LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855320/13800/24

від 11.06.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року скасувати.

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/13800/24 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Щавінський В.Р., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Оксененка О.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, третя особа на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України (далі по тексту - відповідач, ПФУ) в якому просив: - зобов`язати ПФУ повідомити Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві про підстави для проведення перерахунку та виплати, з 01.01.2018 року раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку з набранням 26.12.2022 чинності рішенням суду по справі № 640/18525/21 та про необхідність підготовки і подання до ІНФОРМАЦІЯ_1 списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку згідно рішення суду, з внесенням до нього персональних пенсійних даних ОСОБА_1 за формою додатку 1 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 p. № 45; - встановити судовий контроль за виконанням судового рішення. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року в задоволенні значеного адміністративного позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, а тому клопотання позивача про розгляд справи за його участі не підлягає задоволенню. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного. Пунктом 4 ч. 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно із ч. 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - ГУ ПФУ в м. Києві) та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.10.2022 року у справі №640/18525/21 позов задоволено, зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві, перерахувати з 01 січня 2018 року, та виплатити раніше призначену ОСОБА_1 пенсію, обчислену з грошового забезпечення, що включає нові збільшені щомісячні основні види грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовця в календарному році, з врахуванням відсоткового значення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), що виплачувалися згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 квітня 2014 року № 125420 до моменту настання права на перерахунок пенсії у зв`язку з набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», обчислених з урахуванням зміни цією постановою розміру основних видів грошового забезпечення в календарному році відповідно Закону 2262-ХІІ, в редакції на час призначення пенсії. 29.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до ПФУ із заявою, у якій просив відповідача надати інформацію щодо невиконання рішення суду. 05.10.2023 Департамент пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ПФУ надав відповідь на звернення позивача, в якій вказав, що постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №144 визначено, що для забезпечення проведення перерахунку пенсій особам з числа військовослужбовців розвідувальних органів, ГУ ПФУ необхідно сформувати та на надати уповноваженим органам силових структур списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. У той же час, передбачених вказаною постановою механізм обміну інформацією про одержувачів пенсій в умовах введеного указами Президента України воєнного стану створює ризики щодо доступу до інформації (персональних даних) військовослужбовців розвідувальних органів. З метою мінімізації та усунення значених ризиків органами ПФУ заходи щодо проведення перерахунку пенсій цим особам будуть здійснені невідкладно після закінчення дії правового режиму воєнного стану (а.с.44). Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України та з врахуванням правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі №160/8324/19, дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає. Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на наступне. У даному випадку спірними є питання про зобов`язання ПФУ підготовки і подання до ІНФОРМАЦІЯ_1 списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку згідно рішення суду, з внесенням до нього персональних пенсійних даних ОСОБА_1 за формою додатку 1 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 p. №

45. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Питання перерахунку раніше призначених пенсій визначено статтею 63 Закону №2262-XII, згідно якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (далі ¬ Порядок №45). Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Кабінетом Міністрів України прийнято 30.08.2017 постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» від 23.02.2022 №144 (далі - Постанова №144) постановлено перерахувати з 01.08.2021 пенсії, призначені за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам із числа військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової служби) виходячи з визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розміру грошового забезпечення за відповідними (прирівняними) посадами військовослужбовців з урахуванням: посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років у розмірах, установлених на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704» за відповідною (прирівняною) посадою та відповідним військовим званням; надбавок за почесне звання «заслужений»/»народний», службу в умовах режимних обмежень та спортивні звання, доплат за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук)/доктора наук, вчене звання, інших щомісячних надбавок і доплат, що мають постійний характер і були фактично встановлені особі, у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на дату виникнення права на перерахунок пенсії; надбавки за особливості проходження служби, щомісячної премії, що мають постійний характер, у середніх розмірах виходячи із фактично виплачених сум за липень 2021 починаючи з дати виникнення права на перерахунок пенсії (з розрахунку за місяць) за відповідною посадою (посадами) в тому державному органі, з якого особа звільнилася у зв`язку з виходом на пенсію. Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що скасовані чи такі, що не виплачувалися з дати виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), під час перерахунку пенсій не враховуються. Таким чином, починаючи з 01.08.2021, у органів Пенсійного фонду України виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, особам із числа військовослужбовців, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення та премії. Як вбачається з рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.10.2022 року у справі №640/18525/21 судом, зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві, перерахувати з 01 січня 2018 року, та виплатити раніше призначену ОСОБА_1 пенсію, обчислену з грошового забезпечення, що включає нові збільшені щомісячні основні види грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовця в календарному році, з врахуванням відсоткового значення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), що виплачувалися згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 квітня 2014 року № 125420 до моменту настання права на перерахунок пенсії, у зв`язку з набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», обчислених з урахуванням зміни цією постановою розміру основних видів грошового забезпечення в календарному році відповідно Закону 2262-ХІІ, в редакції на час призначення пенсії. Як зазначає позивач, вказане судове рішення суду не виконано, що стало підставою неодноразового звернення ОСОБА_1 до пенсійного органу з різного типу заявами. Колегія суддів апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи та доводи апелянта зазначає, що позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ. Проте, підставою для отримання належної довідки від уповноваженого органу для перерахунку пенсії позивача, з 01.08.2021, є повідомлення Пенсійним фондом України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики, про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, та надсилання відповідної інформації Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі державні органи). У зв`язку зі збільшенням розміру грошового забезпечення військовослужбовців, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою, в якій просив підготувати списки осіб, пенсія яких підлягає перерахунку, за формою згідно з додатком 1 і подання його у п`ятиденний строк, зокрема, до ІНФОРМАЦІЯ_1 списку осіб. Зазначене не заперечується сторонами. Натомість, листом від 05.10.2023 Департамент пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ПФУ надав відповідь на звернення позивача, в якій вказав, що постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №144 визначено, що для забезпечення проведення перерахунку пенсій особам з числа військовослужбовців розвідувальних органів, ГУ ПФУ необхідно сформувати та на надати уповноваженим органам силових структур списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання відповідача на те, що передбачений механізм обміну інформацією про одержувачів пенсій в умовах воєнного стану створює ризики щодо доступу до інформації (персональних даних) військовослужбовців розвідувальних органів, оскільки відповідачем не надано суду доказів на підтвердження внесення Кабінетом Міністрів України змін до Постанови №144 чи прийняття будь-яких інших нормативно-правових актів щодо відстрочення проведення перерахунку пенсій військовослужбовців розвідувальних органів невідкладно після закінчення дії правового режиму воєнного стану. Крім того, суд звертає увагу, що Закон України «Про правовий режим воєнного стану» не містить будь-яких обмежень щодо проведення перерахунку пенсій військовослужбовців розвідувальних органів та щодо використання інформації про таких осіб (персональних даних) під час дії воєнного стану. Також, суд враховує, що за змістом статті 11 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-ХІІ (далі - Закон №2657-ХІІ) інформація про фізичну особу (персональні дані) відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження. Відповідно до статті 20 Закону №2657-ХІІ за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом. Згідно з частиною першою статті 21 Закону № 2657-ХІІ інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Так, з аналізу Додатку №1 до Постанови №144 «Список осіб із числа військовослужбовців розвідувальних органів, пенсії яких підлягають перерахунку» вбачається, що форма Списку не містить жодної конфіденційної інформації про фізичну особу в розумінні Закону №2657-ХІІ. У свою чергу, форма Списку передбачає таку інформацію про особу із числа військовослужбовців розвідувальних органів, пенсії яких підлягають перерахунку: прізвище, ім`я, по батькові, дата звільнення із служби (смерті), військову звання, найменування посади на день звільнення зі служби (смерті) із зазначенням назви підрозділу та розмір грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, з урахуванням усіх його складових. Крім того, постановою Правління Пенсійного фонду України від 03.03.2021 №8-1, прийнятою відповідно до підпункту 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 №1278 «Про запровадження експериментального проекту з реалізації функціоналів першої черги Єдиної інформаційної системи соціальної сфери», та пунктів 9, 10 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280 (зі змінами), затверджено Порядок проведення експериментального проекту з реалізації функціоналів першої черги Єдиної інформаційної системи соціальної сфери. Приписами вказаного Порядку передбачено, що в органах Пенсійного фонду запроваджена Централізована підсистема Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ) «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи», в межах якої створюються та ведуться електронні пенсійні справи осіб, яким призначено пенсію. Отже, відповідач, станом на день прийняття рішення у цій справі, продовжує здійснювати свої повноваження щодо нарахування, перерахунку та виплати пенсій, а тому, навіть у випадку відсутності доступу до архівів документів (в паперовому вигляді), повинен мати доступ до електронних пенсійних справ. З огляду на викладене суд доходить до висновку, що згідно з чинним законодавством ОСОБА_1 набув право на перерахунок пенсії, а передумовою для його проведення є підготовка відповідачем списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з Додатком №1 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 p. № 45 і подання такого списку відповідному органу, з якого звільнений позивач. Таким чином, суд дійшов висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності відносно позивача, що стосується проведення перерахунку пенсії, а саме: не підготовки списків до якого має бути включено позивача, пенсія якого підлягає перерахунку, за формою згідно з Додатком 1 і подання їх у п`ятиденний строк ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому відповідача належить зобов`язати відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 p. № 45, підготувати список відносно ОСОБА_1 , пенсія якого підлягає перерахунку, за формою згідно з додатком 1 до цієї постанови і подати його в п`ятиденний строк ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, Департамент пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ПФУ формально розглянув звернення ОСОБА_1 , чим порушив норми чинного законодавства, як суб`єкт владних повноважень, а тому позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню. Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як роз`яснив Верховний Суд України у п. 3 постанови Пленуму N 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Отже, з метою ефективного захисту прав та законних інтересів позивача, існує необхідність вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність ПФУ щодо неповідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про підстави для проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щодо виконання Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 p. № 45, в частині, що стосується проведення перерахунку пенсії, зокрема, не підготовки списку на ОСОБА_1 , пенсія якого підлягає перерахунку, за формою згідно з Додатком 1 і подання його у п`ятиденний строк ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язання пенсійного органу підготувати вказаний список на ОСОБА_1 , пенсія якого підлягає перерахунку, за формою згідно з Додатком 1 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 p. № 45 і подати його в п`ятиденний строк до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Правовими положеннями ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси Тобто, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах. У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші порушення прав та свобод позивача. У даному випадку, судом апеляційної інстанції встановлено факт, який свідчить про порушення прав та законних інтересів позивача з боку відповідача, з огляду на вищезазначені висновки викладені в даній постанові. Відповідно до пункту

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України). Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції). Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року). Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010 року). Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються. Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Підстави для стягнення судових витрат відсутні. Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, третя особа на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо неповідомлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві про підстави для проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на виконання Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 p. № 45, а саме: не підготовки списку на ОСОБА_1 , пенсія якого підлягає перерахунку, за формою згідно з Додатком 1 і подання його у п`ятиденний строк ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язати Пенсійний фонд України (ЄДРПОУ 00035323), відповідно до пункту 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 p. № 45, підготувати список на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), пенсія якого підлягає перерахунку, за формою згідно з Додатком 1, і подати його в п`ятиденний строк до ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині позовних вимог відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: Н.П. Бужак О.М. Оксененко Повний текст виготовлено 11.06.2026 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»