Постанова Київський апеляційний суд № 361/10249/25

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 травня 2026 року м. Київ Справа №361/10249/25 Апеляційне провадження №33/824/442/2026 Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Липченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 жовтня 2025 року за матеріалами, які надійшли від Департаменту формування доброчесності політичних фінансів Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 212-21 КУпАП, В С Т А Н О В И В Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 50-33/1111 від 30 липня 2025 року, ОСОБА_1 , 13 липня 2025 року будучи головою комісії з припинення політичної партії «Ренесанс», не подав Звіт політичної партії за І квартал 2025 року до 12 травня 2025 року до Національного агентства з питань запобігання корупції через Єдиний державний реєстр звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, що є порушенням вимог ст. 17 Закону України «Про політичні партії в Україні». Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 212-2 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 у прибуток держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. Судове рішення мотивовано тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого 212-21 КУпАП, підтверджується матеріалами справи - протоколом про адміністративне правопорушення № 50-33/1111 від 30 липня 2025 року; витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з яким станом на 12 травня 2025 року політична партія «Ренесанс» перебуває в стані припинення, головою комісії з припинення цієї політичної партії є ОСОБА_1 . Не погодився із вказаною постановою ОСОБА_1 , 22 жовтня 2025 року подав дві ідентичні за змістом апеляційні скарги, в яких вказує на незаконність, безпідставність і постановлення судового рішення судом першої інстанції, зокрема, з порушенням правил предметної та територіальної юрисдикції, неправильним застосуванням норм Закону України «Про політичні партії в Україні» та ігноруванням фактичних обставин справи. Подані апеляційні скарги є ідентичними (тотожними) за змістом, а тому розгляду підлягає одна апеляційна скарга. ОСОБА_1 вказує, що суд першої інстанції безпідставно визнав його ліквідатором політичної партії «Ренесанс»», спираючись лише на запис у ЄДРПОУ, без перевірки правових підстав для його внесення. Жодного рішення суду чи наказу Міністерства юстиції про призначення ОСОБА_1 ліквідатором не існує. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2013 року у справі № 2а-14156/12/2670, яким анульовано свідоцтво про державну реєстрацію партії «Ренесанс», не містить жодних положень про створення ліквідаційної комісії чи призначення ліквідатора. Отже, будь-який запис у ЄДР про «ліквідатора» є юридично нікчемним, а дії Міністерства юстиції - протиправними. Зазначає, що внесення будь-яких записів у Єдиному державному реєстрі після анулювання свідоцтва є порушенням закону та перевищенням повноважень Міністерства юстиції. Крім того зауважує, що суд першої інстанції ототожнив наявність запису у ЄДРПОУ із юридичним існуванням партії, що суперечить законодавству та правовим позиціям Верховного Суду, де роз`яснено, що внесення відомостей до ЄДР має декларативний, а не правовстановлюючий характер, і не створює юридичних наслідків у разі відсутності підстав для державної реєстрації (постанови ВС від 18 червня 2019 року у справах № 826/25126/15, № 826/13813/17, № 826/13226/17). Посилається на те, що судом порушено предметну та територіальну юрисдикцію, оскільки спір між ОСОБА_1 та Національним агентством з питань запобігання корупції фактично стосується законності дій державних органів (НАЗК і Мін`юсту), а не адміністративного правопорушення. Такі спори є публічно-правовими і підлягають розгляду в адміністративній юрисдикції, відповідно до ст. 2, 4,19, 22 КАС України. При цьому відповідно до ст. 276 КУпАП і ст. 19, 25 КАС України, справа мала розглядатися за місцем проживання особи, яку притягують, або за місцем вчинення дій. ОСОБА_1 зареєстрований у м. Києві; НАЗК та Мін`юст також знаходяться в м. Києві. Отже, Броварський міськрайонний суд Київської області не мав ані предметної, ані територіальної підсудності, що є безумовною підставою для скасування рішення (п. 1 ч. 1 ст. 308 КАС України). Вказує, що суд першої інстанції не витребував жодних первинних документів з Мін`юсту, не дослідив технічний журнал дій реєстратора, не викликав свідків та ухвалив рішення виключно на основі помилкових припущень. Більше того ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки суд надсилав повідомлення на застарілу адресу. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 жовтня 2025 року та закрити провадження у справі через відсутність складу адміністративного правопорушення. Визнати дії Національного агентства з питань запобігання корупції та Міністерства юстиції України протиправними у частині використання недостовірних даних про ОСОБА_1 . В судовому засіданні в режимі відеоконференції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши апеляційні доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому засіданні, з наступних підстав. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Статтею 212-21 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог. При цьому, ст. 212-21 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 212-21 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. Тому серед ознак суті такого проступку обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи. Згідно ст. 17 Закону України «Про політичні партії в Україні», політичні партії, місцеві організації політичних партій ведуть бухгалтерську звітність у встановленому порядку, проводять щорічний внутрішньопартійний фінансовий аудит своєї діяльності, а також проходять зовнішній незалежний фінансовий аудит у випадках, передбачених цим Законом. Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації політичних партій врегульовано Законом України «Про політичні партії». Він визначає їхній правовий статус, права, обов`язки, вимоги до членства, фінансування, участь у виборах, а також процедуру державної реєстрації та заборони діяльності за рішенням суду. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 50-33/1111 від 30 липня 2025 року, ОСОБА_1 , 13 липня 2025 року будучи головою комісії з припинення політичної партії «Ренесанс», не подав Звіт політичної партії за І квартал 2025 року до 12 травня 2025 року до Національного агентства з питань запобігання корупції через Єдиний державний реєстр звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, що є порушенням вимог ст. 17 Закону України «Про політичні партії в Україні» (т. 1 а.с. 3-8). Суб`єктом вказаного правопорушення є посадова особа політичної партії ОСОБА_1 , на яку в силу закону, статуту чи посадових обов`язків покладено обов`язок щодо своєчасного формування та подання відповідної звітності. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , як ліквідатору партії інкримінується неподання фінансового звіту політичної партії за І квартал 2025 року до 12 травня 2025 року до Національного агентства з питань запобігання корупції через Єдиний державний реєстр звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру. Разом з тим, з рішення державного реєстратора Наливайського «Про державну реєстрацію рішення про припинення діяльності політичної партії «Ренесанс» у зв`язку із скасуванням реєстрації від 12 травня 2025 року Міністерства юстиції України проведено державну реєстрацію про припинення діяльності Партії у зв`язку зі скасуванням реєстрації на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2013 року справі № 2а-14156/12/2670 та визначено ліквідатором партії Голову партії ОСОБА_2., а також визначено строку пред`явлення кредиторами своїх вимог до Партії 2 (два) місяці (т.1 а.с. 14). Окрім цього, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23 травня 2025 року датою призначенні комісії з припинення політичної партії «Ренесанс», головою якого є ОСОБА_1 визначено 12 травня 2025 року. Тобто станом на останній день подання звіту (12 травня 2025 року) ОСОБА_2 лише набув статусу голови ліквідаційної комісії, що повністю виключає його вину у формі умислу чи необережності (ст. 9 КУпАП) щодо пропуску строку, який тривав протягом попередніх місяців. Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не несе відповідальності за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Особа не може нести відповідальність за невиконання обов`язків, які не покладалися на неї на законних підставах у відповідний проміжок часу. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи, що на момент вчинення інкримінованого правопорушення ОСОБА_2 не був призначений на посаду голови ліквідаційної комісії, в його діях повністю відсутній як суб`єкт, так і суб`єктивна та об`єктивна сторони правопорушення, тобто відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 212-21 КУпАП підлягає закриттю за відсутності складу та події адміністративного правопорушення. Щодо вимоги про визнання дії Національного агентства з питань запобігання корупції та Міністерства юстиції України протиправними у частині використання недостовірних даних про ОСОБА_1 , варто зазначити, що ці питання не входять до компетенції суду, який розглядає справу в порядку КУпАП, оскільки предметом розгляду є виключно питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення. У зв'язку з цим апеляційним судом не приймається до уваги і інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 здійсненні з посиланням на Кодекс адміністративного судочинства України. Доводи апеляційної скарги щодо невжиття судом першої інстанції заходів щодо витребування інформації та виклику свідків слід визнати безпідставними, оскільки суд у справі про адміністративне правопорушення не має права ініціативи на збирання доказів, це віднесено до компетенції органу, яким складено протокол, а також це право може бути реалізоване особою, що притягується до адміністративної відповідальності. Щодо твердження про відсутність належного повідомлення, то апеляційним судом усунуто вказаний недолік і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності реалізувала свої права на стадії апеляційного перегляду справи. Оскільки в процесі судового розгляду не встановлено порушень процедури чи нормативно-правових актів з боку Національного агентства з питань запобігання корупції та Міністерства юстиції України, а їхні дії повністю відповідали чинному законодавству, суд вважає вимогу про визнання їхніх дій протиправними у цій частині необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 247, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 жовтня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 212-21 КУпАП закрити за відсутності складу та події адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає. Суддя: Соколова В.В.