LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС440/383/25

від 12.06.2026 · Адміністративна
Резолютивна:Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року.

УХВАЛА 12 червня 2026 року м. Київ справа №440/383/25 адміністративне провадження №К/990/6814/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мацедонської В.Е., суддів - Білак М.В., Смоковича М.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року у справі № 440/383/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,- УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив: - визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.11.2024 року №222 щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної та матеріальної відповідальності; - визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.11.2024 року №222 в частині виплати ОСОБА_1 щомісячної премії за листопад 2024 року в розмірі, визначеному пунктом 4 розділу ХVІ Порядку №

260. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із рішеннями попередніх інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу. Ухвалами Верховного Суду від 01 грудня 2025 року та від 12 січня 2026 року касаційні скарги повернуто особі, яка її подала. Ухвалою Верховного Суду від 09 березня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви, касаційної скарги в новій редакції із обґрунтуванням наявності виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. 14 квітня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява про поновлення строків на касаційне оскарження. Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2026 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 09 березня 2026 року, на десять днів з дня вручення копії цієї ухвали. 25 травня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга повторно. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Мацедонська В. Є. - головуючий суддя, судді: Білак М. В., Смокович М.І., для розгляду судової справи № 440/383/25. У тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у якому скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що останній не був присутнім при оголошенні постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року, з повним текстом ознайомився 22 жовтня 2025 року в системі ЄДРСР. Протягом перебігу строку на касаційне оскарження позивач перебував в складі Військової частини № НОМЕР_2 та Військової частини № НОМЕР_1 , які були в цей час безпосередньо залучені до виконання завдань оборони України. За вказаний час ( починаючи з 17 жовтня 2025 року) заявник, у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, перебував в умовах, коли він на тривалий час був позбавлений доступу до засобів комунікації, в т.ч. інтернету та пошти. Як наслідок, судові рішення одержувались зі значним запізненням, а відповідні процесуальні документи підготовлювались та надсилались до Верховного Суду за наявності першої можливості для цього. Ураховуючи викладене, заявник стверджує, що вказане склало об`єктивну перешкоду своєчасного оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року та рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року. Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України). З огляду на викладене, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником подана первісна касаційна скарга протягом 30 днів з дня отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, а також повторно подана касаційна скарга після повернення Верховним Судом, без надмірних зволікань та у розумний строк. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, оскільки суди попередніх інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 червня 2025 року у справі № 420/18550/23 щодо застосування статті 5 Закону «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі». Також скаржник посилається на підпункти а), в) пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу та зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, а також має виняткове значення для позивача, оскільки оскарженим наказом на нього покладено матеріальну відповідальність. Дана обставина призведе до проведення ним додаткових грошових витрат, які за наявності на його утриманні трьох дітей очевидно виявлятимуться для нього надмірними. Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки. Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 1 статті 328 КАС України, а також підпункту а) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, - УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року у справі № 440/383/25. Витребувати із Полтавського окружного адміністративного суду справу № 440/383/25. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді М. В. Білак М. І. Смокович

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»