LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4823742/515/26

від 12.06.2026 ·

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 12 червня 2026 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 742/515/26 Головуючий у першій інстанції - ДАВИДЧУК Д. П. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1176/26 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої - судді - Шарапової О.Л., суддів - Онищенко О.І., Скрипки А.А. секретар: Шапко В.М. Сторони: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», відповідач: ОСОБА_1 . Особа, яка подала апеляційну скаргу: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика». Оскаржується заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 березня 2026 року, суддя Давидчук Д.П., місце ухвалення заочного рішення - місто Прилуки. В С Т А Н О В И В: У січні 2026 року ТОВ «Бізнес позика» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором №177459-КС-003 про надання кредиту від 08.03.2025, що становить 80 851,20 грн та судові витрати. Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами 08.03.2025 укладено договір про надання кредиту № 177459-КС-003, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, та на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики у розмірі 35 000 грн. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 177459-КС-003 ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила часткову оплату на загальну суму 17 720 грн. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, станом на 07.01.2026 заборгованість становить 80 851,20 грн. Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 березня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 177459-КС-003 про надання кредиту від 08.03.2025, що становить 54 055 гривень 00 копійок, 1 780 грн 01 коп. судового збору. В апеляційній скарзі ТОВ «Бізнес позика» просить оскаржуване заочне рішення змінити та збільшити розмір стягнутої заборгованості з 54 055,00 грн до 63 351,20 грн, в решті заочне рішення залишити без змін, вирішити питання судових витрат. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що заочне рішення суду в оскаржуваній частині є незаконним. Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на хибне ототожнення судом процентів, які нараховуються протягом строку кредитування у відповідності до норм ЦК України в якості правомірної плати за користування кредитним коштами та процентів, які нараховуються за порушення грошового зобов`язання. Зазначає, що відсотки нараховані в період дії договору за кожен день користування кредитом на залишок по кредиту та відповідають нормам ЦК України, умовам договору, додатковій угоді та Правилам. Штрафні санкції не нараховувались та не включені до позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд установив таке. Встановлено, що 08.03.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 177459-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.18-22). Строк дії договору - до 28.06.2025 (п.2.8. Кредитного договору). Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована (п.2.4. Кредитного договору). Комісія за надання кредиту - 7 000,00 грн (п.2.5 . Кредитного договору). ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 08.03.2025 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 177459-КС-003 про надання кредиту (а.с.23). 08.03.2025 ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 177459-КС-003 про надання кредиту,на умовах визначених офертою (а.с.30). ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0432 на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 35 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Згідно з інформаційною довідкою ТОВ «ПрофітГід» 08.02.2025 ТОВ «Бізнес позика» було перераховано ОСОБА_1 згідно з договором № 177459-КС-003 від 08.03.2025 35 000 грн, номер платіжної картки отримувача НОМЕР_2 (а.с.36). Номер електронного платіжного засобу НОМЕР_2 зазначено в п.12 Кредитного договору (а.с.22 зворот). Згідно з Випискою АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 08.03.2025 було зараховано 35 000,00 грн (а.с.66-69) Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 177459-КС-003 Позичальника ОСОБА_1 , відповідачка на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором № 177459-КС-003 на загальну суму 17 720,00 грн (а.с.13-14), що також підтверджується Випискою АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 . Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання кредиту на 07.01.2026 року утворилась заборгованість за Договором №177459-КС-003 становить 80 851,20 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 34 430,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 28 921,20 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 17 500,00грн; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн. Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис». Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно із ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідно до ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Частиною 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України). Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Приписами ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що між сторонами укладений кредитний договір, кредитні кошти відповідачці перераховані, відповідачка належним чином зобов» язань за кредитним договором не виконувала, а тому сума заборгованості за тілом кредиту та за відсотками , відповідно до ст. 1048 ЦК України, підлягає стягненню; нарахування процентів за ст. 625 ЦК України здійснене позивачем в межах дії кредитного договору, а сума заборгованості 17 500 грн сформульована станом на 09.06.2025, тобто коли договір ще діяв та здійснювалося нарахування відсотків за договором, а тому в даному випадку відсутні підстави для стягнення з відповідача 17 500 грн заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на довільному тлумаченні правових норм, а тому не дають підстав для скасування судового рішення. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - залишити без задоволення. Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 березня 2026 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України. Головуюча: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»