Постанова КГС ВС № 902/1397/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2026 року м. Київ cправа № 902/1397/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С., секретар судового засідання - Корнієнко О. В., за участю представників: Вінницької міської ради - Мичківського І. П., Товариства з обмеженою відповідальністю «Промресурс 1» - Трепака В. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промресурс 1» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2026 (у складі колегії суддів: Гудак А. В. (головуючий), Олексюк Г. Є., Петухов М. Г.) у справі № 902/1397/22 за позовом Вінницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промресурс 1» про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, ВСТАНОВИВ: У грудні 2022 року Вінницька міська рада звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промресурс 1» (далі - ТОВ «Промресурс 1») про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,1208 га, розташованої по вул. Князів Коріатовичів, 109 в м. Вінниці, біля земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:02:057:0026, шляхом демонтажу паркану, 4 капітальних будівель, 17 малих архітектурних форм та приведенням її в первинний стан за рахунок відповідача. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач використовує спірну земельну ділянку комунальної власності, площею 0,1208 га для здійснення господарської діяльності (розміщення закладу громадського харчування «Колиба над Бугом») без будь-яких правових підстав, що суперечить положенням Земельного кодексу України. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.12.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2026 рішення Господарського суду Вінницької області від 22.12.2025 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Зобов`язано ТОВ «Промресурс 1» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку Вінницької міської територіальної громади, площею 0,0987 га, яка розташована по вул. Князів Коріатовичів, 109 в Вінниці, біля земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:02:057:0026, шляхом демонтажу паркану, 4 капітальних будівель, 17 малих архітектурних форм та приведенням її в первинний стан за рахунок ТОВ «Промресурс 1». В решті позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, у квітні 2026 року ТОВ «Промресурс 1» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2026, а рішення Господарського суду Вінницької області від 22.12.2025 - залишити в силі. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.04.2026 у справі № 902/1397/22 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Промресурс 1» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2026 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України; зупинено виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2026 у справі № 902/1397/22 до закінчення перегляду цієї постанови в касаційному порядку; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.06.2026. Вінницька міська рада у відзиві на касаційну скаргу посилається на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків. Судом апеляційної інстанції установлено, що 29.07.2013 між фізичною особою ОСОБА_1 (продавець) та ТОВ «Промресурс 1» (покупець) укладено договори купівлі-продажу земельних ділянок, посвідчені приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бортнік Я. А. за № 1110 та № 1109, відповідно до умов яких продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) земельні ділянки площею 0,0529 га з кадастровим номером 0510100000:02:057:0026 та площею 0,0471 га з кадастровим номером 0510100000:02:057:0025.12.11.2025. Відповідно до пункту 10 договору купівлі продажу № 1110 на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:02:057:0026 розташоване нерухоме майно, яке за актом № 1 оцінки та приймання-передачі від 01.03.2013 внесено у статутний капітал ТОВ «Промресурс 1». Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 29.05.2014 № 1282 «Про надання ТОВ «Промресурс 1» вихідні дані - містобудівні умови та обмеження на проектування реконструкції будівлі кафе по вул. Свердлова, 109 в готельно-розважальний комплекс з прибудовами та влаштуванням літнього майданчика», розглянувши клопотання ТОВ «Промресурс 1» про надання вихідних даних на проектування реконструкції будівлі кафе, яка належить йому на праві приватної власності по вул. Свердлова (вул. Князів Коріатовичів), 109, в готельно-розважальний комплекс з прибудовами та влаштуванням літнього майданчика від 29.07.2013, надано ТОВ «Промресурс 1» вихідні данні - містобудівні умови та обмеження на проектування реконструкції будівлі кафе по вул. Свердлова, 109, в готельно-розважальний комплекс з прибудовами та влаштуванням літнього майданчика (пункт 1); зобов`язано замовника: отримати вихідні дані на проектування відповідно до пункту 3 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності; розробити проектну документацію та затвердити її в установленому порядку; оформити право користування земельною ділянкою по вул. Свердлова,109, згідно з чинним законодавством; розробити історико-містобудівне обґрунтування на проектування реконструкції будівлі кафе по вул.Свердлова,109, в готельно-розважальний комплекс з прибудовами та влаштуванням літнього майданчика та погодити його у встановленому законодавством порядку; до прийняття об`єкта до експлуатації укласти договір про сплату пайової участі у розвитку інфраструктури міста; до виконання підготовчих та будівельних робіт приступити після оформлення права землекористування та отримання документу, що надає право на виконання вищезазначених робіт в інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 з наступним прийняттям об`єкту до експлуатації в установленому законодавством порядку (пункт 2). Згідно з містобудівними умовами і обмеженням забудови земельної ділянки від 02.06.2014 № 65 на реконструкцію будівлі кафе в готельно-розважальний комплекс з прибудовами та влаштуванням літнього майданчика за адресою: вул. Свердлова, 109 у м. Вінниця, наданими ТОВ «Промресурс 1», останньому необхідно виконати вимоги до благоустрою (у тому чисіл щодо відновлення благоустрою), а саме: - розробити генплан території, план комплексного благоустрою території, необхідної для обслуговування проектованого об`єкта, а також зовнішнього благоустрою за межами землекористування згідно з рішенням виконкому від 02.08.2006 № 1794 «Про благоустрій прилеглої території»; - отримати технічні умови на благоустрій прилеглої території, водовідведення зливових та талих вод в департаменті міського господарства міської ради згідно з рішенням виконкому від 27.01.2009 № 127; - укласти угоду з департаментом комунального господарства та благоустрою щодо утримання об`єкта і зовнішнього благоустрою відповідно до рішення виконкому на підставі розроблених креслень, генплану та фотоматеріалів існуючого стану; - проектом передбачити благоустрій прилеглої території з декоративним мощенням тротуарною плиткою, озеленення прилеглої території, зовнішнє освітлення, сучасні декоративні вуличні меблі та урни для сміття. А також додаткові вимоги: - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації або з дня отримання права на виконання будівельних робіт письмово поінформувати виконком міської ради; - розробити паспорт кольорового опорядження фасадів з використанням сучасних високоякісних матеріалів; - проектом передбачити реконструкцію приміщень із збереженням в процесі реконструкції всіх несучих конструкцій без погіршення їх міцності та надійності; - можливість виконання даних робіт та безпеку подальшої експлуатації об`єкта підтвердити звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж; - проектну документацію затвердити у встановленому законодавством порядку. Оформлення проектної документації здійснюється згідно з нормативними документами комплексу А.2.4 «Система проектної документації для будівництва» та ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Проектна документація закладається до страхового фонду документації України відповідно до вимог Закону України «Про страховий фонд документації України». Підтвердження закладення здійснюється відповідно до Порядку підтвердження закладення технічної та проектної робочої документації до страхового фонду документації України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справі захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.10.2003 № 400; - у відповідності до статті 14 Закону України «Про архітектурну діяльність» містобудівне та архітектурне проектне рішення об`єкта погодити з головним архітектором міста; - передбачити виконання вимог ДБН, в т. ч ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди», ДБН В.2.2-23-2009 «Підприємства торгівлі», ДБН В.2.2-25-2009 «Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства)». - проектною документацією передбачити виконання заходів з енергозбереження з врахуванням вимог ДБН В.2.6-31:2006 «Конструкції будинків та споруд. Теплова ізоляція будівель» та відповідних діючих нормативно-правових актів. - передбачити залучення інвестицій на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста відповідно до рішення виконкому міської ради від 22.10.2009 № 2461; - зазначити в проекті та забезпечити збереження державних геодезичних знаків на майданчику, якщо вони є в наявності. Відповідно до плану зовнішнього благоустрою території ресторану «Гуцульська колиба» з розміщенням тимчасових споруд по вул. Свердлова (наразі вул. Князів Коріатовичів), 109 в м. Вінниця, виготовленого міським комунальним підприємством Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури, на замовлення ТОВ «Промресурс 1», на зазначеній території передбачено розміщення 15-ти альтанок, штучної водойми, дитячого майданчика, 6-ти тіньових навісів, пірсу, 15-ти лав, 17-ти урн для сміття та 50-ти вуличних ліхтарів. Також, судом апеляційної інстанції установлено, що 02.02.2022 головним спеціалістом відділу охорони земель департаменту земельних ресурсів Бондарем С. С., за участю: головного спеціаліста відділу контролю за будівництвом департаменту архітектурно - будівельного контролю Пархоменка В. О., головного спеціаліста відділу просторового розвитку департаменту архітектури та містобудування Осадчук Л. Л., головного інспектора відділу контролю за об`єктами водного фонду КП «Муніципальна варта» ВМР Запорожця М. О., головного інспектора відділу контролю за об`єктами водного фонду КП «Муніципальна варта» ВМР Дробота О. А., у присутності: керівника ТОВ «Промресурс 1» Крутоуса О. О., проведено обстеження земельної ділянки Вінницької міської територіальної громади за адресою: м. Вінниця, вул. Князів Коріатовичів (вул. Свердлова), 109, біля земельної ділянки з кадастровим номером: 0510100000:02:057:0026, про що складено відповідний акт № 14 обстеження земельної ділянки Вінницької міської територіальної громади. Відповідно до цього акту під час обстеження встановлено, що ТОВ «Промресурс 1» використовує комунальну земельну ділянку площею 0,1208 га, в тому числі 0,1111 га в межах прибережної захисної смуги річки Південний Буг, шляхом огородження разом із належними товариству на праві приватної власності земельними ділянками площею 0,0529 га (кадастровий номер: 0510100000:02:057:0026) та площею 0,0471 га (кадастровий номер: 0510100000:02:057:0025), що підтверджується кадастровим планом, виготовленим міським комунальним підприємством «Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури». На земельній ділянці комунальної власності знаходяться 4 капітальні будівлі та 17 малих архітектурних форм: альтанки, дитячий майданчик, огорожа та різноманітні елементи благоустрою. Зазначена вище комунальна земельна ділянка використовується для здійснення комерційної діяльності (розміщення закладу громадського харчування «Колиба над Бугом»). ТОВ «Промресурс 1» не здійснює нарахування та сплату місцевого податку за фактичне використання комунальної ділянки площею 0,1208 га. 14.02.2022 Департамент земельних ресурсів Вінницької міської ради звернувся до ТОВ «Промресурс 1» з вимогою вжити заходи, спрямовані на оформлення у встановленому законодавством порядку права користування (оренди) земельною ділянкою комунальної власності площею 0,1208 га або звільнити її шляхом демонтажу паркану та приведенням в придатний для подальшого використання стан; сплатити місцевий податок за період фактичного використання комунальної ділянки площею 0,1208 га для здійснення підприємницької діяльності. Вказана вимога залишена ТОВ «Промресурс 1» без реагування, що стало підставою для звернення Вінницької міської ради до суду з відповідним позовом. Ухвалою до Господарського суду Вінницької області від 27.03.2023 призначено у справі комплексну судову земельно-технічну та будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Згідно з висновками експертів Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № КСЕ-19/102-23/7210 від 30.09.2025, (а.с.147-177), за результатами комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи: 1. на підставі проведеного дослідження наданих матеріалів та топографо-геодезичних робіт встановити факт користування земельною ділянкою комунальної власності ТОВ «Промресурс 1» для розміщення закладу громадського харчування «Колиба над Бугом» не є можливим, тому встановлено фактичну площу земельної ділянки комунальної власності з розташованими будівлями та спорудами (1-21), що знаходяться біля земельних ділянок з кадастровими номерами: 0510100000:02:057:0026, 0510100000:02:057:0025, які перебувають у приватній власності ТОВ «Промресурс 1» та використовуються для розміщення закладу громадського харчування «Колиба над Бугом» за адресою: м. Вінниця, вул. Свердлова, 109, яка становить 0,0987 га, що графічно відображено на схематичному плані 2, який додається до висновку експертів; 2. на підставі проведеного дослідження, з урахуванням наданих для проведення експертизи документальних матеріалів встановлено, що на земельній ділянці, яка знаходиться біля земельних ділянок з кадастровими номерами: 0510100000:02:057:0026, 0510100000:02:057:0025, які перебувають у приватній власності ТОВ «Промресурс 1» для розміщення закладу громадського харчування «Колиба над Бугом» за адресою: м. Вінниця, вул. Свердлова (на даний час вул. Князів Коріатовичів), 109, площею 0,0987 га, розташовані наступні об`єкти: - будівлі (згідно пункту 3.1 ДБН А.2.2-3:2014), які на кадастровому плані, виготовленому МКП «Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури» 01.05.2025, зазначені за номерами № 1, № 3, № 4, № 10; - споруда - крита тераса, на кадастровому плані, виготовленому МКП «Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури» 01.05.2025, зазначена за номером № 21; - елементи благоустрою (згідно зі статтею 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»): - альтанки, які на кадастровому плані, виготовленому МКП «Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури» 01.05.2025, зазначені за номерами № 2, № 5-9, № 11-20; - зелені насадження, урни, лавки, дитячі гойдалки та ігровий комплекс, штучна водойма та місток, мощення. Встановити, чи є дані об`єкти самочинно збудованими в межах будівельно- технічної експертизи неможливо, оскільки статус самочинного будівництва є правовий статус (не пов`язаний з фізичними, об`ємна-планувальними, технічними показниками), а згідно зі статтею 89 ГПК України предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Згідно наявних у експерта правовстановлюючих документів та матеріалів технічної інвентаризації зазначені об`єкти не знаходяться у власності (користуванні) ТОВ «Промресурс 1». Фактично встановити, чи користується зазначеними об`єктами ТОВ «Промресурс 1» неможливо, оскільки це виходить за межі спеціальних знань судового експерта. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог у зв`язку з недоведеністю позивачем обставин самовільного використання відповідачем земельної ділянки комунальної власності площею 1, 1208 га. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, застосувавши положення 79 ГПК України, встановив, що спірна земельна ділянка площею 0,0987 га (з урахуванням встановленої у висновку експертів площі спірної земельної ділянки) фактично використовується ТОВ «Промресурс 1» у його господарській діяльності як складова інфраструктури закладу громадського харчування «Колиба над Бугом», а також те, що збудовані на цій земельній ділянці будівлі, зведені споруди та альтанки є самочинним будівництвом, оскільки вони збудовані та зведені на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та без належних дозвільних документів, а тому ураховуючи встановлену у висновку експертів площу спірної земельної ділянки (0,0987 га), дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову. Крім того, суд апеляційної інстанції також встановив відсутність порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у цій справі. ТОВ «Промресурс 1» у поданій касаційній скарзі, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, послалось на неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування статті 74 ГПК України, викладених у постановах Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 904/3469/21, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18; на неврахування висновків щодо застосування статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 725/5630/15-ц, у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 646/7646/16-ц; на неврахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 910/10932/17 щодо кваліфікації використання земельної ділянки як самовільне її зайняття; на неврахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.01.2025 у справі № 922/908/22, відповідно до якого площа земельної ділянки повинна відповідати площі, яку безпосередньо займають відповідні об`єкти нерухомого майна, а також може бути дещо більше такої площі, у разі необхідності обслуговування цих об`єктів, при цьому така площа повинна бути обґрунтованою у відповідній технічній документації із землеустрою. Розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування розміщеного на ній майна, не є безмежним, оскільки у будь-якому випадку обумовлюється наявною у власника необхідністю використовувати майно за цільовим призначенням; на неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц, від 05.05.2019 у справі № 554/10058/17, відповідно до яких належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача; на неврахування висновку щодо застосування статей 152, 212 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 391 ЦК України, викладеного у постановах Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 926/3881/17, від 30.07.2019 у справі № 926/3881/17, від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17, від 29.01.2025 у справі № 910/15426/23, від 31.07.2019 у справі № 910/4730/18, від 21.04.2021 у справі № 916/3674/19, від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц, від 13.10.2021 у справі № 910/18952/20, від 30.07.2019 у справі № 926/3881/17, від 17.04.2018 у справі № 924/623/16, від 29.08.2019 у справі № 910/551/18. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу ТОВ «Промресурс 1» у межах її доводів та вимог, виходить із такого. Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, зокрема, на землю. Частинами 1, 2 статті 83 ЗК України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування. У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 виснувано, що за загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового ЗК України. При цьому відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку. За змістом положень статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Відповідно до частин першої та четвертої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Ураховуючи наведене, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, єдиною підставою набуття права користування земельними ділянками комунальної власності в місті Вінниця для громадян та юридичних осіб є відповідне рішення Вінницької міської ради. Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (стаття 376 ЦК України). Правовий аналіз наведеної норми дозволяє виділити наступні ознаки самочинного будівництва: - об`єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку; - відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва; - створення об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об`єкт нерухомого майна самочинним будівництвом. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 915/1376/17. Частиною 1 статті 319 ЦК визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина 2). Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина 3). Верховний Суд у постанові від 02.06.2022 у справі № 910/14524/19 виснував, що особа, яка використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої (власника земельної ділянки), повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд за власний кошт. Оскільки відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22). У справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції на підставі висновку експертів Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №КСЕ-19/102-23/7210 від 30.09.2025, встановлено, що земельна ділянка комунальної власності площею 0,0987 га у м. Вінниця по вул. Свердлова (наразі вул. Князів Коріатовичів), 109, територіально прилягає до земельних ділянок з кадастровими номерами: 0510100000:02:057:0026, 0510100000:02:057:0025, які перебувають у приватній власності ТОВ «Промресурс 1» та утворює з ними єдиний функціонально-просторовий комплекс, який використовується для обслуговування ресторану «Колиба над Бугом». На цій земельній ділянці площею 0,0987 га розташовано об`єкти будівництва, а саме: будівлі (№ 1, № 3, № 4, № 10), споруду (крита тераса № 21), альтанки (№ 2, № 5-9, № 11-20), які за своїм характером і призначенням об`єктивно спрямовані на забезпечення діяльності закладу громадського харчування. При цьому встановлено, що такі об`єкти не перебувають у власності чи користуванні ТОВ «Промресурс 1» на законних підставах. Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, доказів будівництва та зведення на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0987 га будівель (№ 1, № 3, № 4, № 10), споруди (крита тераса № 21), альтанок (№ 2, № 5-9, № 11-20) сторонніми особами ніж відповідач матеріали справи не містять. Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, зокрема, рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 29.05.2014 № 1282, акт № 14 обстеження земельної ділянки Вінницької міської територіальної громади від 02.02.2022, висновок експертів Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №КСЕ-19/102-23/7210 від 30.09.2025, дотримуючись стандарту вірогідності доказів, суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ «Промресурс 1» самовільно зайняло земельну ділянку Вінницької міської територіальної громади, площею 0,0987 га, розташовану по вул. Свердлова (наразі вул. Князів Коріатовичів) 109 в м. Вінниці, що суміжна з земельними ділянками відповідача, і використовує її у своїй господарській діяльності як складову інфраструктури закладу громадського харчування «Колиба над Бугом», здійснивши її забудову та облаштування без належних дозвільних документів. За таких обставин, встановивши, що рішення про надання земельної ділянки для розміщення спірних об`єктів Вінницькою міською радою не приймалося, будь-яких дозвільних документів на будівництво (зведення) таких об`єктів компетентні органи не видавали, суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що такі об`єкти (будівлі (№ 1, № 3, № 4, № 10), споруда (крита тераса № 21), альтанки (№ 2, № 5-9, № 11-20)), є самочинним будівництвом у розумінні статті 376 ЦК України. Водночас, оскільки розміщення спірних об`єктів на земельній ділянці комунальної власності порушує права власника земельної ділянки, задоволення позову в частині демонтажу (ліквідації) такого майна узгоджується із положеннями статті 152 ЗК України та приписами частини 4 статті 376 ЦК України. Доводи касаційної скарги ТОВ «Промресурс 1» наведених висновків не спростовують, оскільки скаржник не враховує, що правовий порядок знесення (ліквідації) будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва. Так, за змістом частини 7 статті 376 ЦК України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил. У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва. Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 ЦК України) (постанова Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 910/7141/13). У даному ж випадку демонтаж (ліквідація) самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такий вид самочинного будівництва, безперечно, не може бути приведений до легітимного стану шляхом перебудови. Верховний суду звертає увагу скаржника на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 320/5880/18, згідно з яким обов`язковому (безальтернативному) знесенню об`єкт будівництва підлягає лише у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. В усіх інших випадках знесенню передує встановлення можливості перебудови об`єкта будівництва. У зв`язку з наведеним, безпідставними є посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 725/5630/15-ц, у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 646/7646/16-ц щодо застосування статті 376 ЦК України, статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у постановах Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 926/3881/17, від 30.07.2019 у справі № 926/3881/17, від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17, від 29.01.2025 у справі № 910/15426/23, від 31.07.2019 у справі № 910/4730/18, від 21.04.2021 у справі № 916/3674/19, від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц, від 13.10.2021 у справі № 910/18952/20, від 30.07.2019 у справі № 926/3881/17, від 17.04.2018 у справі № 924/623/16, від 29.08.2019 у справі № 910/551/18 щодо застосування статей 152, 212 ЗК України, статті 391 ЦК України, оскільки висновки суду апеляційної інстанції у справі, що розглядається, не суперечать висновкам наведених у зазначених постановах, а зроблені судом з урахуванням фактичних обставин, встановлених у цій справі. Також, безпідставними є посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 904/3469/21, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18 щодо застосування статті 74 ГПК України, оскільки зміст постанови суду апеляційної інстанції у справі, що розглядається, не свідчить про її невідповідність правовим висновкам, викладеним у наведених вище постановах. При цьому, судом касаційної інстанції під час касаційного перегляду не встановлено порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 910/10932/17 щодо кваліфікації використання земельної ділянки як самовільне її зайняття, не приймається судом касаційної інстанції до уваги, оскільки у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, встановив обставини самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки комунальної власності та її використання у господарській діяльності. Крім того, суд касаційної інстанції не приймає до уваги посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.01.2025 у справі № 922/908/22, оскільки предметом розгляду у зазначеній справі були позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути територіальній громаді в особі міської ради земельну ділянку, обґрунтовані наданням відповідачу такої земельної ділянки поза межами процедури відкритих торгів. Разом з тим, у справі, що розглядається, предметом розгляду є позовні вимоги про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, шляхом демонтажу спірних об`єктів та приведенням її в первинний стан за рахунок відповідача, обґрунтовані використанням відповідачем земельної ділянки комунальної власності для здійснення господарської діяльності, без будь-яких правових підстав. Отже правовідносини у справі № 902/1397/22, що розглядається, та у справі № 922/908/22, на яку посилається скаржник, не є подібними, ураховуючи відмінний зміст та правове регулювання спірних правовідносин. Доводи скаржника про те, що він не є належним відповідачем у справі, що розглядається, оскільки не користується спірною земельною ділянкою, зводяться до незгоди ТОВ «Промресурс 1» з висновками суду апеляційної інстанції щодо оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, а також до спонукання суду касаційної інстанції до їх переоцінки, що з огляду на положення статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень касаційного суду. У зв`язку з наведеним, суд касаційної інстанції не приймає до уваги посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц, від 05.05.2019 у справі № 554/10058/17. Доводи скаржника щодо суперечливої поведінки позивача, який спочатку зобов`язав скаржника здійснити будівництво елементів благоустрою на території, що межує з його земельними ділянками, в рамках реконструкції ресторану, а потім вимагає знести їх за кошти скаржника, суд касаційної інстанції вважає помилковими, оскільки для проведення зазначеної скаржником реконструкції ТОВ «Промресурс 1» були надані містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки із відповідними вимогами до благоустрою (у тому числі щодо відновлення благоустрою) та додатковими вимогами, які скаржником не були виконані, тобто таке будівництво відбулось з порушення ТОВ «Промресурс 1» вимог законодавства. Зважаючи на викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження. Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Ураховуючи наведене, суд касаційної інстанції, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів касаційної скарги ТОВ «Промресурс 1», дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника. Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промресурс 1» залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2026 у справі № 902/1397/22 залишити без змін.

3. Поновити виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2026 у справі № 902/1397/22. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І. С. Берднік Судді: В. А. Зуєв І. С. Міщенко