Ухвала КЦС ВС № 757/40735/24-ц

УХВАЛА 11 червня 2026 року м. Київ справа № 757/40735/24 провадження № 61-7375ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про повернення безпідставно набутого майна та процентів за користування, захист прав споживачів, ВСТАНОВИВ: У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (далі - АТ «Райффайзен Банк», банк), відповідно до якого просив: - зобов`язати AT «Райффайзен Банк» надати позивачу довідку про відсутність заборгованості за договором, укладеним між ним і AT «Райффайзен Банк», та будь-яких інших заборгованостей; - визнати незаконними дії AT «Райффайзен Банк» відносно списання грошових коштів у сумі 14 392,48 грн з банківського рахунку № НОМЕР_1 (картка № НОМЕР_2 ), відкритого на ім`я ОСОБА_1 у AT «Райффайзен Банк» для отримання заробітної плати; - стягнути з AT «Райффайзен Банк»» безпідставно списані грошові кошти у сумі 14 392,48 грн з банківського рахунку № НОМЕР_1 (картка № НОМЕР_2 ), відкритого на ім`я ОСОБА_1 в AT «Райффайзен Банк» для отримання заробітної плати; - стягнути з відповідача проценти (доходи) за користування безпідставно одержаними коштами (згідно статті 1214 ЦК України) у розмірі 13 % річних від суми незаконно списаних грошових коштів із 02 вересня 2019 року до моменту виконання включно, що становить на дату подачі позовної заяви 71,77 грн; - стягнути з відповідача грошову компенсацію завданої моральної шкоди в сумі 25 000 грн; - заборонити AT «Райффайзен Банк» нараховувати заборгованості, вимоги та будь-які інші положення будь-яких договорів, угод, контрактів, довіреностей та будь-яких інших правочинів, укладених з позивачем, що прямо та/або опосередковано стосуються та/або будь-яким чином впливають та/або впливатимуть на права та/ законні інтереси позивача, в тому числі та не обмежуючись заборонити виконувати будь-які повноваження та користуватися будь-якими правами, що прямо опосередковано зазначені та/або випливають з будь-яких договорів, угод, контрактів, довіреностей та будь-яких інших правочинів. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року, позов залишено без задоволення. 01 червня 2026 року, ОСОБА_1 , в електронній формі, подав касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Оскільки повний текст оскарженої постанови апеляційного суду складено 05 травня 2026 року, касаційна скарга подана у строк, передбачений статтею 390 ЦПК України, і необхідність у його поновленні, як про це просить заявник, відсутня. Водночас, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження. Відповідно до пунктів 2 та 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються: - справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зі змісту оскаржених судових рішень вбачається, що судами вирішено індивідуальний спір між банком та споживачем банківських послуг, який виник у зв`язку зі списанням з банківського рахунку грошових коштів в сумі 14 392,48 грн та завданням позивачу моральної шкоди, розмір якої він оцінив у 25 000 грн. З огляду на характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, справа № 757/40735/24 є малозначною, як справа незначної складності, що не належить до справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження та справ, ціна позову в яких перевищує шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (199 680 грн). Про належність цієї справи до категорії малозначних вказував і суд першої інстанції в ухвалі від 25 листопада 2024 року про відкриття провадження. Оскільки справа № 757/40735/24 є малозначною, ухвалені у ній судові рішення можуть бути оскаржені виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Касаційна скарга не містить посилання на наявність та обґрунтування випадків, визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для касаційного перегляду судових рішень у малозначній справі. Верховним Судом досліджено та взято до уваги, зокрема, категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року у справі № 757/40735/24. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников