Постанова 4820 № 686/13654/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/13654/18 Провадження № 22-ц/820/1415/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Костенка А.М., Ярмолюка О.І., секретар: Плінська І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2026 року (суддя Колієв С.А.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Розсошанська сільська рада Хмельницького району про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, в с т а н о в и в : У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Розсошанська сільська рада Хмельницького району про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.02.2026 року поданий ОСОБА_1 позов був залишений без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України. 19 лютого 2026 року відповідачем ОСОБА_2 подано клопотання, в якому останній, посилаючись на положення ч.5 ст.142 ЦПК України, просив відшкодувати йому судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 гривень. Заява ОСОБА_2 мотивована тим,що справа №686/1364/18 перебула у провадженні з 2018 року, у справі проведено дві земелельно-технічні експертизи (первинна і додаткова), складено висновки, зібрані докази, сторонами подавалось та вирішувалося багато заяв та клопотань, відповідачі брали участь у численних судових засіданнях. У січні 2026 року на етапі розгляду справи по суті позивач подав заяву про залишення позову без розгляду, усвідомлюючи про відсутність правових підстав безперспективності заявлених ним вимог для задоволення позову. Такими діями сторона позивача порушила процесуальні права інших учасників справи, зловживала такими правами, що свідчить про необґрунтованість заявлених ними вимог. Апелянтом зазначено, що така поведінка позивача є недобросовісною та має ознаки зловживання процесуальними правами, що прямо заборонено ст.44 ЦПК України, оскільки саме дії позивача стали причиною тривалого судового розгляду та необхідності відповідача нести витрати на професійну правову допомогу. Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2026 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн. Додаткова рішення мотивоване тим, що справа перебувала у провадженні тривалий час, у справі проводилися значний обсяг процесуальних дій, зокрема за клопотанням самого позивача проводилася земельно-технічна експертиза, поданий позивачем позов був залишений без розгляду, тому наявні підстави для вирішення питання про покладення відповідних судових витрат на позивача. Враховуючи, що представником відповідача документально підтверджено витрати на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та враховуючи складність розгляду справи, обсяг та характер наданих правничих послуг, час, який дана справа перебувала в провадженні суду, відсутності заперечень зі сторони позивача щодо не співмірності заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу складності справи та виконаних адвокатом робіт суд дійшов висновку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції безпідставно стягнуті судові витрати на правничу допомогу, оскільки необґрунтованих дій позивача у цій справі судом першої інстанції не встановлено. Заява про стягнення витрат на правничу допомогу є процесуальною заявою. Суд першої інстанції, приймаючи до розгляду заяву про розподіл судових витрат, не перевірив дотримання заявником вимог ст. 183 ЦПК України щодо обов`язку направлення копії заяви та доданих документів іншим учасникам справи. За відсутності доказів такого надсилання суд був зобов`язаний повернути заяву або залишити її без руху, а не вирішувати питання по суті. Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників у справі не надходило. В судове засідання ОСОБА_1 та його представник адвокат Книш О.М. не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленями про вручення судових повісток. Третя особа Розсошанська сільська рада Хмельницького району в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, судова постка доставлена до електронного кабінету. Згідно з частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку. Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом встановлено, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.02.2026 року поданий ОСОБА_1 позов був залишений без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України. 19 лютого 2026 року відповідачем ОСОБА_2 подано клопотання, в якому останній, посилаючись на положення ч.5 ст.142 ЦПК України, просив відшкодувати йому судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 гривень. Встановлено, що професійну правничу допомогу у цій справі відповідачу ОСОБА_2 надавала адвокат Сапуга Ю.В. згідно ордера на надання правової допомоги серія ХМ №1107192. На підтвердження витрат на правничу допомогу долучено договір про надання правової допомоги (юридичних послуг від 14.04.2021 року, додаткову угоду №1 від 27.08.2024 року до договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 14.04.2021 року, акт виконаних робіт від 17.02.2026 року на суму 25000 грн. Згідно Договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 14.04.2021 року, який був укладений між адвокатом Сапугою Ю.В. та ОСОБА_2 адвокат взяв на себе зобов`язання надати юридичну допомогу Клієнту у цивільній справі №686/13654/18, у формі: надання правової інформації, консультацій, роз`яснень; надання правової допомоги під час досудового врегулювання спору; складення звернень та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів; представництво інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях, а також в судах. Пунктами 5.3, 5.6 Договору визначено, що адвокат надає послуги на платній основі. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає Клієнт, та становить 15 000,00 грн. за кожну інстанцію. Розмір гонорару може бути змінений за взаємною згодою сторін. 27 серпня 2024 року між ОСОБА_2 та адвокатом Сапугою Ю.В. була укладена додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги від 14.04.2021 року, згідно якої сторони, у зв`язку із тривалим розглядом справи, значним обсягом виконаних робіт та участю адвоката в чисельних судових засіданнях, погодили збільшити розмір гонорару та визначили його у розмірі 25 000,00 грн. за кожну інстанцію. 17 лютого 2026 року ОСОБА_2 та адвокат Сапуга Ю.В. склали акт виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги від 14.04.2021 року за яких вартість наданих адвокатом послуг становить 25 000,00 грн. Вирішуючи питання щодо права ОСОБА_2 на отримання від позивача відшкодування понесених витрат на правову допомогу у зв`язку із залишенням позову без розгляду, внаслідок необґрунтованих дій, суд першої інстанції керувався тим, що справа перебувала у провадженні суду тривалий час, у справі проводився значний обсяг процесуальних дій, зокрема за клопотанням самого позивача проводилася земельно-технічна експертиза. З таким висновком суду колегія суддів погодитись не може. Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 4 ЦПК України, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Згідно з частиною шостою статті 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою-п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу. Відповідно до частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Виходячи із системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України, необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами. Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах від: 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц, від 28 січня 2019 року у справі № 619/1146/17-ц, від 02 грудня 2020 року у справі № 202/2600/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 758/12381/18-ц, від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18, від02 листопада 2022 року у справі № 440/296/19; Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах: від 09 липня 2019 року у справі № 922/592/17, від 21 січня 2020 року у справі № 922/3422/18, від 21 грудня 2020 року у справі № 922/1001/20; Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах: від 21 листопада 2018 року у справі № 820/4347/17, від 18 березня 2020 року у справі № 280/5628/18. Як вбачається із матеріалів справи представник ОСОБА_2 при подані заяви про компенсацію витрат пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих процесуальних дій позивача, посилалася на те, справа перебувала у провадженні тривалий час 8 років, значний обсяг процесуальних дій та понесених витрат., призначення за клопотанням позивача двух експертиз. Позивач усвідомлюючи про відсутність правових підстав та безперспективність заявлених вимог, подаючи заяву про залишення позову без розгляду діяв недобросовісно. Так, позовна заява ОСОБА_1 , в провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області справа перебувала з червня 2018 року. Проте тривалий час перебування позовної заяви в провадженні суду викликано як проведенням за клопотанням позивача земельно-технічних експертиз, так і зупиненням провадження у справі у зв`язку зі смертю іншого відповідача по справі, переглядом ухвали про призначення судом повторної земельно-технічної експертизи за апеляцією відповідача ОСОБА_2 та інше. Заява ОСОБА_2 про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих процесуальних дій позивача, не містить переконливих доводів і доказів необґрунтованості процесуальних дій позивача при звернені до суду з позовом. Більш того, ОСОБА_1 вчиняючи дії в межах цієї цивільної справи, здійснював своє конституційне право на судовий захист. Також судом не було визнано позов ОСОБА_1 завідомо безпідставний відповідно до положень статті 44 ЦПК України. З огляду на зазначене, витрати відповідача ОСОБА_2 пов`язані з розглядом справи та його заперечення проти висунутих позивачем позовних вимог, зокрема підготовка представника до розгляду справи, клопотань, та інші процесуальні дії, не пов`язані із необґрунтованими діями ОСОБА_1 , тому не підлягають компенсації на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України. Зважаючи на зазначене, вирішуючи вимоги відповідача ОСОБА_2 про компенсацію судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу понесених у цивільній справі № 686/13654/18, внаслідок необґрунтованих дій позивача, суд апеляційної інстанції виходить з того, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу. Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи є підставними, ухвалене судом першої інстанції рішення поставлено з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення слід відмовити. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2026 року скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 15 червня 2026 року. Судді Т.О. Янчук А.М. Костенко О.І. Ярмолюк