Ухвала ККС ВС № 552/7465/24

УХВАЛА 15 червня 2026 року м. Київ справа № 552/7465/24 провадження № 51-2265ск26 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , на вирок Київського районного суду м. Полтави від 16 квітня 2025 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2026 року, встановив: Захисник ОСОБА_6 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання приписів цієї статті. Відповідно до приписів п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має ухвалити суд касаційної інстанції. Частиною 1 ст. 436 КПК визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення. Захисник ОСОБА_5 у касаційній скарзі просить, зокрема скасувати вирок Київського районного суду м. Полтави від 16 квітня 2025 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2026 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Однак викладені захисником у касаційній скарзі вимоги до Суду не узгоджуються з приписами ст. 436 КПК щодо повноважень суду касаційної інстанції за наслідками касаційного розгляду з огляду на таке. По-перше, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій є підставою для призначення нового розгляду в місцевому суді або закриття кримінального провадження з підстав, передбачених приписами ст. 284 КПК. По-друге, призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції можливе лише у разі скасування ухвали апеляційного суду. Отже, одночасні вимоги касатора про скасування рішень місцевого та апеляційного судів і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції, з огляду на викладене, є процесуально неспроможними. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. Таке обґрунтування має співвідноситися з приписами ч. 1 ст. 438 КПК, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); 3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Отже, стверджуючи про незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на порушення закону (істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого), які, на її думку, допущені судами, а також зазначити, у чому саме вони полягають. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу скаржника, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Частиною 2 ст. 433 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Захисник, зокрема, узагальнено зазначила у касаційній скарзі про недопустимість протоколів огляду місця події від 21 вересня 2024 року та протоколу проведення слідчого експерименту від 24 вересня 2024 року, оскільки вони, на переконання скаржника, не містять усіх важливих складових, передбачених ст. 104 КПК. Водночас захисник ОСОБА_5 не конкретизувала, яких саме реквізитів чи змістовних частин, передбачених зазначеною статтею закону, не містять згадані протоколи та яким чином, на її думку, такі недоліки впливають на допустимість цих доказів. Також захисник стверджує, що вилучені під час огляду місця події речі не були опечатані та засвідчені підписами осіб, які брали участь у проведенні цієї слідчої дії. Водночас такі обґрунтування викладені лише узагальнено та не зазначено, яким чином наведені обставини вплинули на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень. Відповідно до приписів ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додається копія судового рішення, що оскаржується, однак захисник, усупереч наведеній нормі, не долучила копій вироку Київського районного суду м. Полтави від 16 квітня 2025 року та ухвали Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2026 року. Указане становить не лише формальне порушення положень ст. 427 КПК, але й по суті позбавляє Верховний Суд можливості перевірити дотримання суб`єктом подання касаційної скарги вимог статей 425, 426 КПК, а саме: чи має право захисник ОСОБА_5 подати касаційну скаргу на вказані вище судові рішення та чи дотримано строку касаційного оскарження. З огляду на те, що касаційна скарга захисника ОСОБА_5 не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги та подання додаткових документів. Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Залишити без руху касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 і встановити строк п`ятнадцять днів із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків. У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3