Постанова КГС ВС № 904/3312/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2026 року м. Київ cправа № 904/3312/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І., секретар судового засідання Зайченко О. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Криворізької міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2026 (колегія суддів: Чус О. В. - головуючий, Дармін М. О., Кошля А. О.) та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2025 (суддя Золотарьова Я. С.) за позовом керівника Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Герасимов груп" про стягнення орендної плати та пені, за участю: прокуратури: Цимбалістий Т .О. (посвідчення) позивача: Скляр Н. М. (самопредставництво) відповідача: Лісовий Д. О. (адвокат) ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин, що передували постановленню оскарженої ухвали 1.1 Керівник Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі -ТОВ) "Герасимов груп", в якому просив суд стягнути заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 у розмірі 160 503,01 грн та пеню у розмірі 54 835,50 грн. 1.2 Відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку зі сплатою ним спірної заборгованості з орендної плати та пені у повному обсязі, докази чого надав. Прокурор, відповідно, також заявив клопотання про закриття провадження у справі.

2. Короткий зміст судових рішень попередніх інстанцій 2.1 Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2025, зокрема, провадження у справі закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України. 2.2 З цією ухвалою не погодилася міська рада в частині закриття провадження щодо пені, оскільки вважала, що відповідач не надав належного доказу її сплати на спеціальний рахунок. 2.3 Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2026 ухвалу в оскарженій частині залишено без змін з мотивів того, що договором не передбаченого іншого порядку сплати пені, а матеріали справи не містять доказів ненадходження коштів чи повернення платнику.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи 3.1 У касаційній скарзі позивач просить наведені судові рішення в частині закриття провадження у справі щодо пені скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції. 3.2 На обґрунтування підстав подання касаційної скарги відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на те, що сплачені платіжною інструкцією кошти в розмірі 215 338,51 грн були враховані податковим органом саме як сплату вже задекларованої суми орендної плати. Натомість заявлена до стягнення пеня не є сплаченою, матеріали справи протилежного не підтверджують, що у свою чергу вказує на неповне з`ясування судами обставин, що мають значення для справи, свідчать про неправильне застосування норм матеріального права й порушення норм процесуального права. 3.3 Застосування землекористувачами такої судової практики взагалі позбавить бюджет міської територіальної громади від такого виду неподаткових надходжень. Так як кошти сплачені на рахунки, передбачені для податкових надходжень, які у свою чергу адмініструє податковий орган, рахуються як сплата орендної плати. 3.4 У відзиві відповідач зазначив, що касаційна скарга необґрунтована, безпідставна та така, що не підлягає задоволенню, оскільки посилання скаржника на власне тлумачення бюджетного та податкового законодавства не спростовує факту припинення предмета спору. Прокурор сам заявив про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору та отримання коштів. Позивач не заявляв про часткову відмову від закриття, хоча був обізнаний із цими обставинами. Тобто спір про суму фактично припинився і провадження було закрито. Натомість позивач вже після цього почав будувати конструкцію про "не той бюджетний код". 3.5 04.06.2026 прокуратура подала відзив, в якому просить поновити строк для його подання з огляду на те, що він пропущений через масовані обстріли Кривого Рогу упродовж 3-18 травня, унаслідок чого працівники були змушені перебувати в укриттях по кілька годин, що унеможливлює роботу з документами, комп`ютером до доступом до ЄСІТС. 3.6 За змістом частин 1 та 2 статті 119 ГПК України поновленим може бути процесуальний строк, встановлений законом, а встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. 3.7 Згідно із частиною 4 статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. 3.8 Строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу був Судом встановлений до 29.05.2026. 3.9 Верховний Суд зазначає, що строк на подання відзиву на касаційну скаргу встановлюється судом, а поновленим може бути процесуальний строк, встановлений законом, тому клопотання про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу не підлягає задоволенню, при цьому відзив на касаційну скаргу залишається Судом без розгляду. 4.

Мотивувальна частина 4.1 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 4.2 За положенням пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. 4.3 Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань (пункт 212 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 у справі № 911/906/23). 4.4 За встановленими судами попередніх інстанцій обставинами цієї справи відповідач на підтвердження сплати заявлених до стягнення орендної плати та пені надав платіжну інструкцію від 25.07.2025 № 84 на суму 215 338,51 грн з призначенням платежу "Погашення заборгованості по орендній платі з юридичних осіб за земельні ділянки по вулиці Домобудівна 14в та 16а., договір № 2019393, 2019308 за 2021 рік, справа № 904/3312/25". 4.5 Суди встановили, що вказаний платіжний документ відповідає вимогам процесуального закону щодо належності та допустимості доказів, містить усі істотні реквізити та підтверджує перерахування грошових коштів у сумі, тотожній заявленим до стягнення вимогам (основний борг та пеня). І як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, у суду першої інстанції не було правових підстав не приймати цей доказ. 4.6 На думку скаржника, сплачені платіжною інструкцією кошти в розмірі 215 338,51 грн були враховані податковим органом саме як сплату вже задекларованої суми орендної плати, тому заявлена до стягнення пеня не є сплаченою, матеріали справи протилежного не підтверджують, що у свою чергу вказує на неповне з`ясування судами обставин, що мають значення для справи, свідчать про неправильне застосування норм матеріального права й порушення норм процесуального права. 4.7 Такі доводи є безпідставними виходячи із наступного. 4.8 Судами встановлено, що усю спірну суму коштів215 338,51 грн було сплачено однією платіжною інструкцією від 25.07.2025 № 84 із призначенням платежу "Погашення заборгованості по орендній платі з юридичних осіб за земельні ділянки по вулиці Домобудівна 14в та 16а., договір № 2019393, 2019308 за 2021 рік, справа № 904/3312/25". 4.9 Суд апеляційної інстанції залишаючи без змін оскаржену ухвалу суду у своїй постанові зазначив, що умовами договорів не передбачено обов`язку відповідача здійснювати окреме перерахування пені на інший бюджетний рахунок або розмежовувати сплату основного боргу та штрафних санкцій за різними реквізитами. Договір містить узагальнений обов`язок зі сплати орендної плати, без деталізації рахунків залежно від правової природи платежу. Вирішальним є встановлення факту зарахування коштів до відповідного бюджету та можливість їх ідентифікації як сплати за конкретним договором оренди. 4.10 Отже, колегія суддів відхиляє доводи скаржника як такі, що не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження у справі з огляду на сплату відповідачем всієї спірної суми, заявленої у позові. 4.11 Суд апеляційної інстанції зазначив, що кошти зараховані на рахунок відповідного бюджету, перебувають у системі органів Державної казначейської служби України; відсутні докази їх ненадходження або повернення платнику. 4.12 За положенням частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. 4.13 Отже, відсутні правові підстави для скасування оскаржених судових рішень за наведених скаржником підстав. 4.14 Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 4.15 За вказаних обставин підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення касаційної скарги немає. 4.16 Відповідно до положень статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись статтями 240, 300, 301, 309, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Криворізької міської ради у справі № 904/3312/25 залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2026 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий Г. М. Мачульський Судді Є. В. Краснов Л. І. Рогач