Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/384/26

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/384/26 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П. Суддя-доповідач - Гнап Д.Д. 16 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючої судді: Гнап Д.Д. суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О. , розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. I. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними щодо непроведення грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб (далі ПДФО), утриманого з індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення суду у справі № 560/17583/24, а також щодо утримання військового збору за ставкою 5 відсотків замість 1,5 відсотка. Позивач просив зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області провести відповідну компенсацію ПДФО та повернути надлишково утриманий військовий збір у розмірі 3,5 відсотка. Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо непроведення ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з індексації грошового забезпечення та утримання військового збору у розмірі 5 відсотків з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 року у справі №560/17583/24. Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області провести грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_1 , яку утримано з індексації грошового забезпечення, та повернути надлишково утриманий військовий збір в розмірі 3,5 відсотка, який було утримано з індексації грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 року у справі №560/17583/24. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що положення Порядку № 44 та Податкового кодексу України зобов`язують відповідача здійснити компенсацію ПДФО незалежно від статусу звільненої особи на момент виплати, а ставка військового збору для доходів за минулі періоди має становити 1,5 відсотка. II. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Скаржник стверджує, що оскільки виплата індексації здійснена вже після звільнення позивача зі служби, такий дохід включається до загального оподатковуваного доходу на загальних підставах як «інший дохід» без права на компенсацію згідно з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України. Щодо військового збору відповідач зазначає, що за правилами Закону № 4015-ІХ до доходів, виплачених після 01 грудня 2024 року, повинна застосовуватися ставка 5 відсотків незалежно від того, за які періоди такий дохід нараховується. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на сталу практику Верховного Суду, згідно з якою звільнення зі служби не позбавляє особу права на компенсацію ПДФО із сум грошового забезпечення, право на які виникло під час проходження служби. III. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ Позивач проходив службу у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області. Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Хмельницькій області від 04.10.2018 № 542 позивач 14.10.2018 виключений із списків особового складу. На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у справі № 560/17583/24 відповідач виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за 2017 2018 роки у сумі 27 883,73 грн з одночасним утриманням податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 % та військовий збір 5%. Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. IV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-ХІІ. Відповідно до ст. 1 цього Закону, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Відповідно до ст. 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок №44). Згідно з п. 2 Порядку №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Приписами пунктів 3-5 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб". Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядовою і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення. Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.10.2024 року № 4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Кодексом. Враховуючи викладене, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати за податкові періоди до 01 грудня 2024 року застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати (надання). Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову. Як зазначено вище, механізм такої виплати визначено Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №

44. Пунктом 2 вказаного Порядку № 44 прямо передбачено, що грошова компенсація виплачується особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення та інших виплат, право на які вони набули під час проходження служби. Аргумент апелянта про те, що після звільнення виплата втрачає статус грошового забезпечення і стає «іншим доходом», суд вважає не обгрунтованим. Право на індексацію грошового забезпечення за 2017 2018 роки виникло у позивача безпосередньо під час виконання обов`язків несення служби. Те, що фактична виплата відбулася після звільнення за рішенням суду, не змінює правової природи доходу та не позбавляє позивача права на державні гарантії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі № 814/142/17, де зазначено, що несвоєчасна виплата належних коштів з вини відповідача не може обмежувати право на компенсацію ПДФО. Стосовно ставки військового збору, колегія суддів зазначає, що пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ встановлено чітке правило: доходи платників військового збору, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом (до 01 грудня 2024 року), оподатковуються за ставкою, що діяла до цієї дати, незалежно від моменту їх фактичної виплати. Оскільки виплачена позивачу індексація стосується 2017 та 2018 років, вона повинна оподатковуватися за ставкою 1,5 відсотка. Застосування відповідачем ставки 5 відсотків є протиправним, оскільки призводить до надмірного утримання коштів із доходу, нарахованого за минулі податкові періоди. Суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач безпідставно утримав зайві 3,5 відсотка військового збору. V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами. Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні у матеріалах справи докази та правильно застосував норми матеріального і процесуального права. За таких обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, передбачені статтею 317 КАС України, відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуюча Гнап Д.Д. Судді Сушко О.О. Яремчук К.О.