Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/34148/25

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/34148/25 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Димерлія О.О., суддів Вербицької Н.В., Шляхтицького О.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі від 24.12.2025 у справі №420/34148/25 за позовом Громадської організації «Спілка юристів Одеської області» до Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії У С Т А Н О В И В: 09.10.2025 Громадська організація «Спілка юристів Одеської області» звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить суд: - визнати протиправними дії Слідчого управління Головного управління національної поліції в Одеській області щодо відмови у наданні повної відповіді на запит на доступ до публічної інформації Громадській організації «Спілка юристів Одеської області» №671/08/25 від 29.08.2025; - зобов`язати Слідче управління Головного управління національної поліції в Одеській області надати повну, достовірну та точну інформацію, що запитувалась згідно із запитом на доступ до публічної інформації Громадської організації «Спілка юристів Одеської області» № 671/08/25 від 29.08.2025. В обґрунтування позовних вимог Громадська організація «Спілка юристів Одеської області» вказує, що Слідчим управлінням Головного управління національної поліції в Одеській області безпідставно відмовлено у наданні повної відповіді на запит на доступ до публічної інформації №671/08/25 від 29.08.2025. Не погоджуючись із заявленими позовними вимогами Слідчим управлінням Головного управління національної поліції в Одеській області до суду першої інстанції подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що за запитом Громадської організації «Спілка юристів Одеської області» №671/08/25 від 29.08.2025 частину документів надано позивачу. При цьому, на думку відповідача, в наданні іншої частини документів відмовлено цілком правомірно. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 у справі №420/34148/25 адміністративний позов Громадської організації «Спілка юристів Одеської області» задоволено. Визнано протиправними дії Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо відмови у наданні повної відповіді на запит на доступ до публічної інформації Громадської організації Спілка юристів Одеської області № 671/08/25 від 29.08.2025. Зобов`язано Слідче управління Головного управління Національної поліції в Одеській області повторно розглянути запит Громадської організації Спілка юристів Одеської області № 671/08/25 від 29.08.2025 на отримання публічної інформації, відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", із урахуванням правової оцінки, наданої у цьому рішенні. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції вказав, що відмова Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області в наданні запитуваної Громадською організацією Спілка юристів Одеської області інформації (документів) є протиправною. У зв`язку із тим, що під час прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог окружним адміністративним судом не здійснено розподіл витрат на професійну правничу допомогу, Громадською організацією Спілка юристів Одеської області до суду першої інстанції скеровано заяву про ухвалення додаткового рішення. Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 у справі №420/34148/25 заяву Громадської організації «Спілка юристів Одеської області» задоволено частково. Присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь Громадської організації «Спілка юристів Одеської області» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000грн. У задоволені решти вимог відмовлено. Не погодившись із рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області подано апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зауважує про неможливість надання Громадській організації «Спілка юристів Одеської області» зарплатних відомостей, оскільки вони містять персональні дані ОСОБА_1 . Також, скаржник вказує, що інформація про освіту ОСОБА_1 належить до конфіденційної. Крім того, на думку скаржника, судом першої інстанції неправильно здійснено розподіл судових витрат. У свою чергу, Громадською організацією «Спілка юристів Одеської області» до суду апеляційної інстанції подано відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач вказує, що наведені Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області в апеляційній скарзі доводи є безпідставними. Оскаржувані рішення та додаткове рішення Одеським окружним адміністративним судом прийнято із повним дотриманням норм матеріального та процесуального права. В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, судом апеляційної інстанції установлено наступні обставини. Зокрема, колегією суддів з`ясовано, що Громадською організацію «Спілка юристів Одеської області» до Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області скеровано запит на доступ до публічної інформації № 671/08/25 від 29.08.2025. У такому зверненні Громадською організацію «Спілка юристів Одеської області» викладено прохання надати наступні документи: - електронну копію розрахункових листів заробітної плати із видами оплати праці щодо старшого слідчого Слідчого управління ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за період з січня 2025 року по липень 2025 року; - електронну копію посадової інструкції старшого слідчого Слідчого управління ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ; - інформацію чи має старший слідчий Слідчого управління ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 повну загальну середню освіту; - електронну копію документів, що підтверджують володіння старшим слідчим Слідчого управління ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 українською мовою; - інформацію чи проходив старший слідчий Слідчого управління ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 10-1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" чи базову військову службу. За наслідком розгляду запиту на доступ до публічної інформації № 671/08/25 від 29.08.2025 Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області надано відповідь (лист від 03.09.2025 №166510-2025), якою частково відмовлено в наданні запитуваної інформації, а саме: щодо надання розрахункових листів заробітної плати з видами оплати праці старшого слідчого відділу розслідування злочинів проти довкілля слідчого управління ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 за період з січня 2025 року по липень 2025 року, оскільки вони містять інформацію з персональними даними особи; щодо освіти ОСОБА_1 , адже така інформація належить до конфіденційної. Не погодившись із такою відповіддю Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області, викладеною в листі від 03.09.2025 №166510-2025, в частині відмови в наданні запитуваної інформації, Громадська організація «Спілка юристів Одеської області» звернулась до суду з даною позовною заявою. Здійснюючи апеляційний перегляд справи, у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного. Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Закон України «Про доступ до публічної інформації». Статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Згідно із ст.3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації. Відповідно до п.6 ч.1 ст.14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію. Статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Частиною 1 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону. Частинами 1, 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Статтею 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону. Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Згідно із частиною 3 статті 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї з таких умов: 1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України "Про захист персональних даних"; 2) фізичні особи (суб`єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних"; 3) надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом; 4) обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом. Відповідно до частин 6-8 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім випадків, визначених зазначеним Законом. Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Частинами 2, 3 статті 5 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Персональні дані, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оформленій за формою, визначеною відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України "Про запобігання корупції". Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Згідно із п.2 ч.2 ст.60 Закону України «Про запобігання корупції» не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом інформація про розміри, види оплати праці, матеріальної допомоги та будь-яких інших виплат з бюджету або за рахунок технічної або іншої допомоги в рамках реалізації в Україні програм (проектів) у сфері запобігання, протидії корупції особам, зазначеним у пункті 1, пунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, а також одержані цими особами за правочинами, які підлягають обов`язковій державній реєстрації, а також подарунки, які регулюються цим Законом. За фактичними обставинами справи, у досліджуваній ситуації Громадська організація «Спілка юристів Одеської області» запитувала у Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області розрахункові листи заробітної плати із видами оплати праці щодо старшого слідчого Слідчого управління ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за період з січня 2025 року по липень 2025 року. Як з`ясовано апеляційним судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 є працівником Слідчого управління ГУНП в Одеській області, тобто особою, яка займає посаду, пов`язану зі здійсненням функцій держави та отримує заробітну плату з Державного бюджету України. Типова форма розрахунково-платіжної відомості затверджена наказом Державного комітету статистики від 05.12.2008 №

489. Вона включає у себе відомості про розмір та складові заробітної плати працівника за відповідний календарний період у розрізі основних та додаткових видів оплати праці, а також відомості про розмір вирахуваних податків. Розрахунково-платіжна відомість це відомість, призначена для ознайомлення працівника з нарахованими йому виплатами та здійсненими утриманнями. Така інформація створена в процесі виконання суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків щодо виплати працівнику заробітної плати з Державного бюджету України. За наслідками офіційного з`ясування фактичних обставин справи апеляційним судом установлено, що запитувана Громадською організацією «Спілка юристів Одеської області» у запиті від 29.08.2025 №671/08/25 інформація не обмежена в доступі, оскільки не містить у сукупності, визначених ст.34 Конституції України, ч.2 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», вимог. Така інформація жодним чином не впливає на захист інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави, з огляду на те, що стосуються конкретного працівника органу державної влади, який отримує заробітну плату з Державного бюджету України. У пунктах 57 та 58 Пояснювального звіту до Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів від 18.09.2009 деталізовано ситуації у випадках, якщо обмеження поширюється тільки на частину інформації, що міститься в документі, то інша частина документа, як правило, має бути надана. У такому документі треба чітко вказувати, де саме було видалено інформацію та в якому обсязі. За можливості, у рішенні також треба вказувати обмеження, згідно з яким було зроблено кожне видалення. Що стосується паперових документів, то частини інформації, на які поширюється обмеження, можна видаляти або затирати на копіях таких документів. Якщо оригінал документа є електронним, то треба надати новий документ або паперову копію з чітким зазначенням того, які частини було видалено (наприклад, залишивши відповідні розділи порожніми). Як з`ясовано судом апеляційної інстанції, відмовляючи в наданні Громадській організації «Спілка юристів Одеської області» розрахункових листів заробітної плати із видами оплати праці щодо старшого слідчого Слідчого управління ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за період з січня 2025 року по липень 2025 року відповідач вказує, що в них міститься інформація з персональними даними особи (ідентифікаційний код) ОСОБА_1 . З даного приводу слід вказати, що Громадська організація «Спілка юристів Одеської області» не запитувала у Слідчого управління ГУНП в Одеській області відомостей щодо персональних даних особи (ідентифікаційного коду) ОСОБА_1 . Надаючи позивачу запитувану інформацію суб`єкт владних повноважень не позбавлений можливості закрити персональні дані особи. Беручи до уваги вищевикладене, апеляційний адміністративний суд уважає правильним висновок окружного адміністративного суду стосовно протиправності відмови Слідчого управління ГУНП в Одеській області у наданні Громадській організації «Спілка юристів Одеської області» інформація щодо розрахункових листів заробітної плати із видами оплати праці щодо старшого слідчого Слідчого управління ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за період з січня 2025 року по липень 2025 року. Не є юридично спроможним також посилання суб`єкта владних повноважень на те, що інформація про повну загальну середню освіту старшого слідчого Слідчого управління ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 є конфіденційною, з огляду на таке. Вимоги до кандидатів на службу в поліції закріплено у статті 49 Закону України «Про Національну поліцію». Відповідно до ч.1 ст.49 Закону України «Про Національну поліцію» на службу в поліції можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 років, які мають повну загальну середню освіту, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, які володіють українською мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Згідно із ч.2 ст.5 Закону України «Про захист персональних даних» не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Отже, у разі, якщо до посади, пов`язаної з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, встановлені кваліфікаційні чи інші обов`язкові для займання цієї посади вимоги, такі як освіта, досвід роботи, знання іноземної мови, відсутність судимості тощо, така інформація не є конфіденційною. У досліджуваному випадку, ОСОБА_1 займає посаду, пов`язаної з виконанням функцій держави. Наявність у особи повної загальної середньої освіти є законодавчо передбаченою вимогою до кандидатів на службу в поліції, а відтак відомості щодо повної загальної середньої освіти поліцейського не належать до конфіденційної інформації. Ці дані є відкритою публічною інформацією та обробляються державою для підтвердження освітнього рівня особи, яка перебуває на публічній службі в суб`єкта владних повноважень (уповноваженої на виконання функцій держави.). У рішенні Конституційного Суду України від 20.01.2012 року № 2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України зазначено, що перебування особи на посаді, пов`язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів - суб`єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві. Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції від 25.12.2008 №1165 (1998) вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя (пункт 6). З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вказує, що перебуваючи на службі в Слідчому управлінні ГУНП в Одеській області на ОСОБА_1 покладаються певні обмеження і обов`язки, які є запорукою утвердження довіри до такого суб`єкта владних повноважень. З огляду на наведене, колегія суддів уважає правильним висновок окружного адміністративного суду щодо задоволення позову Громадської організації «Спілка юристів Одеської області». Відносно здійсненого окружним адміністративним судом розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів зауважує наступне. Мотивуючи вимоги апеляційної скарги в такій частині суб`єкт владних повноважень зауважує, що додаткове рішення є похідним від рішення суду по суті позовних вимог, а тому у разі скасування останнього та відмови в задоволенні позову відпадає сама правова підстава для стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Надаючи оцінку означеному доводу скаржника суд апеляційної інстанції зазначає, що за наслідком перегляду в апеляційному порядку даної справи установлено, що рішення по суті спору окружним адміністративним судом прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування, з огляду на наведені в апеляційній скарзі обґрунтування, немає. Таким чином, є безпідставним довід відповідача в досліджуваній частині апеляційної скарги. Також, скаржник акцентує увагу на тому, що враховуючи складність правовідносин, присуджена судом першої інстанції сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000грн. є надмірною. З даного приводу колегія суддів вказує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У досліджуваній ситуації відповідачем не доведено, що визначена окружним адміністративним судом сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною із складністю справи. Є безпідставним припущення суб`єкта владних повноважень стосовно неподання позивачем доказів на підтвердження понесення фактичних витрат на професійну правничу допомогу, адже матеріали справи містять договір про надання правничої допомоги №18/09/25 від 18.09.2025, додаткову угоду №1 від 03.10.2025, акт наданих послуг від 18.12.2025. Відносно неподання позивачем до суду першої інстанції доказів на підтвердження сплати витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційний суд вказує, що згідно із п.3 додаткової угоди №1 від 03.10.2025, оплата за договором про надання правничої допомоги від 18.09.2025 №18/09/25 здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту підписання акту наданих послуг. Як убачається з матеріалів справи акт наданих послуг сторонами підписано 18.12.2025, а додаткове рішення в справі №420/34148/25 щодо судових витрат окружним адміністративним судом прийнято 24.12.2025. У контексті даної справи сторони правочину узгодили такий порядок оплати послуг адвоката, що об`єктивно унеможливлює подання позивачем доказів їх оплати станом на час прийняття оскаржуваного відповідачем судового акту. Дослідивши матеріали справи, колегії суддів уважає, що присуджений судом першої інстанції до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 4000грн. відповідає складності справи та обсягу наданих послуг, а вартість правничої допомоги є співмірною до категорії складності справи та об`єктивно визначена окружним адміністративним судом. З урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується із мотивами додаткового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 у справі №420/334148/24 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та вважає їх правильними. Установлені під час розгляду даної справи фактичні обставини та зроблені судом апеляційної інстанції висновки у повному обсязі спростовують наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені відповідачем в апеляційній скарзі твердження не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає. З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.134, 139 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі від 24.12.2025 у справі №420/34148/25 за позовом Громадської організації «Спілка юристів Одеської області» до Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач О.О. Димерлій Судді Н.В. Вербицька О.І. Шляхтицький