Постанова Велика Палата ВС № 990SСGС/28/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2026 року м. Київ справа № 990SCGC/28/25 провадження № 11-178сап25 Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючого судді Погрібного С. О., судді-доповідача Гімона М. М., суддів Білоконь О. В., Булейко О. Л., Губської О. А., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Тітова М. Ю., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., за участю: секретаря судового засідання Лупінос Я. В., представника скаржника - Реви О. О., представника Вищої ради правосуддя - Брінцова А. І., розглянула у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 04 березня 2025 року № 403/0/15-25, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати від 11 листопада 2024 року № 3268/1дп/15-24 про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, та ВСТАНОВИЛА: Короткий зміст та обґрунтування наведених у скарзі вимог

1. ОСОБА_1 (далі також - скаржник) звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) від 04 березня 2025 року № 403/0/15-25 «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 листопада 2024 року № 3268/1дп/15-24 про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» (далі - оскаржуване рішення, спірне рішення) з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII), а також порушення стандартів належної судової процедури, визначених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), зокрема вимог щодо неупередженого та об`єктивного розгляду дисциплінарної справи з недопущенням будь-яких проявів дискримінації.

2. На обґрунтування наведених у скарзі вимог скаржник зазначає, що підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності не було, оскільки її дії не містили складу дисциплінарних проступків, та наполягає, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки прийняте без доведення складу дисциплінарного проступку, з ігноруванням стандартів доказування у дисциплінарному провадженні, з порушенням строку застосування такого стягнення, з грубим порушенням передбаченої законом процедури дисциплінарного провадження, а також без дотримання принципів законності, незалежності та неупередженості, змагальності, рівності учасників дисциплінарного провадження та недопущення будь-яких проявів дискримінації.

3. Доводить, що висновок ВРП про те, що вона вчинила дисциплінарні проступки, передбачені пунктами 3, 6 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), не підтверджується сукупністю чітких і переконливих доказів та сформований із порушенням загальновизнаних стандартів оцінки доказів, зокрема щодо необхідності встановлення їх достатності, допустимості та достовірності.

4. У спірних правовідносинах єдиним доказом, який у розумінні дисциплінарного органу підтверджує фактичні обставини, що стали підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, став протокол огляду від 07 березня 2021 року, який склав старший детектив Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_2 за результатами проведення НСРД у межах кримінального провадження № 52019000000000522 від 21 червня 2019 року. Наголошує, що вона не має жодного процесуального статусу у зазначеному кримінальному провадженні і заперечує наявність будь-яких розмов з головою Окружного адміністративного суду міста Києва того змісту, який викладений у протоколах огляду. При цьому ідентифікація голосів на відповідних аудіозаписах та встановлення їх приналежності певним особам здійснювалася старшим детективом ОСОБА_2 самостійно. Станом на 06 лютого 2024 року на виконання постанови про доручення проведення судової експертизи звукозапису від 16 березня 2021 року на адресу НАБУ не надходили матеріали завершеної (виконаної) судової експертизи звукозаписів.

5. Зауважує, що достовірність відомостей зазначеного протоколу та його достатність як доказу на підтвердження існування тих чи інших обставин потребувала додаткового підтвердження як на думку членів Першої Дисциплінарної палати ВРП, так і на думку скаржника ( ОСОБА_3 ) та особи, яка складала цей протокол і здійснювала ідентифікацію голосів (старшого детектива НАБУ ОСОБА_2 ). Відтак констатація факту вчинення нею дисциплінарних проступків, що мають наслідком звільнення її з посади судді, на підставі лише відомостей, які потребують додаткового підтвердження, не відповідає вимогам частини шістнадцятої статті 49 Закону № 1798-VIII та основоположним стандартам доказування, які мають застосовуватися, зокрема й у дисциплінарній процедурі. Наголошує, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

6. Скаржник також вважає недопустимими матеріали кримінального провадження № 52019000000000522 від 21 червня 2019 року як докази у дисциплінарній справі щодо неї, відкритій за скаргою ОСОБА_3 , оскільки вважає, що ці матеріали Перша Дисциплінарна палата ВРП отримала з порушенням вимог статті 45 Закону № 1798-VIII. Ці матеріали НАБУ додала до своєї дисциплінарної скарги, стосовно якої в частині порушення, що стосується неявки на оцінювання, Перша Дисциплінарна палата ВРП констатувала закінчення строку притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

7. Скаржник наполягає на відсутності в її діях складу дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII. Її неявка на оцінювання 17 квітня та 21 травня 2019 року була зумовлена хворобою її малолітнього сина, 2011 року народження, що підтверджується копіями листків непрацездатності серії АДХ № 027318 та серії АДХ № 027364 . Жодних доказів, які б спростовували правомірність видачі уповноваженими органами листків тимчасової непрацездатності, немає. Хвороба ж малолітньої дитини є обставиною, настання якої перебуває поза межами впливу членів сім`ї чи третіх осіб і не може бути наслідком будь-яких узгоджених дій. Водночас те, що суддя виконувала батьківський обов`язок, не може ставитися їй у провину та мати наслідком притягнення її до дисциплінарної відповідальності. На підтвердження такої позиції покликається на пункт 13 розділу ІІІ Висновку Консультативної ради європейських суддів (далі - КРЄС) № 27 (2024), де зазначено, що правомірна реалізація законних прав не повинна бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

8. Можливість неявки судді на іспит з поважних причин також передбачена у Положенні про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) від 03 березня 2016 року № 143/зп-16. Про причини неявки на іспит у зазначені вище дати з наданням відповідних листків непрацездатності ОСОБА_1 письмово повідомила Комісію, яка визнала причини її неприбуття на іспит поважними, перенісши складання іспиту на іншу дату. На переконання скаржника, за наведених обставин застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення за неявку на кваліфікаційне оцінювання в межах дисциплінарної процедури є втручанням ВРП у дискреційні повноваження Комісії у процедурі оцінювання відповідності судді займаній посаді.

9. Скаржник наголошує, що підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності слід встановлювати індивідуально, а не колективно. Правомірна поведінка судді не може бути піддана сумніву лише з тих мотивів, що суддя у вказаному дисциплінарному провадженні є суддею суду, стосовно якого у засобах масової інформації (далі - ЗМІ) наявні негативні публікації або ж судді якого мають статус підозрюваних у кримінальних провадженнях. Негативні публікації у ЗМІ стосовно суддів певного суду або ж суду в цілому не є свідченням того, що дії того чи іншого судді призвели до підриву авторитету правосуддя.

10. На спростування висновку дисциплінарного органу про те, що її дії містили ознаки дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 6 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, пояснює, що чинне законодавство не містить чіткого визначення поняття «втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя», а тому для цілей застосування статей 48, 56 Закону № 1402-VIII суддя має тлумачити його за власним внутрішнім переконанням. У судді виникає обов`язок звернутись із повідомленням про втручання в його діяльність лише тоді, коли він, суб`єктивно оцінивши певні обставини щодо дій чи бездіяльності стосовно нього, буде вважати їх втручанням. У цьому контексті наголошує, що під час розгляду дисциплінарної справи вона неодноразово пояснювала, що постановила ухвали про відкриття проваджень у справах № 640/8292/19 та № 640/6011/19 за результатами повної, всебічної, неупередженої та всесторонньої оцінки фактичних обставин, які мали значення для прийняття судових рішень, та на підставі свого правового бачення і правозастосування. Жодного втручання у її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя не відбувалось.

11. Доводить також, що дисциплінарне стягнення накладено на неї поза межами встановленого частиною одинадцятою статті 109 Закону № 1402-VIII строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Так, стосовно скарги, поданої ОСОБА_3 17 травня 2022 року, зазначає, що у період з 05 серпня 2021 року до 19 жовтня 2023 року дисциплінарне провадження за скаргою ОСОБА_3 взагалі не могло розпочатися, оскільки дисциплінарна функція ВРП у вказаний період була зупинена на підставі рішення ВРП від 05 серпня 2021 року № 1809/0/15-21. Включення до часу здійснення дисциплінарного провадження означеного періоду є протиправним і таким, що суперечить принципу правової визначеності, оскільки суддя не має нести відповідальність за неможливість здійснення ВРП її функцій. Оскільки приписи Закону № 1798-VIII у чинній на час подання ОСОБА_3 скарги редакції не визначали конкретно моменту, з якого дисциплінарне провадження починає здійснюватися, скаржник зауважує, що вона мала легітимні очікування, що перебіг трирічного строку, встановленого статтею 109 Закону № 1402-VIII, переривається початком реалізації першої стадії дисциплінарного провадження, що визначена у частині третій статті 42 Закону № 1798-VIII, який у випадку зі скаргою ОСОБА_3 не відбувся 17 травня 2022 року та не міг відбутися до 19 жовтня 2023 року. Щодо поданої 08 вересня 2023 року НАБУ дисциплінарної скарги скаржник не погоджується, що моментом вчинення дисциплінарного проступку [втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя] слід вважати дати ухвалення кінцевих рішень у справах № 640/8292/19 та № 640/6011/19 - 18 лютого 2020 року та 09 лютого 2021 року відповідно. Ухвалення рішення у справі не є елементом об`єктивної сторони складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 106 Закону № 1402-VII. Відтак, якщо втручання дійсно мало місце (12 квітня 2019 року), то суддя мала б повідомити про це ВРП та Генерального прокурора у строк до 17 квітня 2019 року. Відповідно трирічний строк притягнення її до дисциплінарної відповідальності з урахуванням днів її тимчасової непрацездатності та перебування у відпустці сплинув у березні 2023 року.

12. Крім того, скаржник стверджує, що склад ВРП, який ухвалив оскаржуване рішення, не мав повноважень його ухвалювати. Пояснює, що з одинадцяти членів Ради, які ухвалювали спірне рішення, сімом вона заявляла відводи, а саме: Лук`янову Д. В. , Плахтій І. Б. , Усику Г. І. , Боковій Ю. В. , Кравченку С. І. , Мельнику О. П. та Саліхову В. В . Водночас ВРП розглянула ці заяви неповноважним складом - меншістю членів від складу ВРП, які брали участь у її засіданні (за участі десяти членів Ради). На переконання скаржника, зазначене порушення встановленого Законом № 1798-VIII порядку розгляду заяв про відвід призвело до того, що спірне рішення ВРП прийняла за участю семи її членів, які на момент його прийняття не мали повноважень на вчинення дій під час розгляду дисциплінарної справи.

13. У зв`язку із вчиненням членами ВРП Боковою Ю. В. , Кравченком С. І. , Мельником О. П. , Саліховим В. В. та Усиком Г. І. зазначених дій, які, на її переконання, містять ознаки дискримінації, вона подала заяви про відвід цим членам Ради. Однак усі п`ять заяв ВРП знову розглянула за участю десяти її членів без обґрунтування неоднакового застосування норм матеріального права при вирішенні питання щодо наявності кворуму для розгляду питання про відвід.

14. Стосовно заяв про відвід членів ВРП Лук`янова Д. В. , Плахтій І. Б. та Бокової Ю. В. пояснює, що вони мають приватний інтерес, який полягає у намірі подальшого кар`єрного просування та зайняття ними або ж їх близькими особами посад суддів апеляційних судів, що виключає їх особисту неупередженість під час розгляду дисциплінарної скарги їхнього колеги - члена ВРП ОСОБА_3 . Крім того, стверджує, що на рішення ВККС як суб`єкта, який проводить конкурс на зайняття вакантних посад в апеляційних судах, має безпосередній вплив Громадська рада доброчесності (далі - ГРД), членом якої був скаржник у дисциплінарній справі ОСОБА_3 , який наразі є членом ВРП та який підтримує тісні зв`язки як із ГРД, так і з деякими членами Комісії, що є загальновідомим фактом. Крім того, член ВРП ОСОБА_3 протягом тривалого часу публічно та систематично висловлює власне суб`єктивне упереджене негативне ставлення до суддів Окружного адміністративного суду міста Києва.

15. Насамкінець доводить, що дисциплінарне провадження не відповідало стандартам належної судової процедури, визначеним статтею 6 Конвенції, та було дискримінаційним щодо неї за ознакою місця роботи. 16. 19 вересня 2025 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання скаржника про долучення до матеріалів справи та врахування науково-правового експертного висновку від 06 серпня 2025 року № 3/5 стосовно обчислення деяких строків здійснення дисциплінарного провадження щодо судді та певних повноважень ВРП. За змістом клопотання, цей науково-правовий висновок скаржник подала з метою додаткового обґрунтування викладених у скарзі доводів щодо порушення строку застосування до неї дисциплінарного стягнення, визначеного частиною одинадцятою статті 109 Закону № 1402-VIII. Позиція ВРП

17. У відзиві на скаргу, який подано через підсистему «Електронний суд» 26 травня 2025 року, ВРП просить залишити її без задоволення, а спірне рішення - без змін. На обґрунтування відзиву представник ВРП зазначає, що при прийнятті спірного рішення Рада діяла в межах повноважень, вчинила всі дії для об`єктивного встановлення всіх обставин справи та жодним чином не порушила норм Закону № 1798-VIII. Спірне рішення ухвалив повноважний склад Ради більшістю її членів, які брали участь у засіданні Ради, що відповідає вимогам Закону № 1798-VIII.

18. На спростування доводів ОСОБА_1 у частині вирішення питання відводів представник ВРП зазначає, що якщо після заявленого самовідводу або відводу один з одинадцяти членів Ради не бере участі в голосуванні, рішення може бути ухвалене десятьма членами ВРП, за умови що це становить більшість від фактичної кількості учасників голосування, що узгоджується із приписами частини п`ятої статті 33 Закону № 1798-VIII.

19. Щодо доводів ОСОБА_1 про ухвалення рішення від 11 листопада 2024 року без її участі, представник Ради зазначає, що остання була належним чином повідомлена про час і дату засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП. При цьому за її заявами розгляд дисциплінарної справи неодноразово відкладався. Наголошує, що у спірному випадку розгляд дисциплінарної справи відбувся з дотриманням вимог частини четвертої статті 47 Закону № 1798-VIII.

20. Щодо строків притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності представник ВРП пояснює, що дисциплінарне провадження щодо судді ОСОБА_1 відповідно до положень частини першої статті 42 Закону № 1798-VIII розпочато 17 травня 2022 року (з моменту отримання Радою скарги ОСОБА_3 ). Оскільки суддя ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок 17 квітня та 21 травня 2019 року, то строк її притягнення до дисциплінарної відповідальності за скаргою ОСОБА_3 не закінчився.

21. Що ж до строку притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за скаргою НАБУ представник ВРП наполягає, що події, які свідчать про те, що суддя ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, що полягає у неповідомленні ВРП та Генерального прокурора про випадок втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя, розпочались зі звернення до неї голови суду ОСОБА_11 з відповідними вказівками, а закінчились, коли суддя ОСОБА_1 ухвалила згідно із цими вказівками рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у справах № 640/8292/19 та № 640/6011/19, що свідчить про те, що суддя ОСОБА_1 сприйняла вказівки та піддалась впливу голови суду ОСОБА_11 щодо результату розгляду зазначених справ.

22. Висновок Першої Дисциплінарної палати ВРП про закінчення строку притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за обставинами, повідомленими НАБУ, в частині неявки судді на кваліфікаційне оцінювання не свідчить про істотні порушення перебігу здійснення дисциплінарного провадження, послідовності чи хронології дій дисциплінарного органу, які могли б поставити під сумнів результати розгляду дисциплінарної справи на підставі доказів, отриманих у межах дисциплінарного провадження.

23. Доводи ОСОБА_1 у частині її неможливості бути присутньою під час проведення іспиту 17 квітня та 21 травня 2019 року в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів та в частині відсутності жодних узгоджених дій спростовуються дослідженим під час розгляду дисциплінарної справи протоколом огляду від 07 березня 2021 року у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21 червня 2019 року, у якому зафіксовано факт та зміст розмови судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 та голови цього суду ОСОБА_11 , що відбулась 27 лютого 2019 року. У цьому ж контексті представник ВРП доводить, що суддя ОСОБА_1, нехтуючи своєю самостійністю та незалежністю як судді, порушуючи норми чинного законодавства України, погоджувалась виконувати вказівки голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_11 , зокрема не прибувати, «хворіти», отримуючи листки непрацездатності на призначене ВККС кваліфікаційне оцінювання суддів 17 квітня та 21 травня 2019 року.

24. Матеріали дисциплінарного провадження у своїй сукупності та взаємозв`язку також містять чіткі та переконливі докази, які з погляду звичайної розсудливої людини дають підстави для висновку, що голова Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_11 здійснив вплив на суддю ОСОБА_1 під час розгляду справ № 640/8292/19 та № 640/6011/19, а суддя ОСОБА_1, своєю чергою, сприйняла цей вплив, піддалась йому, погоджувалась виконувати вказівки голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_11 та, нехтуючи своєю незалежністю, запитувала в нього, що їй робити із зазначеними справами та як їх розглядати - у загальному чи спрощеному провадженні.

25. Представник ВРП вважає незмістовними доводи ОСОБА_1 щодо недотримання стандартів доказування, оскільки висновок про наявність у її діях складу дисциплінарних проступків підтверджується сукупністю доказів, зокрема інформацією, отриманою у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21 червня 2019 року. Рух скарги

26. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 01 травня 2025 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 , а ухвалою від 26 червня 2025 року суддя Великої Палати Верховного Суду Шевцова Н. В. призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження.

27. У зв`язку з достроковим припиненням повноважень судді Великої Палати Верховного Суду Шевцової Н. В. на підставі рішення зборів суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 лютого 2026 року № 9, за розпорядженням т. в. о. керівника Апарату Верховного Суду від 02 березня 2026 року № 1/0/30-26 призначено повторний автоматизований розподіл справ, які перебували у провадженні судді, зокрема справи № 990SCGC/28/25 (провадження № 11-422заі25). Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 990SCGC/28/25 між суддями від 02 березня 2026 року головуючим суддею (суддею-доповідачем) визначено Гімона М. М.

28. Ухвалою від 05 березня 2026 року Велика Палата Верховного Суду задовольнила клопотання ВРП про здійснення трансляції перебігу судових засідань у справі № 990SCGC/28/25 в мережі «Інтернет» на порталі «Судова влада України» та призначила справу до розгляду в судовому засіданні на 21 травня 2026 року о 14:00.

29. У судовому засіданні, яке відбулося 21 травня 2026 року, Велика Палата Верховного Суду задовольнила клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Реви О. О. про відкладення розгляду справи і призначила наступне судове засідання на 09 червня 2026 року о 15:00. Обставини справи Відомості про суддю

30. Президент України Указом від 07 липня 2008 року № 622/2008 призначив ОСОБА_1 на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва строком на п`ять років, а Постановою Верховної Ради України від 23 травня 2013 року № 304-VII вона була обрана на посаду судді цього суду безстроково. Стислий зміст скарги ОСОБА_3 . 31. 17 травня 2022 року до ВРП за вхідним номером М-6/35/7-22 надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_3 щодо дисциплінарного проступку судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 .

32. У скарзі заявник зазначав, що ВККС рішенням від 26 березня 2019 року призначила проведення 17 квітня 2019 року іспиту для 44 суддів місцевих судів (адміністративна спеціалізація) під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. Судді цього суду (окрім 7) на іспит не з`явились, зокрема і суддя ОСОБА_1 . За інформацією ВККС, причиною неявки всіх суддів стала їхня тимчасова короткострокова непрацездатність через хворобу. Після цього ВККС призначила оцінювання цих суддів на 21 травня 2019 року. Однак і на це засідання ВККС суддя ОСОБА_1 не з`явилась. Факт того, що двічі поспіль майже всі судді суду водночас захворіли та не з`явились на оцінювання, викликав значний суспільний резонанс.

33. Автор скарги зауважив, що 26 липня 2019 року НАБУ на своєму офіційному YouTube-каналі оприлюднило відео з назвою «Роз`яснення щодо обшуків в Окружному адмінсуді Києва». На цьому відео містяться аудіозаписи частини розмов, зокрема про те, що неявка суддів на оцінювання була не випадковою, а спланованою й заздалегідь узгодженою. Задовго до дат іспитів судді, в тому числі суддя ОСОБА_1 , обговорювали, чи з`являтись до ВККС на оцінювання, і за вказівкою голови суду ОСОБА_11 вирішили не йти на іспити, начебто через хворобу. На переконання заявника, неявка судді ОСОБА_1 на оцінювання, яке мало відбутись 17 квітня та 21 травня 2019 року, зумовлена не хворобою, а умислом уникнути оцінювання.

34. З огляду на викладене скаржник наполягав, що суддя Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 допустила поведінку, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, і просив притягнути її до дисциплінарної відповідальності за пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII. Стислий зміст скарги НАБУ

35. Крім того, 08 вересня 2023 року до ВРП за вхідним номером 325/0/13-23 надійшла дисциплінарна скарга НАБУ стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 .

36. У цій скарзі зазначалося, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21 червня 2019 року під час проведення НСРД у встановленому законом порядку на носіях інформації детективи НАБУ зафіксували низку розмов голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_11 та його заступника ОСОБА_12 , які відбулися у 2019 році в їхніх службових кабінетах, у тому числі із суддею цього суду ОСОБА_1 . За доводами скарги, ці розмови свідчать про незаконний вплив голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_11 та його заступника ОСОБА_12 на суддю ОСОБА_13 у межах розгляду справ № 826/9665/16, № 640/8292/19, № 640/6011/19, № 640/5883/19.

37. НАБУ зазначало, що керівництво Окружного адміністративного суду міста Києва, зокрема ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та інші судді повідомили судді ОСОБА_1 обставини неправомірних дій окремих суддів цього суду щодо створення штучних перешкод у діяльності ВККС шляхом подання «підконтрольними особами» позовів до Окружного адміністративного суду міста Києва про відсутність повноважень у членів ВККС, а також поінформували її, що вона як суддя має вчинити дії стосовно розгляду цих справ шляхом відкриття проваджень за такими позовами, а також про необхідність штучного затягування розгляду цих справ та ухвалення відповідних рішень не на користь ВККС (справи № 640/8292/19, № 640/6011/19, № 640/5883/19). Такі дії судді ОСОБА_1 призвели до блокування у 2019 році проведення кваліфікаційного оцінювання суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, яке в цьому році повинне було завершитись, однак унаслідок штучного створення конфлікту інтересів у діях членів ВККС щодо оцінювання суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, внаслідок появи великої кількості судових справ у цьому суді стосовно членів ВККС кваліфікаційне оцінювання суддів не могло бути завершене найближчим часом.

38. Також НАБУ в дисциплінарній скарзі зазначило, що суддя Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 з метою уникнення проходження кваліфікаційного оцінювання 17 квітня та 21 травня 2019 року не з`явилася до ВККС на кваліфікаційне оцінювання у зв`язку з її тимчасовою непрацездатністю.

39. Скаржник вважав, що дії судді ОСОБА_1 містять ознаки дисциплінарних проступків, установлених підпунктами «а», «б» пункту 1, пунктами 3, 4, 5, 6, 8 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а тому висловив прохання притягнути її до дисциплінарної відповідальності. Рух дисциплінарних скарг

40. Перша Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 22 січня 2024 року № 155/1дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 за пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII на підставі скарги, поданої ОСОБА_3 .

41. Ухвалою від 15 липня 2024 року № 2136/1дп/15-24 Перша Дисциплінарна палата ВРП відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 за підпунктами «а», «б» пункту 1, пунктами 3, 4, 5, 6, 8 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII на підставі скарги НАБУ, яку об`єднала в одну справу з дисциплінарною справою, відкритою за скаргою ОСОБА_3 .

42. На підставі протоколу передачі справи раніше визначеному члену ВРП від 16 липня 2024 року вказану дисциплінарну скаргу передано члену ВРП Бондаренко Т. З. для попередньої перевірки.

43. Об`єднана дисциплінарна справа призначалась до розгляду неодноразово.

44. Так, 22 липня 2024 року в засіданні Першої Дисциплінарної палати ВРП взяла участь суддя ОСОБА_1 У цьому засіданні суддя ОСОБА_1 подала заяву про відвід члена Першої Дисциплінарної палати ВРП Мороза М. В., у задоволенні якої було відмовлено. 45. 16 вересня 2024 року в засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП учасники дисциплінарної справи не з`явилися. До ВРП надійшли клопотання представника НАБУ від 13 вересня 2024 року про розгляд справи без його участі та судді ОСОБА_1 про відкладення розгляду дисциплінарної справи у зв`язку з тим, що вона не встигла ознайомитися з усіма матеріалами дисциплінарної справи, яке було задоволено. 46. 30 вересня 2024 року в засіданні Першої Дисциплінарної палати ВРП взяла участь суддя ОСОБА_1, яка подала клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи у зв`язку з тим, що вона не встигла ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи (матеріалами кримінального провадження), яке було задоволено. 47. 14 жовтня 2024 року в засіданні Першої Дисциплінарної палати ВРП взяли участь суддя ОСОБА_1 та її представник - адвокат Вилков С. В. У цьому засіданні суддя ОСОБА_1 заявила клопотання про повторне ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи у зв`язку з тим, що деякі матеріали в електронному вигляді не відкриваються, яке було задоволено. 48. 11 листопада 2024 року в засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП учасники справи не з`явилися. До ВРП надійшли клопотання судді ОСОБА_1, яка просила відкласти розгляд об`єднаної дисциплінарної справи у зв`язку з її тимчасовою непрацездатністю, а також її представника - адвоката Вилкова С. В., який просив відкласти розгляд об`єднаної дисциплінарної справи, оскільки в цей день він згідно із затвердженим розкладом занять для студентів здійснює викладацьку діяльність в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова. Зазначені клопотання Перша Дисциплінарна палата ВРП залишила без задоволення. Обставини, встановлені Першою Дисциплінарною палатою ВРП

49. Рішенням від 11 листопада 2024 року № 3268/1дп/15-24 Перша Дисциплінарна палата ВРП притягнула суддю Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

50. За змістом цього рішення, Перша Дисциплінарна палата ВРП за результатом розгляду дисциплінарної справи дійшла висновку про наявність у діях судді ОСОБА_1 складів дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 6 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, які виразилися в тому, що суддя своїми діями допустила поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, і це набуло розголосу в медіа, а також не повідомила ВРП та Генерального прокурора упродовж п`яти днів про випадок втручання в її діяльність щодо здійснення правосуддя у справах № 640/8292/19 та № 640/6011/19, зокрема про звернення до неї осіб в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб.

51. Водночас під час розгляду об`єднаної дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата ВРП не встановила в діях судді ОСОБА_1 складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «в» пункту 1, пунктами 4, 5, 8 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

52. Урахувавши характер дисциплінарного проступку, Перша Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що суддя ОСОБА_1 вчинила істотний дисциплінарний проступок, що є несумісним зі статусом судді.

53. Рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП ґрунтується на таких встановлених обставинах. (1) Щодо кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, яке проходила суддя ОСОБА_1 .

54. Рішенням від 26 березня 2019 року № 39/зп-19 ВККС призначила проведення 17 квітня 2019 року іспиту під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, зокрема, судді ОСОБА_1 .

55. Суддя ОСОБА_1 на іспит не з`явилася. Причиною неявки була хвороба її малолітньої дитини, на підтвердження чого надано листок непрацездатності від 15 квітня 2019 року серії АДХ № 027318 на період з 15 до 19 квітня 2019 року.

56. Рішенням від 08 травня 2019 року № 67/зп-19 ВККС призначила оцінювання, суддів, зокрема судді ОСОБА_1 , на 21 травня 2019 року. У цей день суддя ОСОБА_1 на іспит не з`явилась. Як зазначила Перша Дисциплінарна палата ВРП, офіційною причиною неявки судді ОСОБА_1 була хвороба її малолітньої дитини, на підтвердження чого надано листок непрацездатності від 17 травня 2019 року серії АДХ № 027364 на період із 17 до 22 травня 2019 року. Однак у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21 червня 2019 року міститься протокол огляду від 07 березня 2021 року, у якому зафіксовано зміст окремих розмов, зокрема розмови судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 та голови цього суду ОСОБА_11 , що відбулась 27 лютого 2019 року. Зі змісту цієї розмови Перша Дисциплінарна палата ВРП встановила, що голова суду ОСОБА_11 зазначає, що «они нас пытались, нас взять, или ты не знаешь? Ходила, да, на тесты эти и так далее?» [«вони нас намагались, нас взяти, чи ти не знаєш? Ходила, так, на тести ці і так далі?»], тобто звертає увагу на наявність небезпеки та запитує у судді ОСОБА_1 , чи ходила вона на один із етапів кваліфікаційного оцінювання. Коли суддя ОСОБА_1 відповіла, що ходила, голова суду ОСОБА_11 запитав: «Почему? Лучше заболей» [«Чому? Краще захворій»]. Із цією вимогою суддя ОСОБА_1 погодилась та сказала: «Конечно» [«Звісно»]. Далі голова суду ОСОБА_11 звертає увагу судді ОСОБА_1 на те, що вона не керує тим, коли будуть призначені наступні етапи кваліфікаційного оцінювання та співбесіда, а поспішати на оцінювання можна лише тоді, коли буде стовідсоткова впевненість у його проходженні. Голова суду ОСОБА_11 також зазначає, що з ними (тобто членами ВККС) не можна «проработать» («пропрацювати»), тобто домовитись, оскільки спочатку вони погоджуються, а потім - не дотримуються домовленості. Із цими зауваженнями суддя ОСОБА_1 погоджується, говорячи «Ну, да» та «Угу, угу». У наступній розмові, яка відбулась 12 квітня 2019 року, голова суду ОСОБА_11 чітко вказує: «Рассказывай» [«Розповідай»], на що суддя ОСОБА_1 відповідає та запитує: «Вот думаю. С понедельника уже?» [«Ось думаю. Вже з понеділка?»]. На це голова суду ОСОБА_11 ствердно відповідає: «Да, болеем» [«Так, хворіємо»]. Суддя ОСОБА_1 на підтвердження свого наміру говорить: «С понедельника, а то я так плохо себя уже чувствую» [«З понеділка, бо я вже так погано почуваюся»]. Цю розмову Перша Дисциплінарна палата ВРП розуміла так, що суддя ОСОБА_1 не висловила жодного заперечення щодо пропозицій голови суду ОСОБА_11 , безальтернативно погодилась із ним та фактично прийняла до виконання його вказівки, а також обговорювала з ним день, з якого вона має хворіти, - понеділок.

57. Перша Дисциплінарна палата ВРП також встановила, що неприбуття суддів Окружного адміністративного суду міста Києва на кваліфікаційне оцінювання, зокрема судді ОСОБА_1, набуло розголосу в медіа та викликало негативну оцінку громадськості щодо діяльності суду, зокрема щодо чесності суддів, що, безумовно, має негативний вплив на авторитет не лише Окружного адміністративного суду міста Києва, а й судової системи загалом. (2) Щодо дій судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 640/8292/19

58. У межах справи № 640/8292/19 розглядався позов члена ВККС ОСОБА_14 до Голови Державної судової адміністрації України Холоднюка З. В., треті особи: ОСОБА_15 , ВККС, про визнання протиправним і скасування наказу Голови Державної судової адміністрації України від 06 травня 2019 року № 156/к, яким припинено виконання повноважень члена ВККС ОСОБА_14 з підстав закінчення строку повноважень.

59. Суддя ОСОБА_1 ухвалою від 27 травня 2019 року відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі за вказаним вище позовом, визначивши, що розгляд справи здійснюватиметься без виклику сторін.

60. За результатами розгляду справи № 640/8292/19 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді ОСОБА_1 ухвалив рішення від 18 лютого 2020 року, яким у задоволенні позову відмовив.

61. За результатами апеляційного розгляду зазначеної справи Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 06 липня 2021 року вказане рішення скасував та ухвалив постанову про задоволення позову. (3) щодо дій судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 640/6011/19

62. У справі № 640/6011/19 розглядався позов Громадської спілки «Українська гільдія активістів» до голови ВККС Козьякова С. Ю., за участю третіх осіб - Ради адвокатів України, ВККС, голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смоковича М. І. про визнання протиправними дій, зобов`язання утриматися від вчинення дій.

63. Суддя ОСОБА_1 ухвалою від 12 квітня 2019 року відкрила спрощене позовне провадження у справі за вказаним позовом, визначивши, що розгляд справи здійснюватиметься без виклику сторін, та призначила справу до розгляду.

64. За результатами розгляду справи № 640/6011/19 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді ОСОБА_1 рішенням від 09 лютого 2021 року в задоволенні позову відмовив з огляду на те, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження дійсного порушення відповідачем його прав, свобод чи інтересів. Це рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось.

65. Водночас під час розгляду дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата ВРП встановила, що у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21 червня 2019 року міститься протокол огляду від 07-08 березня 2021 року, у якому зафіксовано зміст окремих розмов судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 та голови цього суду ОСОБА_11 , що стосуються справ № 640/8292/19 та № 640/6011/19. Так, Перша Дисциплінарна палата ВРП виснувала, що розмова судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 та голови цього суду ОСОБА_11 , яка зафіксована в одному з кабінетів суду, стосується справ № 640/8292/19 та № 640/6011/19, оскільки спочатку вони обговорювали питання щодо «комісій, членів», тобто учасників судового процесу у справі № 640/8292/19, а потім щодо «громадської організації», яка є позивачем у справі № 640/6011/19. Зазначена розмова була такого змісту: « ОСОБА_1 : А что с этими комиссиями, членами мне вот это? Спрощэнэ, без выклыку? Потому что я еще не открывалась? [А що з цими комісіями, членами мені ось це? Спрощене, без виклику? Того що я ще не відкривалася?]. ОСОБА_11 : Да [Так]. ОСОБА_1 : Смотрю, что-то оно везде [Дивлюся, щось воно скрізь]. ОСОБА_11 : Спрощэнэ, без выклыку, и не торопись [Спрощене, без виклику, і не поспішай]. ОСОБА_1 : А там еще какая-то громадська организация есть-то, скорее всего, то же самое. Хорошо. Все, я тогда я поняла. Пошла я тогда работать [А там ще ж якась громадська організація є, скоріш за все, те ж саме. Добре. Все, я тоді зрозуміла. Пішла я тоді працювати]. ».

66. Зі змісту цієї розмови Перша Дисциплінарна палата ВРП встановила, що суддя ОСОБА_1 , нехтуючи своєю незалежністю, запитувала у голови суду ОСОБА_11 , що їй робити з цими справами і як їх розглядати - у загальному чи спрощеному провадженні. Отримавши вказівки щодо відкриття провадження та форми його відкриття, невиклику сторін у справі, суддя ОСОБА_1 погодилась на це.

67. Щодо дій судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 826/9665/16 Перша Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності закінчився 02 березня 2023 року. Також Перша Дисциплінарна палата ВРП виснувала, що дії судді ОСОБА_1 стосовно розгляду справи № 640/5883/19 не містять складу дисциплінарного проступку. 68. 25, 29 грудня 2023 року та 08 лютого 2024 року суддя ОСОБА_1 надала пояснення по суті скарги.

69. Суддя ОСОБА_1 пояснювала, що 16 лютого 2019 року відповідно до графіка ВККС вона успішно пройшла один із етапів кваліфікаційного оцінювання (тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей), що свідчить про її реальні наміри проходити кваліфікаційне оцінювання відповідно до вимог закону. Однак 17 квітня 2019 року вона не змогла з`явитися на іспит з об`єктивних, незалежних від неї причин - захворів її малолітній син, 2011 року народження, якого вона виховує сама. 21 травня 2019 року вона не з`явилась на іспит, оскільки захворіла сама, що підтверджується листком непрацездатності.

70. На підставі наведеного суддя ОСОБА_1 переконувала, що кваліфікаційне оцінювання стосовно неї як судді Окружного адміністративного суду міста Києва не завершилося з незалежних від неї підстав, що доводить відсутність у її діях ознак дисциплінарного проступку.

71. Доводи скарги ОСОБА_16 вважала необґрунтованими, безпідставними і спрямованими на її дискредитацію як судді Окружного адміністративного суду міста Києва. Як наголосила суддя ОСОБА_1 , скаржник особисто і через афілійовані організації цілеспрямовано проводив і продовжує проводити активну інформаційну кампанію, направлену на дискредитацію цього суду в очах суспільства, зокрема через призму політизації резонансних справ, які цей суд розглядав згідно із виключною територіальною підсудністю, а також на дискредитацію судової влади в Україні загалом. При цьому строк притягнення її до дисциплінарної відповідальності з підстав, зазначених у дисциплінарній скарзі ОСОБА_16 , сплинув.

72. Щодо справи № 640/8292/19 суддя ОСОБА_1 наголосила, що дисциплінарні органи у своїй практиці послідовно дотримуються принципу неможливості притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в разі скасування або зміни судового рішення, що закріплено в частині другій статті 106 Закону № 1402-VIII. У цьому випадку рішення суду в справі містить мотиви, якими керувався суд, ухвалюючи таке рішення, а також аналіз застосованих норм права, що, як вона переконана, виключає висновок про її неналежне ставлення до службових обов`язків під час здійснення правосуддя чи навмисне порушення норм закону під час здійснення судочинства у вказаній справі.

73. Щодо справи № 640/6011/19 суддя ОСОБА_1 зауважила, що у дисциплінарній скарзі НАБУ наводить лише посилання на те, що у її провадженні перебувала ця справа, однак скарга не містить доводів щодо порушень, які вона допустила під час розгляду цієї справи.

74. Суддя ОСОБА_1 також наголошувала, що фрагменти записів, наведені НАБУ в скарзі, достовірність і автентичність яких їй невідомі, не стосуються її особисто. Вона не є учасником жодного кримінального провадження, зразки її голосу для проведення експертного дослідження в межах кримінального провадження не запитувались, свідчення не відбирались. До матеріалів дисциплінарної скарги не додано жодних доказів автентичності записів розмов за її участю, здобутих під час кримінального розслідування, на які посилається скаржник.

75. Крім того, суддя ОСОБА_1 зазначила, що і за цією скаргою строк притягнення її до дисциплінарної відповідальності сплинув навіть з урахуванням періодів її перебування у відпустці та у стані тимчасової непрацездатності. Короткий зміст рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП

76. Надаючи оцінку встановленим під час дисциплінарного провадження обставинам, Перша Дисциплінарна палата ВРП виснувала, що дії судді ОСОБА_1, пов`язані з неодноразовим нез`явленням на кваліфікаційне оцінювання, мали місце саме через наявність попередньої домовленості з головою Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_11 та за його вказівкою. Суддя ОСОБА_1 надала листки непрацездатності з метою штучного створення поважності причин неявки на кваліфікаційне оцінювання, що свідчить про її ухилення від проходження оцінювання та вказує на те, що вона не дотрималася встановленої процедури, передбаченої законом, а також свідчить про її негативне ставлення до змін, направлених на підвищення довіри суспільства до судової влади та підтримання судової реформи в Україні.

77. За висновком Першої Дисциплінарної палати ВРП, суддя ОСОБА_1 своїми діями допустила поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. До того ж вказані події набули розголосу в медіа. Такі дії судді ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

78. Крім того, Перша Дисциплінарна палата ВРП наголосила, що суддя ОСОБА_1 не повідомила ВРП та Генерального прокурора протягом п`яти днів про випадок втручання в її діяльність щодо здійснення правосуддя у справах № 640/8292/19 та № 640/6011/19, зокрема про звернення до неї осіб в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб. Такі дії судді ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за пунктом 6 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

79. Реагуючи на доводи судді ОСОБА_1 щодо спливу строку притягнення її до дисциплінарної відповідальності, Перша Дисциплінарна палата ВРП зазначила, що оскільки в дисциплінарній скарзі ОСОБА_3 йдеться про події березня - травня 2019 року, а скаргу він подав 17 травня 2022 року, то з урахуванням періодів перебування у відпустках та непрацездатності, які підлягають виключенню із трирічного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, спірний строк не сплинув.

80. Водночас щодо дисциплінарної скарги НАБУ, поданої 08 вересня 2023 року, Перша Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що строк притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності через нез`явлення на кваліфікаційне оцінювання з урахуванням періодів її перебування у відпустках та тимчасової непрацездатності (360 днів та 355 днів) сплинув до подання цієї скарги - 12 квітня та 11 травня 2023 року. Разом із цим Перша Дисциплінарна палата ВРП зауважила, що у зв`язку з тим, що дисциплінарна скарга НАБУ в частині нез`явлення судді на кваліфікаційне оцінювання фактично є аналогічною скарзі, яку подав ОСОБА_3 , то ці дії судді підлягають оцінці відповідно до Закону № 1402-VIII.

81. Щодо строку притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з підстав, пов`язаних з розглядом справ № 640/8292/19, № 640/6011/19, Перша Дисциплінарна палата ВРП виходила з того, що остаточні рішення у цих справах були ухвалені 18 лютого 2020 року та 09 лютого 2021 року, а тому виснувала, що з урахуванням трирічного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності та з виключенням строків відпусток і тимчасової непрацездатності судді, який у першому випадку становить 244 дні до дня подання скарги [08 вересня 2023 року], а в другому - 168 днів, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності судді не сплинув.

82. Визначаючи вид стягнення, яке слід застосувати до судді ОСОБА_1 , Перша Дисциплінарна палата ВРП виходила з того, що з огляду на характер її дій стосовно допущення поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, того, що вона не повідомила про втручання у її діяльність щодо здійснення правосуддя у справах № 640/8292/19 та № 640/6011/19, вчинення істотного дисциплінарного проступку, ураховуючи особу судді, застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону № 1402-VIII. Рух скарги ОСОБА_1 на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП 83. 28 листопада 2024 року до ВРП за вхідним номером 3912/0/6-24 надійшла скарга судді ОСОБА_1 на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 11 листопада 2024 року № 3268/1дп/15-24.

84. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 28 листопада 2024 року зазначену скаргу передано члену Ради Лук`янову Д. В. для проведення перевірки.

85. Ухвалою від 14 січня 2025 року № 25/0/15-25 ВРП задовольнила заяву члена Ради ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді клопотання судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 про поновлення строку для оскарження рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 11 листопада 2024 року № 3268/1дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

86. Ухвалами від 14 січня 2025 року № 26/0/15-25, № 27/0/15-25, № 28/0/15-25 та № 29/0/15-25 Рада відмовила у задоволенні заяв судді ОСОБА_1 про відвід членів ВРП Лук`янова Д. В. , Усика Г. І. , Бокової Ю. В. та Плахтій І. Б. від участі у розгляді її клопотання про поновлення строку для оскарження рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 11 листопада 2024 року № 3268/1дп/15-24 та її скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 11 листопада 2024 року № 3268/1дп/15-24 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності. За змістом цих ухвал, ВРП не встановила, що наведені члени Ради особисто, прямо чи побічно, заінтересовані у результаті розгляду справи, або інших обставин, що викликають сумнів у їхній неупередженості.

87. Ухвалою від 14 січня 2025 року № 30/0/15-25 ВРП поновила строк на оскарження рішення її Першої Дисциплінарної палати від 11 листопада 2024 року № 3268/1дп/15-24 про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

88. Ухвалами від 04 березня 2025 року № 397/0/15-25, № 398/0/15-25, № 399/0/15-25, № 400/0/15-25, № 401/0/15-25 та № 402/0/15-25 Рада відмовила у задоволенні заяв судді ОСОБА_1 про відвід членів ВРП Бокової Ю. В. ОСОБА_17 , Усика Г. І. , Мельника О. П. , Кравченка С. І. та Саліхова В. В. від участі в розгляді її скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 11 листопада 2024 року № 3268/1дп/15-24 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. За змістом цих ухвал, ВРП не встановила, що наведені члени Ради особисто, прямо чи побічно, заінтересовані у результаті розгляду справи, або інших обставин, що викликають сумнів у їхній неупередженості. Короткий зміст рішення ВРП

89. Спірним рішенням ВРП залишила без змін рішення її Першої Дисциплінарної палати від 11 листопада 2024 року № 3268/1дп/15-24 про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

90. Так, в оскаржуваному рішенні ВРП погодилась із висновками її Першої Дисциплінарної палати, що детально наведені вище.

91. ВРП наголосила, що правовий статус судді передбачає як конституційно визначені гарантії незалежності та недоторканності суддів під час здійснення правосуддя, так і правову відповідальність за невиконання своїх обов`язків. Дотримання суддею своїх обов`язків є необхідною умовою довіри до суду та правосуддя з боку суспільства. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

92. Водночас те, що суддя ОСОБА_1 не виконала встановленого Конституцією України обов`язку проходження процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, на переконання ВРП, порушує норми суддівської етики та стандарти поведінки, викликає обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати свої функції, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.

93. Рада зауважила, що суддя Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 неодноразово не з`являлася на кваліфікаційне оцінювання за попередньою домовленістю з головою цього суду ОСОБА_11 та за його вказівкою, що свідчить про те, що суддя ухилялася від проходження такого оцінювання, не дотримувалася законної процедури та негативно ставилася до змін, спрямованих на підвищення довіри суспільства до судової влади та підтримання судової реформи в Україні.

94. Твердження скаржника про те, що дисциплінарний орган неправильно зазначив у рішенні в розділі, який містить стислий виклад пояснень судді, що 21 травня 2019 року вона не з`явилась на іспит через свою хворобу, а не через хворобу її дитини, Рада відхилила як такі, що не спростовують висновків її Першої Дисциплінарної палати про те, що суддя вчинила дисциплінарний проступок.

95. ВРП відхилила також і твердження судді ОСОБА_1 про те, що обставини, за яких вона не мала можливості бути присутньою під час проведення іспиту 17 квітня та 21 травня 2019 року в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів, не можуть бути наслідком будь-яких узгоджених дій, як такі, що спростовані дослідженим під час розгляду дисциплінарної справи протоколом огляду від 07 березня 2021 року у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21 червня 2019 року, яким зафіксовано факт та зміст наведеної вище розмови судді ОСОБА_1 та голови суду ОСОБА_11 , що відбулась 27 лютого 2019 року.

96. Реагуючи на доводи судді ОСОБА_1 про незазначення в рішенні дисциплінарного органу, в чому саме полягає її поведінка, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя чи суспільну довіру до суду, ВРП підтримала висновок своєї Першої Дисциплінарної палати, що дії судді ОСОБА_1 свідчать про планування, обговорення, домовленість «зірвати» кваліфікаційне оцінювання шляхом неприбуття на призначений Комісією іспит через хворобу, а також про її бажання уникнути проходження відповідних законних процедур, що підтверджується наведеними вище зафіксованими розмовами. А отже, дії судді ОСОБА_1 , пов`язані з неодноразовим нез`явленням на кваліфікаційне оцінювання, мали місце саме через наявність попередньої домовленості з головою суду ОСОБА_11 та за його вказівкою. Також ВРП наголосила, що суддя ОСОБА_1 надавала листки непрацездатності з метою штучного створення видимості поважності причин неявки на кваліфікаційне оцінювання.

97. Стосовно доводів судді ОСОБА_1 про втручання Першої Дисциплінарної палати ВРП у здійснення ВККС повноважень щодо надання оцінки наслідкам її неявки на іспит, призначений в межах процедури кваліфікаційного оцінювання, ВРП зазначила, що підставою притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стали дії, встановлені за матеріалами кримінального провадження № 52019000000000522 від 21 червня 2019 року (протокол огляду від 07 березня 2021 року), а саме її умисні дії, що свідчать про планування, обговорення, домовленість із головою суду зірвати кваліфікаційне оцінювання шляхом неприбуття на призначений ВККС іспит у зв`язку із хворобою. Водночас Перша Дисциплінарна палата ВРП у рішенні не надавала оцінки поважності причин неявки судді ОСОБА_1 для складання першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит».

98. З приводу доводів судді ОСОБА_1 в частині недотримання Першою Дисциплінарною палатою ВРП стандартів доказування Рада зауважила, що під час встановлення підстав для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності вона керується стандартом доказування, встановленим частиною шістнадцятою статті 49 Закону № 1798-VIII, відповідно до якої чіткими та переконливими є докази, які з погляду звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. У цьому випадку ВРП визнала належним чином умотивованими висновки свого дисциплінарного органу про те, що суддя ОСОБА_1 умисно допустила поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, а отже, вчинила істотний дисциплінарний проступок, допустивши грубе нехтування обов`язками судді щодо дотримання правил суддівської етики, у тому числі щодо підтримання високих стандартів поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, що є несумісним зі статусом судді.

99. ВРП також зауважила, що її Перша Дисциплінарна палата, перевіряючи наявність у поведінці судді ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, проаналізувала в сукупності матеріали дисциплінарного провадження, зокрема зібрані під час дисциплінарного провадження письмові пояснення судді від 25, 29 грудня 2023 року та 08 лютого 2024 року, а також ознайомилася з окремими матеріалами кримінального провадження № 52019000000000522 від 21 червня 2019 року. Водночас Перша Дисциплінарна палата ВРП лише перевірила викладені у дисциплінарних скаргах обставини на предмет дотримання вимог, що ставляться до суддів, та наявності в діях судді складу дисциплінарного проступку. Тож, на думку ВРП, надані окремі матеріали кримінального провадження № 52019000000000522 від 21 червня 2019 року її Перша Дисциплінарна палата використала у спосіб, передбачений законом, оскільки оцінювалися ці матеріали лише в аспекті наявності в діях судді ОСОБА_1 ознак дисциплінарних проступків.

100. У цьому ж контексті ВРП наголосила, що презумпція невинуватості не може бути поширена на дисциплінарні провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру (стандарти доказування у дисциплінарній процедурі та у кримінальному провадженні істотно відрізняються). Під час вирішення питання щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності дисциплінарний орган не оцінює доказів, які використовує сторона обвинувачення в межах кримінального провадження, щодо їх належності та допустимості, а лише надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку.

101. Підсумовуючи наведене, ВРП зазначила, що її Перша Дисциплінарна палата отримала чіткі та переконливі докази на підтвердження наявності в діях судді ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, і проаналізувала їх у контексті предмета доказування в дисциплінарному провадженні - підтвердження наявності або ж відсутності у діях судді ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, а не на підтвердження наявності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження № 52019000000000522 від 21 червня 2019 року.

102. Стосовно доводів судді ОСОБА_1 про відсутність підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності за пунктом 6 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII ВРП наголосила, що незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Суддя зобов`язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя за наявності щодо нього будь-якого незаконного впливу під час здійснення правосуддя.

103. ВРП зазначила, що матеріали дисциплінарного провадження у своїй сукупності та взаємозв`язку містять чіткі та переконливі докази, які з погляду звичайної розсудливої людини дають змогу дійти висновку, що голова суду ОСОБА_11 здійснив вплив на суддю ОСОБА_1 під час розгляду справ № 640/8292/19 та № 640/6011/19, а суддя ОСОБА_1 , у свою чергу, сприйняла цей вплив, піддалась йому, погоджувалась виконувати вказівки голови суду ОСОБА_11 та, нехтуючи своєю незалежністю, запитувала у нього, що їй робити із зазначеними справами і як їх розглядати - у загальному чи спрощеному провадженні, що безумовно вплинуло на її неупередженість як судді під час розгляду цих справ. Така поведінка, на переконання ВРП, порушує стандарти безсторонності суду, етичні норми поведінки судді та викликає обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати свої функції, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя. Обов`язку, визначеного частиною сьомою статті 56 Закону № 1402-VIII, суддя ОСОБА_1 не виконала.

104. ВРП відхилила доводи судді ОСОБА_1 про неможливість установлення факту її спілкування із головою Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_11 та іншими суддями цього суду на підставі протоколу НСРД за відсутності в матеріалах кримінального провадження відповідних експертиз звукозапису зафіксованих у протоколі розмов, наголосивши, що дисциплінарний орган не оцінює доказів щодо їх належності та допустимості, а лише надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності в поведінці судді ознак дисциплінарного проступку. Пославшись на усталену практику Великої Палати Верховного Суду в питанні можливості використання в дисциплінарному провадженні матеріалів НСРД, ВРП зазначила, що в межах дисциплінарного провадження обставини допущення суддею дисциплінарного проступку можуть досліджуватися та встановлюватися дисциплінарним органом на підставі матеріалів кримінального провадження, зокрема й протоколів НСРД.

105. Рада зазначила, що висновок її Першої Дисциплінарної палати про закінчення строку притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за повідомленими НАБУ обставинами в частині її неявки на кваліфікаційне оцінювання не свідчить про істотні порушення перебігу здійснення дисциплінарного провадження, послідовності чи хронології дій дисциплінарного органу, які могли б поставити під сумнів результати розгляду дисциплінарної справи на підставі доказів, отриманих в межах дисциплінарного провадження.

106. Щодо обчислення строку притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності ВРП, пославшись на положення частини одинадцятою статті 109 Закону № 1402-VIII і частини другої статті 42 Закону № 1798-VIII, зазначила, що дії, які є підставою для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, вчинено 17 квітня та 21 травня 2019 року (неявка на кваліфікаційне оцінювання). Отже, трирічний строк із дня вчинення вказаного проступку закінчився 21 травня 2022 року. Водночас дисциплінарну скаргу стосовно вказаних обставин ОСОБА_3 подав 17 травня 2022 року, тобто до закінчення трирічного строку із дня вчинення дисциплінарного проступку. З покликанням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23 травня 2024 року у справі № 990/75/24, ВРП зазначила, що за змістом положень частини першої статті 42 Закону № 1798-VIII дисциплінарне провадження щодо судді ОСОБА_1 розпочато після отримання ВРП скарги ОСОБА_3 щодо дисциплінарного проступку судді, тобто 17 травня 2022 року. Оскільки суддя ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок 17 квітня та 21 травня 2019 року, а 17 травня 2022 року щодо неї розпочато дисциплінарне провадження, то строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за скаргою ОСОБА_3 не закінчився.

107. Стосовно ж строку притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за скаргою НАБУ Рада зауважила, що ця дисциплінарна скарга надійшла до 08 вересня 2023 року, а рішення у справах № 640/8292/19 та № 640/6011/19 суддя ухвалила 18 лютого 2020 року та 09 лютого 2021 року, тому трирічний строк з моменту вчинення цих дій спливав, відповідно, 18 лютого 2023 року та 09 лютого 2024 року. ВРП погодилася з мотивами її Першої Дисциплінарної палати, що з урахуванням трирічного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності з виключенням строків відпусток судді та її тимчасової непрацездатності, що становлять в першому випадку 244 дні, в другому - 168 днів, то з урахуванням дати подання скарги НАБУ (08 вересня 2023 року) строк притягнення до дисциплінарної відповідальності судді не сплинув.

108. Доводи судді ОСОБА_1 щодо обрахунку строку притягнення її до дисциплінарної відповідальності із 12 квітня 2019 року (запротокольованої дати її розмови з головою суду), а не з дати ухвалення судових рішень про відмову в задоволенні позову у справах № 640/8292/19 та № 640/6011/19, Рада відхилила, зазначивши, що неповідомлення ВРП та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя є правопорушенням, яке має триваючий характер як пов`язане з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом.

109. Стосовно доводів скарги про те, що Перша Дисциплінарна палата ВРП в рішенні не зазначила всіх доводів, які вона викладала у поясненнях, Рада зазначила, що у рішенні її Перша Дисциплінарна палата виклала всі обставини та підстави дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_1 . Підстави дисциплінарного проступку, які встановив і навів у рішенні дисциплінарний орган, містять достатньо даних для настання дисциплінарної відповідальності. До того ж Перша Дисциплінарна палата ВРП в рішенні проаналізувала їх і надала відповідну правову характеристику з погляду належності до ознак, що утворюють склад дисциплінарного проступку.

110. Реагуючи на доводи судді ОСОБА_1 про розгляд дисциплінарної справи з порушенням встановленого частиною четвертою статті 47 Закону № 1798-VIII порядку без урахування того, що її неявка в засідання дисциплінарного органу була першою, Рада зазначила, що розгляд дисциплінарної справи за відсутності судді ОСОБА_1 , яка була належним чином повідомлена про час і дату засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП та за заявами якої розгляд дисциплінарної справи неодноразово відкладався, відбувся з дотриманням частини четвертої статті 47 Закону № 1798-VIII, відповідно до якої у разі повторної відсутності судді розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою без його участі, крім випадків, якщо суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням частини п`ятої статті 48 цього Закону.

111. Стосовно доводів судді ОСОБА_1 про упереджене ставлення скаржника ОСОБА_3 до суддів Окружного адміністративного суду міста Києва ВРП зазначила, що відповідно до частини першої статті 107 Закону № 1402-VIII право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа.

112. У підсумку ВРП погодилася з кваліфікацією дій судді ОСОБА_1 , яку здійснила її Перша Дисциплінарна палата, як істотного дисциплінарного проступку. Крім того, Рада зазначила, що застосоване з урахуванням принципу пропорційності дисциплінарне стягнення у виді звільнення судді з посади є таким, що відповідає дисциплінарному проступку, який вчинила суддя, оскільки Перша Дисциплінарна палата ВРП врахувала характер дисциплінарного проступку, його негативні наслідки для авторитету судової влади, ступінь вини судді, її характеристику, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Пояснення, надані учасниками справи в судовому засіданні

113. Представник скаржника - адвокат Рева О. О. у судовому засіданні, яке відбулося 09 червня 2026 року наполягала на задоволенні скарги, просила скасувати спірне рішення Ради. Серед іншого, звертала увагу, що скарги як ОСОБА_3 , так і НАБУ подані поза межами трирічного строку, встановленого приписами частини одинадцятої статті 109 Закону № 1402-VIII.

114. Представник ВРП ОСОБА_18 у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та просив залишити без змін оскаржуване рішення. Наполягав на тому, що строки притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за жодною із скарг порушено не було. Стверджував, що стосовно дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 6 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, дії судді ОСОБА_1 слід розцінювати як триваюче правопорушення, яке закінчилося в момент ухвалення суддею рішень у справах № 640/8292/19 та № 640/6011/19. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ Щодо меж перегляду оскаржуваного рішення ВРП

115. На підставі частини першої статті 131 Конституції України в Україні діє ВРП, яка здійснює повноваження, визначені цією Конституцією та законами України, серед іншого, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора. Відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів (частина десята статті 131 Конституції України).

116. Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначає Закон № 1798-VIII. Так, частиною першою статті 1 Закону № 1798-VIII визначено, що ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

117. Згідно із частиною другою статті 26 Закону № 1798-VIII для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює дисциплінарні палати з числа членів ВРП.

118. Відповідно до частини другої статті 50 Закону № 1798-VIII за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

119. Порядок розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді встановлено статтею 51 цього Закону, за приписами частин першої та третьої якої право оскаржити таке рішення до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення. Скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження. Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до ВРП.

120. Згідно із частиною сьомою статті 266 КАС України та частиною другою статті 52 Закону № 1798-VIII на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом. При цьому право на оскарження до суду рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення ВРП ухвалене за його скаргою.

121. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що ВРП у дисциплінарному провадженні є квазісудом, оскільки здійснює розгляд скарги на рішення дисциплінарного органу про притягнення / відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді та приймає рішення на підставі балансу поданих доказів. Водночас Велика Палата Верховного Суду забезпечує гарантії, визначені частинами першою і другою статті 55 Конституції України та пунктом 1 статті 6 Конвенції, як визначений статтею 266 КАС України судовий орган, який має повну юрисдикцію щодо розгляду скарг на рішення ВРП, зокрема на її рішення, ухвалені за результатом розгляду скарг на рішення її дисциплінарних палат про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Розгляд таких скарг Велика Палата Верховного Суду здійснює за правилами касаційного провадження, встановленими КАС України.

122. Частиною першою статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

123. За такого правового регулювання об`єктом дослідження Великої Палати Верховного Суду у цій категорії справ є виключно питання застосування права. Стосовно підстав перегляду рішення ВРП

124. Відповідно до статті 52 Закону № 1798-VIII рішення цього органу, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні; 3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 цього Закону; 4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

125. Велика Палата Верховного Суду повно та всебічно перевіряє спірне рішення, зокрема, на предмет його відповідності вимогам частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII.

126. Скаржник не ставить питання про незаконність спірного рішення з підстав, визначених у пунктах 2, 3 частини першої статті52 Закону № 1798-VIIІ.

127. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що у засіданні ВРП 04 березня 2025 року під час розгляду скарги судді ОСОБА_1 були присутні 11 членів ВРП; рішення, ухвалене за результатами розгляду скарги, підписали всі члени ВРП, які брали участь у його ухваленні.

128. Велика Палата Верховного Суду не встановила обставин чи підстав, які б указували на те, що суддя не була належним чином повідомлена про засідання ВРП.

129. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що немає підстав, визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII, для скасування спірного рішення. Щодо підстави оскарження, визначеної пунктом 1 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIIІ

130. Відповідаючи на порушені у скарзі питання щодо неповноважності складу ВРП, який ухвалив оскаржуване рішення, Велика Палата Верховного Суду виходить з такого.

131. Частиною другою статті 131 Конституції України, якій кореспондує частина перша статті 5 Закону № 1798-VIII, визначено, що ВРП складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох - обирає з`їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох - призначає Президент України, двох - обирає Верховна Рада України, двох - обирає з`їзд адвокатів України, двох - обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох - обирає з`їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

132. За правилами статті 18 Закону № 1798-VIIIВРП є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п`ятнадцяти членів, серед яких більшість становлять судді (включаючи суддів у відставці), та складення ними присяги.

133. Частиною першою статті 26 Закону № 1798-VIII визначено, що ВРП діє у пленарному складі, якщо інше не встановлено цим Законом.

134. За змістом частини другої статті 30 Закону № 1798-VIII засідання ВРП у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу ВРП.

135. Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 1798-VIII рішення ВРП ухвалюється більшістю членів ВРП, які беруть участь у засіданні ВРП, якщо інше не визначено цим Законом.

136. Частиною восьмою статті 51 Закону № 1798-VIII передбачено, що у розгляді скарги не беруть участі члени ВРП, які входять до Дисциплінарної палати, що ухвалила оскаржуване рішення.

137. За правилами статті 33 Закону № 1798-VIII член ВРП не може брати участі в розгляді питання і підлягає відводу, якщо буде встановлено, що він особисто, прямо чи побічно заінтересований у результаті справи, є родичем особи, стосовно якої розглядається питання, або якщо будуть встановлені інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. За наявності таких обставин член ВРП повинен заявити самовідвід (частина перша). За наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, відвід члену ВРП може заявити особа, за поданням якої розглядатиметься питання, а також особа, стосовно якої вирішується питання, чи особа, що подала заяву, скаргу (частина друга). Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі і заявленим до початку розгляду відповідного питання, справи. Заявляти відвід (самовідвід) після початку розгляду питання, справи дозволяється лише у виключних випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) не могло бути відомо до початку розгляду (частина четверта). Рішення про відвід (самовідвід) ухвалюється більшістю членів ВРП, які беруть участь у засіданні ВРП чи її органу, шляхом голосування в нарадчій кімнаті, за відсутності члена ВРП, питання про відвід (самовідвід) якого вирішується (частина п`ята).

138. За наслідком аналізу наведених вище правових норм Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 грудня 2021 року у справі № 9901/39/20 висловила правову позицію, згідно з якою повноважність ВРП як колегіального органу Закон № 1798-VIII пов`язує безпосередньо з якісним (складення присяги, неупередженість, безсторонність) та кількісним (число призначених членів і тих, які беруть участь у розгляді питання) критеріями.

139. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що до складу Першої Дисциплінарної палати ВРП, яка розглядала матеріали дисциплінарної справи щодо судді ОСОБА_1, входили члени Першої Дисциплінарної палати ВРП Котелевець А. В., Кваша О. О., Мороз М. В. та залучений член Третьої Дисциплінарної палати Сасевич О. М. Жоден із зазначених членів ВРП не брав участі у розгляді скарги судді ОСОБА_1 на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 11 листопада 2024 року № 3268/1дп/15-24 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

140. Таким чином, під час розгляду скарги судді ОСОБА_1 ВРП дотрималася вимог частини восьмої статті 51 Закону № 1798-VIIIщодо виключення участі у розгляді скарги на рішення Дисциплінарної палати ВРП про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді тих членів ВРП, які брали участь в ухваленні оскаржуваного рішення Дисциплінарної палати.

141. Оцінюючи доводи судді ОСОБА_1 про ухвалення спірного рішення неповноважним складом ВРП з огляду на відсутність у засіданні ВРП 04 березня 2025 року кворуму в одинадцять членів ВРП, які мали повноваження розглядати її заяви про відвід членів ВРП Бокової Ю. В., Бурлакова С. Ю., Усика Г. І., Мельника О. П., Кравченка С. І. та Саліхова В. В. від участі в розгляді її скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 11 листопада 2024 року № 3268/1дп/15-24 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких мотивів.

142. Згідно з витягом з протоколу засідання ВРП від 04 березня 2025 року № 21 та копією спірного рішення скаргу судді ОСОБА_1 Рада розглянула у такому складі: голова ВРП Усик Г. І., члени ВРП: Бокова Ю. В., Бурлаков С. Ю., Кандзюба О. В., Ковбій О. В., Кравченко С. І., Лук`янов Д. В., Мельник О. П., Плахтій І. Б., Попікова О. В., Саліхов В. В.

143. З витягу з протоколу засідання ВРП від 04 березня 2025 року № 21 також слідує, що для вирішення заяв судді ОСОБА_1 про відвід членів ВРП Бокової Ю. В. , Бурлакова С. Ю., Усика Г. І., Мельника О. П., Кравченка С. І. від участі в розгляді її скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 11 листопада 2024 року № 3268/1дп/15-24 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності Рада видалялася до спеціального приміщення (нарадчої кімнати). Після повернення членів ВРП зі спеціального приміщення (нарадчої кімнати) головуючий оголошував результати голосування та резолютивну частину ухвали ВРП про відмову в задоволенні зазначених заяв.

144. Так, до матеріалів справи долучено копії ухвал ВРП від 04 березня 2025 року № 397/0/15-25, № 398/0/15-25, № 399/0/15-25, № 400/0/15-25, № 401/0/15-25 про відмову в задоволенні заяв судді ОСОБА_1 про відвід членів ВРП Бокової Ю. В. Бурлакова С. Ю., Усика Г. І., Мельника О. П. та Кравченка С. І. від участі в розгляді її скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 11 листопада 2024 року № 3268/1дп/15-24 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

145. Крім того, до матеріалів справи долучено копію ухвали ВРП від 04 березня 2025 року № 402/0/15-25 про відмову в задоволенні заяви судді ОСОБА_1 про відвід члена ВРП Саліхова В. В. від участі в розгляді її скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 11 листопада 2024 року № 3268/1дп/15-24 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

146. За доводами судді ОСОБА_1 та ВРП, усі зазначені заяви про відвід Рада вирішувала за участі десяти її членів, які брали участь у засіданні ВРП, за відсутності члена ВРП, питання про відвід якого вирішується.

147. Частина друга статті 30 Закону № 1798-VIII містить умову щодо кількісної повноважності засідання ВРП у пленарному складі, в якому розглядається, зокрема питання про розгляд скарги на рішення Дисциплінарної палати ВРП, та передбачає обов`язкову участь у такому засідання більшості від складу Ради, тобто щонайменше одинадцяти її членів.

148. Водночас за змістом частини п`ятої статті 33 Закону № 1798-VIII неможливість будь-якого члена ВРП брати участь у розгляді справи через його відвід (самовідвід) від такої справи вирішується більшістю членів ВРП, які беруть участь у засіданні Ради, шляхом голосування в нарадчій кімнаті, за відсутності члена ВРП, питання про відвід (самовідвід) якого вирішується.

149. Умови ж щодо участі у засіданні не менше дванадцяти членів ВРП (більшість від складу Ради плюс один) задля забезпечення вирішення питання про відвід (самовідвід) члена ВРП від розгляду питання порядку денного, зокрема розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати ВРП, Закон № 1798-VIII не містить.

150. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що ВРП дотрималася вимог частини другої статті 30 та частини п`ятої статті 33 Закону № 1798-VIII щодо кількісної повноважності під час розгляду в засіданні 04 березня 2025 року заяви судді ОСОБА_1 про відвід членів ВРП Бокової Ю. В. Бурлакова С. Ю., Усика Г. І., Мельника О. П., Кравченка С. І. та Саліхова В. В. від участі в розгляді її скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 11 листопада 2024 року № 3268/1дп/15-24 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

151. Стосовно мотивів, якими скаржник обґрунтовує свої сумніви в неупередженості членів ВРП Лук`янова Д. В., Усика Г. І., Бокової Ю. В., Плахтій І. Б. Бурлакова С. Ю., Мельника О. П., Кравченка С. І. та Саліхова В. В., Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

152. За правилами статті 33 Закону № 1798-VIII ВРП ухвалює рішення про неможливість будь-якого її члена брати участь у розгляді справи через його відвід (самовідвід) від такої справи, якщо буде встановлено обставини, визначені частиною першою цієї статті (він особисто, прямо чи побічно заінтересований у результаті справи, є родичем особи, стосовно якої розглядається питання, або якщо будуть встановлені інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості).

153. Суддя ОСОБА_1 скористалася наданим частиною четвертою статті 33 Закону № 1798-VIII правом заявити відводи членам ВРП Лук`янову Д. В., Усику Г. І., Боковій Ю. В., Плахтій І. Б., Бурлакову С. Ю., Мельнику О. П., Кравченку С. І. та Саліхову В. В. Однак ВРП ухвалами від 14 січня 2025 року № 26/0/15-25, № 27/0/15-25, № 28/0/15-25, № 29/0/15-25 та від 04 березня 2025 року № 397/0/15-25, № 398/0/15-25, № 399/0/15-25, № 400/0/15-25, № 401/0/15-25 та № 402/0/15-25 відмовила в задоволенні зазначених заяв, оскільки не встановила, що наведені її члени особисто, прямо чи побічно заінтересовані у результаті розгляду справи, або інших обставин, що викликають сумнів у їхній неупередженості.

154. Оцінюючи мотиви, якими скаржниця обґрунтовує свої сумніви в неупередженості зазначених членів ВРП, Велика Палата Верховного Суду вважає, що доводи скаржниці в цій частині за відсутності конкретних доказів чи фактів, які б давали обґрунтовані підстави стверджувати про небезсторонність зазначених членів ВРП, очевидно є недостатніми для висновку про неможливість їх участі в розгляді у складі ВРП будь-якого питання щодо судді ОСОБА_1

155. З огляду на викладене, за відсутності об`єктивних та достатніх доказів, які доводили б заінтересованість членів ВРП Лук`янова Д. В., Усика Г. І. , Бокової Ю. В. , Плахтій І. Б. , ОСОБА_17 , Мельника О. П. , Кравченка С. І. та Саліхова В. В. у результатах розгляду питання про притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, немає підстав стверджувати про існування обставин, що викликають сумнів у неупередженості цих членів ВРП.

156. Таким чином, за наслідками надання оцінки доводам скаржника про ухвалення ВРП спірного рішення у складі, який не мав повноважень його ухвалювати, Велика Палата Верховного Суду вважає, що немає підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII, для скасування цього рішення. Щодо підстави оскарження, визначеної пунктом 4 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIIІ

157. У межах цієї підстави Велика Палата Верховного Суду має надати відповідь, чи містить оскаржуване рішення ВРП посилання на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких Рада зробила відповідні висновки.

158. З огляду на зміст доводів, що наводились скаржником протягом розгляду її дисциплінарної справи Першою Дисциплінарною палатою ВРП та Радою, а також у скарзі, поданій в порядку, визначеному частиною сьомою статті 266 КАС України, Велика Палата Верховного Суду визначила, що ключові питання, на які вона повинна надати відповідь за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 , полягають у такому: - чи дотримано Першою Дисциплінарною палатою ВРП строки притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності; у межах цього питання окремо мають бути розглянуті питання подання скарг ОСОБА_3 та НАБУ; - чи є в оскаржуваному рішенні мотиви, з яких ВРП дійшла висновку про наявність у діях судді ОСОБА_1 складу дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 6 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

159. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що в цій справі питання дотримання дисциплінарним органом строків притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в аспекті спливу строку, визначеного частиною одинадцятою статті 109 Закону № 1402-VIII, на час подання дисциплінарних скарг ОСОБА_3 та НАБУ відповідно підлягає першочерговому вирішенню. Щодо строків притягнення судді до дисциплінарної відповідальності

160. Вирішуючи перше ключове у цій справі питання, Велика Палата Верховного Суду виходить із такого.

161. За позицією скаржника, у період з 05 серпня 2021 року до 19 жовтня 2023 року дисциплінарна функція ВРП була зупинена на підставі рішення ВРП від 05 серпня 2021 року № 1809/0/15-21. Відповідно, дисциплінарне провадження за скаргою ОСОБА_3 , поданою 17 травня 2022 року [в частині, що стосується неявки на кваліфікаційне оцінювання 17 квітня та 21 травня 2019 року], взагалі не могло розпочатися. При цьому чинне на той час законодавство не визначало, яка саме подія є днем (моментом) початку здійснення дисциплінарного провадження, тому скаржник очікувала, що перебіг трирічного строку перервався початком реалізації першої стадії дисциплінарного провадження, що визначена у частині третій статті 42 Закону № 1798-VIII. Стосовно дисциплінарної скарги, поданої НАБУ, скаржник зазначає, що для цілей встановлення наявності / відсутності складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, правове значення мають дії чи бездіяльність судді, що мали місце впродовж п`яти днів після того, як в його / її діяльність щодо здійснення правосуддя відбулося втручання. У спірному випадку, за позицією НАБУ, таке втручання мало місце 12 квітня 2019 року, відповідно п`ятиденний строк сплинув 17 квітня 2019 року, а трирічний строк - у березні 2023 року [з урахуванням днів її тимчасової непрацездатності та перебування у відпустці]. Водночас скарга на дії судді ОСОБА_1 подана у вересні 2023 року. Скаржник не згодна із позицією ВРП та її Першої Дисциплінарної палати, що датами вчинення дисциплінарного проступку слід вважати дати ухвалення кінцевих рішень у справах № 640/8292/19 та № 640/6011/19 - 18 лютого 2020 року та 09 лютого 2021 року відповідно. Ухвалення рішення у справі не є елементом об`єктивної сторони складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

162. За правилами частини одинадцятої статті 109 Закону № 1402-VIII дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

163. Таким чином, при обчисленні трирічного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності судді не враховуються періоди: 1) тимчасової непрацездатності; 2) перебування судді у відпустці; 3) здійснення відповідного дисциплінарного провадження. Відповідно, настання означених вище обставин перебіг зазначеного трирічного строку зупиняють на період їх існування.

164. У постановах від 14 листопада 2024 року у справі № 990SCGC/11/24 (провадження № 11-134сап24), від 21 червня 2018 року (провадження № 11-78сап18), від 29 листопада 2018 року у справі № 800/553/17 (провадження № 11-7сап18), від 31 січня 2019 року (провадження № 11-988сап18), від 11 квітня 2019 року (провадження № 11-121сап19) Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що норму, закріплену в частині одинадцятій статті 109 Закону № 1402-VIII, варто розуміти так, що трирічний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності судді обчислюється з дати вчинення дисциплінарного проступку по дату накладення дисциплінарного стягнення (включно) з урахуванням того, що час тимчасової непрацездатності, перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження до такого трирічного строку не враховується. (1) Дотримання строку притягнення скаржника до дисциплінарної відповідальності за скаргою ОСОБА_3 .

165. Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів врегульовано главою 4 розділу II Закону № 1798-VIII (статті 42-50).

166. Стаття 42 Закону № 1798-VIII, яка, серед іншого, визначає момент початку здійснення дисциплінарного провадження щодо судді, зазнавала певних змін.

167. Так, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2020 року № 4-р/2020, яким частину першу статті 42 Закону № 1798-VIII в редакції Закону України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» визнано неконституційною, застосуванню підлягала первинна редакція цієї частини статті 42 Закону № 1798-VIII із вказаного моменту.

168. Первинна редакція частини першої статті 42 Закону № 1798-VIII містила таке положення: «Дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом». 169. 05 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі - Закон № 1635-IX), яким внесено зміни до Закону № 1798-VIII, зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.

170. У період з 05 серпня 2021 року (дати набрання чинності Законом № 1635-IX) до 19 жовтня 2023 року [дати введення в дію Закону України від 09 серпня 2023 року № 3304-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (далі - Закон № 3304-IX)] стаття 42 Закону № 1798-VIII встановлювала, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати ВРП. Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання скарги щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати ВРП чи ВККС у випадках, визначених законом (частина друга).

171. Чинна редакція частини другої статті 42 Закону № 1798-VIII (у редакції Закону № 3304-IX) визначає, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати ВРП. Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання ВРП скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати ВРП чи за зверненням ВККС у випадках, визначених законом. Днем початку здійснення дисциплінарного провадження є день отримання ВРП відповідної дисциплінарної скарги або день ухвалення Дисциплінарною палатою ВРП рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою чи день отримання ВРП відповідного звернення ВККС.

172. Таким чином, попри зміни, що вносилися до статті 42 Закону № 1798-VIII, у ній залишалося незмінним визначення моменту початку дисциплінарного провадження, який залежав від того, з якої підстави воно відкривалося: - у разі надходження дисциплінарної скарги - день її отримання ВРП; - у разі ініціативи Дисциплінарної палати - день ухвалення відповідного рішення; - у разі звернення ВККС - день отримання ВРП такого звернення. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2025 року у справі № 990SCGC/22/24 (провадження № 11-246сап24).

173. У справі, що розглядається, скарга ОСОБА_3 надійшла до ВРП 17 травня 2022 року. З урахуванням наведених вище висновків щодо особливостей обчислення строків накладення дисциплінарного стягнення на суддю Велика Палата Верховного Суду висновує, що дисциплінарне провадження щодо судді ОСОБА_1 розпочалося з 17 травня 2022 року (дати надходження скарги до ВРП) та було закінчене 11 листопада 2024 року з ухваленням Першою Дисциплінарною палатою ВРП рішення № 3268/1дп/15-24. Відтак означений період, а також періоди тимчасової непрацездатності та перебування у відпустці судді ОСОБА_1 [становлять у сукупності 360 та 355 днів - залежно від дати неявки на іспит; ці обставини не оспорюються скаржником] не підлягають врахуванню при обчисленні трирічного строку притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Отже, подання дисциплінарної скарги та накладення на суддю ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення відбулося до закінчення трирічного строку із дня вчинення дисциплінарного проступку. (2) Дотримання строку притягнення скаржника до дисциплінарної відповідальності за скаргою НАБУ

174. Стосовно дотримання строку притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за скаргою НАБУ, поданою 08 вересня 2023 року, ВРП та її Перша Дисциплінарна палата дійшли висновку, що датами вчинення дисциплінарного проступку є 18 лютого 2020 року та 09 лютого 2021 року (дати ухвалення суддею ОСОБА_1 рішень у справах № 640/8292/19 та № 640/6011/19 відповідно). При цьому дисциплінарний орган виходив з того, що у спірному випадку має місце триваюче правопорушення, яке закінчилось саме ухваленням суддею ОСОБА_1 судових рішень у зазначених справах відповідно до наданих головою Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_11 вказівок.

175. Велика Палата Верховного Суду не може погодитися з таким підходом дисциплінарного органу до обчислення строків притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

176. Відповідно до частини четвертої статті 48 Закону № 1402-VIII суддя зобов`язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.

177. Пункт 9 частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VIII встановлює, що суддя зобов`язаний звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п`яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання.

178. Отже, законодавець у вказаній нормі закріпив темпоральний критерій, із спливом якого вважається, що суддя не виконав обов`язку, визначеного частиною четвертою статті 48, пунктом 9 частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VIII, що, відповідно, свідчить про наявність у такій бездіяльності судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

179. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими доводи Ради, що неповідомлення суддею ВРП та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя є правопорушенням, яке носить триваючий характер, оскільки пов`язане з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Розглядуване дисциплінарне правопорушення є закінченим після спливу встановленого Законом № 1402-VIII строку на подання відповідного повідомлення.

180. У справі, що розглядається, скарга НАБУ, з доводами якої погодився дисциплінарний орган, ґрунтувалася на тому, що 12 квітня 2019 року між суддею ОСОБА_1 та головою Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_11 відбулася розмова, в ході якої останній здійснив вплив на суддю ОСОБА_1 та надав їй вказівки щодо розгляду справ № 640/8292/19 і № 640/6011/19 (згідно з інформацією, що містилася в протоколі огляду від 07-08 березня 2021 року). Саме указані відомості дисциплінарний орган розглядав як такі, що об`єктивно свідчать про здійснення на суддю впливу іншою особою під час здійснення нею правосуддя. За таких обставин саме з 13 квітня 2019 року протягом п`яти днів (до 17 квітня 2019 року) у судді ОСОБА_1 виник би обов`язок повідомити ВРП та Генерального прокурора про означені обставини впливу на неї, а тому вчиненим дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 6 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, вважається з 18 квітня 2019 року. Відповідно, саме із цієї дати (дати вчинення дисциплінарного проступку) слід обраховувати трирічний строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. З урахуванням днів перебування судді ОСОБА_1 у відпустці та тимчасової непрацездатності (360 днів; не є спірним між сторонами) строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності сплинув 12 квітня 2023 року. Водночас дисциплінарна скарга НАБУ в цій частині була подана 08 вересня 2023 року, тобто поза межами трирічного строку, встановленого частиною одинадцятою статті 109 Закону № 1402-VIII.

181. Довід ВРП про те, що саме з ухваленням судових рішень у справах № 640/8292/19 та № 640/6011/19 слід вважати, що суддя ОСОБА_1 піддалася впливу голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_11 , є незмістовним. Факт ухвалення судових рішень у справах не є елементом об`єктивної сторони складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII. У спірному випадку проявом впливу на суддю ОСОБА_1 (за позицією дисциплінарного органу) є саме розмова між нею та головою суду, що відбулася 12 квітня 2019 року та зафіксована у відповідних матеріалах НСРД, в ході якої на адресу скаржника були висловлені вказівки щодо розгляду зазначених вище справ. Відповідно, безпосередньо втручання у здійснення правосуддя відбулося саме в указану дату. Із спливом п`ятиденного строку на подання повідомлення до відповідних органів подальші дії судді щодо формалізації такого впливу не мають значення для висновку про наявність / відсутність у її діях складу дисциплінарного проступку.

182. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду констатує, що Перша Дисциплінарна палата ВРП притягнула суддю ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 6 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII поза межами трирічного строку, визначеного частиною одинадцятою статті 109 Закону № 1402-VIII. ВРП означеної помилки, попри доводи скаржника, не виправила. За таких обставин спірне рішення Ради є таким, що не відповідає приписам частини другої статті 2 КАС України, зокрема ухвалене не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII.

183. Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1798-VIII у випадку скасування судом рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, ВРП розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється ВРП у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.

184. З огляду на викладені вище у цій постанові мотиви щодо наявності підстави для скасування спірного рішення відповідно до пункту 4 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII Велика Палата Верховного Суду не вважає за доцільне надавати оцінку іншим доводам ОСОБА_1 , викладеним у скарзі. З урахуванням правил, встановлених частиною третьою статті 52 Закону № 1798-VIII, доводи ОСОБА_1 щодо наявності складу дисциплінарних проступків у її діях, прийнятності у розумінні вимог частини шістнадцятої статті 49 Закону № 1798-VIII доказів (зокрема, матеріалів НСРД), дотримання дисциплінарним органом стандартів належної судової процедури мають бути оцінені ВРП у пленарному складі під час повторного розгляду дисциплінарної справи. Висновки за результатами розгляду скарги

185. Відповідно до частини восьмої статті 266 КАС України Велика Палата Верховного Суду за наслідками розгляду справи щодо оскарження рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може скасувати оскаржуване рішення Вищої ради правосуддя або залишити його без змін. У випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно.

186. Велика Палата Верховного Суду констатує, що рішення ВРП від 04 березня 2025 року № 403/0/15-25 «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 листопада 2024 року № 3268/1дп/15-24 про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» ухвалене з неправильним застосуванням частини одинадцятої статті 109 Закону № 1402-VIII в частині притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 6 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

187. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, а спірне рішення - скасувати. Висновки щодо розподілу судових витрат

188. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

189. Оскільки Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування спірного рішення, то на користь ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню документально підтверджені витрати на сплату судового збору за подання скарги до суду в розмірі 1 211,20 грн. Керуючись статтями 139, 266, 344, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду ПОСТАНОВИЛА: Скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 04 березня 2025 року № 403/0/15-25 «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 листопада 2024 року № 3268/1дп/15-24 про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» задовольнити частково. Рішення Вищої ради правосуддя від 04 березня 2025 року № 403/0/15-25 «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 листопада 2024 року № 3268/1дп/15-24 про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» скасувати. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вищої ради правосуддя (04050, місто Київ, вулиця Студентська, будинок 12-А, код ЄДРПОУ 00013698) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на сплату судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя С. О. Погрібний Суддя-доповідач М. М. Гімон Судді:О. В. Білоконь О. Л. Булейко О. А. Губська А. А. Ємець Л. Ю. Кишакевич В. В. Король О. В. Кривенда М. В. МазурН. М. Мартинюк Н. С. Стефанів Т. Г. Стрелець О. В. Ступак М. Ю. Тітов І. В. Ткач В. Ю. Уркевич