Ухвала КЦС ВС № 939/318/25

УХВАЛА 08 червня 2026 року м. Київ справа № 939/318/25 провадження № 61-7078ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 22 травня 2025 року, додаткове рішення Бородянського районного суду Київської області від 31 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» про порушення права на укладання трудового договору, зобов`язання укласти трудовий договір, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, ВСТАНОВИВ:

1. У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив: - зобов`язати відповідача укласти із позивачем трудовий договір на посаду заступника начальника служби матеріального забезпечення логістики; - стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за час його вимушеного прогулу; - стягнути з Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» на його користь моральну шкоду в розмірі 25 000 грн;

2. Бородянський районний суд Київської області рішенням від 22 травня 2025 року у задоволенні позову відмовив.

3. Бородянський районний суд Київської області додатковим рішенням від 31 липня 2025 року стягнув з ОСОБА_1 на користь відповідача витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 5 278, 33 грн.

4. Київський апеляційний суд постановою від 13 листопада 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Бородянського районного суду Київської області від 22 травня 2025 року, додаткове рішення Бородянського районного суду Київської області від 31 липня 2025 року залишив без змін. 5. 25 травня 2026 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бородянського районного суду Київської області від 22 травня 2025 року, додаткове рішення Бородянського районного суду Київської області від 31 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року.

6. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

7. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

8. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

9. Конституційний Суд України Рішенням від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

10. Згідно з частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

11. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень.

12. Предметом позову у цій справі є вимоги про порушення права на укладання трудового договору, зобов`язання укласти трудовий договір, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

13. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

14. Зі змісту оскаржуваних рішень та касаційної скарги встановлено, що ціна позову становить 353 236,13 грн (328 236, 13 грн + 25 000) що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн * 250 = 832 000 грн) станом на 01 січня 2026 року.

15. З огляду на предмет позову та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи Верховний Суд вважає, що ця справа має незначну складність.

16. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

17. Касаційна скарга не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі зціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осібпідлягають касаційному оскарженню.

18. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

19. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

20. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судом у системі судоустрою України, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

21. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

22. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

23. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

24. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

25. Оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, і наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не обґрунтовано, а судом не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження суд відмовляє.

26. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 22 травня 2025 року, додаткове рішення Бородянського районного суду Київської області від 31 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді А. А. Калараш Є. В. Петров В. В. Пророк