Ухвала КЦС ВС № 639/1578/23

УХВАЛА 10 червня 2026 року м. Київ справа № 639/1578/23 провадження № 61-6451св24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2023 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 27 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скандеко» про визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, та ВСТАНОВИВ: У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скандеко» (далі - ТОВ «Скандеко»), у якому просив: - визнати незаконним наказ ТОВ «Скандеко» від 24 березня 2023 року № 5-к про звільнення його з посади комерційного директора; - поновити його на посаді комерційного директора в ТОВ «Скандеко» з дати звільнення; - стягнути з ТОВ «Скандеко» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі; - стягнути з ТОВ «Скандеко» на його користь моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову. Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2023 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Скандеко» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000, 00 грн. Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 639/1578/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Скандеко» про визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Постановою Харківського апеляційного суду від 27 березня 2024 року рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2023 року та додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2023 року залишено без змін. 01 травня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , через систему «Електронний Суд», звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2023 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 27 березня 2024 року, у якій представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2023 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 27 березня 2024 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову. У серпні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду. Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року). Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень. Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні. За таких обставин, розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів. Згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скандеко» про визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди призначити до судового розгляду. Справу розглянути у порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Сердюк О. М. Осіян Н. Ю. Сакара