Ухвала КЦС ВС № 337/3157/24

УХВАЛА 16 червня 2026 року м. Київ справа № 337/3157/24 провадження № 61-7800ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 ,яка подана його представником - адвокатом Ямою Дмитром Миколайовичем, на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, ВСТАНОВИВ: У червні 2024 року концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії. Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь концерну «Міські теплові мережі заборгованість за індивідуальним договором про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по лютий 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 підвалу літ А-9, АІ у розмірі 275 529,35 грн; Вирішено питання стягнення судового збору. У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2025 року. Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2026 року у зв`язку з пропуском строку подання заяви, повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 25 листопада 2025 року у справі за позовом концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Яма Д. М., на заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2025 року повернуто особі, яка її подала. У червні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 ,яка подана його представником - адвокатом Ямою Д. М., на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2026 року. У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, заявник просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження апеляційного розгляду. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції помилково зазначив, що оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та у разі ухвалення повторного заочного рішення. Таке застосування процесуального законодавства створює для відповідача ситуацію невизначеності, оскільки його право на перегляд рішення, копію якого він отримав із значним запізненням, піддається сумніву з самих лише формальних міркувань. Вважає, що залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду замість відмови у задоволенні такої заяви фактично означає, що перегляд заочного рішення стає неможливим. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. Заочним розглядом справи є специфічна процедура розгляду цивільної справи та її вирішення за відсутності відповідача. Водночас суть та мета заочного розгляду справи, які полягають у своєчасному та ефективному вирішенні спору, не відрізняються від тих же складових загального позовного провадження. Наведене пояснюється тим, що питання проведення заочного розгляду справи виникає вже на стадії судового розгляду під час судового засідання у справах позовного провадження. Тобто за наявності передбачених законом умов фактично відбувається перехід із загального позовного провадження до заочного розгляду справи. Приписами ЦПК для відповідача гарантується право на перегляд заочного рішення шляхом попереднього подання до суду, що його ухвалив, заяви про перегляд цього рішення. Так, відповідно до статті 284 ЦПК заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Згідно із частиною другою статті 288 ЦПК позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Отже, процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який здійснюється судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення або в разі ухвалення повторного заочного рішення. Положення процесуального закону є чіткими, а отже, передбачуваними. Велика Палата Верховного Суду у пункті 45 постанови від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 виснувала, що право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання ним порядку попереднього звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, у тому числі з урахуванням визначених процесуальним законом строків. Верховний Суд звертає увагу, що у пункті 46 постанови від 13 листопада 2024 року у справі № 757/47946/19, Велика Палата Верховного Суду виснувала про можливість оскарження ухвали про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення в апеляційному порядку: «ухвала про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення теж може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду, оскільки перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті та обмежує відповідача у праві на звернення до суду з апеляційною скаргою на заочне рішення». Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги заявнику у зв`язку з тим, що право на апеляційне оскарження заочного рішення відповідач набуває лише після розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті та залишення її без задоволення (частини четвертої статті 287 ЦПК) або у разі ухвалення повторного заочного рішення. Суд апеляційної інстанції правильно встановив, що ОСОБА_1 уже реалізував своє право на подання заяви про перегляд заочного рішення, проте така заява не була розглянута по суті, а була залишена без розгляду ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2026 року. Оскільки подана ОСОБА_1 заява про перегляд заочного рішення була залишена без розгляду, то на момент звернення з апеляційною скаргою на заочне рішення для відповідача не настали умови, необхідні для реалізації права на апеляційне оскарження у встановленому частиною четвертою статті 287 ЦПК України спеціальному порядку. Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20. Отже, правильне застосування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Згідно із частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Частиною шостою статті 394 ЦПК України визначено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм статей 185, 356, 357 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, то колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Ямою Дмитром Миколайовичем, на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Р. А. Лідовець І. Ю. Гулейков Д. Д. Луспеник