LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4876904/6219/25

від 19.05.2026 ·

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.05.2026 м. Дніпро Справа № 904/6219/25 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Демчини Т.Ю. (суддя-доповідач), суддів: Кошлі А.О., Кучеренко О.І., з участю секретаря судового засідання: Старини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Додатка Олександра Володимировича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2026 (головуючий в першій інстанції Кеся Н.Б., повний текст складений та підписаний 26.01.2026) у справі за позовом Фізичної особи - підприємця Додатка Олександра Володимировича до відповідача: Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення, в с т а н о в и в:

1. Короткий зміст вимог заяви і додаткового рішення суду першої інстанції У листопаді 2025 року Фізична особа-підприємець Додатко Олександр Володимирович (надалі ФОП Додатко О.В.) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - АМК) про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.08.2025 № 54/110-р/к по справі № 54/56-25. Позов обґрунтовувався тим, що рішення АМК про визнання узгоджених дій та накладення штрафу є незаконним, оскільки позивач фактично не брав участі в торгах через технічну помилку, зокрема, не завантажив документи, його дії жодним чином не вплинули на перемогу іншого учасника, а у разі відхилення його пропозиції переможцем мав би стати третій учасник з нижчою ціною, що виключає спотворення результатів. Крім того, оскаржуване рішення є неповним, розмір штрафу не обґрунтований - не вказано, за якою нормою та у якому відсотку його нараховано, а висновки відповідача про найвищу шкідливість дій та необґрунтовані перевитрати коштів не відповідають обставинам справи. Оскільки суд не має права зменшувати штраф, єдиним способом захисту позивач вважає є визнання рішення недійсним повністю. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2026 позов залишено без задоволення; понесені ФОП Додатко О.В. судові витрати покладені повністю на позивача. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції визнав доведеним факт вчинення позивачем та ФОП Калиновським В.В. антиконкурентних узгоджених дій, що спотворили результати торгів. Про це свідчила сукупність доказів, зокрема: використання обома учасниками однакової ІР-адреси ( НОМЕР_1 ) для подання пропозицій, входу в аукціон, доступу до системи «Клієнт-банк» та електронної пошти, синхронність дій із різницею у 2-3 хвилини, а також подання позивачем неповного пакета документів, що вказувало на відсутність у нього наміру перемогти та наявність попередніх домовленостей. При цьому суд зазначив, що позивач фактично брав участь у торгах, а саме: знижував ціну, а його посилання на технічну помилку спростовано доказами відсутності збоїв у системі. Розмір штрафу 68000,00 грн визначено в межах, передбачених Законом України «Про захист економічної конкуренції» - до 30 % від суми договору 514931,40 грн та у межах 10 % доходу позивача за 2024 рік. Підстав для його скасування суд не встановив.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач у справі ФОП Додатко О.В. звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій заявлено вимогу скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове, яким визнати недійсним та скасувати рішення АМК від 28.08.2025 № 54/110-р/к по справі № 54/56-25. Апелянт зазначає, що суд дійшов неправильних висновків щодо наявності події та складу правопорушення, оскільки використання однієї ІР-адреси, яка належала сторонній особі без договірних відносин із позивачем, не підтверджує узгодженості дій. Вказує, що відповідач провів розслідування поверхнево, не з`ясувавши, яким чином позивач міг фізично подавати пропозиції з приміщення, де розташований пристрій із зазначеною ІР-адресою. Крім того, апелянт зауважує, що ані АМК, ані суд не встановили, до яких саме негативних наслідків призвели або могли призвести дії позивача, чи відбулося фактичне спотворення результатів торгів та який вплив на конкуренцію мав місце. Вважає, що сам по собі факт використання однієї IP-адреси без доведення узгодженості дій та наявності змови не є достатньою підставою для кваліфікації дій як антиконкурентних. Окремою підставою апелянт зазначає неправильне застосування норм матеріального права нарахування штрафу на підставі Порядку визначення розміру штрафу, що накладається за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням АМК № 22-рп від 14.12.2023 (надалі Порядок № 22-рп від 14.12.2023), який набрав чинності вже після проведення торгів та не може застосовуватися до спірних правовідносин ретроспективно. Також апелянт звертає увагу, що при визначенні розміру штрафу відповідач безпідставно відніс дії позивача до категорії найбільш шкідливих антиконкурентних узгоджених дій, що не відповідає дійсним обставинам справи та призвело до необґрунтованого застосування найвищої ставки штрафу. На переконання апелянта, це свідчить про порушення принципів об`єктивності, пропорційності та справедливості при визначенні розміру санкцій, що є самостійною підставою для визнання рішення АМК недійсним та скасування рішення суду першої інстанції. В судове засідання апелянт та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання шляхом направлення за місцезнаходженням апелянта копії ухвал суду засобами поштового зв`язку, а також доставки до електронного кабінету представника апелянта ухвал суду, не з`явилися, що з урахуванням ч.12 ст.270 ГПК України не перешкоджає розгляду справи.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу та відповідей на відзиви на апеляційні скарги. Від АМК надійшов відзив на апеляційну скаргу, який обґрунтований тим, що рішення суду першої інстанції є законним та не підлягає скасуванню, оскільки суд повно та всебічно дослідив усі обставини справи та правильно застосував норми матеріального і процесуального права. Відповідач наголошує, що для кваліфікації дій як антиконкурентних узгоджених, достатньо встановити сам факт погодженої поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію, при цьому наявність негативних наслідків не є обов`язковою. Зауважує, що у справі доведено сукупність обставин, які не можуть бути випадковим збігом: використання однієї ІР-адреси для подання пропозицій, входу в аукціон, доступу до банку та електронної пошти, синхронність дій у часі (різниця у 2-3 хвилини), а також подання неповного пакета документів позивачем, що свідчить про відсутність у нього наміру перемогти та наявність попередніх домовленостей. Крім того, відповідач зазначає, що апелянт не навів жодних конкретних помилок суду першої інстанції, не послався на порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, а фактично продублював доводи позовної заяви, обмежившись суб`єктивною незгодою з рішенням. Щодо аргументу про незаконне застосування Порядку № 22-рп від 14.12.2023, відповідач звертає увагу, що цей порядок встановлює процедуру визначення розміру штрафу на момент його накладення у 2025 році, а не на момент проведення торгів у 2020 році, тому його застосування вважає правомірним. Відповідач вважає наявними підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В судове засідання представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання шляхом доставки до електронного кабінету ухвали суду, не з`явився, що з урахуванням ч.12 ст.270 ГПК України не перешкоджає розгляду справи. Від АМК надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника.

4. Процедура апеляційного провадження Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2026, для розгляду даної апеляційної скарги визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Демчини Т.Ю. (доповідач), суддів Кошлі А.О., Кучеренко О.І. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та надано ФОП Додатку О.В. 10-денний строк з дня її вручення для усунення допущених при поданні апеляційної скарги недоліків. ФОП Додатком О.В. подано до суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків, якою з урахуванням доданих до неї додатків усунуті в повному обсязі недоліки, зазначені в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2026. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Додатко О.В. на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2026 у справі за позовом ФОП Додатко О.В. до АМК про визнання недійсним та скасування рішення; призначено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, а також витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали вказаної справи. 03.04.2026 матеріали справи № 904/6219/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду. 07.04.2026 від АМК надійшов відзив на апеляційну скаргу. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2026 призначено справу № 904/6219 за позовом ФОП Додатко О.В. до АМК про визнання недійсним та скасування рішення за апеляційною скаргою ФОП Додатко О.В. на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2026 до розгляду в судовому засіданні на 19.05.2026 о 15:30 год. 19.05.2026 від АМК надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника. У судовому засіданні 19.05.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини Рішенням Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.08.2025 № 54/110-р/к у справі № 54/56-25 визнано, що ФОП Додатко О.В. та ФОП Калиновський В.В. вчинили порушення, передбачене п.4 ч.2 ст.6, п.1 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених Національною академією Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького на закупівлю з предметом: «Рибні консерви (сайра, скумбрія, сардини, тунець)», ідентифікатор № UA-2020-10-21-003546-b. За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у п.1 резолютивної частини цього рішення, вирішено накласти на ФОП Додатко О.В. штраф у розмірі 68000,00 грн За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у п.1 резолютивної частини цього рішення, вирішено накласти на ФОП Калиновського В.В. штраф у розмірі 68000,00 грн. Вказаним рішенням встановлено вчинення ФОП Додатко О.В. та ФОП Калиновським В.В. антиконкурентних узгоджених дій під час під підготовки та проходження торгів (тендерів), а саме: використання ФОП Додатком О.В. та ФОП Калиновським В.В. однієї і тієї ж ІР-адреси для подачі пропозицій; використання ФОП Додатком О.В. та ФОП Калиновським В.В. однієї і тієї ж ІР-адреси під час входу в аукціон у торгах; керування ФОП Додатком О.В. та ФОП Калиновським В.В. своїми рахунками в банку за допомогою системи «Клієнт-банк» з однієї і тієї ж ІР-адреси; вхід ФОП Додатком О.В. та ФОП Калиновським В.В. до своїх електронних поштових скриньок з однієї і тієї ж ІР-адреси; синхронність дій у часі при подачі ФОП Додатком О.В. та ФОП Калиновським В.В. тендерних пропозицій; синхронність дій у часі при оплаті ФОП Додатком О.В. та ФОП Калиновським В.В. грошових коштів задля участі у торгах; неподання ФОП Додатком О.В. повного пакету документів у складі своєї тендерної пропозиції. У протоколі розкриття тендерних пропозицій/пропозицій UA-2020-10-21-003546-b зафіксовано, що ФОП Додатко О.В не відповідає кваліфікаційним критеріям, зазначеним у Законі та/або наявні підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі; не відповідає вимогам тендерної документації; не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; тендерна пропозиція не відповідає відповідно до п.1-2, ч.1 ст.31 та п.2 ч.2 ст.16, п.9 ч.1 ст.17 Закону, а саме відсутня тендерна документація по даному учаснику. Згідно з протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького про розгляд тендерних пропозицій від 11.11.2020 № 1007, вирішено відхилити тендерну пропозицію ФОП Додатка О.В. по процедурі закупівлі UA-2020-07-22-005274-b у зв`язку з ненаданням учасником документів, що зазначені в тендерній документації. ФОП Додатко О.В. у відповідь на вимогу АМК, листом № 08/007-25 від 08.07.2025 повідомив, що самостійно готував документи для торгів, дізнавався про них з системи Prozorro та зазначив, що не зберіг більшість документів через строки давності та воєнні дії. ТОВ «КЕПРЕЙТ ПАРТНЕРС» у відповідь на вимогу АМК, листом № 07/02-2025 від 07.02.2025 зазначило, що кінцеве обладнання споживача, яке використовувало IP 37.57.149.238 в період часу з 01.06.2020 по 31.12.2022, фактично знаходилося за адресою: АДРЕСА_1 . Лист ДП «Прозорро» (закупівля № UA-2020-07-22-005274-b) фіксує, що учасники ТОВ «Ісполін Плюс» та ФОП Калиновський В.В. заходили в аукціон з однакової IP-адреси НОМЕР_1 , подавши пропозиції з одного майданчика «E-tender». Лист ДП «Прозорро» (закупівля № UA-2020-10-21-005494-c) підтверджує, що на іншому аукціоні ТОВ «Ісполін Плюс» та ФОП Калиновський В.В. знову використовували одну IP-адресу НОМЕР_1 та спільний майданчик. ТОВ «Е-ТЕНДЕР» у відповідь на вимогу АМК надав детальні реєстраційні дані учасників, копії платіжних доручень, банківські рахунки та розлогі таблиці з IP-адресами та часом дій учасників у закупівлях, зокрема, з яких вбачається домінування IP-адреси НОМЕР_1 . ДПС України у відповідь на вимогу АМК листом № 9766/5/04-36-12-04-05 від 28.02.2025 повідомило, що довідки про відсутність боргів ФОП Додатко О.В. та ФОП Калиновський В.В. отримували, засвідчуючи їхню активну господарську діяльність. Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», економічна конкуренція є змаганням між суб`єктами господарювання, за якого кожен з них самостійно формує свою поведінку на ринку. За змістом ст.5 вказаного Закону, узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб`єкта господарювання, об`єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб`єктами господарювання, що створили зазначений суб`єкт господарювання, об`єднання, або між ними та новоствореним суб`єктом господарювання, або вступ до такого об`єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій. Пунктом 1 ст.50 зазначеного Закону визначено, що антиконкурентні узгоджені дії є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а за ч.1 ст.6 цього Закону такими діями є узгоджені дії, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Пунктом 4 ч.2 ст.6 Закону прямо віднесено до антиконкурентних узгоджених дій узгоджені дії, що стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Згідно зі ст.51 вказаного Закону, порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об`єднання, суб`єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб`єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб`єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті. За порушення, передбачені: п.п.1, 2 та 4 ст.50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом (ст.52 вказаного Закону). Згідно з п.1 Порядку № 22-рп від 14.12.2023, цей порядок визначає механізм розрахунку розміру штрафу, передбаченого ч.ч.2, 5 ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ч.ч.1, 2 ст.21 вищезазначеного Закону. Пунктом 4 Розділу 4 Порядку № 22-рп від 14.12.2023 передбачено визначення базового розміру штрафу за порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб`єктів господарювання, зловживань монопольним (домінуючим) становищем: 1) за вчинення порушень, передбачених п.п.1, 2 ст.50 Закону (крім порушень, визначених в підпункті 2 цього пункту), базовий розмір штрафу встановлюється в розмірі до 30 відсотків доходу (виручки), пов`язаного з порушенням, з урахуванням ступеня негативного впливу на конкуренцію та/або на інтереси суб`єктів господарювання чи споживачів, що встановлюється в кожному конкретному випадку вчинення порушення з урахуванням обставин справи. Найбільш негативний вплив на конкуренцію, що призводить до врахування частки доходу (виручки), пов`язаного з порушенням, в найбільшому розмірі, створюють узгоджені дії між конкурентами, передбачені п.п.1, 2, 3 ч.2 ст.6 Закону; 2) за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.1 ст.50 та п.4 ч.2 ст.6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, базовий розмір штрафу встановлюється в розмірі до 30 відсотків від суми договору, укладеного за результатами торгів, аукціону, конкурсу, тендеру, з урахуванням ступеня негативного впливу на конкуренцію, інтереси замовника, що встановлюється в кожному конкретному випадку вчинення порушення, з урахуванням обставин справи, а в разі визнання торгів, аукціону, конкурсу, тендеру такими, що не відбулися, - у розмірі до 30 відсотків від суми очікуваної вартості торгів, конкурсу, тендеру або початкової ціни реалізації лота під час проведення аукціону, з урахуванням ступеня негативного впливу на конкуренцію, інтереси замовника, що встановлюється в кожному конкретному випадку вчинення порушення з урахуванням обставин справи.

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції Предметом апеляційного оскарження є висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.08.2025 № 54/110-р/к по справі № 54/56-25. Апелянт зазначає, що суд дійшов неправильних висновків щодо наявності події та складу правопорушення, оскільки використання однієї ІР-адреси, яка належала сторонній особі без договірних відносин з позивачем, не підтверджує узгодженості дій. Вказує, що відповідач провів розслідування поверхнево, не з`ясувавши, яким чином позивач міг фізично подавати пропозиції з цієї квартири. Крім того, зауважує, що ані АМК, ані суд не встановили, до яких саме негативних наслідків призвели або могли призвести дії позивача, чи відбулося фактичне спотворення результатів торгів, та який вплив на конкуренцію мав місце. Вважає, що сам по собі факт використання однієї IP-адреси без доведення узгодженості дій та наявності змови не є достатньою підставою для кваліфікації дій як антиконкурентних. Окремою підставою для висновку про неправильне застосування норм матеріального права зазначає нарахування штрафу на підставі Порядку № 22-рп від 14.12.2023, який набрав чинності вже після проведення торгів та не може застосовуватися до спірних правовідносин ретроспективно. Також звертає увагу, що при визначенні розміру штрафу відповідач безпідставно відніс дії позивача до категорії «найбільш шкідливі антиконкурентні узгоджені дії», що не відповідає дійсним обставинам справи та призвело до необґрунтованого застосування найвищої ставки штрафу. На переконання апелянта, це свідчить про порушення принципів об`єктивності, пропорційності та справедливості при визначенні розміру санкцій, що є самостійною підставою для визнання рішення АМК недійсним та скасування рішення суду першої інстанції. Відповідач наголошує, що для кваліфікації дій як антиконкурентних узгоджених достатньо встановити сам факт погодженої поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію, при цьому наявність негативних наслідків не є обов`язковою. Зауважує, що у справі доведено сукупність обставин, які не можуть бути випадковим збігом: використання однієї ІР-адреси для подання пропозицій, входу в аукціон, доступу до банку та електронної пошти, синхронність дій у часі (різниця у 2-3 хвилини), а також подання неповного пакета документів позивачем, що свідчить про відсутність у нього наміру перемогти та наявність попередніх домовленостей. Крім того, відповідач зазначає, що апелянт не навів жодних конкретних помилок суду першої інстанції, не послався на порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, а фактично продублював доводи позовної заяви, обмежившись суб`єктивною незгодою з рішенням. Щодо аргументу про незаконне застосування Порядку № 22-рп від 14.12.2023, відповідач звертає увагу, що цей порядок встановлює процедуру визначення розміру штрафу на момент його накладення у 2025 році, а не на момент проведення торгів у 2020 році, тому його застосування є правомірним. Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків. Згідно з усталеною та послідовною практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 14.08.2025 у справі № 910/3374/24, для кваліфікації дій суб`єктів господарювання як антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, органу АМК необхідно встановити наявність сукупності певних ознак, а саме: вчинення дій двома чи більше учасниками торгів; узгодженість цих дій, тобто відмова від самостійної ринкової поведінки; спрямованість таких дій на спотворення результатів торгів, тобто створення ситуації, за якої результати торгів не відображають реального змагання між учасниками. При цьому, для кваліфікації дій за цією нормою не вимагається доведення настання фактичних негативних наслідків, таких як завдання збитків замовнику або іншим учасникам, оскільки достатнім є встановлення самої можливості такого спотворення внаслідок узгоджених дій. Як правильно встановив суд першої інстанції, матеріалами справи, зокрема, доказами, зібраними АМК під час розгляду справи № 54/56-25, та додатковими доказами, долученими до матеріалів справи № 904/6219/25, підтверджується наступна сукупність обставин, яка свідчить про узгодженість дій ФОП Додатка О.В. та ФОП Калиновського В.В. під час підготовки та участі у торгах: використання обома учасниками однієї і тієї ж ІР-адреси НОМЕР_1 для подання тендерних пропозицій, входу в аукціон, керування банківськими рахунками в системі «Клієнт-банк» та входу до електронних поштових скриньок; синхронність дій у часі: подання тендерних пропозицій з різницею у 2 хвилини, перерахування грошових коштів для забезпечення участі в торгах з різницею у 3 хвилини; неподання ФОП Додатком О.В. повного пакету документів у складі тендерної пропозиції за відсутності об`єктивних технічних перешкод (згідно з відповіддю електронного майданчика «E-Tender»). Колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи апелянта про те, що використання однієї ІР-адреси не доводить узгодженості дій, оскільки доступ до цієї адреси мала стороння особа. Верховний Суд у постановах від 22.10.2019 у справі № 910/2988/18, від 24.06.2021 у справі № 904/5655/20 та від 16.01.2020 у справі № 910/367/19 неодноразово зазначав, що обмін інформацією та координація поведінки суб`єктів господарювання можуть бути доведені сукупністю непрямих доказів, так званих «збігів обставин» за відсутності прямих доказів, наприклад, протоколу наради, листування тощо. Сама по собі множинність та характер таких збігів, як одна ІР-адреса, синхронність дій, відсутність наміру реальної участі одного з учасників, роблять висновок про узгодженість дій єдино можливим, а твердження про випадковий збіг вкрай малоймовірним. Наявність вільного Wi-Fi доступу у квартирі третьої особи не спростовує факту, що обидва учасники свідомо використовували саме цю точку доступу для вчинення юридично значущих дій, пов`язаних з участю в торгах, що свідчить про їхню взаємодію та координацію. Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта про відсутність спотворення результатів торгів, оскільки його пропозиція була відхилена. Як слушно зазначив суд першої інстанції, сам факт участі ФОП Додатко О.В. у торгах, зокрема, зниження цінової пропозиції під час аукціону, подання пропозиції, яка була визнана найбільш економічно вигідною, створив видимість конкуренції та змагальності. Замовник був позбавлений можливості реально оцінювати пропозиції в умовах, коли дії учасників були узгоджені. Метою узгоджених дій могло бути забезпечення перемоги наперед визначеного учасника - ФОП Калиновського В.В. або, як мінімум, створення умов, за яких цей учасник отримував необґрунтовану перевагу. Те, що пропозиція позивача була відхилена з формальних підстав, а саме: відсутність документів, не змінює антиконкурентного характеру самих узгоджених дій. Верховний Суд у постанові від 29.11.2022 у справі № 910/13451/20 чітко вказав, що недосягнення суб`єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону. Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Апелянт, стверджуючи про відсутність узгодженості дій та про технічну помилку, не надав суду жодного доказу на підтвердження цих обставин. Зокрема, не було надано доказів звернення до адміністратора електронного майданчика або до ДП «Прозорро» щодо фіксації технічного збою, не надано експертних висновків щодо роботи програмного забезпечення. Натомість, відповідач надав докази, зокрема, лист ТОВ «Е-Тендер», який прямо спростовує існування технічних проблем на майданчику у період подання пропозицій. Колегія суддів також зазначає, що суд першої інстанції правильно застосував стандарт доказування, передбачений ч.3 ст.79 ГПК України, - балансу вірогідностей. Відповідно до цієї норми, наявність обставини, на яку сторона посилається, вважається доведеною, якщо докази, надані на її підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. У справах про захист економічної конкуренції, де прямі докази змови часто відсутні, застосування цього стандарту є виправданим та необхідним. У цій справі сукупність наведених вище непрямих доказів, наданих АМК, є значно більш вірогідною, ніж твердження апелянта, не підкріплені жодними доказами. Щодо доводів апеляційної скарги про неправильне застосування Порядку визначення розміру штрафу, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 14.12.2023 № 22-рп, та необґрунтованість розміру штрафу, колегія суддів вважає ці доводи також безпідставними з огляду на таке. Частиною 8 ст.52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що порядок визначення розміру штрафу, що накладається за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановлюється нормативно-правовим актом Антимонопольного комітету України. Таким актом на момент винесення оскаржуваного рішення АМК (28.08.2025) був саме Порядок № 22-рп від 14.12.2023, який набрав чинності 21.02.2024. Загальне правило про дію нормативно-правових актів у часі, закріплене у ст.58 Конституції України, передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Однак, Порядок № 22-рп від 14.12.2023 не є законом, яким встановлюється або змінюється сама відповідальність (санкція). Відповідальність за вчинення порушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.6 та п.1 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», встановлена ч.2 ст.52 вказаного Закону, яка діяла як на момент вчинення порушення у 2020 році, так і на момент прийняття рішення про накладення штрафу у 2025 році. Порядок № 22-рп від 14.12.2023 є підзаконним нормативно-правовим актом, який деталізує процедуру розрахунку штрафу в межах санкції, передбаченої законом. Визначення розміру штрафу є саме такою процесуальною дією органу. Відповідач, приймаючи рішення у серпні 2025 року, правомірно керувався порядком, який діяв на момент прийняття цього рішення. Зворотне тлумачення призвело б до необхідності застосовувати вже нечинні або неактуальні процедурні акти, що суперечить принципу законності. Тому посилання апелянта на необхідність застосування попереднього порядку, який втратив чинність є юридично неспроможним. Щодо обґрунтованості розміру штрафу, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст.52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за порушення, передбачене п.1 ст.50 цього Закону, накладається штраф у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Частиною 6 цієї ж статті встановлено, що рішення про накладення штрафів у розмірах понад чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймаються виключно Антимонопольним комітетом України, тобто центральним апаратом, а не його територіальними відділеннями. Таким чином, законодавець встановив граничну межу у розмірі чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 68000,00 грн для штрафів, що накладаються територіальними відділеннями Антимонопольного комітету України. Розмір штрафу, визначений відділенням, є максимально можливим, однак він є законним, оскільки не перевищує встановленої ч.6 ст.52 Закону межі. При цьому, як правильно встановив суд першої інстанції, граничний розмір штрафу, обчислений відповідно до ч.2 ст.52 Закону (10 % доходу позивача за 2024 рік), становив 464983,00 грн, тобто значно перевищував суму в 68000,00 грн. Отже, застосувавши максимально можливий штраф, передбачений для територіального відділення, АМК діяло в межах своїх повноважень та відповідно до санкції, встановленої Законом. На переконання колегії суддів, відповідач обґрунтовано відніс дії позивача до категорії найбільш шкідливих, оскільки змова учасників публічних закупівель підриває саму суть конкурентних процедур, що призводить до неефективного використання публічних коштів. Тому призначений штраф є пропорційним вчиненому порушенню та відповідає принципам справедливості.

7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги За змістом ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно зі ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що суд першої інстанції розглянув справу за наявними матеріалами, яких було достатньо для вирішення спору по суті, з огляду на неявку позивача, який був належним чином повідомлений та не наполягав на поданні додаткових доказів.Отже, суд першої інстанції ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду та не можуть бути підставою для скасування постановленого ним рішення про відмову в задоволенні позову щодо визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.08.2025 №54/110-р/к по справі №54/56-25. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст.269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

8. Розподіл судових витрат Судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до ст.129 ГПК України слід покласти на апелянта. На підставі наведеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 275, 276, 281-284, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Додатка Олександра Володимировича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2026 у справі № 904/6219/25 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2026у справі № 904/6219/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст.286-289 ГПК України. Повна постанова складена 12 червня 2026 року. Головуючий суддя Т.Ю.Демчина Судді А.О.Кошля О.І.Кучеренко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»