Постанова 4824 № 760/5216/26

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №760/5216/26 Головуючий у І інстанції - Воронкін О.А. апеляційне провадження №33/824/2582/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Приходько К.П., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , переглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та на якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.,- установив: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №592118 від 15 лютого2026 року, ОСОБА_1 , 15 лютого 2026 року о 16 год 20 хв в м. Київ по вул. Георгія Кірпи, 1, керуючи транспортним засобом Ssang Yong Rexton д.н. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не врахував її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом Toyota Auris, д.н. НОМЕР_2 , який рухався попереду. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.б, п. 12.1, п.13.1ПДР України, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП. Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09 квітня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09 квітня 2026 року скасувати. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що правила дорожнього руху прописані таким чином, що за все відповідає водій і він повинен приймати тільки правильні рішення, в залежності від дорожньої, погодної і транспортної обстановки. Зазначає, що йому, враховуючи його досвід 40 років керування автомобілем, вдалося, за надскладних погодних обставинах, мінімізувати наслідки аварії. Ніхто з водіїв і пасажирів авто не постраждав, у його автомобіля прим`ятий номерний знак, у другого автомобіля трохи постраждав задній бампер. Також зазначив, що з іншим водієм він обмінявся телефонами, що свідчить про розуміння ситуації, що сталась. Все вирішилось безконфліктно. Його прохання стосовно погодних умов, що раптово змінилися і ситуації з дорожнім покриттям, яке миттєво перетворилося на лід, тобто погодних обставин непереборного характеру, що призвели до ДТП з незначним пошкодженням бамперів автомобілів і не притягати його пенсіонера, інваліда 2-ї групи до адміністративної відповідальності, судом було залишено без уваги. У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з вищевказаних підстав. Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши постанову суду в межах поданої апеляції, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Нормами ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Детально вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що повністю доведена вина ОСОБА_1 в тому, що він 15 лютого 2026 року о 16 год 20 хв рухаючись по вул. Георгія Кірпи, 1 у м. Києві, керуючи автомобілем Ssang Yong Rexton д.н. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не врахував її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом Toyota Auris, д.н. НОМЕР_2 , який рухався попереду. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3.б, п. 12.1, п.13.1ПДР України. Відповідно до п. 2.3.б ПДР України, водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, а також не відволікатися від керування транспортним засобом. Згідно п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ст.124 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: -протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №592118 від 15 лютого2026 року, підписаного ОСОБА_1 без жодних зауважень; -схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 15 лютого 2026 року, де зафіксовано розташування транспортних засобів на місці ДТП, локалізація та вид механічних пошкоджень, які отримали транспортні засоби. Вказана схема підписана учасниками ДТП без жодних зауважень; -письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 15 лютого 2026 року. Так, ОСОБА_2 зазначив, що 15 лютого 2026 року рухався на автомобілі Toyota Auris, д.н. НОМЕР_2 зі сторони проспекту Повітряних сил в напрямку вул. Липківського по вул. Георгія Кірпи. Перед пішохідним переходом зупинив автомобіль для надання переваги пішоходам перейти вулицю. Зупинившись відчув удар в задню частину автомобіля, який був здійснено автомобілем Ssang Yong Rexton д.н. НОМЕР_1 . Після зіткнення було викликано поліцію для складання протоколу. В свою чергу ОСОБА_1 зазначив, що 15 лютого 2026 року о 16 год. 20 хв. він рухався на автомобілі Ssang Yong Rexton д.н. НОМЕР_1 по вул. Січеславська в напрямку від проспекту Повітряних сил - вул. Липківського, зі швидкістю 25-30 км./год. та побачив, що транспортний засіб попереду раптово зупинився, почав гальмувати з відстані 25 м., однак дорога була засніжена. В його автомобілі спрацювали засоби антиблокувальної системи, однак автомобіль не зупинився і вдарив автомобіль, який стояв. Отже, враховуючи встановлені обставини справи, висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 в порушенні п. 2.3.б, п. 12.1, п.13.1ПДР Україниє правильний, кваліфікація його дій за ст. 124 КУпАП вірна. Доводи за яких ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції є необґрунтованими з огляду на наступне. Так, дорожній рух становить діяльність з підвищеним ризиком, під час якої можуть виникати передбачувані ситуації як в силу певних зовнішніх факторів (наприклад ожеледиця, інші складні погодні умови або повалене дерево), так і виду людських помилок, необережності, необачності, а також порушення ПДР. Тому на всіх учасників дорожнього руху покладається обов`язок дотримуватися не лише чітко визначених правил, як наприклад обмеження швидкості, але й загальних засад безпеки руху, що визначаються дорожньої обстановкою, що склалася. Водій юридично зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для всіх інших учасників руху об`їзду перешкоди. Закон не передбачає модифікації цих обов`язків або звільнення від них залежно від причин виникнення перешкоди, тому ці причини можуть включати також і порушення ПДР іншим учасником дорожнього руху. Виходячи з цього, вважаю, що водій ОСОБА_1 був зобов`язаний враховувати дорожню обстановку та вживати заходи, щодо безпечності дорожнього руху(дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу), тобто враховувати непередбачувані обставини та виконувати вимоги п. 2.3.б, п. 12.1, п.13.1 ПДР України, а саме контролювати швидкість автомобіля, дотримуватись безпечної дистанції, безпечного інтервалу та враховувати дорожні обставини під час руху. На думку апеляційного суду водій ОСОБА_1 у разі дотримання вимог п. 2.3.б, п. 12.1, п.13.1 Правил дорожнього руху, враховуючи дорожню обстановку, технічний стан транспортного засобу, будучи уважним та реагуючи на зміну дорожньої обстановки, керуючи автомобілем з безпечною швидкістю та дотримуючись безпечної дистанції, міг би уникнути зіткнення з автомобілем Toyota Auris, д.н. НОМЕР_2 , який рухався попереду. За таких обставин, доходжу висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, надано належну оцінку усім доказам наявним в матеріалах справи, у тому й числі тим на які в апеляційній скарзі посилається ОСОБА_1 і висновок суду про доведеність його вини ґрунтується на належних та допустимих доказах. Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено. Зокрема, особи з інвалідністю 2 групи не звільняються від сплати штрафу за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів (ст. 124 КУпАП). Відповідальність у вигляді штрафу (850 грн) або позбавлення прав застосовується на загальних підставах. Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для її скасування, в зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09 квітня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду К.П. Приходько