Постанова КЦС ВС № 732/1780/24

Постанова Іменем України 10 червня 2026 року м. Київ справа № 732/1780/24 провадження № 61-5075св26 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючий - Крат В. І. (суддя-доповідач), судді: Гудима Д. А., Дундар І. О., Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І., учасники справи: стягувач - ОСОБА_1 , боржник - державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», заступник начальника Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Авєріна Марина Василівна, розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2025 року у складі судді: Карпинської Н. М. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 31 березня 2026 року в складі колегії суддів: Скрипки А. А., Онищенко О. І., Шарапової О. Л., Історія справи Короткий зміст скарги 04 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити дії. Скарга мотивована тим, що постановою Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області від 02 грудня 2024 року № НОМЕР_3 було відкрито виконавче провадження із виконання судового наказу Городнянського районного суду Чернігівської області від 09 жовтня 2024 року № 732/1780/24 про стягнення з ДП «Укрспирт» на користь ОСОБА_1 107 100,79 грн нарахованої, але невиплаченої заробітної плати. Виконання рішення здійснюється заступником начальника відділу Авєріною М.В. Ухвалою Городнянського районного суду Чернігівської області від 07 травня 2025 року у справі № 732/1780/24 було визнано протиправною та скасовано постанову № НОМЕР_3 від 10 березня 2025 року Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області про зупинення вчинення виконавчих дій, зобов`язано вказаний відділ поновити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні із виконання вищевказаного судового наказу Городнянського районного суду Чернігівської області. ДП «Укрспирт» належить напівпричеп-цистерна MAGYAR, держаний номер НОМЕР_1 , на підставі свідоцтва НОМЕР_2 , виданого Коломийським ВРЕР. Власником напівпричепу цистерни MAGYAR у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу визначено ДП «Укрспирт». ДП «Укрспирт» та Броварським ВДВС не заперечується право власності на спірну цистерну MAGYAR за ДП «Укрспирт». Броварським ВДВС на заяву ОСОБА_1 від 12 серпня 2025 року про опис напівпричепу-цистерни MAGYAR ( НОМЕР_1 ) на Караванському МПД ДП «Укрспирт» надано відповідь від 22 серпня 2025 року про відмову в задоволенні заяви, у в зв`язку із необхідністю отримання згоди у Фонду державного майна України на реалізацію майна ДП «Укрспирт», в рахунок погашення заборгованості, відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». Броварський відділ ДВС вважає, що діє мораторій на реалізацію майна ДП «Укрспирт», який встановлений абзацом 9 частини четвертої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», і за даних обставин, відмовляється реалізовувати майно ДП «Укрспирт». ОСОБА_1 просив: визнати протиправною бездіяльність заступника начальника Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Авєріної М. В., яка полягає у незверненні стягнення на майно ДП «Укрспирт» - напівпричеп-цистерну MAGYAR, державний номер НОМЕР_1 ; зобов`язати Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернути стягнення на майно ДП «Укрспирт» - напівпричеп-цистерну MAGYAR, державний номер НОМЕР_1 . Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції Ухвалою Городнянського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 . Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що: при зверненні зі скаргою ОСОБА_1 не враховано особливого режиму майна державного підприємства і не залучено як заінтересовану особу Фонду державного майна України. За матеріалами справи, встановлено, що на реалізацію майна боржника поширюється дія мораторію (абзац 9 частини четвертої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»), тому без участі Фонду державного майна України неможливо вирішити питання, порушене скаржником перед виконавцем; відсутні підстави вважати, що має місце бездіяльність виконавця, а вимога про зобов`язання Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернути стягнення на майно ДП «Укрспирт» напівпричеп-цистерну MAGYAR, державний номер НОМЕР_1 заявлена у порядку статей 447-448 ЦПК України з метою обійти положення вказаної норми Закону. За таких обставин слід відмовити у задоволенні скарги повністю. Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції Постановою Чернігівського апеляційного суду від 31 березня 2026 року: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2025 року змінено, виклавши її мотивувальну частину у редакції даної постанови апеляційного суду; в іншій частині ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2025 року залишено без змін. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що: розглянувши по суті вимоги скарги ОСОБА_1 на бездіяльність органу примусового виконання та про зобов`язання вчинити дії, апеляційний суд вказав, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції відносно того, що за встановлених судом вищевказаних обставин даної справи, відсутні підстави вважати, що має місце бездіяльність органу примусового виконання; вимога скарги ОСОБА_1 щодо зобов`язання Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернути стягнення на майно ДП «Укрспирт» - напівпричеп-цистерну MAGYAR, державний номер НОМЕР_1 , суперечить приписам абзацу 9 частини четвертої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». Тобто, вимоги поданої ОСОБА_1 скарги, є необґрунтованими по суті, і тому відсутні правові підстави для її задоволення; у оскаржуваній ухвалі від 20 листопада 2025 року суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 не врахував особливого режиму майна державного підприємства, і не залучив, як заінтересовану особу до участі у справі - Фонд державного майна України. За цих обставин, апеляційний суд вважав за необхідне ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2025 року - змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови апеляційного суду. В іншій частині ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2025 року, необхідно залишити без змін. Аргументи учасників справи 16 квітня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд подав касаційну скаргу на ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 31 березня 2026 року, у якій просив: оскаржені судові рішення скасувати; прийняти нове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Касаційна скарга мотивована тим, що: згідно частини 5 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно; стягувач вважає, що виходячи з положень частини 5 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право звернути стягнення на майна ДП «Укрспирт» яке належить державному підприємству на праві господарського відання. Мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств встановлений Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» не розповсюджується на судові рішення щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами. Згідно абзац 9 частини 4 статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», з дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства і до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об`єкта приватизації відповідно до частини шостої цієї статті без згоди органів приватизації такі підприємства (товариства), їх уповноважені органи управління не мають права щодо: списання основних засобів, що мають залишкову вартість, безоплатної передачі та реалізації майна для погашення заборгованості, передачі майна в управління; стягувач вважає, що положення абзацу 9 частина 4 статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» забороняє ДП «Укрспирт» реалізацію майна для погашення заборгованості без погодження з ФДМУ, але не забороняє органам державної виконавчої служби реалізацію майна для погашення заборгованості та не вимагають отримання органами державної виконавчої служби погодження від ФДМУ на примусову реалізацію майна ДП «Укрспирт» в межах виконавчого провадження в порядку Закону України «Про виконавче провадження»; статтею 448 ЦПК України, визначені вимоги до скарги на бездіяльність державного виконавця. Відповідно до норм ЦПК України не передбачено залучення заінтересованими особами інших органів (в даному випадку Фонд державного майна України), які не є учасниками виконавчого провадження для розгляду скарги. Відмова в задоволені скарги на бездіяльність Броварським ВДВС з підстав не залучення ФДМУ становить порушення права стягувача на звернення до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця. висновки апеляційного суду, що вимога ОСОБА_1 про зобов`язання Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області звернути стягнення на майно ДП «Укрспирт» напівпричеп-цистерну суперечить приписам абзацу 9 частина 4 статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» суперечать змісту абзацу 9 частина 4 статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». 25 травня 2026 року заступник начальника Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Авєріна М. В. через Електронний суд подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила: відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 31 березня 2026 року. Відзив мотивований тим, що: 04 лютого 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової Касаційного цивільного суду постановою у справі № 732/1780/24, провадження № 61-10290св25 частково задовольнив касаційну скаргу державного виконавця: скасовано Ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 01 травня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 01 серпня 2025 року, якими поновлено вчинення виконавчих дій на користь ОСОБА_1 у межах виконавчого провадження № НОМЕР_3. Ухвалою від 25 лютого 2026 року Касаційним цивільним судом справу № 732/1780/24 направлено до Чернігівського окружного адміністративного суду. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі № 732/1780/24 відмовлено в повному обсязі в задоволенні адміністративного позову. Судом апеляційної інстанції на теперішній час справа не розглянута, Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі № 732/1780/24 не скасовано. Отже, з 04 лютого 2026 року поновлення вчинення виконавчих дій у ВП № НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 - скасовано, постанова про зупинення вчинення виконавчих дій - актуальна, що не враховано скаржником при зверненні до касаційного суду; пунктом 10-2 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» юридичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п`яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи. Тобто підприємство-боржник ДП Укрспирт має абсолютну можливість сплатити залишок боргу 32 136,74 грн заробітної плати стягувачу за виконавчим провадженням - ОСОБА_1 - одним платежем, без застосування будь-яких заходів примусу виконавцем після зупинення вчинення виконавчих дій у межах виконавчого провадження. За викладених обставин можна стверджувати, що причиною порушення права скаржника є не уявна бездіяльність органу примусового виконання, а дія об`єктивних нормативних обмежень, що визначають особливості відчуження Фондом державного майна України активів підприємства-боржника у процесі приватизації його ЄМК, що не належить до компетенції державного виконавця та не залежить від його дій. Тому задоволення вимог касаційної скарги щодо реалізації майна боржника виконавцем після зупинення вчинення виконавчих дій та без врахування заборони Фонду державного майна України щодо відчуження активів, що входять до ЄМК підприємства, яке приватизується, призведе до неможливості виконання відповідного судового рішення за наслідками розгляду справи, що суперечить принципу юридичної визначеності, оскільки таке рішення не призведе до поновлення порушеного права скаржника у визначений цим рішенням спосіб. Очевидно, що скаржником невірно визначений суб`єкт порушення (державний виконавець, який не впливає на процес приватизації) та спосіб захисту порушеного права (реалізація майна боржника після зупинення вчинення виконавчих дій). Рух справи Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі. 02 червня 2026 року справа передана судді-доповідачу Крат В. І. Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2026 року справу призначено до судового розгляду. Межі та підстави касаційного перегляду Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України). В ухвалі Верховного Суду від 12 травня 2026 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Фактичні обставини Постановою Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області від 02 грудня 2024 року № НОМЕР_3 відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу Городнянського районного суду Чернігівської області від 04 листопада 2024 року № 732/1780/24 про стягнення з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на користь ОСОБА_1 107 100,79 грн нарахованої, але невиплаченої заробітної плати. На запит Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 05 серпня 2025 року № НОМЕР_3/ДВ7 щодо надання переліку майна для погашення заборгованості за виконавчим провадженням № НОМЕР_3, що підлягає стягненню з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», листом від 27 серпня 2025 року Фонд державного майна України повідомив Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», єдиний майновий комплекс державного підприємства, його структурного підрозділу - усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки. Фонд повідомив про відсутність майна, яке може бути реалізовано для погашення заборгованості за виконавчим провадженням № НОМЕР_3 та підлягає стягненню з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт». На запит Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 06 листопада 2025 року № НОМЕР_3/ДВ7 щодо надання дозволу на реалізацію н/причеп цистерни MAGYAR, державний номер НОМЕР_1 , для погашення заборгованості, що підлягає стягненню з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», листом від 18 листопада 2025 року Фонд державного майна України повідомив Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області про відмову у наданні дозволу на реалізацію напівпричепу-цистерни MAGYAR, держаний номер НОМЕР_1 , що обліковується на балансі Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт». У даному листі було також вказано, що наказом Фонду від 06 березня 2025 року № 373 прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», шляхом продажу на аукціоні з умовами. Позиція Верховного Суду Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності) (частина перша статті 287 КАС України). Судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом (стаття 447 ЦПК України). Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 448 ЦПК України). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 808/2265/16 (провадження № 11-1334апп18) зроблено висновок, що: «закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій. Оскільки законодавством, чинним як на час виникнення спірних відносин так і на час касаційного перегляду справи, не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, Велика Палата Верховного Суду вважає, що при вирішенні питання про належність справи за позовом Підприємства до юрисдикції адміністративного суду, суд апеляційної інстанції мав застосувати частину першу статті 181 чинного на той час КАС та розглядати справу за правилами адміністративного судочинства. Висновок про поширення юрисдикції адміністративного суду на спори щодо судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц». У пунктах 27-31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 911/100/18 (провадження № 12-60гс19) зазначено, що: «згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Також порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Відповідно до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження», якою врегульовано особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника, виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження. При цьому законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій. Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що саме в таких випадках (оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій) згідно з частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Подібний правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18), від 12 вересня 2018 року у справі № 906/530/17 (провадження № 12-213гс18), від 17 жовтня 2018 року у справах № 927/395/13 (провадження № 12-189гс18), № 5028/16/2/2012 (провадження № 12-192гс18), від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 808/2265/16 (провадження № 11-1334апп18) та від 10 квітня 2019 року у справі № 908/2520/16 (провадження № 12-30гс19)». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі № 908/2349/14 (провадження № 12-49гс19) вказано, що: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що для визначення предметної юрисдикції, зокрема й стосовно судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця, вирішальне значення має суть оспорюваних дій. Так, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, якою закрито провадження за скаргою ТОВ «ТД «Украгропром» на дії державного виконавця, мотивовано тим, що оскільки результат розгляду вказаної скарги матиме правові наслідки для всіх стягувачів у межах зведеного виконавчого провадження ВП № НОМЕР_5 з виконання рішень суду, ухвалених за правилами різних юрисдикцій, то відповідна скарга не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Однак суд апеляційної інстанції не взяв до уваги те, що предмет скарги ТОВ «ТД «Украгропром» на дії державного виконавця (тобто суть оскаржуваних дій) стосується правомірності повернення виконавчого документа стягувачу в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4 (з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 05 грудня 2016 року у цій справі), яке станом на момент вчинення оскаржуваних дій вже було виведено зі зведеного виконавчого провадження ВП № НОМЕР_5. Предмет скарги позивача стосується оскарження дій державного виконавця саме з повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду Запорізької області від 16 січня 2015 року у цій справі) у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_4, при цьому дії державного виконавця щодо зобов`язання ТОВ «ТД «Украгропром» зі здійснення додаткового авансування витрат виконавчого провадження (сплати вартості робіт з оцінки арештованого нерухомого майна боржника) в межах зведеного виконавчого провадження ВП № НОМЕР_5 чи дії цього державного виконавця стосовно виведення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_6 зведеного виконавчого провадження ВП № НОМЕР_5 не оскаржуються. Тобто скарга ТОВ «ТД «Украгропром» не стосується судового оскарження дій зазначеного державного виконавця під час виконання ним зведеного виконавчого провадження ВП № НОМЕР_5. Отже, скарга ТОВ «ТД «Украгропром» щодо винесення державним виконавцем постанови від 20 вересня 2018 року про повернення йому (стягувачу) виконавчого документа у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_4 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 16 січня 2015 року у цій справі повинна розглядатися судом, який видав виконавчий документ, у передбаченому ГПК України порядку, тобто в межах цієї справи за правилами господарського судочинства». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 908/2520/16 (провадження № 12-30гс19) зазначено, що: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що для визначення предметної юрисдикції, зокрема й стосовно судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця, вирішальне значення має суть оспорюваних дій. Так, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, якою закрито провадження за скаргою ТОВ «ТД «Украгропром» на дії державного виконавця, мотивовано тим, що оскільки результат розгляду вказаної скарги матиме правові наслідки для всіх стягувачів у межах зведеного виконавчого провадження ВП № НОМЕР_5 з виконання рішень суду, ухвалених за правилами різних юрисдикцій, то відповідна скарга не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Однак суд апеляційної інстанції не взяв до уваги те, що предмет скарги ТОВ «ТД «Украгропром» на дії державного виконавця (тобто суть оскаржуваних дій) стосується правомірності повернення виконавчого документа стягувачу в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_7 (з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 05 грудня 2016 року у цій справі), яке станом на момент вчинення оскаржуваних дій вже було виведено зі зведеного виконавчого провадження ВП № НОМЕР_5. Предмет скарги позивача стосується оскарження дій державного виконавця саме з повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду Запорізької області від 05 грудня 2016 року у цій справі) у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_7, при цьому дії державного виконавця щодо зобов`язання ТОВ «ТД «Украгропром» зі здійснення додаткового авансування витрат виконавчого провадження (сплати вартості робіт з оцінки арештованого нерухомого майна боржника) в межах зведеного виконавчого провадження ВП № НОМЕР_5 чи дії цього державного виконавця стосовно виведення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_7 зі зведеного виконавчого провадження ВП № НОМЕР_5 не оскаржуються. Тобто скарга ТОВ «ТД «Украгропром» не стосується судового оскарження дій зазначеного державного виконавця під час виконання ним зведеного виконавчого провадження ВП № НОМЕР_5». У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року по справі № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22) зазначено, що: «тлумачення частини третьої статті 400, частини другої статті 414 ЦПК України свідчить, що: суд касаційної інстанції перевіряє дотримання загальними судами правил юрисдикції незалежно від наявності відповідних доводів у касаційній скарзі; при встановленні порушення правил юрисдикції загальних судів, суд касаційної інстанції закриває провадження у справі повністю або у відповідній частині позовних вимог.». У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2025 року у справі № 176/1715/23 (провадження № 61-13883сво24) вказано, що: «представник державного виконавця у відзиві на скаргу з посиланням на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц, вказував, що скаргу належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, оскільки оскарження рішень та дій державного виконавця відбувається під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій (а. с.54-57); представник державного виконавця надав копію витягу з облікової картки на зведене виконавче провадження № НОМЕР_8 щодо боржника ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (а. с. 60-61), до якого приєднані виконавчі провадження щодо виконання судових рішень, ухвалених за правилами господарської юрисдикції (пункти 850-855); суди не звернули уваги на те, що для визначення предметної юрисдикції, зокрема й стосовно судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності виконавця, вирішальне значення має сутність оспорюваних дій; суди не врахували, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства; поза увагою судів залишилось те, що суди перевіряють дотримання судом першої інстанції правил юрисдикції незалежно від наявності відповідних доводів у заяві, відзиві, скарзі; при встановленні порушення правил юрисдикції судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції закриває провадження у справі повністю або у відповідній частині позовних вимог; суди не врахували, що 23 лютого 2024 року державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Фещук О. А. винесла постанову у ВП № НОМЕР_9 з примусового виконання виконавчого листа № 176/1715/23 від 07 листопада 2023 року про приєднання до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_8 (а.с.66); суди не встановили, що момент зупинення вчинення виконавчих дій виконавче провадження № НОМЕР_9 було виведено зі зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_8. За таких обставин суди зробили помилковий висновок про розгляд цієї скарги у порядку цивільного судочинства». Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України). Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України). Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина перша та друга статті 414 ЦПК України). У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2026 року в справі № 361/1022/25 (провадження № 61-16302св25) зазначено, що:

37. У справі, що переглядається, встановлено, що виконавче провадження № НОМЕР_11 входить до складу зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_10 щодо стягнення заборгованості з ДП «Укрспирт» на користь юридичних та фізичних осіб, яке перебуває на виконанні у Броварському ВДВС у Броварському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ).

38. Постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження винесена страшим державним виконавцем Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мурашко О. Ю. 08 травня 2025 року.

39. Зазначені обставини підтверджуються даними Автоматизованої системи виконавчого провадження.

40. Крім того, згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження входять виконавчі провадження щодо виконання виконавчих документів, виданих господарськими судами, зокрема: ВП № НОМЕР_12, НОМЕР_13 (стягувач - ПАТ «Львівобленерго»); ВП № НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17 (стягувач - ТОВ «Аббакор Трейд»); ВП № НОМЕР_18 (стягувач - ТОВ «Енера Вінниця»); ВП № НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22 (стягувач - ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України); ВП № НОМЕР_23 (стягувач - ПАТ «Прикарпаттяобленерго»); ВП № НОМЕР_24 (стягувач - ТОВ «Національна горілчана компанія»); ВП № НОМЕР_25 (стягувач - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»); ВП № НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28 (стягувач - АТ «Оператор газорозподільчої системи «Львівгаз»); ВП № НОМЕР_29 (стягувач - АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз»); ВП № НОМЕР_30 (стягувач - СТОВ «Стебне»); ВП № НОМЕР_31 (стягувач - АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз»); ВП № НОМЕР_32 (стягувач - Регіональна філія «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця»); ВП № НОМЕР_33, НОМЕР_34 (стягувач - ПАТ «Черкасиобленерго» в особі відокремленого Структурного підрозділу «Смілянські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго»); ВП № НОМЕР_35 (стягувач - ТОВ «Євроенерготрейд»); ВП № НОМЕР_36 (стягувач - ДП «Енергооблік» ТОВ НВП «Гремпіс»); ВП № НОМЕР_37 (стягувач - ТОВ «Рівнеенергоальянс»); ВП № НОМЕР_38 (стягувач - ТОВ «Енера Суми»); ВП № НОМЕР_39 (стягувач - ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія»).

41. Подібні висновки у справах, у яких боржником у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_10 виступає ДП «Укрспирт», висловлено у постановах Верховного Суду від 21 січня 2026 року у справа № 361/10519/24 (провадження № 61-12250св25), від 04 лютого 2026 року у справі № 361/1248/25 (провадження № 61-12654св25).

42. Окрім зазначеного, Верховний Суд у постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 732/1780/24 (провадження № 61-10290св25) зазначив, що згідно з наявною у справі обліковою карткою на зведене виконавче провадження № НОМЕР_10, до складу зведеного виконавчого провадження входить 257 виконавчих проваджень про стягнення грошових коштів з боржника ДП «Укрспирт», у тому числі, виконавчі провадження з виконання судових рішень у господарських, адміністративних справах.

43. Отже, у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_10 об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

44. Доказів про те, що на час винесення оскаржуваної постанови про зупинення вчинення виконавчих дій виконавче провадження № НОМЕР_11 було виділено зі зведеного виконавчого провадження, матеріали справи не містять і суди такої обставини не встановили.

45. Суд касаційної інстанції перевіряє дотримання судами правил юрисдикції незалежно від наявності відповідних доводів у касаційній скарзі; при встановленні порушення правил юрисдикції загальних судів, суд касаційної інстанції закриває провадження у справі повністю або у відповідній частині позовних вимог (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року у справі № 676/7428/19).

46. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, не врахував, що у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства». У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2026 року в справі № 732/1780/24 (провадження № 61-10290св25) вказано, що «у цій справі ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця Авєріної М. В. щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_3. Відповідно до матеріалів справи, це виконавче провадження входить до складу зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_10. Доказів про те, що на час винесення оскаржуваної постанови про зупинення вчинення виконавчих дій виконавче провадження № НОМЕР_3 було виведене зі зведеного виконавчого провадження, матеріали справи не містять і суди такої обставини не встановили. Разом з тим, згідно з наявною у справі обліковою карткою на зведене виконавче провадження № НОМЕР_10, до складу зведеного виконавчого провадження входить 257 виконавчих проваджень про стягнення грошових коштів з боржника ДП «Укрспирт», у тому числі, виконавчі провадження з виконання судових рішень у господарських, адміністративних справах. З огляду на викладене, оскільки ця справа стосується оскарження дій та рішення державного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Подібний висновок зроблений в постанові Верховного Суду від 21 січня 2026 року в справі з подібними правовідносинами № 361/10519/24. Проте суди першої та апеляційної інстанцій на наведене уваги не звернули та помилково розглянули справу в порядку цивільного судочинства». Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (частина третя статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»). У справі, що переглядається: при зверненні зі скаргою на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити діїОСОБА_1 до скарги додав лист Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22 серпня 2025 року № 109192, в якому вказано, що «виконавче провадження № НОМЕР_3 від 02 грудня 2024 року з виконання судового наказу N? 732/1780/24 від 04 листопада 2024 року, виданого Городянським районним судом Чернігівської області про стягнення з боржника Державне підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспитр» (далі - ДП Укрспирт, боржник, Підприємство) на користь ОСОБА_1 (далі - скаржник, стягувач) нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 107 100,79 грн, входить до складу зведеного виконавчого провадження N? НОМЕР_10 (дата об`єднання: 11.05.2021) (далі - ЗВП) про стягнення грошових коштів з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», ЕДРПОУ 37199618, у складі якого перебуває 284 виконавчих провадження про стягнення грошових коштів з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», ЄДРПОУ 37199618, на загальну суму понад 136 млн. грн. (з врахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження)» (а. с. 24, том 1). Аналогічну інформацію вказано і відзиві державного виконавця в суді першої інстанції (а. с. 51, том 1); суди не звернули уваги на те, що для визначення предметної юрисдикції, зокрема й стосовно судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності виконавця, вирішальне значення має сутність оспорюваних дій; оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства; суди перевіряють дотримання судом першої інстанції правил юрисдикції незалежно від наявності відповідних доводів у заяві, відзиві, скарзі; при встановленні порушення правил юрисдикції судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції закриває провадження у справі повністю або у відповідній частині; суди не врахували, що виконавче провадження № НОМЕР_3 входить до складу зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_10 у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій (див., зокрема, https://reyestr.court.gov.ua/Review/121042482, https://reyestr.court.gov.ua/Review/126533397); доказів про те, що на час вчинення оспорюваної бездіяльності виконавче провадження № НОМЕР_3 було виділено зі зведеного виконавчого провадження, матеріали справи не містять і суди такої обставини не встановили. За таких обставин суди зробили помилковий висновок про розгляд цієї скарги у порядку цивільного судочинства. Тому судам слід було закрити провадження у справі, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Таким чином, оскаржені судові рішення належить скасувати і закрити провадження у справі. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України). За таких обставин, касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення скасувати, провадження у справі закрити, повідомити ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції адміністративного суду. Оскільки касаційний суд вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України частково закрити провадження у справі, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України роз`яснює позивачу його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи у відповідній частині до суду адміністративної юрисдикції. Керуючись статтями 255, 400, 406, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 31 березня 2026 року скасувати. Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність органу примусового виконання - заступника начальника Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Авєріної Марини Василівни та про зобов`язання вчинити дії, закрити. Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції адміністративного суду. З моменту ухвалення постанови суду касаційної інстанції ухвала Городнянського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2025 року та постанова Чернігівського апеляційного суду від 31 березня 2026 року втрачають законну силу. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. І. Крат Судді: Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко