Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/12540/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/12540/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2026 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року, В С Т А Н О В И Л А: Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві № 07546507096 та № 07546907096 від 13.10.2021, як такі, що суперечать чинному законодавству України. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Позивач наголошує, що погашення податкових зобов`язань та стягнення податкового боргу під час запровадження тимчасової адміністрації у банку або під час процедури ліквідації регулюється виключно Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Позивач звертає увагу, що податковим органом зазначено, що перевіряється період з 01.01.2017 по 03.09.2021, в той же час, зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору утворились у 2015 році, відтак виходять за межі перевірки. Позивач вважає, що податковий орган зі своєї вини не включив вказані спірні вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів. Крім того, пропустив 1095денний строк для стягнення таких зобов`язань. Відтак, позивач вважає, заборгованість щодо не сплачених (не перерахованих) до бюджету податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді процентів за депозитними операціями у розмірі 16 505 496, 01 грн та військового збору з доходу у вигляді процентів за депозитними операціями у розмірі 403 544,18 грн безнадійною. Крім того, з 26.03.2021 непродані активи у банку відсутні. У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції. Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ПАТ «БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ» зареєстровано з 30.05.1996, основний вид економічної діяльності 64.19 Інші види посередництва. На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 190 «Про віднесення ПАТ «БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.03.2015 № 61 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ», строком на три місяці з 20.03. по 19.06.2015 включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ». 15.06.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись ч. 4 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» прийнято рішення № 116 про запровадження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до 19.07.2015. Відповідно до постанови Правління Національного банку України № 460 від 16.07.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 138 від 17.07.2015 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ». 18.06.2018 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі п. 2 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 35, ч. 5 ст. 44, ч. 3 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» прийнято рішення № 1684 від 18.06.2018 про продовження здійснення ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» строком на два роки з 17.07.2018 по 16.07.2020 включно. Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1335 від 13.07.2020 з 16.07.2020 відкликані повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», делеговані Стрюковій Ірині Олександрівні рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17.12.2018 № 3382 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ». Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.04.2021 № 427 затверджено ліквідаційний баланс ПАТ «БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ» станом на 26.03.2021 та Звіт про виконання ліквідаційної процедури ПАТ «БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ» та ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ». Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі направлень від 12.08.2021 № 14777/26-15-07-08-01, № 14780/26-15-07-08-01, від 18.08.2021 № 14977/26-15-07-10-03, від 18.08.2021 № 14983/26-15-07-08-01, від 13.08.2021 № 14787/26-15-07-09-06, від 01.09.2021 № 15642/26-15-07-03-05, від 01.09.2021 № 15643/26-15-07-03-05, від 18.08.2021 № 15008/26-15-07-07-01, відповідно до пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України, наказу ГУ ДПС у м. Києві від 12.08.2021 № 6506-п проведено документальну позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» (код ЄДРПОУ 24214088) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 03.09.2021, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 03.09.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 03.09.2021 та іншого законодавства за відповідний період. За результатами проведеної перевірки встановлено наступні порушення : - пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 125 855 000 грн, в т.ч. за 2018 рік на суму 125 855 000 грн, за 2019 рік на суму 125 855 000 грн, за 2020 рік на суму 125 855 000 грн, за 1 квартал 2021 року на суму 125 855 000 грн; - пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170, п. 176.2.а ст. 176 Податкового кодексу України - не сплачено (не перераховано) до бюджету утримані суми податку на доходи фізичних осіб із суми процентів за депозитними операціями у загальному розмірі 16 505 496,01 грн; - пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168, пп. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170, 176.2.а ст. 176, пп. 1.6. п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України, не сплачено (не перераховано) до бюджету утримані суми військового збору у загальному розмірі 403 544,18 грн. 10.09.2021 позивачем отримано Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» від 10.09.2021 № 68722/Ж5/26-15-07-08-01/24214088. Не погодившись з висновками, зробленими в Акті, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» з ринку в рамках п. 86.7. ст. 86 Податкового Кодексу України подано до ГУ ДПС у м. Києві заперечення від 23.09.2021 № 096-44-166/21 до акту перевірки. За результатами розгляду заперечень, висновки акту перевірки залишені без змін, а заперечення - без задоволення. На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено податкове повідомлення-рішення № 07546507096 від 13.10.2021 та податкове повідомлення-рішення без номеру та дати. В подальшому ГУ ДПС у м. Києві листом від 09.11.2021 за вих. № 101 765/6/26-15-07-09-06-25 про надання інформації повідомило ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», що в результаті технічної помилки необхідно вважати № 07546907096 від 13.10.2021 податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 403 544,18 грн. Не погодившись з аргументами, наданими контролюючим органом щодо не сплачених (не перерахованих) утриманих сум податку на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді процентів за депозитними операціями до бюджету, на підставі Акту документальної позапланової виїзної перевірки у загальному розмірі 16 505 496, 01 грн та щодо не сплачених (не перерахованих) до бюджету утриманих сум військового збору з доходу у вигляді процентів за депозитними операціями, на підставі акту перевірки у загальному розмірі 403 544,18 грн, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» з ринку подано скаргу від 28.10.2021 № 096-44-176/21 на податкові повідомлення - рішення від 13.10.2021 за № 07546507096 та № 7546907096. За результатами розгляду скарги, Державною податковою службою України 12.01.2022 прийнято рішення про результати розгляду скарги від 28.10.2021 за вих. № 096-44-176/21, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 13.10.2021 № 07546507096 та № 7546907096, а скаргу - без задоволення. Податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у місті Києві № 07546507096 від 13.10.2021 повідомлено ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» про порушення вимог пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170, п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України щодо не сплачених (не перерахованих) утриманих сум податку на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді процентів за депозитними операціями до бюджету, на підставі акту перевірки у загальному розмірі 16 505 496,01 грн. Податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у місті Києві (без номеру та дати) (вх. № 096-340/21 від 18.10.2021) повідомлено ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» про порушення вимог пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170, п. 176.2а ст. 176, пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України щодо не сплачених (не перерахованих) до бюджету утриманих сум військового збору з доходу у вигляді процентів за депозитними операціями, на підставі Акту документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» у загальному розмірі 403 544,18 грн. Вважаючи вказані рішення протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення прийняті в жовтні 2021 року, тобто, не в межах строку дії процедури ліквідації ПАТ «БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ». Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 1.3 ст. 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій. Пункт 36.1 ст. 36 ПК України визначає, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Керуючись п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. На виконання пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. За визначенням, що міститься у п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначає Закон України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон № 2121-III). За приписами п. 8 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2121-III законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. Частина 3 ст. 1 Закону № 2121-III встановлює, що відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України. На виконання ч. 6 ст. 77 Закону № 2121-III Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Пункт 3 ч. 2 ст. 46 Закону № 2121-III з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав. Згідно ч. 3 ст. 46 Закону № 2121-III під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Стаття 52 Закону № 2121-III встановлює, що вимоги за зобов`язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI). Керуючись частинами 2 та 5 ст. 45 Закону № 4452-VI Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті «Урядовий кур`єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб - вкладників в межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. За приписами ч. 3 ст. 53 Закону № 4452-VI ліквідаційна процедура банку вважається завершеною з моменту затвердження ліквідаційного балансу, а банк ліквідованим - з моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Аналогічні приписи містить і ч. 8 ст. 77 Закону № 2121-III, а саме: процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк як юридична особа ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Як підтверджено матеріалами справи, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем позивачу визначено загальну суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб 16 505 496,01 грн та з військового збору - 403 544,18 грн. Штрафні (фінансові) санкції не нараховані. Як встановлено вище, перевірка позивача проводилась з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 03.09.2021, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 03.09.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 03.09.2021 та іншого законодавства за відповідний період. Постановою Правління Національного банку України № 460 від 16.07.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 138 від 17.07.2015 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ». Відомості про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» були опубліковані в газеті «Голос України» 23.07.2015. Отже, граничним строком подання вимог кредиторів до Уповноваженої особи є 21.08.2015 включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.04.2021 № 427 затверджено ліквідаційний баланс ПАТ «БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ» станом на 26.03.2021 та Звіт про виконання ліквідаційної процедури ПАТ «БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ» та ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ». Станом на час розгляду даної справи в судах першої та апеляційної інстанції в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутній запис про ліквідацію ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» як юридичної особи. Вказана юридична особа має статус «в стані припинення». Як вбачається з Акту перевірки сума військового збору із доходів у вигляді проценту була у вигляді залишку на 01.01.2017 у розмірі 403 544,18 грн, тобто послідовно існувала з 01.01.2017 по 03.09.2021. Аналогічна ситуація і щодо суми 16 505 496,01 грн податку на доходи фізичних осіб у вигляді процентів, яка обліковувалась на рахунку позивача станом на 01.01.2017. Наявність вказаних сум відома відповідачу з роз`яснень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо обліку кредиторської заборгованості, за якою не пред`явлені вимоги у встановлений законом строк та вказана сума зарахована в доходи банку 14.07.2020 на балансовий рахунок 6399, про що зазначено в Акті перевірки. Доказів того, що вказані зобов`язання утворились в 2015 році, як стверджує позивач, матеріали справи не містять, що в свою чергу унеможливлює подання відповідачем у строк до 23.07.2015 до Фонду гарантування вкладів своїх вимог до позивача, як кредитор. Крім того, як встановлено вище спірними податковими повідомленнями-рішеннями здійснено нарахування лише податкових зобов`язань, без застосування штрафних санкцій. Так, дійсно процедура ліквідації банку призводить до певних обмежень щодо погашення зобов`язань. Однак, проведення перевірки та прийняття рішень є визначенням суми грошових зобов`язань платника податку, врегульоване главою 4 ПК України, та не обмежується введенням щодо банку ліквідаційних процедур. Щодо порушення строку проведення перевірки про яке зазначає позивач, колегія суддів зазначає, що Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19)» був встановлений мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період дії карантину. Враховуючи вищенаведені обставини справа та вказані норми, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Колегія суддів зазначає, що позивачем в апеляційній скарзі не спростовано належними доводами та доказами, які б відповідали вимогам статей 73-76 КАС України, факт правомірності дій відповідача. Крім того, апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у позовній заяві, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містить. Надаючи оцінку кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29). Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О.М. Ганечко