Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 626/1315/26

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2026 р.Справа № 626/1315/26 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. , за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Берестинського районного суду Харківської області від 12.05.2026 року (ухвалене суддею Дудченко В.О.) в справі № 626/1315/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області треті особи Берестинський районний відділ поліції ГУНП в Харківській області , поліцейський офіцер громади Берестинського РВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Дружинін Олег Вячеславович , Берестинський відділ державної виконавчої служби у Берестинському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оскарження дій суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6880896 від 21.03.2025 р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн.; закрити провадження в справі. Рішенням Берестинського районного суду Харківської області від 12.05.2026 р. відмовлено в задоволенні позову. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Берестинського районного суду Харківської області від 12.05.2026 р. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме, вимог: КУпАП, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Відповідач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Судовим розглядом встановлено, що 21.03.2025 р. поліцейський офіцер громади Берестинського РВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Дружинін О.В. виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6880896 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Цією постановою на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190 грн. за те, що 21.03.2025 р. о 19:31 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ Т3110, номерний знак НОМЕР_1 , в с. Піщанка вул. Березнева, 18А, Берестинського району, Харківської області, з неосвітленим заднім номерним знаком в темну пору доби, чим порушив п. 2.9 в ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.121-3 КУпАП. Позивач не погодився з постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6880896 від 21.03.2025 р., звернувся з цим позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність складання оспорюваної постанови, у зв`язку з чим підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення не встановлено. Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п.п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353 встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР). Відповідно до п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з п. 2.9 «в» ПДР України, водію забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Відповідно до ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. В свою чергу, належним доказом правопорушення є зокрема фото або відеофіксація вчиненого правопорушення. В оскаржуваній постанові зазначено, що 21.03.2025 р. о 19:31 год. в с. Піщанка вул. Березнева, 18А, Берестинського району, Харківської області, позивач керував транспортним засобом у якого не освітлений номерний знак в темну пору доби, чим порушив п. 2.9 в ПДР. Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). На підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем до відзиву на позов надано відеозаписи зі службового портативного відеореєстратора та бодікамери. Дослідивши відеозаписи, суд апеляційної інстанції встановив, що з даних відео не можливо встановити, що у транспортному засобі, яким керував позивач, непрацювала підсвітка номерного знаку. Крім того, з відеозапису вбачається, що працівники поліції не запропонували позивачу перевірити на місці чи в робочому стані підсвітка номерного знаку. Суд апеляційної інстанції зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення. При цьому, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач не довів належними доказами факт вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, відтак і підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП відсутні. Таким чином, зазначені поліцейським офіцером громади Берестинського РВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Дружиніним О.В. в оскаржуваній постанові порушення, за вчинення яких ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення є недоведеними, а тому оскаржувана постанова серії ЕНА № 6880896 від 21.03.2026 р. є незаконною та підлягає скасуванню. Із врахуванням вищевикладеного, оцінюючи в сукупності наявні в справі докази, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана постанова необґрунтована, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не подано належних доказів, які б підтвердили вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Отже, суд першої інстанції вищенаведеного не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про залишення позову без задоволення. Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Берестинського районного суду Харківської області від 12.05.2026 в справі № 626/1315/26 та ухвалити постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, а саме: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6880896 від 21.03.2026 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Судовим розглядом встановлено, що при поданні адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 665,60 грн. та за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір в розмірі 998,40 грн. Таким чином, судові витрати за подання адміністративного позову в розмірі 665,60 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 998,40 грн., а всього 1664 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції. Керуючись ст. ст. 242, 243, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Берестинського районного суду Харківської області від 12.05.2026 року по справі № 626/1315/26 скасувати. Ухвалити постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6880896 від 21.03.2026 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок та за подання апеляційної скарги в розмірі 998 (дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень 40 копійок, а разом 1664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін