Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/38537/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/38537/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, У С Т А Н О В И В : До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просила суд: визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо переведення ОСОБА_1 , з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески в розмірі 7994 (сім тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 47 коп. протиправними; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, саме за 2021-2023 роки, розмір якої становить 13559 (тринадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять грн.) 41 коп. та провести виплату перерахованої пенсії з дати її призначення, а саме з 04.03.2024. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у період з 2011 до 2016 року позивачка отримувала пенсію за вислугу років. У 2016 році виплату пенсії було призупинено до 2024 року через працевлаштування позивачки. У березні 2024 року позивачка звернулась до відповідача з заявою про призначення їй пенсії за віком. Однак, перерахунок пенсії позивачки був здійснений, як для пенсіонера, який вийшов на пенсію до 31.12.2020. Вважаючи дії відповідача протиправними позивачка звернулась до суду з цим позовом. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2026 та від 03.04.2026 відкрито апеляційне провадження, призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження. Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 2011 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та за період з 2011 до 2016 року отримувала пенсію за вислугою років, як працівник охорони здоров`я, відповідно до приписів Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991р. № 788-ХІІ. У зв`язку з працевлаштуванням позивачки у 2016-2024 роках, виплату пенсії їй було припинено. 04.03.2024 ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про призначення їй пенсії за віком. За її заявою з 04.03.2024 позивачці призначено пенсію за віком, відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.03.2003 № 1058-ІV. При цьому, призначена пенсія не була обрахована із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме 2021-2023 роки. Не погодившись із діями відповідача щодо обрахунку пенсії, позивач звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону № 1788, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV. Тому, при обчисленні позивачу пенсії за віком у 2024 році на підставі норм Закону № 1058-IV, пенсійний орган має врахувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто, за 2021-2023 роки. Натомість, відповідач вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, оскільки позивачу вже призначено пенсію за віком, призначення пенсії за віком за Законом № 1058 вдруге не передбачено. Також, акцентовано увагу і на пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі Закон №1058). Відповідно до норм ч. 1 ст. 9 Закону № 1058, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Згідно ч.2 ст.40 Закон №1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. За частиною 2 статті 40 Закону № 1058, при обчисленні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховується, серед іншого середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Згідно з п. 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років. Водночас, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058, установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Колегія суддів звертає увагу на те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший, тому показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058. Однак, за даних обставин, мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому, як обґрунтовано виснував суд першої інстанції, має враховуватись показник із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки. Слід зауважити, що позивачу первісно було призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а для призначення пенсії за віком, відповідно до Закону № 1058, позивач звернулась вперше 04.03.2024. Колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на призначення пенсії за віком, відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки. А тому, дії пенсійного органу у проведенні обчислення пенсійної виплати з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки, є протиправними, а позовні вимоги підлягають задоволенню. Щодо доводів апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини виникли між сторонами 04.03.2024 (позивачці призначено пенсію за віком) та позивачка своєчасно звернулась до суду з цим позовом (31.07.2024). З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді В.В. Кузьменко Я.М. Василенко