Постанова Кропивницький апеляційний суд № 941/573/26

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/303/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Колесник С. І. Категорія - 173 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Олексієнко І. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.06.2026 року. м. Кропивницький Кропивницький апеляційний суд у складі: головуючого судді Олексієнко І.С., за участі секретаря судового засідання Степанової Д.К., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Воробйова О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Петрівського районного суду Кіровоградської області від 25.05.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працючого водієм Новостародубського ліцею Петрівської селищної ради визнано винним за ст.173 КУпАП і накладенно стягнення у виді штрафу у розмірі 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн. В С Т А Н О В И Л А: Постановою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 25.05.2026 ОСОБА_1 визнаний винним за те, що він 18.03.2026 близько 15 год 30 хв в АДРЕСА_2 , перебуваючи водієм в автобусі, висловлювався нецензурною лайкою на адресу малолітнього ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян, та вчинив правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП. Своє рішення суд мотивував тим, що вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 486921 від 17.04.2026 року (а.с. 1, 2), рапортом на ім`я начальника Олександрійського ВП про надходження заяви від ОСОБА_3 про висловлювання ОСОБА_1 нецензурною лайкою на адресу її неповнолітнього сина та протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с.3,4), письмові пояснення представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 та неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 (а.с.5,6), письмові пояснення ОСОБА_4 (а.с. 7). У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням суду, оскаржує його з мотивів незаконності, необґрунтованості, винесеною без з`ясування всіх обставин подій. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою закрити провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги пояснення свідка ОСОБА_5 , який стояв біля шкільного автобуса, все чув і все бачив, був безпосереднім свідком події. Свідок ОСОБА_5 пояснив, що після запізнення малолітнього ОСОБА_2 на шкільний автобус, жодного грубого слова від нього щодо малолітнього, окрім зауваження, не було. Крім того, в матеріалах справи про вчинення адміністративного правопорушення наявна копія протоколу допиту свідка від 24.03.2026 р. - ОСОБА_6 , вчителя початкових класів, у кримінальному провадженні № 12026121180000058 від 19.03.2026р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2. ст. 125 КК України, яка підтвердила, що вона жодного разу не чула щоб він кричав та висловлювався щодо ОСОБА_2 або інших дітей нецензурною лайкою. Також, свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні суду першої інстанції не підтвердила висловлювання ним нецензурну лайку щодо малолітнього ОСОБА_2 . Зазначає, що в графі протоколу потерпілий вказаний як ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте, під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що прізвище потерпілого не ОСОБА_8 , а ОСОБА_9 . Також вважає, що протокол про адміністративне правопорушення № ВАД 486921 від 17.04.2026 року стосовно нього за ст. 173 КУпАП оформлений з грубим порушенням вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст. 254, 256 КУпАП, а саме поза межами процесуальних строків, передбачених ч.2 ст. 254 КУпАП. Протокол про вчинення адміністративного правопорушення складений 17.04.2026. Обставини вчинення правопорушення датовані 18.03.2026, тобто майже через 30 календарних днів з моменту відповідної події, тому висновок суду першої інстанції про те, що диспозицією ст. 173 КУпАП не передбачено строки, порушує вимоги ст. 254 КУпАП, якою чітко встановлені строки складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. Звертає увагу на пояснення законного представника малолітнього потерпілого стосовно звернення до поліції із заявою про вчинення ним хуліганських дій щодо її сина майже через місяць після події у шкільному автобусі. Як пояснила законний представник потерпілої, вони чекали від нього вибачення, і коли через місяць не дочекались, подали до поліції заяву про вчинення адміністративного правопорушення. Проте дійсною причиною звернення до поліції із заявою про вчинення ним адміністративного правопорушення через місяць з моменту відповідної події у шкільному автобусі - є зареєстроване кримінальне провадження № 12026121180000058 від 19.03.2026р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2. ст. 125 КК України по факту заподіяння йому ОСОБА_10 (батьком малолітнього потерпілого) тілесних ушкоджень, яке вже знаходиться на розгляді у Петрівському районному суді Кіровоградської області. Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та висновок його захисника Воробйова О.М., які підтримали подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. На переконання апеляційного суду, рішення судді суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 пояснив, що 18.03.2026 він приїхав за дітьми до Новостародубівського ліцею Петрівської селищної ради, щоб відвезти їх додому. У нього був спеціальний графік. Коли прийшли всі вчителі та учні, то вчитель, який супроводжує дітей сказала, що не обхідно почекати одну дитину. Коли хлопець прийшов, він тільки сказав йому, чому вони його одного мають чекати. В «шутку» також сказав йому, що наступного разу він буде добиратись додому самостійно. Доїхавши до місця проживання, дитина вийшла з автобуса і пішла додому. Потім вчитель сказав, що та дитина вийшла з автобуса засмучена та розсерджена. Вказав, що на другий день до нього приїхав батько тієї дитини та вчинив з ним сварку, побивши його з підстав, що він нібито ображав його сина. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції допитано свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що 18.03.2026 він стояв біля дверей автобуса, а ОСОБА_1 сидів за кермом. Він спитав у ОСОБА_1 чому вони не їдуть, на що, той відповів, що чекають якусь дитину. Потім прийшла ця дитина і ОСОБА_1 сказав йому, чому його всі чекають. Потім ОСОБА_1 зачинив двері і поїхав, що було далі він не знає. В той же час, як слідує з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Так, згідно зі ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. При цьому громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченогост.173 КУпАП, передбачає наявність діяння: 1) нецензурну лайку в громадських місцях, 2) образливе чіпляння до громадян та 3) вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян. При цьому обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести подвір`я та під`їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров`я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт, стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності. З суб`єктивної сторони дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства. Всупереч тверджень апеляційної скарги, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, що підтверджується такими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 486921 від 17.04.2026 року (а.с. 1, 2) рапортом на ім`я начальника Олександрійського ВП про надходження заяви від ОСОБА_3 про висловлювання ОСОБА_1 нецензурною лайкою на адресу її неповнолітнього сина та протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с.3,4), письмовими поясненнями представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 та неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 (а.с.5,6), письмовими поясненнями ОСОБА_4 (а.с. 7). З пояснень представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 у суді першої інстанції вбачається, що 18.03.2026 близько 15 год 30 хв в с.Новий Стародуб, біля шкільного ліцею, ОСОБА_1 , перебуваючи водієм в автобусі, висловився нецензурною лайкою на адресу її малолітнього сина ОСОБА_2 через його запізнення на декілька хвилин на автобус у присутності інших учнів та вчителів. Про вказану подію їй розповів син після повернення зі школи. Також у судовому засіданні суду першої інстанції 25.05.2026 було допитано свідка ОСОБА_4 , яка пояснювала, що вона як вчитель перебувала у шкільному автобусі, який мав рухатися з с.Новий Стародуб у напрямку с-ща Інгулецьке. Водієм автобуса був громадянин ОСОБА_1 . В цей час до автобуса зайшов учень ОСОБА_11 , який запізнився на 2 хвилини, на що йому водій автобуса сказав з нецензурними словами де він був, коли інші діти чекають автобуса, а потім протягом всього шляху додому продовжував висловлюватися на адресу сім`ї останнього у грубій манері у присутності інших учнів та вчителів. При цьому суд вважає не обґрунтованими доводи щодо відсутності в матеріалах справи доказів, які свідчили б про те, що ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, тобто нецензурно лаявся в громадських місцях, образливо чіплявся до громадян та вчиняв інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, оскільки до протоколу додано письмові пояснення неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 , представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_4 , з поясненнями, ідентичними до тих, які вони надали у судовому засіданні. Апеляційний суд також вважає, що пояснення свідка ОСОБА_5 , не спростовують доводи ОСОБА_1 , що останній не висловлювався нецензурною лайкою на адресу малолітнього ОСОБА_2 , оскільки як сам вказав ОСОБА_12 , коли прийшла дитина, ОСОБА_1 зачинив двері і вони поїхали, що було в автобусі він не знає. Отже, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним та розцінює як спосіб уникнення останнім відповідальності, оскільки зазначене спростовується наявними у матеріалах справи доказами. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови. Вина особи у вчиненні дрібного хуліганства повністю, чітко та переконливо підтверджується сукупністю інших зібраних у справі доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку. Зокрема, письмовими поясненнями потерпілої (матері), рапортом працівників поліції та даними заяви про вчинення правопорушення. Ці докази є послідовними, взаємопов`язаними та повністю відображають об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Апеляційний суд зазначає, що покази зазначених свідків є послідовними, узгоджуються між собою, жодних протиріч не мають, а тому у апеляційного суду не має підстав ставити їх під сумнів. Стосовно доводів апеляційної скарги про несвоєчасність складання протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд зазначає, що оскільки подія відбулася 18.03.2026, а мати, представник потерпілого, звернулася 14.04.2026, триденний строк (з 14.04 по 17.04) був необхідний органу поліції для реалізації вимог ст. 251 та ст. 256 КУпАП - збору доказів та відбору пояснень. Суд кваліфікує цей час як обґрунтовану перевірку заяви, а не як безпідставне затягування. Сам факт того, що протокол оформлено через місяць після події, на думку суду, не нівелює складу правопорушення, оскільки строк притягнення до відповідальності (3 місяці за ст. 38 КУпАП) на момент розгляду справи в суді першої інстанції не закінчився. Суд апеляційної інстанції вважає не обгрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції лишив поза увагою той факт, що дійсною причиною звернення до поліції із заявою про вчинення ним адміністративного правопорушення через місяць з моменту відповідної події у шкільному автобусі - є зареєстроване кримінальне провадження № 12026121180000058 від 19.03.2026 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2. ст. 125 КК України по факту заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень батьком малолітнього потерпілого - ОСОБА_10 , оскільки викладені в апеляційній скарзі обставини, за фактом яких було відкрите кримінальне провадження, є предметом окремої перевірки відповідним органом досудового розслідування та не стосуються предмету розгляду справи у суді апеляційної інстанції, оскільки відповідно до положень КУпАП суддя розглядає справи про адміністративні правопорушення лише в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення. Крім цього, суддя апеляційний суду враховує, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №486921 від 17.04.2026 міститься помилка в прізвищі особи, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення, зокрема, у протоколі зазначено: « ОСОБА_7 », хоча відповідно до встановлених в судовому засіданні даних правильно « ОСОБА_2 », але вказана обставина істотно не впливає на встановлення фактичних обставин справи, оскільки це є опискою та не тягне за собою безумовного визнання протоколу про адміністративне правопорушення недійсним. Щодо посилань в апеляційній скарзі на наданий суду апеляційної інстанції аудіозапис розмови ОСОБА_1 зі свідком ОСОБА_13 , то суд апеляційної інстанції зазначає, що вказаний запис не може бути визнаний допустимим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП. Даний доказ не був предметом дослідження суду першої інстанції. Крім того, вказаний аудіозапис здійснений поза межами визначеної законом процесуальної процедури, без встановлення особи мовця уповноваженим органом та без роз`яснення свідку його прав та обов`язків. Відтак, наданий запис приватного характеру не спростовує встановлених судом першої інстанції обставин справи та зібраних у справі належних доказів. Таким чином, перевіривши постанову суду І інстанції в межах апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що підстави для її скасування відсутні, всі доводи апеляційної скарги особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 були предметом розгляду в суді І інстанції. З огляду на викладене, оскільки апелянтом будь-яких обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП наведено не було, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення та оскаржувану постанову суду першої інстанції - без зміни. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Петрівського районного суду Кіровоградської області від 25.05.2026 щодо нього без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя