nl, компанія Gembird Europe B.V. має головний офіс в Україні за адресою: 04073, Україна, м. Київ, вул. Куренівська, 27, ТОВ «ІДІДЖІ ГРУП» (www.edg.ua). Одним із засновників та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «ІДІДЖІ ГРУП» є ОСОБА_1 , який одночасно є керівником ТОВ «Модус Продакшн», засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є Приватна акціонерна компанія «Гембірд Інтернешнл» (Гонконг) та Боровітскі Майкл (Нідерланди), котрий, зважаючи на Контракт є директором Gembird Europe B.V. Тобто, сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. У зв`язку з наявною інформацією про те, що митна вартість товарів зі схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці були обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, про що було повідомлено декларанта. Згідно ч.18 ст.58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операцій береться за основу для визначення митної вартості за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижче зазначених операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 62 МК України; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 63 МК України. У наданих під час митного оформлення документах декларантом не надано документи, що могли б продемонструвати, відповідно до вимог ч. 18 ст. 58 МК України, що заявлена декларантом митна вартість є близькою до вартості однієї з визначених у вказаній нормі закону операцій. У зв`язку з вищезазначеним, відповідно до положень ст. 53 МК України, митним органом було направлено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. Доставка товарів, заявлених за ЕМД від 19.08.2025 № 25UA209260008215U8, здійснювалась на підставі договору транспортного експедирування від 11.07.2022 № 11/07-27 (далі Договір), укладеного між ФОП Сковородинська (експедитор) та ТОВ «ІДІДЖІ ГРУП» (клієнт). Згідно п.3.1 Договору ціни на послуги узгоджуються сторонами в Заявках. Даний документ до митного оформлення не подавався. Щодо митної декларації країни відправлення від 13.08.2025 № MRN 25NL8WYB7GQZE59DA0, то слід відмітити про відсутність в ній номерів транспортних засобів, якими здійснювалось перевезення товару, а також відміток митних органів країни відправлення, що, в свою чергу, не може підтверджувати факт експорту оцінюваних товарів саме на підставі такої митної декларації. Також слід відмітити, що у міжнародній товарно транспортної накладній (CMR) від 13.08.2025 № б/н в графі № 3 не зазначено місце доставки. Крім того на запит Митниці декларантом у рамках частини третьої статті 53 Кодексу не надано: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; належних документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Основний метод визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) не може бути застосований через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МК України, а також відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України у зв`язку з неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 цього Кодексу та відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України, за результатами якої з`ясовано відсутність у митниці та декларанта відомостей для визначення митної вартості за методами 2а і 2б. Основний метод визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) не застосовувався через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ч. 1 ст.58 МК України. Для визначення митної вартості товару №2 неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації для визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів, не застосовано метод 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації для визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних товарів; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару 2 слугувала митна вартість за МД UA209260/2025/6918 від 14.07.2025 - 4,1156 дол. США за кг. Коригування на комерційні рівні, розмір партії, умови поставки не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають інформації з джерела». Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209260/2025/000057. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 19.08.2025 № UA209000/2025/000330/2. Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів, звернувся до суду із цим позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача наявні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість не підтверджується поданими до митного оформлення документами. Апеляційний не суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Митне оформлення за правилами регулювання положень частини першої статті 248 Митного кодексу України (далі МК України) розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 МК України). За положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина друга статті 51 МК України). Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини другої статті 52 МК України, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України). Згідно частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. В силу вимог частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Як визначено частиною першою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Водночас, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Частиною першою статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Із наведених положень колегія суддів висновує, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. З матеріалів справи, встановлено, що позивачем подано для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Так, позивачем надано пакувальний лист № б/н від 13.08.2025; рахунок-фактура (iнвойс) № АН315217048-439874 від 13.08.2025; автотранспортна накладна № б/н від 13.08.2025; декларацiя про походження товару № АН315217048-439874 від 13.08.2025; некласифікований транспортний (перевізний) документ - заявка від 10.08.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару №722 від 18.08.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № СФ-0000214 від 18.08.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № 217048 від 01.08.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода від 23.07.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу № GEMEU2022 від 20.10.2022; доповнення до внутрішнього договору (контракту) № 2 від 18.04.2025; договір про надання послуг митного брокера № 8/МБД-2024 від 30.07.2024; договір (контракт) про перевезення № 11/07-27 від 11.07.2022; договір (контракт) про перевезення № 2025/11/08-020 від 11.08.2025; документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами (Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») № GMB.039 від 01.09.2024, № UA.060.D.1284-24 від 21.08.2024, № UA.060.D.1922-24 від 03.12.2024; заява декларанта про незастосування обмежень щодо пропуску та випуску товарів, встановлених Законом України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» - заява від 18.08.2025; інші некласифіковані документи - переклад від 13.08.2025; перепустка від 18.08.2025; копія митної декларації країни відправлення 25NL8WYB7GQZE59DA0 від 13.08.2025. Митним органом сформовано вимоги про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до статті 53 МК України. Декларантом у відповідь на вимогу щодо товару було відправлено письмові пояснення. За результати розгляду поданих документів відповідач прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів. Оцінюючи обставини, які стали підставою для прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів, апеляційний суд зазначає наступне. У оскаржуваному рішенні відповідач покликається на пов`язаність позивача з продавцем товарів. Оцінюючи ці доводи відповідача, колегія суддів зазначає наступне. У постанові Верховного Суду від 11.02.2026 року у справі № 560/2740/25 щодо доводів митного органу про наявність обґрунтованих підстав вважати, що взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість товару, зазначено, що колегія суддів ураховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 804/5688/16, а саме, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для висновку про те, що митна вартість визначена невірно. У таких випадках необхідно розглядати усі обставини продажу товару та прийняти вартість операції за умови, якщо взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Відповідно до статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї. Всупереч вказаним положенням Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року відповідач не обґрунтував, за яким саме критерієм позивач та продавець є пов`язаними. При цьому, пов`язаність покупця та продавця не виключає застосування основного методу декларування за ціною договору. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 58 МК України Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. В свою чергу відповідач не обґрунтував, яким чином констатована ним пов`язаність позивача та продавця могла вплинути на вартість товарів. Щодо доводів митного орану про те, що позивачем не надано до митного оформлення заявки до договору транспортного експедирування від 11.07.2022 № 11/07-27, апеляційний суд зазначає наступне. З матеріалів справи встановлено, що 11.07.2022 року між позивачем, як замовником, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , як перевізником, укладено договір № 11/07-27 (далі також Договір). Відповідно до пункту 1.1 Договору замовник замовляє, а перевізник надає послуги організації і виконання перевезення вантажів автомобільним транспортом у міських, міжміських, міжнародних сполученнях. Згідно із пунктом 3.1 Договору ціна на послуги узгоджується сторонами в заявках на перевезення і вказується в рахунках-фактурах перевізниках. Так, відповідно до картки відмови позивач надав відповідачу «некласифікований транспортний (перевізний) документ заявка від 10.08.2025 року». Вказаний документ є заявкою позивача від 10.08.2025 року до договору № 11/07-27, що відповідає вимогам пункту 3.1 вказаного договору. Також згідно із карткою відмови позивач надав відповідачу «банківський платіжний документ, що стосується товару № 722 від 18.08.2025 року». Вказаний документ є платіжною інструкцією № 722 від 18.08.2025 року, якою підтверджено оплату вартості транспортних послуг. Крім того, відповідно до картки відмови позивач надав відповідачу «документ, що підтверджує вартість перевезення товару № СФ-0000214 від 18.08.2025 року». Вказаний документ є рахунком-фактурою перевізника № СФ-0000214 від 18.08.2025 року, що також відповідає вимогам пункту 3.1 Договору № 11/07-27. Таким чином, позивач надав всі необхідні документи для підтвердження вартості транспортування товарів на митну територію України, а доводи відповідача про ненадання документів, передбачених пунктом 3.1 Договору № 11/07-27 не відповідають фактичним обставинам справи. В частині доводів про відсутність експортній декларації номерів транспортних засобів, якими здійснювалось перевезення товару, а також відміток митних органів країни відправлення, колегія суддів виходить з наступних міркувань. З матеріалів справи встановлено, що відмітка митного органу країни відправлення (митниця NL000432) проставлена у формі штрих-коду у правому верхньому куті вказаної декларації та індивідуального номера MRN 25NL8WYB7GQZE59DA0. Відомості про транспортні засоби (АС8318HI/AC8207XF) зазначені у вказаній вище заявці про надання транспортних послуг, рахунку перевізника за надання транспортних послуг, у міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) від 13.08.2025 року та в імпортних митних деклараціях позивача. При цьому, відповідач не вказав норми права, відповідно до яких заповнення відповідної графи експортної декларації є обов`язковим. Крім того, відповідно до інвойсу поставка здійснена на умовах FCA Almere. Згідно із пунктом Б.10 статті 22 Інкотермс (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) термін «франко-перевізник» (FCA) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Таким чином, експортна декларація формувалась експортером (продавцем), а, відтак будь-які можливі порушення законодавства чи помилки експортера не свідчать і не можуть свідчити про порушення декларантом будь-якого законодавства, а відтак і не може бути підставою для коригування митної вартості. Щодо доводів про відсутність в міжнародній товарно-транспортної накладній (CMR) від 13.08.2025 року в графі № 3 місця доставки позивач зазначає, що в графі 2 зазначеного документа вказаний позивач, як отримувач, та зазначена його адреса: м. Київ, вул. Куренівська,

27. Такі ж відомості про отримувача та його місцезнаходження вказані в експортній митній декларації та довідці про транспортні витрати, що є достатнім для розуміння місця доставки товарів. Крім того, відповідно до інвойсу AH315217048-439874 від 13.08.2025 року порядок оплати встановлений на умовах післяплати протягом тридцяти днів після доставки товару покупцю. При цьому, позивач, відповідно до картки відмови надав відповідачу інвойс AH315217048-439874 від 13.08.2025 року та прейскурант (прайс-лист) виробника товару № 217048 від 01.08.2025 року. Крім того, відповідно до картки відмови, позивач надав відповідачу документацію, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами (Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») GMB.039 від 01.09.2024 року, UA.060.D.1284-24 від 21.08.2024 року та UA.060.D.1922-24 від 03.12.2024 року, а також декларацiю про походження товару (Declaration of origin) АН315217048-439874 від 13.08.2025 року. Таким чином, позивач надав відповідачу в повному обсязі документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. З огляду на вищевикладене, апеляційний суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом). При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі № 815/4686/16. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним. Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості. При цьому, апеляційний суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.12.2020 в справі № 804/4906/15. Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що митний орган не вказав на будь-які розбіжності чи ознаки підробки зазначених документів, або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі № 814/1888/16, від 24.12.2020 у справі № 820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначено про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17). Наведені обставини, встановлені у справі, що розглядається, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору. Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі № 810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально, а різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Отже, встановлені обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо непідтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними. З урахуванням вказаного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару, а позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем-апелянтом не доведена. Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 820/2660/18, від 13.10.2023 у справі № 826/23845/15, які в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору. Апеляційний суд вважає, що приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган послався лише на неподання декларантом додаткових документів, не навів при цьому пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. Тобто, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. З огляду на те, що декларантом відповідачу надані документи на підтвердження митної вартості товару, колегія суддів зазначає, що у митного органу були наявні достатні документи, які підтверджують числові значення всіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв не у спосіб що визначені законами та Конституцією України. Відповідач в порушення вимог статті 77 КАС України не довів наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару за ціною договору. Зазначене, в свою чергу, дає підстави вважати, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови є протиправним, яке слід скасувати. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постановах від 27.06.2019р. у справі № 803/667/17, від 02.04.2019р. у справі № 809/784/19, від 06.03.2019р. у справі № 809/278/17, від 20.02.2018 р. у справі № 809/1884/1. Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, що призвело до безпідставної відмови у задоволенні адміністративного позову, а відтак апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У силу вимог частини 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви, апеляційної скарги на ухвалу про повернення позовної заяви та апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8508,40 грн (2422,40+2422,40+3663,60) згідно з платіжними дорученнями, у матеріалах справи. Оскільки заявлену апеляційну скаргу задоволено у повному обсязі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 8508,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Керуючись статтями 241, 242, 268, 308, 311, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДІДЖІ ГРУП» задовольнити повністю. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у справі № 380/18459/25 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДІДЖІ ГРУП» до Львівської митниці про скасування рішення задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.08.2025 року № UA209000/2025/000330/2. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІДІДЖІ ГРУП» за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці судовий збір у розмірі 8508 (вісім тисяч п`ятсот вісім) грн 40 коп. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України. Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи. Головуючий суддя В. С. Затолочний судді І. В. Глушко Н. М. Судова-Хомюк