Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 346/273/26

Справа № 346/273/26 Провадження № 22-ц/4808/954/26 Головуючий у 1 інстанції Сольський В. В. Суддя-доповідач Василишин Л. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 червня 2026 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: судді-доповідача: Василишин Л.В., суддів: Баркова В.М., Пнівчук О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» адвоката Усенка Михайла Ігоровича на заочне рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2026 року, ухвалене у складі Сольського В.В. в місті Коломиї, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог В січні 2026 року адвокат Усенко М.І. в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначав, 02 квітня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2228114, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 12 000 грн, строком на 30 днів зі сплатою 0,57 % - знижена процентна ставка, 1,90% - стандартна процентна ставка в день від суми кредиту, з умовою повернення в порядку та строки, визначені договором. Позивач надав відповідачу кредитні кошти в розмірі та на умовах визначених договором, однак відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з порушеннями умов договору, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі: 22 435,20 грн з яких: 6 840 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15 595,20 грн заборгованість за процентами. 26 лютого 2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за договором № 2228114 від 02 квітня 2020 року. Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 22 435,2 грн, судові витрати, які складають зі сплаченого судового збору у розмірі 2 662, 40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду Заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №228114 від 02 квітня 2020 року в розмірі 5 578 грн 80 коп., судовий збір у розмірі 662,04 грн та 1 989,30 грн витрат на професійну правничу допомогу. В решті частин позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що кредитний договір був двічі належним чином пролонгований у зв`язку зі сплатою відповідачем нарахованих процентів, а тому правомірним є нарахування процентів за трьома періодами користування кредитом у загальному розмірі 12 790,80 грн. Врахувавши здійснені відповідачем платежі, суд визначив до стягнення заборгованість у сумі 5 578,80 грн, яка складається із залишку тіла кредиту та правомірно нарахованих процентів за користування кредитними коштами. Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги Представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» адвокат Усенко М.І. на рішення суду подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню. Апелянт зазначає, що відповідно до п. 1.4 кредитного договору строк кредитування становив 30 днів, тобто до 01.05.2020 року. У межах цього строку позичальнику нараховувалися проценти за зниженою ставкою 0,57 % на день, а загальна заборгованість станом на дату повернення кредиту становила 14 052 грн. Посилаючись на умови розділу 4 договору, скаржник вказує, що сторони погодили можливість пролонгації строку кредиту шляхом сплати позичальником суми не меншої за нараховані та несплачені проценти. На підтвердження виконання таких умов відповідач 02.05.2020 сплатив 2 052 грн, а 01.06.2020 - 12 000 грн. Оскільки кредитодавець протягом передбаченого договором строку не відмовив у прийнятті відповідних пропозицій, строк користування кредитом вважається продовженим, а нарахування процентів після 01.05.2020 здійснювалося відповідно до п. 3.1. договору. Представник ТОВ «Кредит-Капітал» також зазначає, що відповідач, підписавши кредитний договір, погодився з усіма його умовами, зокрема щодо порядку нарахування процентів та пролонгації строку кредитування. Крім того, здійснення відповідачем платежів на погашення заборгованості підтверджує визнання ним факту укладення кредитного договору та наявності зобов`язань за ним. Вважаючи, що подані докази належним чином підтверджують розмір заборгованості та правомірність її нарахування, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про стягнення заборгованості в повному обсязі. Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, у тому числі судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу. Позиція інших учасників справи ОСОБА_1 своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Позиція Івано-Франківського апеляційного суду Відповідно до частин 1, 3 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, судове засідання не проводиться. Враховуючи категорію справи та ціну позову в цій справі, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги. Фактичні обставини справи 02 квітня 2020 року ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту №2228114 в електронному вигляді через веб-сайт або мобільний додаток з підписанням одноразовим ідентифікатором М832052 (а.с. 18-23). Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 12 000 грн на строк 30 днів (пп. 1.3, 1.4 Договору). ТОВ «Авентус Україна» 02 квітня 2020 року здійснило переказ коштів відповідачу на його картковий рахунок у розмірі 12 000 грн, що підтверджується інформацією з банку від 21.01.2026 та довідкою ТОВ ФК «вей фор пей» від 16.12.2025 (а.с. 29, 89). Позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором відповідно до укладеного 26 лютого 2021 року з ТОВ «Авентус Україна» договору відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021. 26 лютого 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №ККАУ-26022021, за яким право вимоги за кредитним зобов`язанням відповідача перейшло до позивача (а.с. 45-55). Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором №2228114 від 02 квітня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 становить 22 435,20 грн, з яких: 6 840 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15 592,20 грн - заборгованість за несплаченими відсоткам за користування кредитом (а.с. 31-44). Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до частини 4 статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України). Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України). У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. У справі, яка переглядається встановлено, що 02 квітня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір №2228114 про споживчий кредит, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 12 000 грн, строком на 30 днів. Кредитний договір укладений в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». За умовами п. 1.4. кредитного договору сторони погодили строк кредитування 30 днів з 02.04.2020. Договором передбачена можливість продовження (пролонгації) строку кредитування за зниженою та стандартною процентними ставками. Згідно з п. 1.5.1 знижена процентна ставка 0,57 % в день від суми кредиту, яка застосовується у межах строку надання кредит, зазначеному у п. 1.4 договору, якщо в цей строк позивальник здійснить повне погашення кредитної заборгованості, або погасить заборгованість протягом трьох днів, що слідують за датою закінчення такого строку. Стандартна процентна ставка 1,90% в день від суми кредит, яка застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного у п. 1.4 договору, якщо споживач не виконав вимоги п. 1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за зниженою ставкою - 14 052,00 грн; за стандартною ставкою 18 840, 00 грн ( п.п.1.8, 1.8.1, 1.8.2). Згідно з п. 4.1 кредитного договору строк кредитування може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п. 1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.п. 4.2.-4.5. Відповідно до п. 4.2. договору споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитним договором складає менше 400 грн може ініціювати продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.3 Договору. Суд першої інстанції правильно встановив, що перший період користування кредитними коштами тривав з 02 квітня 2020 року по 01 травня 2020 року включно, тобто 30 днів. Після сплати відповідачем усіх нарахованих за цей період процентів за пільговою процентною ставкою 0,57 % у сумі 2 052 грн кредитний договір було пролонговано на наступний строк. Другий період користування кредитом тривав з 02 травня 2020 року по 01 червня 2020 року включно. За результатами цього періоду відповідач сплатив нараховані проценти за ставкою 1,90 % в розмірі 6840 грн та частково погасив основну суму боргу в розмірі 5160 грн, що стало підставою для продовження строку кредитування до 01 липня 2020 року. Враховуючи наведене, місцевий суд дійшов висновку, що правомірно нарахованими є проценти за три періоди користування кредитом у загальному розмірі 12 790,80 грн, а саме: 2052 грн за перший період користування кредитом (12 000 грн ? 30 днів ? 0,57 %), 6 840 грн за другий період (12 000 грн ? 30 днів ? 1,90 %) та 3 898,80 грн за третій період користування кредитом (6 840 грн ? 30 днів ? 1,90 %). Разом з тим, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що договором також передбачено нарахування процентів за договором у межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення із застосуванням стандартної процентної ставки 1,90% в день від суми кредиту, що застосовується відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України згідно з п. 1.5.2. договору. Крім того, п. 3.1. договору визначено, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитним договором за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт. Оскільки станом на 01 липня 2020 року відповідачем не було повернуто кредитні кошти, відповідач продовжив користуватись кредитними коштами після спливу визначеного строку кредитування, отже позивач правомірно продовжив нараховувати проценти за користування кредитом протягом 90 днів з 02 липня 2020 по 29 вересня 2020 року включно за ставкою 1,90% на день від суми боргу. Таким чином, строк кредитування згідно умов Договору закінчився 29 вересня 2020 року, а тому кредитодавець мав право нараховувати відсотки за користування кредитом у вказаний період. Будь-яких погашень заборгованості у спірний період відповідач не здійснював. З огляду на викладене доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає обґрунтованими. Правильність здійснення розрахунку відповідач не заперечував. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України). Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням викладеного, на підставі п.п.1, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2026 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 2228114 від 02 квітня 2020 року в розмірі 22 435,2 грн, з яких: 6 840 грн заборгованість за тілом кредиту; 15 595,2 грн заборгованість за процентами. Відповідно до ч. 13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Колегія суддів вважає, що є підстави для перерозподілу судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог. За подання позовної заяви позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплачено судовий збір у розмірі 2662,4 грн. При зверненні з апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплачено судовий збір у розмірі 3993,60 грн. За результатами апеляційного перегляду позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволено повністю, тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальному розмірі 6 656 грн. Відповідно до положень частини першої, пунктів 1,4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4ст. 137 ЦПК України). З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виокремити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20, провадження № 14-20цс22). У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України). В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідачки витрати на оплату послуг з професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 8 000 грн. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет», акт №385 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 21 січня 2026 року, детальний опис наданих послуг за вказаним актом, ордер серія ВС №1381377 на надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» адвокатом Усенко М.І., виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де зазначено, що Усенко М.І. є керівником адвокатського об`єднання «Апологет». Із змісту акта № 385 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 12 січня 2026 року встановлено, що сторони погодили надання правничих послуг в сумі 8 000,00 грн. Згідно з детальним описом наданих послуг, на виконання договору про надання правничої допомоги №0107 від 01 липня 2025 року АО «Апологет» надано такі послуги: усна консультація, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції у справі, складення позовної заяви та подання її до суду. Надані позивачем докази на підтвердження факту понесених судових витрат на професійну правову (правничу) допомогу, у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, є належними та достатніми для підтвердження складу та розміру витрат на правову допомогу. Апеляційний суд зауважує, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, постанова Верховного Суду від 31 липня 2025 року у справі № 404/5951/23). Крім того, згідно з пунктом пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи, складність справи, реальність (дійсність та необхідність), обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу розміру виконаної адвокатом роботи в суді першої інстанції, та те, що підготовка позовної заяви не потребувала тривалих затрат часу, оскільки судова практика по даній категорії справ є сталою, колегія суддів доходить висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000 грн та стягнення їх з відповідача. Керуючись статтями 259, 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» адвоката Усенка Михайла Ігоровича задоволити. Заочне рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 2228114 від 02 квітня 2020 року в розмірі 22 435,2 грн, з яких: 6 840 грн заборгованість за тілом кредиту; 15 595,2 грн заборгованість за процентами. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»2662,4 грнсудового збору за подання позовної заяви, 3993,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги, а також 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 12 червня 2026 року. Суддя-доповідач: Л. В. Василишин Судді: В. М. Барков О.В. Пнівчук