Постанова КГС ВС № 907/985/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2026 року м. Київ cправа № 907/985/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М., за участі секретаря судового засідання Громак В.О, учасники справи: скаржник (кредитор)- Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" представник скаржника - Пилип В.М., адвокат, боржник - Дочірнє підприємство "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", арбітражний керуючий - Зайцев Д.С., особисто, розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2025 (про відмову у визнанні грошових вимог), на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2025 (за результатами попереднього засідання) у складі судді: Ремецькі О.Ф., та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 у складі колегії суддів: Панової І.Ю., (головуючий), Зварич О.В., Кравчук Н.М., у справі за заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області до Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про банкрутство,- ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст руху справи

1. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.12.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", боржник); визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Закарпатській області; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено розпорядником майна ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" арбітражного керуючого Зайцева Д.С.; встановлено оплату послуг арбітражному керуючому Зайцеву Д.С. у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника; офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" у встановленому законодавством порядку. 2. 28.05.2025 до Господарського суду Закарпатської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (вх. №02.3.1-02/5141/25 від 28.05.2025; далі - ПАТ "Українська інноваційна компанія"; ПАТ "УКР/ІН/КОМ") з кредиторськими вимогами до боржника на суму 821 701,13 грн. Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій 3. 17.09.2012 між ПАТ "УКРІНБАНК", найменування якого на дату подачі заяви відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємств та громадських формувань є ПАТ "УКР/ІН/КОМ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 05839888) та ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" було укладено Кредитний договір № 39-25/02, за змістом якого Банк надав Боржнику кредит у розмірі 5 000 000 грн терміном по 17.09.2013 включно, зі сплатою 22% річних за користування кредитними коштами.

4. Сторонами неодноразово вносилися зміни та доповнення до Кредитного договору шляхом укладання додаткових угод; - відповідно до додаткової угоди № 1 від 16.10.2012 до Кредитного договору внесені зміни щодо порядку сплати процентів; - відповідно до додаткової угоди № 3 від 17.09.2013 до Кредитного договору встановлено кінцевий термін погашення кредиту - 18.10.2013; - відповідно до додаткової угоди № 4 від 02.10.2013 до Кредитного договору встановлено кінцевий термін погашення кредиту - 31.12.2013 та встановлено графік погашення заборгованості; - відповідно до додаткової угоди № 6 від 30.12.2013 до Кредитного договору встановлена заборгованість за кредитним договором у розмірі 4 880 000 грн та встановлено кінцевий термін погашення кредиту - 31.03.2014; - відповідно до додаткової угоди № 9 від 28.03.2014 встановлено, що нараховані проценти за січень - лютий 2014 року Позичальник сплачує до 14.04.2014; - відповідно до додаткової угоди № 10 від 03.04.2014 до Кредитного договору встановлено кінцевий термін погашення кредиту - 31.12.2014; - відповідно до додаткової угоди № 12 від 31.12.2014 до Кредитного договору встановлено, що Банк надає Позичальнику кредит на умовах відновлюваної кредитної лінії з лімітом 4 730 000 грн з кінцевим терміном погашення кредиту - 30.12.2015.

5. В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 39-25/02 від 17.09.2012 між ПАТ "УКР/ІН/КОМ" та ДП "Закарпатський облавтодор" було укладено: Договір застави майнових прав № 39-25/02/S-2 від 30.05.2013 та Договір застави майнових прав від 17.09.2012. Короткий зміст ухвал місцевого господарського суду

6. Ухвалою від 02.10.2025 Господарський суд Закарпатської області у задоволенні заяви ПАТ "УКР/ІН/КОМ" (вх. №02.3.1-02/5141/25 від 28.05.2025) з кредиторськими вимогами до боржника на суму 821 701,13 грн. відмовив у повному обсязі.

11. Ухвала місцевого суду мотивована, зокрема тим, що: - у постанові від 20.03.2025 у справі № 909/578/17 Верховний Суд (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126150903) після повернення справи Великою Палатою Верховного суду, з урахуванням розгляду Великою Палатою іншої справи щодо цієї ж ситуації, зазначив ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "УКР/ІН/КОМ" є однією й тією ж юридичною особою з одним й тим самим ідентифікаційним кодом 05839888, а зміни до статуту товариства не є реорганізацією в розумінні банківського законодавства і не впливають на обсяг прав та обов`язків відповідної юридичної особи щодо зобов`язань, які виникли до внесення відповідних змін до її статуту. Отже, такі зміни не спростовують наявність зобов`язань, які виникли за відповідними договорами; - сам заявник жодних доказів щодо переходу до нього прав та обов`язків банку не надав, як і не надав повної та достовірної інформації щодо набуття ним права вимоги за відповідним кредитним договором; - щодо самих вимог Кредитора зазначає, що відповідно до Додаткової угоди №12 від 31.12.2014 до Кредитного договору №39-25/02 від 17.09.2012, на які посилається кредитор у своїй заяві, визначено, що граничним терміном повернення кредиту є 31.12.2015. Інших строків кредитування, за даними зазначеними у заяві Кредитора, між сторонами не встановлювалось. Отже вимога щодо нарахування відсотків за користування кредитом (послугою) заявлена Кредитором на суму 52 711,98 грн може бути визнана обґрунтованою лише у разі нарахування процентів у період кредитування, тобто до 31.12.2015; - нарахування процентів відбулося до 31.12.2015, тобто у період кредитування, передбачений Кредитним договором та додатковою угодою № 12 до нього, що відповідає вищевикладеній правовій позиції Верховного суду з цього питання, однак з розрахунку не вбачається, за який саме період до 31.12.2015 було здійснено нарахування процентів. Відтак, нарахування пені Кредитором за період з 01.09.2021 по 24.02.2022, тобто за період який розпочався через майже 6 років від дати, коли кредит мав бути сплачений, не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки станом на дату подання Кредитором заяви стаття 232 Господарського кодексу України діє без обмежень; - передбачений частиною першою статті 257 Цивільного кодексу України строк загальної позовної давності у три роки витік 31.12.2018; - до заяви Кредитора не додано жодних доказів звернення ним до суду за стягненням заборгованості у період з 31.12.2015, або жодних обґрунтувань переривання строку позовної давності; - у ході розгляду судового розгляду судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Луганської області в межах справи про банкрутство ПАТ "УКР/ІН/КОМ" перебувала справа за позовом ПАТ "УКР/ІН/КОМ" до ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості за кредитним договором від 17.09.2012 №39-25/02 в розмірі 1 782 804,34 грн; - заявлені ПАТ "УКР/ІН/КОМ" грошові вимоги у межах справи № 907/985/23 про банкрутство ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", які ґрунтуються на кредитному договорі від 17.09.2012 № 39-25/02, були предметом розгляду у справі №№913/266/20(907/906/17), у задоволенні яких судом відмовлено у повному обсязі. З огляду на вищенаведене, заперечення кредитора про те, що пізніше судами змінено свою позицію стосовно правонаступництва ПАТ "УКР/ІН/КОМ", не можуть бути взяті судом до уваги, а прийняті судові рішення не можуть бути поставлені під сумнів.

12. Ухвалою від 02.10.2025 Господарський суд Закарпатської області визнав кредиторські вимоги у справі № 907/985/23 по відношенню до боржника відповідно до зазначеного переліку, а також відмовив у визнанні кредиторських вимог ПАТ "УКР/ІН/КОМ" (вх. №02.3.1-02/5141/25 від 28.05.2025) до боржника в розмірі 821 701,13 грн. Короткий зміст постанови апеляційного суду

13. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 апеляційну скаргу ПАТ "УКР/ІН/КОМ" від 23.10.2025 (вх. №01-05/3117/25 від 24.10.2025 та вх. №01-05/3118/25 від 24.10.2025) залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2025 у справі №907/985/23 про відмову у визнанні грошових вимог ПАТ "УКР/ІН/КОМ" до боржника та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2025 за результатами попереднього засідання в частині відмови у визнанні грошових вимог ПАТ "УКР/ІН/КОМ" до боржника у розмірі 821 701,13 грн залишено без змін.

14. Апеляційний господарський суд встановив, що заявлені ПАТ Українська інноваційна компанія грошові вимоги у межах справи №907/985/23 про банкрутство ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", які ґрунтуються на кредитному договорі від 17.09.2012 №39-25/02, були предметом розгляду у справі №№913/266/20(907/906/17), у задоволенні яких судом відмовлено у повному обсязі. З огляду на вищенаведене, заперечення кредитора про те, що пізніше судами змінено свою позицію стосовно правонаступництва ПАТ "УКР/ІН/КОМ", не можуть бути взяті судом до уваги, а прийняті судові рішення не можуть бути поставлені під сумнів.

15. Щодо заявленого скаржником в апеляційній інстанції клопотання про поновлення строку позовної давності в зв`язку з пред`явленням заяви про визнання кредиторських вимог до ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" суд зазначив, що кредитор, у разі непогодження з тим, що боржник і арбітражний керуючий подали заяви про застосування строку позовної давності, міг подати господарському суду заяву саме про визнання судом поважними причин пропуску позовної давності, однак таким правом не скористався. Також суд зазначив, що навіть у разі подання відповідної заяви, підстави для її задоволення в даному випадку відсутні, оскільки кредитору вже було відмовлено у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором у спорі з тим самим предметом та з тих самих підстав, а відповідне судове рішення набрало законної сили. КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

16. ПАТ "Українська інноваційна компанія" 26.03.2026 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2025 (про відмову у визнанні кредиторських вимог), на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2025 (за результатами попереднього засідання) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 у справі № 907/985/23.

17. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/985/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2026.

18. Ухвалою Верховного Суду від 14.04.2026 касаційну скаргу залишено без руху, надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали. 19. 15.04.2026 від заявника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, разом з доказами сплати судового збору в розмірі 9 689, 60 грн.

20. Ухвалою Верховного Суду від 04.05.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 907/985/23 за касаційною скаргою ПАТ "УКР/ІН/КОМ" на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2025 (про відмову у визнанні грошових вимог), на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2025 (за результатами попереднього засідання) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2026; повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ПАТ "УКР/ІН/КОМ" відбудеться 02.06.2026 о 11:15.

21. Від арбітражного керуючого Зайцева Д.С. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому арбітражний керуючий просив відмовити у задоволенні касаційної скарги ПАТ "УКР/ІН/КОМ" у повному обсязі; залишити без змін ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2025 про відмову у визнанні кредиторських вимог, ухвалу Господарського суду Закарпатської області за результатами попереднього засідання Господарського суду від 02.10.2025 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ПАТ "УКР/ІН/КОМ" до ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", а також постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 у справі №907/985/23.

22. Відзив обґрунтовано тим, що кредитору вже було відмовлено у задоволенні його вимог про стягнення заборгованості (за позовом з тими ж підставами та предметом, тобто стягнення заборгованості за кредитним договором), і це судове рішення набуло чинності та не скасоване.

23. Крім того, арбітражний керуючий, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суд від 03.07.2018 у справі №917/1345/14 зазначив, що доводи скаржника про те, що пізніше судами змінено свою позицію стосовно правонаступництва ПАТ "УКР/ІН/КОМ", не можуть бути взяті судом до уваги, а прийняті судові рішення не можуть бути поставлені під сумнів.

24. У судове засідання 02.06.2026 з`явилися уповноважені представник скаржника та арбітражний керуючий Зайцев Д.С. (згідно протоколу судового засідання), які надали пояснення щодо вимог і доводів касаційних скарг та заперечень проти них.

25. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 12.01.2026 № 40/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 28.04.2026 № 4857-IX), Верховний Суд розглядає справу № 907/985/23 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Доводи ПАТ "УКР/ІН/КОМ"

26. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник зазначив, що нечітке регулювання питання правонаступництва ПАТ "УКР/ІН/КОМ", відсутність сталості та єдності судової практики зумовило неможливість здійснення належного захисту Кредитором свого права в суді у справі № 907/985//23. Встановлені процесуальні обмеження щодо розгляду справи по суті в умовах існування рішень судів з цих самих питань, прийнятих в інших умовах (у тому числі сформованої судової практики), зобов`язують суд, приймаючи рішення в межах цієї справи: переконатися у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець; дослідити, чи будуть процесуальні обмеження відповідати ст. 6 Конвенції, чи переслідують ці обмеження легітимну мету та чи існує розумна пропорційності між використаними позивачем засобами та поставленою метою.

27. Скаржник аргументував, що суд застосував статтю 75 ГПК України без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 24.11.2012 у справі № 905/2043/18.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

28. Відповідно до статті Господарського процесуального кодексу України (далі -300 ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

29. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

30. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятними касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 26 - 27 описової частини цієї постанови. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

31. Предметом розгляду у цій справі є питання щодо наявності/відсутності підстав для визнання кредиторських вимог.

32. Аналізуючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, оцінивши доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

33. За змістом наведених у статті 1 КУзПБ термінів, що вживаються для цілей цього Кодексу: грошовим зобов`язанням (боргом) є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України; боржником, серед іншого, є юридична особа, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; кредитором, серед іншого, є юридична особа, яка має вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

34. У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна (абзац перший частини другої статті 47 КУзПБ).

35. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів (абзац четвертий частини шостої статті 45 КУзПБ).

36. Отже, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд, в силу наведених вище норм, має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

37. Згідно усталеної практики Верховного Суду, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 916/4644/15; постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 30.11.2023 у справі № 910/2423/23, від 01.02.2024 у справі № 910/3835/22, від 29.02.2024 у справі № 908/2586/22 тощо).

38. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

39. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі № 908/710/18 від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 12.10.2021 у справі № 01/1494 (14- 01/1494)).

40. Поряд з цим, Верховний Суд звертає увагу, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, у тому числі і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

41. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

42. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18, від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21).

43. Таким чином, для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги. Щодо розгляду касаційної скарги по суті

44. За змістом оскаржуваних судових рішень та встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що скаржник, обґрунтовуючи наявну заборгованість боржника та кредиторські вимоги, зазначив про укладення 17.09.2012 між ПАТ "УКРІНБАНК" (найменування якого на дату подачі заяви відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємств та громадських формувань є ПАТ "УКР/ІН/КОМ")) та ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" Кредитного договору № 39-25/02 (з відповідними змінами та доповненнями), за змістом якого банк надав боржнику кредит у розмірі 5 000 000 грн терміном по 17.09.2013 включно, зі сплатою 22% річних за користування кредитними коштами.

45. При цьому заявник просив суд визнати кредиторські вимоги ПАТ "УКР/ІН/КОМ" до ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" у розмірі 821 701,13 грн, а також прийняти відмову ПАТ "УКР/ІН/КОМ" від забезпечення за Договором застави майнових прав №39-25/02/S-2 від 30.05.2013, а також за Договором застави майнових прав від 17.09.2012.

46. Разом з тим, суди, відмовляючи у задоволенні зазначених позовних вимог встановили, що заявлені ПАТ "УКР/ІН/КОМ" грошові вимоги у межах справи №907/985/23 про банкрутство ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", які ґрунтуються на кредитному договорі від 17.09.2012 №39-25/02, були предметом розгляду у справі №913/266/20(907/906/17), у задоволенні яких судом відмовлено у повному обсязі.

45. Так, за наявною у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформацією вбачається, що: - рішенням Господарського суду Луганської області від 09.03.2021 у справі №913/266/20(907/906/17) позов задоволено частково; стягнуто з ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь ПАТ "Українська інноваційна компанія" заборгованість за кредитним договором від 17.09.2012 № 39-25/02 в розмірі 997 421,47 грн. - постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 рішення Господарського суду Луганської області від 09.03.2021 у справі №913/266/20(907/906/17) скасовано в частині задоволених позовних вимог, прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову. В решті рішення залишено без змін. - постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.06.2022 у справі № 913/266/20 (907/906/17) касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" - залишено без задоволення. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі № 913/266/20 (907/906/17) - залишено без змін.

46. Тобто за змістом зазначених судових рішень вбачається, що предметом судового розгляду були вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №39-25/02 від 17.09.2012 (в тому числі в частині стягнення пені, відсотків за користування кредитом, інфляційних нарахувань, 3 % річних), однак суди фактично відмовили у задоволенні відповідних позовних вимог у справі №913/266/20(907/906/17). Відтак, судами вже надано оцінку доводам заявника щодо наявності у боржника перед позивачем - скаржником у цій справі заборгованості за зазначеним договором, а судами вже ухвалене рішення по суті таких вимог, яке набрало законної сили.

47. Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

48. Відповідно до положень статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України; судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України; обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом; невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

49. З огляду на зазначене колегія суддів звертає увагу, що зміна окремих обставин, які вплинули на обґрунтування та мотивацію постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2021, не скасовує та не змінює зазначене рішення вцілому та наслідків ухвалення такого рішення по суті вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №39-25/02 від 17.09.2012 (в тому числі в частині стягнення пені, відсотків за користування кредитом, інфляційних нарахувань, 3 % річних).

50. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 20.05.2026 у справі № 926/2973/24, від 30.04.2026 у справі № 911/1217/25 тощо).

51. Водночас наявність судового рішення, яким по суті встановлено відсутність відповідного зобов`язання, спростовує можливість повторного перегляду такого судового рішення в межах розгляду кредиторських вимог боржника, оскільки такий перегляд не лише суперечитиме принципу остаточності та обов`язковості судового рішення, але й суті процедури розгляду кредиторських вимог, в межах якої суд не наділений повноваженнями вирішення спору по суті або перегляду вже наявних судових висновків в межах попередньо розглянутого судом спору.

52. Зазначене також свідчить про передчасність доводів скаржника про обмеження доступу до суду, оскільки розгляд кредиторських вимог у провадженні у справі про банкрутство та розгляд вимог у позовному провадженні не є тотожними процедурами і в цьому випадку суд не переглядає вже наявне судове рішення в апеляційному чи касаційному порядку, або за нововиявленими обставинами.

53. Також суд в цьому випадку не розглядає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №39-25/02 від 17.09.2012 за іншого обґрунтування обставин та доказів, ніж ті, які були подані скаржником під час розгляду справи № 913/266/20 (907/906/17).

54. Посилання скаржника на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 905/2043/18 зазначеного вище не спростовує, оскільки зміст зазначеного судового рішення свідчить про те, що спір у цій справі розглядався у позовному провадженні, тобто спір розглядався по суті та поза межами провадження у справі про банкрутство.

55. Інші доводи скаржника, зазначені у касаційній скарзі зводяться до необхідності надання оцінки та переоцінки доказів, дослідження та встановлення обставин справи, які вже були відповідно до вимог процесуального закону досліджені та оцінені апеляційним судом, що відповідно до положень частин другої, третьої статті 300 ГПК України, не входить у межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

56. Колегія суддів наголошує, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

57. З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ПАТ "УКР/ІН/КОМ" не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення не підлягають скасуванню. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

58. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

59. Частиною першою статті 309 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

60. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ПАТ "УКР/ІН/КОМ" та залишення оскаржуваних судових рішень без змін. Щодо судових витрат

61. У зв`язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваного судового рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги. На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 308, 309, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2025 (про відмову у визнанні грошових вимог), ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2025 (за результатами попереднього засідання) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 у справі № 907/985/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий В.Я. Погребняк Судді О.В. Васьковський К.М. Огороднік