Постанова 4855 № 580/3390/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3390/25 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2026 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів: Василенка Я.М., Карпушової О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, Територіального управління ДСА України у Черкаській області про часткове скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційними скаргами Смілянського міськрайонного суду Черкаської області та Територіального управління ДСА України у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року, В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, Територіального управління ДСА України у Черкаській області про: - часткове скасування наказу керівника апарату Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Ковальчук Людмили Володимирівни № 2-ОС від 06.01.2025 щодо встановлення ОСОБА_1 на 2025 рік надбавки за вислугу років на державній службі в розмірі 30 відсотків посадового окладу; - зобов`язання ТУ ДСА України у Черкаській області, як розпорядника коштів на виплату позивачу вказаної доплати, провести перерахунок надбавки за вислугу років, починаючи із 01.01.2025 в розмірі 50 відсотків посадового окладу, із урахуванням раніше виплачених сум та провести повну виплату недоплаченої суми вказаних виплат. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 позов задоволено повністю. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції з огляду на те, позивач не має підстав для отримання спірної надбавки у розмірі 50% посадового окладу. Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційних скарг, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, позивач працює на посаді старшого секретаря Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з 25.08.2011, що підтверджується наказом Смілянського міськрайонного суду Черкаської області "Про переведення ОСОБА_1 " від 25.08.2011 № 46-0. Згідно з наказом Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10.08.2016 № 40-ОС "Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі" позивачу встановлено з 11.08.2016 надбавку за вислугу років на державній службі в розмірі 50 % посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої становить більше 29 років. 01.01.2025 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», відповідно до пункту 13 розділу «Прикінцеві положення» якого надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. Відповідно до наказу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06.01.2025 № 2-ОС "Про встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років у 2025 році" позивачу встановлено з 01.01.2025 на 2025 рік надбавку за вислугу років на державній службі в розмірі 30 відсотків від посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої становить більше 37 років. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася з даним позовом до суду. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягають правові норми спеціального закону, а саме: ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), а не п. 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік». Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів виходить з такого. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Керуючись ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII). На виконання ч. 1 ст. 52 Закону № 889-VIII надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу. Верховна Рада України 09.11.2023 ухвалила Закон України «Про державний бюджет на 2024 рік» № 3460-IX, абзацом 2 п. 12 Перехідних положень якого передбачено, що Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. Аналогічні приписи в подальшому наявні в абз. 4 п. 13 Перехідних положень Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» № 4059-IX. Правові висновки щодо застосування під час визначення розміру надбавки за вислугу років на державній службі Закону № 889-VIII чи Закону «Про державний бюджет» викладені під час розгляду зразкової справи № 240/7215/24. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у зразковій справі № 240/7215/24 визначені наступні ознаки типової справи: «…- позивач - державний службовець місцевого загального суду, якому з 01 січня 2024 року встановлено надбавку за вислугу років на підставі абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу; - відповідачі - місцевий загальний суд, наказом якого державному службовцю установлено надбавку за вислугу років з урахуванням правил, передбачених абзацом другим пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX, та ТУ ДСА, відповідальне за забезпечення фінансування та функціонування місцевого загального суду, у якому працює позивач; - предмет спору - розмір надбавки за вислугу років на державній службі за 2024 рік; - спір виник унаслідок обчислення розміру надбавки за вислугу років на державній службі на підставі приписів абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX; - предмет позову - позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про: визнання протиправним і скасування наказу місцевого загального суду в частині встановлення на 2024 рік щомісячної надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу; зобов`язання ТУ ДСА нараховувати та виплачувати щомісячну надбавку за вислугу років у 2024 році відповідно до статті 52 Закону № 889-VIII на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу…». За приписами ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. Колегія суддів вважає, що дана справа відповідає ознакам типової справи, що визначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у зразковій справі № 240/7215/24, відтак, висновки такої постанови є обов`язковими для суду при ухваленні рішення у даній справі. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у зразковій справі № 240/7215/24 викладені наступні узагальнені висновки: «…149. Нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX- на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

150. Зміни щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі в сукупності зі збільшенням посадового окладу не є проявом очевидного свавілля та в кінцевому результаті не призвели до реального порушення будь-яких прав позивачки як державного службовця. Саме лише зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі не спричинило звуження соціальних гарантій і зменшення загального розміру грошової винагороди, а є складовим елементом послідовного та виваженого підходу держави до поступового підвищення конкурентоспроможності заробітних плат на посадах державної служби…». Враховуючи вказані правові висновки, нарахування та виплата у 2025 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог абз. 4 п. 13 Перевідних положень Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» № 4059-IX, який зупинив дію приписів Закону № 889-VIII. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до невірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог. Керуючись статей 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційні скарги Смілянського міськрайонного суду Черкаської області та Територіального управління ДСА України у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, Територіального управління ДСА України у Черкаській області про часткове скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року - скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог - відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. В. Карпушова