LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Херсонський апеляційний суд766/385/26

від 12.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 23.04.2026 року.

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 766/385/26 Головуючий у 1 інстанції: Єпішин Ю.М. Номер провадження: 33/819/108/26 Доповідач: Базіль Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2026 року Херсонський апеляційний суд в складі судді Базіль Л.В., секретар Сорокіна В.Г., за участю захисника Ювченко Андрія Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою з доповненнями захисника Ювченко Андрія Васильовича на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 23.04.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП, - ВСТАНОВИВ: Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 23 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,0 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. ОСОБА_1 постановою суду визнано винним у тому, що він 07.01.2026 року о 09 год.55 хв.на АД-М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, с. Посад-Покровське, 184 км, керував транспортним засобом Mercedes-Benz MI 320 CDI, д.н.з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння було проведено у встановленому законодавством порядку на місці за допомогою спеціального технічного приладу AIcotest Drager 7510, з результатом тесту не згоден. Огляд проведено в медичному закладі у лікаря нарколога, за результатом якого перебуває в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря №70 від 07.01.2026 року КНЗ «ХОЗНПД» ХОР. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а Правил дорожнього рух, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, захисник Ювченко Андрій Васильович, який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , звернувся до суду із апеляційною скаргою з доповненнями, в якій просить скасувати постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 23.04.2026 року та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невідповідність висновків фактичним обставинам справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що: - порушено право на захист; - матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та підставності його зупинки; - доданий відеозапис є недопустимим та неналежним доказом, оскільки є неповним, небезперервним, не відображає всієї картини події; - відсутні ознаки алкогольного сп`яніння; - судом не враховано порушення порядку огляду, а саме п. 8-12 розділу III Інструкції №1452/735; - відеозаписи не відображають встановлення підстав для проведення огляду, проходження огляду в медичному закладі; ОСОБА_1 не знайомили з висновком щодо результатів його медичного огляду, що підтверджується відсутністю його підпису у висновку. До апеляційної скарги долучено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що ОСОБА_1 був відсутній під час розгляду справи судом першої інстанції, оскільки, перебуваючи в лавах Збройних Сил України, виконував бойові завдання, про що зазначив у клопотанні про відкладення розгляду справи на іншу дату з долученням довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Про оскаржувану постанову та її зміст ОСОБА_1 довідався з Єдиного реєстру судових рішень. Захисник Ювченко А.В. приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції надав пояснення на підтримку доводів апеляційної скарги, яку просив задовольнити. Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи. З огляду на наведене та зважаючи на положення ст. 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 . Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного. Щодо строку на апеляційне оскарження постанови суду. Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Отже, законодавець визначив процесуальний механізм, яким обумовив обрахування строку на апеляційне оскарження постанови судді з моменту її винесення. Будь-яких виключень із вказаного правила, зокрема пов`язаних із датою отримання копії постанови, чи ознайомлення з матеріалами провадження, закон не містить. Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції. Як убачається із з матеріалів справи, оскаржувана постанова суду прийнята 23 квітня 2026 року, відтак перебіг строку на апеляційне оскарження постанови суду розпочався з 24 квітня і сплив 04 травня 2026 року включно з урахуванням вихідного дня ( 03.04.2026 року), на який припадав останній день строку. Апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження подано через систему «Електронний суд» 07.05.2026 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, мотивовано тим, що ОСОБА_1 був відсутній під час розгляду справи судом першої інстанції, оскільки, перебуваючи в лавах Збройних Сил України, виконував бойові завдання, про що зазначив у клопотанні про відкладення розгляду справи на іншу дату з долученням довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Про оскаржувану постанову та її зміст довідався з Єдиного реєстру судових рішень. Із долучених до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, довідок вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призивом під час мобілізації та у період з 01.04.2026 по 30.04.2026 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с.133, 136). За викладених обставин, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає за можливе визнати причини пропущеного строку поважними та поновити апелянту строк на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 23.04.2026 року. Вирішуючи питання по суті апеляційної скарги, апеляційний суд приймає до уваги наступне. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Приймаючи оскаржувану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що вина останнього підтверджується наявними матеріалами справи та обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, викладені в протоколі, повністю підтверджуються висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.01.2026 року №70. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №702016 від 07.01.2026 року, ОСОБА_1 , 07.01.2022 року об 09 год. 05 хв. на АД-М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, с. Посад-Покровське, 184 км, керував транспортним засобом Mercedes-Benz MI 320 CDI, д.н.з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння було проведено у встановленому законодавством порядку на місці за допомогою спеціального технічного приладу AIcotest Drager 7510, з результатом тесту не згоден. Огляд проведено в медичному закладі у лікаря нарколога, за результатом якого перебуває в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря №70 від 07.01.2026 року КНЗ «ХОЗНПД» ХОР. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а Правил дорожнього рух, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до п.2.9 а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; За положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП та обставин справи обов`язковою умовою в даному випадку для притягнення особи до відповідальності є встановлення факту знаходження водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, що в свою чергу заперечується скаржником в апеляційній скарзі. Відповідно до п. 8 розділу III Інструкції №1452/735 в редакції від 16.05.2025 року, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження газорідинної хроматографії з полумяно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрії на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. Згідно п. 11 розділу ІІІ Інструкції, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Згідно п. 12 розділу ІІІ Інструкції, для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Згідно п. 21 розділу ІІІ Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. В оскаржуваній постанові судом першої інстанції зроблено висновок, що факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння під час керування ним транспортним засобом за обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення підтверджується висновком щодо результатів його медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.01.2026 року №

70. Натомість, проаналізувавши зміст вказаного висновку, апеляційним судом встановлено, що висновок лікаря виготовлений за результатами спеціальних технічних засобів: 1) Alcotest - 0, 52 проміле; 2) Alcotest - 0,39 проміле без дослідження біологічного матеріалу обстежуваної особи ( ОСОБА_1 ), що дає підстави для висновку про те, що огляд ОСОБА_1 проведено з порушенням встановленого порядку, а відтак висновки результатів медичного огляду ОСОБА_1 від 07.01.2026 року №70 є недійсними відповідно п.21 розділу III Інструкції №1452/735. Інших доказів на підтвердження факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння під час керування ним транспортним засобом за обставин викладених в протоколі, матеріали справи не містять. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. (ст. 251 КУпАП). Одночасно сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25),який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту». Таким чином, враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння за обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, що в даному випадку є обов`язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови, оскільки матеріали справи не містять належних доказів, які б «поза розумним сумнівом» підтверджували факт вчинення останнім адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 251, 280, 294 КУпАП України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 23.04.2026 року. Апеляційну скаргу захисника Ювченко Андрія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 23.04.2026 року скасувати. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Херсонського апеляційного суду Базіль Л.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»