Ухвала КЦС ВС № 484/3019/25

УХВАЛА 11 червня 2026 року м. Київ справа № 484/3019/25 провадження № 61-7518ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв на постанову Миколаївського апеляційного суду від 05 травня 2026 року у справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких, треті особи: Миколаївська обласна військова адміністрація, Міністерство оборони України, про визнання незаконним та скасування наказу, про визнання недійсними договору купівлі-продажу землі, договору оренди землі, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, ВСТАНОВИВ: 03 червня 2026 року Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв, через підсистему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 05 травня 2026 року в указаній вище справі. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Відповідно до вимог 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. До касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 14 534,40 грн. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зважаючи на те, що позов подано у травні 2025 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2025 року. Прожитковий мінімум на одну працездатну особу у 2025 році становив 3 028,00 грн. Отже судовий збір за подання касаційної скарги за вимогами немайнового характеру становить 5 813,76 грн (3 028,00 х 0,4 х 3 х 200 % х 0,8). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Отже, у цій справі позов містить три вимоги немайнового характеру: визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, виданий 17 травня 2017 року №14-6345/14-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення»; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 17 лютого 2023 року, визнання недійсним договору оренди землі від 20 лютого 2023 року) та одну вимогу майнового характеру - зобов`язання повернути в державну власність в особі Миколаївської обласної військової адміністрації з правом постійного користування КЕВ м. Миколаїв земельну ділянку з кадастровим номером: 4825480800:01:000:053 загальною площею 2,0 га, що розташована на території в межах Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Тобто позовна вимога про зобов`язання повернути у власність держави земельну ділянку з кадастровим номером 4825480800:01:000:053, є вимогою майнового характеру та щодо цієї позовної вимоги судовий збір має розраховуватися з вартості спірного майна (частина перша статті 176 ЦПК України). Згідно з пунктами 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості. Аналіз касаційної скарги, додані до неї матеріали та зміст оскаржуваних судових рішень не дозволяє встановити ціну позову на день подання позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна. З огляду на те, що касаційна скарга та судові рішення судів попередніх інстанцій не містять інформації про ціну позову (вартість спірної земельної ділянки), що не дозволяє встановити ціну позову на день подання позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна, отже, заявникові слід надати докази (наприклад, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна тощо), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви або повідомити ціну позову, і відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору та в разі необхідності доплатити його з розрахунку - 1 % від ціни позову ? 200 % х 0,8. При цьому слід зазначити про те, що судовий збір розраховується з суми, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з суми сплаченої позивачем при зверненні до суду із позовною заявою. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв на постанову Миколаївського апеляційного суду від 05 травня 2026 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Петров