LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС260/4212/25

від 12.06.2026 · Адміністративна

УХВАЛА 12 червня 2026 року м. Київ справа №260/4212/25 адміністративне провадження № К/990/24807/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Берназюка Я.О., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2026 у справі №260/4212/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову в проведенні перерахунку пенсії згідно рішення від 23.05.2025 №2018303730 відповідно до Закону України «Про державну службу», згідно поданої заяви від 16.05.2025; - скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 23.05.2025 року №2018303730 про відмову в проведенні перерахунку пенсії та зобов`язати здійснити призначення, виплачувати з 16.05.2025 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з врахуванням до стажу державної служби всіх періодів роботи в митних органах з 28.04.1989 по 31.07.2013 з врахуванням довідок Закарпатської митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 16.05.2025 №7.7-22/33-1167 та №7.7-22/33-1166. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.11.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2026, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 23.05.2025 №2018303730 про відмову позивачу у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» відповідно до заяви від 16.05.2025. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести з 16.05.2025 позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889, зарахувавши до стажу державної служби періоди його роботи з 28.04.1989 по 31.07.2013 на посадах в органах митної служби. В задоволенні решти позовних вимог відмолено. Вирішено питання судових витрат. 29.05.2026 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах надійшла касаційна скарга. Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках. Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Виключні випадки, за яких судові рішення у справах незначної складності та інших, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження підлягають касаційному оскарженню передбачають, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. В ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 суд першої інстанції з урахуванням приписів статей 171, 257 КАС України дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Таким чином, оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Спірні правовідносини були предметом судового контролю, здійсненого судами першої та апеляційної інстанцій, за наслідками якого постановлено судове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2026 у справі №260/4212/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується. Судді О.П. Стародуб Я.О. Берназюк В.М. Кравчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»