Постанова КАС ВС № 500/1013/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2026 року м. Київ справа № 500/1013/25 адміністративне провадження № К/990/31967/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мацедонської В. Е., суддів: Білак М. В., Смоковича М. І., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2025 року (головуючий суддя - Шавель Р.М., судді: Бруновська Н.В., Хобор Р.Б.) у справі № 500/1013/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про визнання протиправними дій, спонукання до вчинення дій, УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (далі - ГУ ДСНС, Управління), у якому просив: - визнати протиправними дії ГУ ДСНС щодо нарахування та виплати з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної премії без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року; - зобов`язати відповідача здійснити з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року перерахунок та виплату грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної премії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій та їх обґрунтування

2. Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 20 травня 2025 року адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправними дії Управління щодо нарахування та виплати позивачу з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної премії без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року. Зобов`язав відповідача здійснити з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року перерахунок і виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , в тому числі посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років, за особливості проходження служби, за кваліфікацію, премії, а також матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, у відповідних відсотках від посадового окладу, які були установлені позивачу у вказаний період, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом станом на 1 січня відповідного календарного року відповідно до Постанови № 704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДСНС сплачений судовий збір на суму 968 грн 96 коп.

3. Не погодившись із рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року, Управління оскаржило його в апеляційному порядку.

4. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 липня 2025 року апеляційну скаргу відповідача на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 500/1013/25 повернув скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки апеляційна скарга підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку. Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог

5. Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, ГУ ДСНС звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій зазначило, що її прийнято з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

6. На думку Управління, оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, що порушує право на звернення до суду відповідно до КАС України.

7. Скаржник указав, що представником ГУ ДСНС Удичем А. Б. підписано апеляційну скаргу відповідно до відомостей, що відображені у Єдиному державному реєстрі осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр), та надано підтвердження власних повноважень у формі виписки з Реєстру. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

8. Управління вважає, що обставини, які зумовили повернення апеляційної скарги мають формальний характер. Висновки суду фактично позбавили відповідача права доступу до суду, що свідчить про порушення права звернення до апеляційного адміністративного суду, гарантованого статтею 293 КАС України, оскільки суд не зазначив установлених обставин, які б указували на те, що підписання такої апеляційної скарги Удичем А. Б. на підставі виписки з Реєстру, без зазначення посадового становища, перешкоджає зверненню до апеляційного суду на правах самопредставництва юридичної особи.

9. На підставі викладеного скаржник просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 500/1013/25, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Позиція інших учасників справи

10. На момент розгляду справи, відзив на касаційну скаргу ГУ ДСНС від позивача до Верховного Суду не надходив.

11. Відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення. Рух касаційної скарги

12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14 серпня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДСНС на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2025 року, а також витребував із Тернопільського окружного адміністративного суду справу № 500/1013/25.

13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу № 500/1013/25 призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду апеляційної інстанції, рішення якого переглядаються, та аргументів учасників справи

14. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначає таке.

15. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

16. За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

17. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

18. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору.

19. При цьому, пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

20. Таким чином, при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження суд зобов`язаний перевірити наявність у особи, яка подала апеляційну скаргу повноважень на представництво (самопредставництво) в суді.

21. Згідно із частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

22. Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

23. Частиною четвертою статті 55 КАС України визначено, що Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

24. За загальним правилом теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

25. Документи, що підтверджують повноваження представників, визначені статтею 59 КАС України, частиною шостою якої обумовлено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

26. Як убачається з матеріалів справи, апеляційна скарга від імені Управління подана через засоби поштового зв`язку та підписана представником відповідача Антоном Удичем, який на підтвердження своїх повноважень додав до матеріалів скарги копію виписки з Реєстру. Інших документів на підтвердження повноважень у додатках апеляційної скарги не зазначено (а. с. 79- 89).

27. Відповідно до виписки з Реєстру ГУ ДСНС, яка сформована 03 червня 2025 року, «Удич Антон Богданович (Повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (Представництво у судах. Надати усі права, передбачені процесуальним законодавством, без права підписання заяв про примирення укладання мирових угод, відмови від позовів, зменшення та визнання позовних вимог.)) - представник».

28. Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-IV) в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

29. Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

30. Верховний Суд у своїй судовій практиці, зокрема, у постановах від 22 липня 2021 року у справі № 280/6557/20, від 09 вересня 2021 року у справі № 200/11717/20-а, неодноразово повторював, що дія статті 59 КАС України не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи. Інші норми вказаного Кодексу також не вимагають додавання, зокрема до апеляційної скарги, заяви, документів, що підтверджують повноваження відповідного керівника чи іншої особи у випадку самопредставництва юридичної особи. Більш того, правом підпису апеляційної скарги, поданої юридичною особою, суб`єктом владних повноважень, який не є юридичною особою, наділений керівник, уповноважений член виконавчого органу або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. Установивши, що згідно з відомостями у державному реєстрі, особа, яка підписала апеляційну скаргу, має повноваження вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, суд дійшов висновку, що такі відомості на підтвердження повноважень підписанта є достатнім та належним доказом.

31. Такий висновок суду касаційної інстанції став підставою для скасування ухвал суду апеляційної інстанції про повернення апеляційних скарг.

32. Про те, що витяг з державного реєстру, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ (позовну заяву та/або апеляційну скаргу), як таку, яка може вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, є належним і достатнім доказом підтвердження таких повноважень зазначав Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від 28 квітня 2022 року у справі № 160/9003/21, від 04 серпня 2022 року у справі № 640/12628/21, від 19 вересня 2024 року у справі № 380/14002/22, від 29 жовтня 2024 року у справі № 440/18222/23.

33. При цьому, у постанові від 04 серпня 2022 року у справі № 640/12628/21 Верховний Суд також зауважував, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

34. У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі № 440/14831/23 викладено висновок щодо можливості діяти в порядку самопредставництва юридичної особи за наявності у витягу з Реєстру даних щодо відповідної особи про обмеження повноважень.

35. Відступу від зазначених висновків Верховного Суду в порядку, визначеному статтею 346 КАС України, здійснено не було і Суд не вважає за необхідне відступити від них у цій справі.

36. З огляду на викладене, Верховний Суд уважає, що наведені норми та обставини справи свідчать про достатність доказів на підтвердження повноважень Удича А. Б. представляти ГУ ДСНС в адміністративному суді, підписувати процесуальні документи, зокрема апеляційну скаргу в цій справі в порядку самопредставництва.

37. Щодо висновку суду апеляційної інстанції про незазначення в апеляційній скарзі Управління посадового становища Удича А. Б., Верховний Суд зазначає таке.

38. Відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України подання апеляційної скарги особою, посадове становище якої не зазначено, є однією з підстав для повернення апеляційної скарги.

39. Водночас Верховний Суд неодноразово, зокрема, розглядаючи справи № 200/7810/18 (постанова від 19 грудня 2019 року), № 197/539/19 (постанова від 12 грудня 2019 року), № 280/5459/18 (постанова від 10 липня 2019 року), № 280/4309/18 (постанова від 24 грудня 2019 року), № 808/2569/18 (постанова від 25 вересня 2019 року), № 160/8227/19 (постанова від 16 липня 2020 року) тощо, указував, що надання належним чином оформленого документа на підтвердження повноважень на подання, зокрема апеляційної скарги, за встановленого факту зазначення у вказаному документі посадового становища особи, яка підписала таку апеляційну скаргу, є підставою для висновку, що апеляційну скаргу підписано особою із зазначенням її посадового становища, у розумінні положень пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.

40. Разом з тим, за наявності сумніву щодо повноважень підписанта апеляційної скарги (у порядку самопредставництва) суд апеляційної інстанції не позбавлений процесуальної можливості пересвідчитись у наявності такого права, зокрема, запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.

41. Трактування положень статті 59 КАС України у протилежному аспекті є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя, що полягає у надмірному формалізмі.

42. Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 31 січня 2023 року у справі № 160/15934/21 та від 15 січня 2025 року у справі № 440/7214/23.

43. Таким чином, суд апеляційної інстанції безпідставно повернув апеляційну скаргу, помилково застосовуючи приписи пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.

44. Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, а відтак касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

46. Оскільки оскаржуване судове рішення перешкоджає подальшому провадженню у справі та позбавляє особу права на доступ до суду, а також не відповідає вимогам законності й обґрунтованості, її належить скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області задовольнити.

2. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2025 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді М. В. Білак М. І. Смокович