Постанова 4875 № 922/172/26

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2026 року м. Харків Справа № 922/172/26 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В. за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх.№ 702 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 31.03.2026 (прийняту у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Присяжнюком О.О., ухвалу складено (підписано) 31.03.2026) у справі №922/172/26 за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м.Київ, до Акціонерного товариства "Харківобленерго", м.Харків, про стягнення коштів, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.03.2026 у справі №922/172/26 клопотання Акціонерного товариства "Харківобленерго" про призначення експертизи (вх.№ 7499/26 від 30.03.2026) задоволено. Призначено у справі №922/172/26 комплексну електротехнічну та економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" (61117, м. Харків, вул.Золочівська, 8-а). На вирішення якої поставлено наступні питання: 1) Який саме фактичний обсяг електричної енергії за послуги з врегулювання небалансів за період: серпень 2025, корегування/врегулювання: жовтень 2025 листопад 2025, корегування: серпень 2025, корегування до корегування: квітень 2022 червень 2022, березень 2025 квітень 2025 є вірним та чи співпадає він з обсягом, який є базою нарахувань інфляційних та 3% річних? 2) Чи враховані НЕК "Укренерго" проведені корегування обсягів за період заборгованість: серпень 2025, корегування/врегулювання: жовтень 2025 листопад 2025, корегування: серпень 2025, корегування до корегування: квітень 2022 червень 2022, березень 2025 квітень 2025, які є базою нарахувань інфляційних та 3% річних, враховуючи наявність суперечки та проведені корегування обсягів? 3) Чи вірно визначено НЕК "Укренерго" вартість наданої послуги з врегулювання небалансів електричної енергії за період заборгованість за період: серпень 2025, корегування/врегулювання: жовтень 2025 листопад 2025, корегування: серпень 2025, корегування до корегування: квітень 2022 червень 2022, березень 2025 квітень 2025, враховуючи відповіді на вищезазначені питання? Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України. Направлено матеріали справи №922/172/26 для проведення експертизи до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса". Постановлено рахунок на оплату витрат на проведення експертизи експертній установі направити Акціонерному товариству "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 149). Зобов`язано експертну установу повідомити суд про закінчення експертизи, а експертний висновок направити на адресу Господарського суду Харківської області разом із матеріалами справи. Запропоновано судовому експерту реалізувати надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи. Вказана ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що між сторонами справи наявний спір щодо правильності розрахунку позивачем обсягів та вартості небалансів за спірний період. Суд зазначив, що відповідач у відзиві на позов посилався на проведені ним коригування фактичного обсягу купівлі електричної енергії за жовтень 2025 року, внаслідок яких фактичні звітні ТВЕ зменшилися на обсяг 131 344 кВт*год, а також на коригування обсягів перетікання електричної енергії на платформі Датахаб (загальний обсяг донарахування - 1793374 кВт*год) та коригування за квітень 2022 року по ТКО ПЛ-110 кВ «Сватове» (різниця - 459876 кВт*год), які позивач не врахував у своїх розрахунках. Суд першої інстанції дійшов висновку, що перевірка правильності розрахунку позивачем суми заборгованості є математично і технічно складною та потребує наявності спеціальних знань у галузі електротехніки та економіки, а наявні розрахунки суми позовних вимог не дозволяють суду без спеціальних знань визначити та провести комплекс необхідних перевірочних розрахунків електротехнічних даних та дійти висновку щодо дотримання чи недотримання позивачем балансу потужності при передачі/розподілу електричної енергії, об`єктивності та реальності обсягу переданої/розподіленої електричної енергії та відповідності цих розрахунків вимогам спеціального законодавства, що регламентує порядок врегулювання небалансів електричної енергії. Суд також послався на судову практику у справах №№ 922/284/22, 922/1187/23, 922/4607/23, 922/4042/25, в яких призначено експертні дослідження у подібних правовідносинах. За висновками суду першої інстанції, обставини цієї справи свідчать про об`єктивну необхідність призначення експертизи для з`ясування реального обсягу послуг з врегулювання небалансів електричної енергії, наданих за договором 08.05.2019 №0524-01041, адже перевірка здійсненних розрахунків вимагає наявності спеціальних знань та технічних засобів у сфері електротехніки, натомість суд, не володіючи відповідною спеціальною компетенцією, позбавлений можливості самостійно оцінити правильність, достовірність і обґрунтованість таких розрахунків, а відтак і дійти об`єктивного та законного висновку про відповідність дій позивача вимогам спеціального законодавства, що регулює порядок врегулювання небалансів електроенергії. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" з ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи; скасувати ухвалу від 31.03.2026 про призначення комплексної електротехнічної та економічної експертизи в повному обсязі; направити матеріали до суду першої інстанції для продовження розгляду справи; судові витрати покласти на відповідача Акціонерне товариство "Харківобленерго" у розмірі 2662,40 грн з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 на підставі частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 540/5134/21, та перерахувати на відповідний рахунок позивача, НЕК "Укренерго". В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на те, що відповідачу достеменно відомо про обсяги споживання небалансів електричної енергії за спірний період, рівень оплати за спожиті ресурси, а посилання на нібито невизнання обсягів споживання є порушенням на ринку електричної енергії та нанесенням збитків оператору розрахунків та виробникам електричної енергії. На підтвердження цього позивач надає докази визнання суми основного боргу та її часткової оплати по справах №№ 922/284/22, 922/2263/22, 922/3894/24, 922/4851/24, 922/699/24, провадження по яких зупинено з причин невизнання обсягів споживання, що, на думку апелянта, свідчить про зловживання відповідачем процесуальними правами та введення суду в оману системними клопотаннями про призначення експертизи без достатніх правових підстав. За твердженням позивача за три роки, починаючи з 2022 року, у справах № 922/284/22, 922/2263/22, 922/699/24, 922/2672/24, 922/4851/24, 922/3894/24, 922/1216/25 відповідач, уникаючи виконання вимог п. 5.7 та 5.9 укладеного договору про врегулювання небалансів електричної енергії, будучи зареєстрованим постачальником послуг комерційного обліку ППКО на ринку електричної енергії станом на 16.12.2025, не визнає власних даних комерційного обліку, які сам надає АКО позивача для сертифікації, зловживаючи правом. Позивач посилається на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 у справі № 922/3303/25, якою скасовано ухвалу про зупинення провадження та призначення експертизи з аналогічних підстав. Апеляційний суд у зазначеній справі дійшов висновку, що відповідачем не доведено необхідність спеціальних знань для з`ясування обставин справи, матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору без призначення експертизи, а обсяг послуг зазначений у наданих позивачем актах та відповідач не позбавлений права спростувати його належними та допустимими доказами. Апелянт вважає зазначену постанову преюдиційною в розумінні ст. 75 ГПК України. Апелянт також посилається на рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2026 у справі № 922/3303/25, в якому суд встановив, що відповідно до пп. 5.7, 5.8 договору жодних заперечень на суму сформованих місячних звітів від відповідача не надходило. Позивач стверджує, що відповідач у клопотанні про призначення експертизи не визначився щодо об`єктів та матеріалів, що підлягають дослідженню (ст. 100 ГПК України), а надав лише загальні питання, за якими неможливо конкретно визначити предмет та об`єкт дослідження. До матеріалів справи не долучено жодного належного, допустимого, достовірного доказу на підтвердження заперечень позовних вимог, тобто відсутні вихідні дані, необхідні для проведення експертного дослідження. Під час підготовчого провадження відповідачем не заявлялося жодного клопотання про витребування додаткових доказів від позивача на спростування його правової позиції. Апелянт наголошує, що дані комерційного обліку, внесені ППКО (яким є відповідач) до системи MMS та сертифіковані відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, утворюють офіційні дані для комерційних розрахунків, і сторона, яка подала такі дані, не може в судовому порядку відмовлятися від них або заперечувати їх достовірність без належних доказів суттєвих процедурних чи технічних помилок. Позивач посилається на постанову Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 922/3767/20, якою закріплено принцип облікової достовірності даних, наданих учасниками ринку, а також на доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), зазначену у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17. Позивач посилається на постанову Об`єднаної Палати КГС Верховного Суду від 04.07.2025 у справі № 908/948/23 (спір про врегулювання небалансів електричної енергії), в якій Верховний Суд погодився з висновками попередніх судів про відмову у призначенні судової економічної експертизи, зазначивши, що відсутня необхідність у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, а призначення судової експертизи призведе лише до затягування розгляду справи. На думку позивача, Верховний суд сформував правовий висновок, що при формуванні рахунків, актів купівлі - продажу та актів корегування, які є самостійними доказами наявності заборгованості відповідача та не спростовані належними, заперечення відповідача не є підставою для призначення експертизи та не можуть бути предметом розгляду експертної установи. Апелянт зазначає, що розрахунки за спожиті небаланси та сформовані рахунки на оплату з даними погодинного споживання надано саме на підставі облікованих та валідованих даних комерційного обліку, які надав сам відповідач як ППКО, що підтверджено виставленими рахунками/звітами з даними погодинного споживання. Відповідач, будучи зареєстрованим ППКО, сам не визнає власних даних комерційного обліку, які сам надає АКО позивача для сертифікації, що є маніпуляцією та введенням суду в оману. Позивач також посилається на рішення ЄСПЛ у справах "H. v. France", "Scordino v. Italy", "Capuano v. Italy", "Frydlender v. France", "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", "+4 посилання", зазначаючи, що експертиза не може виправдовувати надмірне затягування провадження, а порушення порядку призначення судової експертизи призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. Апелянт звертає увагу на те, що по справах №№ 922/3894/24 та 922/4851/24 наявні висновки експертів, в яких вони не встановили обставин та не провели експертизи в повному обсязі, що є додатковим доказом безпідставності доводів відповідача. Крім того, після призначення судом експертизи по справі № 922/2263/22 (призначена 01.06.2023) позивач отримав від експертної установи відповідь про неможливість проведення експертизи у встановлений законом строк, що фактично призвело до затягування процесу та нанесення значних збитків. Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" до апеляційної скарги додано висновок експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" №3698/3699/16813 від 01.12.2025 за матеріалами господарської справи №922/3894/24, висновок експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім.Засл. проф. М.С. Бокаріуса" №5836/6241/1141 від 25.02.2026 за матеріалами господарської справи №922/4851/24, звіт Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" за 2024 рік, звіт Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про фінансові результати (звіт про сукупних дохід) за 2022 рік, звіт Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за перше півріччя 2023 року. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх.№ 702 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 31.03.2026 у справі №922/172/26; призначено справу до розгляду на 20 травня 2026 року о 14:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, про що повідомлено учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 06.05.2026, з доказами його надсилання апелянту, учасникам справи строк для подання заяв, клопотань, тощо до 06.05.2026. 06.05.2026 до суду апеляційної інстанції від Акціонерного товариства "Харківобленерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 5145), в якому відповідач просить залишити ухвалу Господарського суду Харківської області від 31.03.2026 у справі №922/172/26, якою призначено комплексну електротехнічну та економічну експертизу, без змін, а апеляційну скаргу НЕК "Укренерго" без задоволення. В обґрунтування своєї правої позиції відповідач посилається, зокрема, на те, що апелянт не доводить відсутність підстав, які спростовують аргументи суду щодо задоволення клопотання про призначення судової експертизи. Ухвала, що оскаржується, базується на наявності спору між сторонами щодо обсягу переданої/розподіленої електричної енергії за договором, необхідності перевірки обґрунтованості оформлення операцій з надання послуг з врегулювання небалансів, проведенні відповідачем коригувань фактичного обсягу купівлі електричної енергії, які не спростовані позивачем, а також на тому, що для виконання розрахунків заборгованості використовувалися складні формули, коефіцієнти та спеціальні електротехнічні вихідні дані, що потребує спеціальних знань. Відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 04.02.2026 у справі № 910/5479/24, в якій зазначено, що статус даних як «сертифікованих» не є абсолютним і не позбавляє відповідача права спростовувати їх достовірність у судовому порядку як засіб захисту проти позову про стягнення коштів. Також відповідач посилається на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі № 922/5148/24, згідно якої посилання на валідованість даних у Market Management System (MMS) не може бути прийняте як беззаперечне джерело істини за наявності суперечки між сторонами. Щодо посилань апелянта на пп. 5.7, 5.8 договору зазначає, що сам факт того, що відповідач не скористався своїм правом на оскарження платіжних документів у передбачений договором строк не позбавляє відповідача права навести контррозрахунок заборгованості під час розгляду справи в суді, у тому числі ініціювати проведення судової експертизи, посилаючись на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 у справі № 922/3894/24. Відповідач стверджує, що посилання апелянта на постанову ОП КГС ВС від 04.07.2025 у справі № 908/948/23 є нерелевантним, оскільки ключовим елементом зазначеної справи були періоди заборгованості та обставини, пов`язані з тимчасово окупованими територіями та бойовими діями, що обумовило зміст рішення, тоді як обставини справи № 922/172/26 не є тотожними. Посилання на рішення у справі № 922/3303/25 та на його преюдиційний характер також вважає недоречним, оскільки зазначене рішення не набрало законної сили внаслідок його оскарження обома сторонами. Відповідач наголошує, що по справах №№ 922/3894/24, 922/1916/24, 922/4851/24, 922/1216/25 з аналогічними правовідносинами Східним апеляційним господарським судом підтверджено законність призначення судових експертиз, а апеляційні скарги НЕК "Укренерго" залишені без задоволення. По справах №№ 922/3894/24 та 922/4851/24 експертні установи вже завершили проведення експертизи, і висновки експертів містять інформацію, яка вказує на те, що безсумнівність вимог позивача не доведена, зокрема у висновку по справі № 922/4851/24 зазначено, що виконаний позивачем погодинний розрахунок обсягу небалансів електричної енергії за досліджуваний період часу є некоректним (неправильним). Відповідач зазначає, що надані позивачем акти купівлі-продажу та акти коригування містять суперечливі та розрахунково-недоведені дані, позивач не довів та не підтвердив, чи було враховано під час визначення ціни позову проведені відповідачем коригування за відповідні періоди, а частина періодів, зазначених у позові, вже розглядається в інших судових справах (№№ 922/284/22, 922/3303/25, 922/4042/25), де також призначено судові експертизи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2026 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Лакізи В.В., яка входила до складу колегії суддів, для здійснення розгляду судової справи №922/172/26 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В. У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 20.05.2026 представник апелянта надав пояснення щодо обставин справи, з урахуванням доводів та вимог апеляційної скарги. Представник відповідача заперечував проти доводів скаржника з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу. У судовому засіданні 20.05.2026 було оголошено перерву до 03.06.2026. 01.06.2026 до суду апеляційної інстанції від Акціонерного товариства "Харківобленерго" надійшло клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів (вх. № 6120), в якому відповідач просить поновити АТ "Харківобленерго" пропущений процесуальний строк на подання доказів у справі; прийняти в якості доказів та долучити до матеріалів справи №922/172/26 копію рішення НЕК "УКРЕНЕРГО" вих. 01/30105 від 08.05.2026 "Про рішення АКО", копію листа АТ "Укрзалізниця" від 10.04.2026 №ЕЕХ-17/278 та інші додані до цього клопотання документи, та розглядати їх сумісно з іншими доказами, які були надані АТ "Харківобленерго" разом з іншими заявами та процесуальними документами, в т.ч. з відзивом на апеляційну скаргу від 06.05.2026 Відповідач зазначає, що 08.05.2026 НЕК "Укренерго" в порядку п. 10.2 розділу 10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії прийняло рішення щодо суперечки по ПС 110/27,5/10 кВ "Красноград", ініційованої АТ "Укрзалізниця", яким зобов`язано АТ "Харківобленерго" та АТ "Укрзалізниця" узгодити та провести технічну перевірку вузлів обліку, виконати перерахунок обсягів прийому/віддачі електричної енергії починаючи з листопада 2024 року тощо. Відповідач вважає, що зазначене рішення спростовує доводи апеляційної скарги позивача щодо відсутності суперечки та є додатковим обґрунтуванням доцільності проведення судової експертизи. При цьому, вказує, що зазначена вище додаткова обставина рішення АКО вих. 01/30105 від 08.05.2026 (як результат чергового етапу вирішення суперечки за правилами розділу 10 ККОЕЕ, розпочатої ще 30.06.2025), та доказ який її підтверджує, виникли після 31.03.2026 (дата проголошення ухвали господарського суду Харківської області). На думку заявника, ці докази спростовують доводи апеляційної скарги позивача щодо відсутності суперечки за участю відповідача щодо спірних обсягів електричної енергії; є важливим, нововиявленим додатковим обґрунтуванням доцільності та процесуальної необхідності проведення судової експертизи за клопотанням відповідача. Звертає увагу, що представник відповідача з об`єктивних підстав не мав змогу письмово повідомити суд про неможливість подання у повному обсязі доказів разом із заявленим клопотанням, оскільки про існування таких обставин та доказів не мав інформації. Щодо заявленого відповідачем клопотання про поновлення строку на подання додаткових доказів да суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке. Частиною першою статті 119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Водночас, згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (частина перша). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга). Відповідно до частини 2, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. (ч.ч. 4, 5 ст. 80 ГПК України). Згідно з частиною восьмою статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Відповідно до частини 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та (одночасно) перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно із частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази про неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Наведені положення визначають обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603, від 26.10.2021 у справі № 914/2578/20). Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013). Прийняття апеляційним судом доказів без встановлення й оцінки обов`язкових за частиною третьою статті 269 ГПК України передумов, крім порушення відповідних процесуальних приписів, матиме наслідком недотримання принципів рівності учасників процесу і змагальності сторін, принципу правової визначеності в аспекті однозначності та передбачуваності. Відповідну правову позицію викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.04.2024 у справі № 903/877/20. Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає. При цьому, за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій. Водночас, прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених статтею 269 ГПК України підстав для їх прийняття фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Суд апеляційної інстанції наголошує, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку, передбаченому статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від причин неподання стороною таких доказів. Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення зазначеної норми процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність. Така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 924/232/18, від 14.09.2021 у справі №922/2187/20, від 16.04.2024 у справі № 922/331/23, від 10.04.2025 у справі № 922/1168/23 тощо. З огляду на доводи учасників справи та наведене у клопотання обґрунтування, суд враховує наявність усталених висновків Верховного Суду щодо застосування статті 269 ГПК України, зокрема, що обставина неіснування доказу на момент ухвалення судового рішення судом першої інстанції виключає можливість прийняття такого доказу судом апеляційної інстанції при перевірці законності та обґрунтованості такого рішення. Наведене виключає процесуальні підстави для дослідження поданих відповідачем доказів апеляційним судом у сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи. З огляду на викладене, судова колегія не приймає до розгляду вищенаведені додаткові докази, як такі, що подані в суд апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права. У судовому засіданні 03.06.2026 представник НЕК "Укренерго" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив суд її задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи та відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи у справі. Присутній в судовому засіданні представник АТ "Харківобленерго" заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі НЕК "Укренерго", позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Акціонерного товариства "Харківобленерго" (далі АТ "Харківобленерго", відповідач), в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 08.05.2019 № 0524-01041 за період: серпень 2025, коригування/врегулювання: жовтень 2025 - листопад 2025, коригування: серпень 2025, коригування до коригування: квітень 2022 - червень 2022, березень 2025 - квітень 2025, а саме: суму основного боргу в розмірі 533548717,92 грн, інфляційне збільшення в розмірі 984584,71 грн та 3% річних у розмірі 1613096,26 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені строки виконання грошового зобов`язання, встановлені договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 08.05.2019 №0524-01041. Як зазначено в позовній заяві, АТ "Харківобленерго" надало згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 08.05.2019 № 0524-01041 (далі договір зі змінами та доповненнями), який є публічним та укладається сторонами з урахуванням статті 634 ЦК України. У відповідності до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії (далі - Договір) СВБ (АТ "Харківобленерго") врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. ОСП (НЕК "Укренерго") врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку. Главою 2 договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до умов цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбаченим діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку. Згідно з підпунктом 7 пункту 3.5. Договору СВБ зобов`язана здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату за небаланс електричної енергії та платежів, сформованих ОСП для СВБ відповідно до Правил ринку. Розділом 5 договору передбачений порядок розрахунків. Так, формування ОСП декадних звітів СВБ, місячних звітів СВБ, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування, забезпечення СВБ коштів на рахунку ескроу СВБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунку ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режим використання ОСП здійснюється відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим Договором (пункт 5.1). Згідно з пунктом 5.3. договору СВБ, у якої виникли зобов`язання перед ОСП щодо оплати за небаланс електричної енергії, вносить плату за електричну енергію виключно на рахунок ескроу СВБ. Кошти з рахунку ескроу СВБ в подальшому перераховуються на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання ОСП, зазначені в реквізитах до цього договору. Відповідно до пункту 5.7. договору, якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься в первинному документі, то вона зобов`язана повідомити про це ОСП протягом двох робочих днів з дня його виставлення. Наявність заперечень СВБ не є підставою для несвоєчасного забезпечення СВБ наявності коштів на рахунку ескроу та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП. Положеннями пункту 5.9. договору передбачено, що ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник акта, підписаного зі своєї сторони. У разі незгоди з розрахунками ОСП відповідно до акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в акті. Якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник акта, то такий акт вважається підписаним СВБ. За твердженням позивача, учасником ринку (відповідачем) не виконано вимоги розділу 5 укладеного договору та порушено вимоги п. 7.7.3. Правил ринку, оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа. Позивач зазначає, що АТ "Харківобленерго" як сторона, відповідальна за баланс (СВБ), надало згоду на приєднання до зазначеного публічного договору. Відповідно до умов Договору та Правил ринку електричної енергії, вартість небалансів електричної енергії розраховується адміністратором розрахунків (АР) для кожного розрахункового періоду доби. Оплата здійснюється через систему управління ринком на підставі виставлених рахунків/звітів. Тому рахунки/звіти, які виставлені як підстава для сплати, є документом, який передбачений Правилами ринку та є обов`язковим для сплати згідно періодів, які визначені договором та Законом, тобто боргові періоди, визначені на підставі виставлених рахунків/звітів є такими, що відповідають вимогам Правил ринку та Законів України. Судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №922/172/26, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначенням підготовчого засідання, про що постановлено відповідну ухвалу від 27 січня 2026 року. Заперечуючи проти позовних вимог у відзиві на позов (вх.№ 4923/26), відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, виходячи з такого: - по перше, частина періодів, зазначених у позові, розглядається в інших судових справах: заборгованість за квітень-червень 2022 у справі № 922/284/22; за березень-квітень 2025 у справі № 922/3303/25; за серпень 2025 у справі № 922/4042/25. Відповідач вважає, що позивач намагається двічі стягнути суму боргу за ті самі періоди; - по-друге, НЕК "Укренерго" не враховує наявну суперечку між АТ "Укрзалізниця" та АТ "Харківобленерго" та ймовірне коригування обсягів прийому/віддачі електричної енергії за її наслідками (у тому числі за жовтень - листопад 2025 року у обсязі 28380 кВт*год та 22616 кВт*год відповідно). Суперечка між AT "Харківобленерго" та AT "Укрзалізниця" щодо врахування спірних обсягів перетікання електричної енергії з мереж AT "Укрзалізниця" до мереж AT "Харківобленерго" по приєднанням ПЛ-110 кВ "Красноград №1" та ПЛ-110 кВ "Красноград №2" ПС 110/10 кВ "Красноград" за період з листопаду 2024 року по теперішній час вирішується керівництвом сторін та докладаються зусилля для пошуку взаємоприйнятного рішення вирішення суперечки. У разі прийняття взаємного рішення на користь AT "Укрзалізниця" обсяги перетікання енергії між суміжними учасниками ринку AT "Харківобленерго" та AT "Укрзалізниця" будуть скориговані, у тому числі за жовтень - листопад 2025 року, який задіяний у позовній заяві НЕК "Укренерго" про стягнення заборгованості. Спірний обсяг перетікання електричної енергії з мереж АТ "Укрзалізниця" до мереж АТ "Харківобленерго" по приєднанням ПЛ-110 кВ "Красноград №1" та ПЛ-110 кВ "Красноград №2" ПС 110/10 кВ "Красноград" складає: у жовтні 2025 року - 28380 кВт*год; у листопаді 2025 року - 22616 кВт*год; - по-третє, у спірному періоді відповідачем були проведені коригування фактичного обсягу купівлі електричної енергії, які позивач безпідставно не врахував у своїх розрахунках. Так, як повідомляє відповідач, за жовтень 2025 року були проведені наступні коригування: - у листопаді 2025 року за жовтень 2025 року здійснено коригування фактичного обсягу купівлі електричної енергії на обсяг: (+) 1003 кВт*год по споживачам постачальника ПРАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (ЄДРПОУ 42206328); - у листопаді 2025 року за жовтень 2025 року здійснено коригування фактичного обсягу купівлі електричної енергії на обсяг (-) 324 кВт*год. по споживачу КП "Харківські теплові мережі" (ЄДРПОУ 31557119) постачальника КП "Харківські теплові мережі" (ЄДРПОУ 31557119); - у листопаді 2025 року за жовтень 2025 року здійснено коригування фактичного обсягу купівлі електричної енергії на обсяг (+) 594 кВт*год по споживачу ТОВ "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" (ЄДРПОУ 32339338) постачальника ТОВ "ЯСНО+" (ЄДРПОУ 45179093); - у листопаді 2025 року за жовтень 2025 року здійснено коригування фактичного обсягу купівлі електричної енергії на обсяг (-) 1685 кВт*год по споживачу TOB "ХАВІ ПРОДУКТ" (ЄДРПОУ 39421120) постачальника ТОВ "КВАНТУМ-Е" (ЄДРПОУ 45376735); - у листопаді 2025 року за жовтень 2025 року здійснено коригування фактичного обсягу купівлі електричної енергії на обсяг: (-) 7683 кВт*год по споживачам постачальника ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРЕО" (ПОН) (ЄДРПОУ 19480600); - у листопаді 2025 року за жовтень 2025 року здійснено коригування фактичного обсягу купівлі електричної енергії на обсяг: (+) 123720 кВт*год по споживачу АТ "Укргазвидобування" (ЄДРПОУ 30019775) постачальника ТОВ "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОБАЗ УКРАЇНИ" (ЄДРПОУ 40121452); - у грудні 2025 року за жовтень 2025 року здійснено коригування фактичного обсягу купівлі електричної енергії на обсяг: (-) 855 кВт*год по споживачу Філія "П`ятихатське ДЕП ДП "ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР "ВАТ "ДАК АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ" (ЄДРПОУ 31941174) постачальника ПРАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (ЄДРПОУ 42206328); - у грудні 2025 року за жовтень 2025 року здійснено коригування фактичного обсягу купівлі електричної енергії на обсяг: (+) 16574 кВт*год по споживачу Військова частина НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) постачальника АТ "ЕКУ" (ЄДРПОУ 32984271). Відповідач наголошує на тому, що так як фактичні ТВЕ визначаються як різниця між фактичними обсягами надходження електроенергії до мереж ОСР та фактичними обсягами розподіленої електроенергії мережами ОСР споживачам, - в результаті проведених коригувань фактичні звітні ТВЕ на її розподіл електричними мережами у жовтні 2025 року зменшилися на обсяг 131344 кВт*год. - по-четверте, за спірний період відповідач провів коригування на платформі Датахаб обсягів перетікання електричної енергії (загальний обсяг донарахування відбору електричної енергії в електричну мережу АТ "Харківобленерго" склав 1793374 кВт*год, позивач повідомлений листом від 19.12.2025), але позивач безпідставно не врахував це у своїх розрахунках позову. Так, за результатом розгляду суперечки між АТ "Харківобленерго" та АТ "Укрзалізниця" АКО НЕК "Укренерго" прийнято рішення від 08.03.2024 № 01/14641. АТ "Харківобленерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до НЕК "Укренерго" про скасування рішення № 01/14641 від 08.03.2024. Рішенням Господарського суду м.Києва від 05.11.2024 у справі № 910/8994/24 у задоволенні позову АТ "Харківобленерго" відмовлено повністю, що в подальшому було підтверджено постановами Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 та Верховним Судом України складі у Касаційного господарського суду від 02.07.2025. У зв`язку з цим, АТ "Харківобленерго" на виконання рішення АКО від 08.03.2024 №01/14641 проведено коригування на платформі Датахаб обсягів перетікання електричної енергії між суміжними ліцензіатами АТ "Харківобленерго" та АТ "Укрзалізниця" по віртуальній ТКО 62ZV18047-73945D по ПС-110/27.5/10 кВ "т.Курилівка" за період квітня 2022 року, які були завантажені на Датахаб з урахування даних верифікаційних лічильників, встановлених на ПС 330 кВ "Куп`янськ". Загальний обсяг донарахування відбору електричної енергії в електричну мережу AT "Харківобленерго" склав 1793374 кВт*год. Разом з тим, як стверджує відповідач, заборгованість, що зазначена у позові НЕК "Укренерго", не враховує вищезазначені коригування обсягів прийому/віддачі електричної енергії по ПС-110/27.5/10 кВ "т.Курилівка" за період квітня 2022 року (з урахуванням даних, зафіксованих в журналах обліку електричної енергії по ПС-110/27.5/10 кВ "т.Курилівка"), які були здійснені відповідачем на виконання рішення АКО від 08.03.2024 № 01/14641. - по-п`яте, за спірний період відповідач провів коригування за квітень 2022 року по ТКО ЕІС-код 62Z3340652531388 ПЛ-110 кВ "Сватове" (за вирахування розрахункових втрат в частині лінії ПЛ 110 кВ "Сватове", що належить AT "Харківобленерго", різниця складає обсяг 459876 кВт*год.), але позивач не врахував це у своїх розрахунках позову. Обсяг електричної енергії, що відібраний в мережі AT "Харківобленерго" з ПС "т. Курилівка" по ПЛ 110 кВ "Сватове" перетікає в мережі ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" до ПС "Сватове", обсяг електричної енергії, що відібраний з мережі AT "Харківобленерго" до ПС "т. Курилівка" по ПЛ 110 кВ "Сватове" перетікає з мереж ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" з ПС "Сватове". - по-шосте, під час проведення розрахунку інфляційних та 3% річних НЕК "Укренерго" проведено нарахування на суму боргу, яка є невірно визначеною, застосовано невірний відсоток розміру та визначено невірний період прострочення зобов`язання. Як зауважує відповідач, період для нарахування інфляційних у позивача на час звернення з позовом до господарського суду ще не настав, внаслідок чого, нарахування штрафних є передчасними та безпідставними. У відповіді на відзив (вх.№ 5483/26) позивач не погоджується з доводами відповідача з огляду на таке: - адміністратор комерційного обліку отримує від ППКО (відповідача) валідовані дані комерційного обліку, тобто дані, які постачальник послуг визнає (підтверджує) такими, що придатні до використання, такі дані надав відповідач у встановленому порядку для сертифікації, але зараз їх не визнає та намагається без дотримання законних процедур їх спростувати та відмовитись від них. Натомість для вирішення спірних питань такого характеру, законодавець визначив процедуру передбачену додатком 10 Правил ринку. Таким чином для проведення обґрунтованого перерахунку спожитих об`ємів небалансів електричної енергії, відповідач мав всі можливості раніше ніж позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованості, скорегувати спожиті об`єми небалансів на підставі даних комерційного обліку ОСР та ОСП, якщо на те є законні та обґрунтовані підстави, але таким законним правом відповідач не скористався, навіть не надав обґрунтованих заперечень із власним наданням даних (розрахунку/контррозрахунку) про спожиті об`єми небалансів за власними підрахунками та їх документального підтвердження; - розрахунки за спожиті небаланси та сформовані рахунки/звіти на оплату надано саме на підставі облікованих та валідованих даних комерційного обліку, а саме відповідачем, що підтверджено виставленими рахунками/звітами на оплату, натомість відповідач у справі заперечує та не визнає свої дані, які він надав до СУР, що і було враховано при сертифікації валідованих даних ППКО (відповідача); - щодо питання про вирішення суперечок при незгоді з виставленими об`ємами та порядку інформування сторін позивач зазначає, що умови пунктів 5.7 та 5.9 договору є підставою для задоволення позовних вимог. Відповідачем не спростовано у порядку, який визначено Законом, спожитий об`єм наданих послуг позивачем та їх вартість згідно даних комерційного обліку на підставі даних відповідача з урахуванням вимог укладеного договору. Відповідач повинен належно виконувати ліцензійні умови та вимоги укладеного договору. У наданих актах за послуги чітко вказані всі види наданих послуг, їх об`єм та вартість, в розділах на збільшення зазначено об`єм, вартість та зменшення, якщо воно є, в рахунках також такі дані відображені за період місяця, за який їх виставлено, що не може слугувати як підстава для несплати виставленого рахунку та акту. Отже, позивач стверджує, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання, не оплативши виставлені рахунки/звіти за спірні періоди. Розрахунки позивача ґрунтуються на сертифікованих даних комерційного обліку, валідованих самим відповідачем як ППКО (постачальником послуг комерційного обліку). Позивач наголошує, що відповідач не ініціював суперечку щодо невідповідності обсягів споживання небалансів у встановленому Кодексом комерційного обліку порядку та не виконав вимоги п. 5.7 та 5.9 договору щодо оскарження виставлених рахунків. Позивач наголошує на тому, що встановлення обставин справи не потребує спеціальних знань, оскільки позивачем надано до матеріалів справи акти купівлі-продажу електричної енергії, розрахунки небалансів, рахунки на оплату, документи адміністратора розрахунків; вказані документи є первинними документами ринку електричної енергії та підтверджують обсяг небалансів, їх вартість, наявність заборгованості відповідача, тоді як відповідач не подав жодного альтернативного розрахунку або доказу, який би спростовував надані позивачем документи. Також позивач зазначає, що відповідач частково сплатив заборгованість за іншими аналогічними справами, що свідчить про визнання боргу. У запереченнях (вх.№ 6104/26) відповідач посилається на те, що заборгованість АТ "Харківобленерго" за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 08.05.2019 № 0524-01041 за частину зазначених у позові періодів розглядається Господарським судом Харківської області у інших судових справах, а саме: заборгованість за квітень червень 2022 розглядається у судовій справі 922/284/22; заборгованість за березень квітень 2025 розглядається у судовій справі 922/3303/25; заборгованість за серпень 2025 розглядається у судовій справі 922/4042/25. Всі зазначені вище судові справи мають однорідний доказовий матеріал, наданий позивачем, насамперед акти коригувань, які спираються один на одне, пов`язані між собою та у сукупності складають єдину систему облікових, в т.ч. статичних та динамічних, даних. При цьому, проведені позивачем розрахунки не надають змогу чітко, обґрунтовано та неупереджено визначити, яким чином були враховані позивачем коригування обсягів, що є предметом розгляду у інших судових справах, у яких періоди стягнення співпадають з періодами по справі 910/172/26. В свою чергу, відповідальність за правильність розрахунку власних вимог покладена саме на позивача. Відповідач звертає увагу на неврахування позивачем фактичних даних, які мали місце на день подання позову, невірність проведених позивачем розрахунків заборгованості і сум компенсаційних нарахувань, невірність визначення позивачем суми позовних вимог. 30.03.2026 до суду від АТ "Харківобленерго" надійшло клопотання про призначення експертизи (вх.№ 7499/26), в якому відповідач просив призначити у справі судову комплексну електротехнічну та економічну експертизу, на розгляд експертів поставити такі питання: - Який саме фактичний обсяг за послуги з врегулювання небалансів електричної енергії за період: серпень 2025, корегування/врегулювання: жовтень 2025 листопад 2025, корегування: серпень 2025, корегування до корегування: квітень 2022 червень 2022, березень 2025 квітень 2025 є вірним та чи співпадає він з обсягом, який є базою нарахувань інфляційних та 3% річних? - Чи враховані НЕК "Укренерго" проведені корегування обсягів за період заборгованість: серпень 2025, корегування/врегулювання: жовтень 2025 листопад 2025, корегування: серпень 2025, корегування до корегування: квітень 2022 червень 2022, березень 2025 квітень 2025, які є базою нарахувань інфляційних та 3% річних, враховуючи наявність суперечки та проведені корегування обсягів ? - Чи вірно визначено НЕК "Укренерго" вартість наданої послуги з врегулювання небалансів електричної енергії за період заборгованість за період: серпень 2025, корегування/врегулювання: жовтень 2025 листопад 2025, корегування: серпень 2025, корегування до корегування: квітень 2022 червень 2022, березень 2025 квітень 2025, враховуючи відповіді на вищезазначені питання? Проведення експертизи відповідач просив доручити судовим експертам Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", витрати по оплаті вартості проведення судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи покласти на АТ "Харківобленерго", провадження у справі № 922/172/26 зупинити на час проведення експертизи. В обґрунтування поданого клопотання про призначення експертизи у справі відповідач зазначив, що надані позивачем акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів не є такими, що відображають фактичний обсяг наданої послуги, а містять віртуальні, непідтверджені документально обсяги наданої послуги на останній день місяця, що дає підстави для твердження, що визначення фактичного обсягу наданої послуги, з подальшим застосуванням в розрахунках не відбувалось, а дані, зазначені в актах купівлі-продажу послуги, не є достовірними та не можуть бути використані як підтверджена база нарахування штрафних санкцій за умовами договору. Крім того, позивач не довів та не підтвердив наданими розрахунками до позову, чи було враховано під час визначення ним ціни позову проведені відповідачем корегування. Тому, на переконання відповідача, розрахунок основної заборгованості за позовом є сумнівним, суперечливим, необґрунтованим, а у підсумку містить недоведені дані, внаслідок чого не може обґрунтовувати позовні вимоги та бути безспірною базою нарахування штрафних санкцій (сум компенсаційних виплат). Відповідач зазначає, що зміст наданих позивачем розрахунків свідчить, що вони стосуються лише загальної вартості електричної енергії, але не містять жодних даних щодо розрахунку та врахування/не врахування оновлених сертифікованих даних комерційного обліку учасників ринку за розрахунковий період електричної енергії. За твердженням відповідача, розрахунки суми позовних вимог НЕК "Укренерго" та надані докази не дозволяють без спеціальних знань визначити та провести особисто комплекс необхідних перевірочних розрахунків електротехнічних даних та дійти висновку щодо дотримання позивачем балансу потужності при передачі/розподілу електричної енергії, об`єктивності та реальності обсягу переданої/розподіленої електричної енергії та відповідності цих розрахунків вимогам спеціального законодавства, що регламентує порядок врегулювання небалансів електричної енергії. 31.03.2026 місцевим господарським судом постановлено оскаржувану ухвалу про призначення комплексної електротехнічної та економічної експертизи з підстав, зазначених вище у цій постанові. Апелянт (позивач) посилається на відсутність підстав для призначення експертизи, достатність наявних у справі доказів для вирішення спору по суті, зловживання відповідачем процесуальними правами шляхом подання клопотання про призначення експертизи з метою затягування розгляду справи, а також на невідповідність висновків суду першої інстанції практиці Верховного Суду та Східного апеляційного господарського суду. Відповідач заперечує проти апеляційної скарги, посилаючись на наявність спору щодо обсягів електричної енергії, проведені коригування, суперечливість розрахунків позивача та необхідність спеціальних знань для їх перевірки. Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Харківської області від 31.03.2026, якою задоволено клопотання АТ "Харківобленерго" про призначення комплексної електротехнічної та економічної експертизи у справі № 922/172/26 та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи. Приписами частин 1, 3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Згідно положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. За приписами статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд, за клопотанням учасника справи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів. Відповідно до статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Частиною 1 статті 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань. Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Отже, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є предметом судового розгляду. Вирішуючи питання призначення у справі судової експертизи, суд враховує, що тягар доведення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються заперечення лежить на стороні, яка на них посилається, а судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування; якщо наявні в матеріалах справи докази є взаємно суперечливими. Тобто, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 06.07.2023 у cправі № 915/212/20). У рішенні ЄСПЛ у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Проте, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Сама лише наявність клопотання сторони про призначення експертизи у справі, за відсутності передбачених статтею 99 Господарського процесуального кодексу України умов, необхідних для її призначення, не є безумовною підставою для призначення судом відповідної експертизи. Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (схожий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 910/18570/17, від 14.12.2021 у справі № 910/9564/20, від 24.11.2021 у справі № 914/1396/20, від 06.04.2023 у справі № 910/11002/21, від 06.02.2024 у справі №910/12661/22, від 08.07.2025 у справі № 909/857/24). Верховний Суд неодноразово наголошував, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду (постанови від 04.07.2025 у справі № 908/948/23, від 25.06.2025 у справі № 916/1596/24, від 09.07.2025 у справі № 910/1091/24, тощо). Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав призначити у справі комплексну електротехнічну та економічну судову експертизу, з огляду на таке. Розглянувши клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи у справі №922/172/26 та матеріали справи, судова колегія вважає що відповідачем не доведено, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, потрібно необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, і що матеріали справи не містять достатньо доказів, за якими суд зобов`язаний розглянути вказану справу, а наявні докази є взаємно суперечливими. Як встановлено вище, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за період: серпень 2025, коригування/врегулювання: жовтень 2025 листопад 2025, коригування: серпень 2025, коригування до коригування: квітень 2022 червень 2022, березень 2025 квітень 2025, а також 3% річних та інфляційних втрат за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 08.05.2019 № 0524-01041. Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів. З огляду на предмет та підставу позову, враховуючи наведені відповідачем заперечення щодо позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначає, що до предмету судового дослідження в даній справі входить, зокрема: - обсяги небалансів електричної енергії АТ "Харківобленерго" за спірні періоди: серпень 2025, коригування/врегулювання: жовтень 2025 листопад 2025, коригування: серпень 2025, коригування до коригування: квітень 2022 червень 2022, березень 2025 квітень 2025; - перевірка обґрунтованості оформлення операції з надання послуг з врегулювання небалансів в обсягах та в розмірі, зазначених в актах купівлі-продажу електричної енергії за спірний період, та відповідно, правильність визначення позивачем вартості послуг з врегулювання небалансів електричної енергії за спірні періоди та обґрунтованість суми основного боргу, у тому числі обставини щодо проведених відповідачем коригувань фактичного обсягу купівлі електричної енергії та їх врахування/неврахування позивачем; - виставлення позивачем рахунків/звітів через систему управління ринком та дотримання порядку, передбаченого Правилами ринку та договором; - порушення відповідачем строків оплати виставлених рахунків/звітів та наявність простроченого грошового зобов`язання. В обґрунтування необхідності призначення експертизи відповідач зазначає, що надані позивачем в якості доказів копії актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів не є такими, що відображають фактичний обсяг наданої послуги, а містять віртуальні, непідтверджені документально, в межах даної справи, обсяги наданої послуги на остатній день місяця, що дає підстави для однозначного твердження, що визначення фактичного обсягу наданої послуги, з подальшим застосуванням в розрахунках не відбувалось, а дані, зазначені в актах приймання передачі послуги, не є достовірними та не можуть бути використані як підтверджена база нарахування штрафних санкцій за умовами договору. Суд враховує, що даний спір є спором про стягнення заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, спірний період охоплює 8 місяців; матеріали справи не містять великої кількості доказів, що ускладнювали б вирішення спору і були взаємосуперечливими. З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження обсягів небалансів та суми заборгованості позивачем подано, зокрема: копії рахунків/звітів, виставлених у системі управління ринком, з детальним погодинним розрахунком; копії доказів виставлення рахунків/звітів у системі управління ринком (скріншоти з особистого кабінету); копії актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, копії актів корегування до актів купівлі-продажу, копії актів-корегування (врегулювання) до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів; розрахунок заборгованості. Як зазначено в актах купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів обсяги та вартість небалансів можуть бути врегульовані в наступних періодах відповідно до Правил коригування, що є додатком 10 до Правил ринку, шляхом складання акту-корегування; згідно з актами-коригування підставами коригування для акту є отримання фактичних сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії для врегулювання небалансів. Згідно з наданим позивачем розрахунком суми основного боргу за квітень 2022 року заборгованість 199731,46 грн (коригування), травень 2022 року - 15116,89 грн (коригування), червень 2022 року - 11203,54 грн (коригування), березень 2025 року - 439467,18 грн (коригування), квітень 2025 року - 27563,61 грн (коригування), серпень 2025 року - 103116,57 грн (коригування), жовтень 2025 року - 245377539,16 грн (тип звіту місяць, акт купівлі-продажу), листопад 2025 року - 287374979,51 грн (тип звіту місяць, акт купівлі-продажу), всього 533 548 717,92 грн. На спростування обсягів заборгованості та обґрунтованості позовних вимог відповідачем подано, зокрема, контррозрахунок суми боргу АТ "Харківобленерго" за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 08.05.2019 № 0524-01041, згідно з яким за даними АТ "Харківобленерго" сума боргу за жовтень 2025 року становить 245377539,16 грн, за листопад 2025 року - 287374979,51 грн, всього 532 752 518,67 грн. Тобто, фактично відповідачем не спростовується та визнається сума заборгованості за період жовтень-листопад 2025 року, дані відповідача співпадають з даними позивача. Однак, спірна сума заборгованості в розмірі 796199,25 грн стосується періодів квітень-червень 2022 року, березень-квітень 2025 року, серпень 2025 року, які за твердженням відповідача є предметом розгляду в межах інших господарських справ №922/284/22 (квітень-червень 2022 року), № 922/3303/25 (березень-квітень 2025 року), № 922/4042/25 (серпень 2025 року). Задовольняючи клопотання про призначення експертиза суд першої інстанції не надав жодної оцінки наведеним твердженням відповідача щодо наявності господарських справ, предметом розгляду яких також є заборгованість за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 08.05.2019 №0524-01041 за спірні періоди, не з`ясував тотожність/відмінність предметів позову. Залишено поза увагою судом першої інстанції також обставини, що підставами коригування для акту є отримання фактичних сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії для врегулювання небалансів, тоді як за твердженням позивача сертифіковані дані комерційного обліку були надані самим відповідачем, ці дані були валідовані відповідачем як ППКО та на їх підставі сформовані акти/рахунки, а тому відповідач фактично намагається поставити під сумнів власні дані, які раніше підтвердив у встановленому порядку. В оскаржуваній ухвалі суд ставить перед експертом питання, який саме фактичний обсяг за послуги з врегулювання небалансів електричної енергії за вказаний період, проте, такий обсяг зазначений у наданих позивачем актах, і відповідач не позбавлений права і можливості спростувати належними та допустимими доказами вказаний обсяг чи підтвердити його. З цього приводу, колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 5.7. договору, якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься в первинному документі, то вона зобов`язана повідомити про це ОСП протягом двох робочих днів з дня його виставлення. Положеннями пункту 5.9. договору передбачено, що у разі незгоди з розрахунками ОСП відповідно до акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в акті. Якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник акта, то такий акт вважається підписаним СВБ. У розділі 10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2008 № 311 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено порядок вирішення суперечок, а саме: - будь-яка суперечка між двома або більше сторонами, яка виникає у зв`язку з виконанням цього Кодексу та нормативних документів, що розроблені АКО, повинна бути розглянута керівництвом або уповноваженими представниками сторін після отримання письмової вимоги будь-якої зі сторін (10.1.1); - керівництво або уповноважені представники сторін зобов`язані докладати зусиль для вирішення суперечок шляхом проведення переговорів, пошуку взаємоприйнятних рішень, вирішення суперечки своєчасно і в повному обсязі, продовження строків врегулювання розбіжностей тощо(10.1.2); - для вирішення суперечок сторони можуть залучати незалежних експертів на договірних засадах. Експерт не повинен мати конфлікту інтересів зі сторонами суперечки і не може виступати в якості арбітра або посередника (10.1.3); - у разі недосягнення сторонами згоди вирішення зазначених суперечок проводиться АКО, Регулятором або в судовому порядку (10.1.4). Як стверджував позивач та не було спростовано відповідачем, що в АТ "Харківобленерго" не ініціювало суперечку щодо невідповідності обсягів споживання небалансів у встановленому Кодексом комерційного обліку порядку та не виконало вимоги п. 5.7 та 5.9 договору щодо оскарження виставлених рахунків. Матеріали справи не містять доказів, що відповідачем направлялися до позивача повідомлення у встановлений договором строк щодо оскарження вартості та/або фактичних обсягів наданих послуг. Отже, відповідач не використовував передбачені договором механізми задля доведення, як він вважає, інших обсягів наданих послуг за договором шляхом оскарження визначеного обсягу наданих послуг або ініціювання перевірки погодинних обсягів передачі електричної енергії. З огляду на матеріали справи та позиції сторін, позиція відповідача щодо невідповідності обсягів наданих послуг виникла після подання позивачем позовної заяви. При цьому, в межах розгляду заявленого клопотання та не надаючи оцінку доказам сторін по суті, суд зазначає, що акти приймання-передачі послуг за спірний період підписані сторонами, що вказує на те, що відповідач ознайомився з визначеними в актах обсягами наданих послуг. Крім того, як вже було зазначено вище, відповідач подав контррозрахунок, згідно з яким сума боргу за жовтень-листопад 2025 року повністю співпадає з розрахунком позивача, тобто відповідач фактично визнав основну частину боргу за цей період, а натомість в заявленому клопотанні просить встановити за допомогою експертизи обсяг наданих послуг у тому числі за такий період. Наведене також залишено поза увагою суду першої інстанції під час вирішення клопотання відповідача про призначення експертизи. При цьому, заперечення відповідачем правильності розрахунку заборгованості не є безумовною підставою для призначення судової експертизи, такі обставини підлягають перевірці судом шляхом дослідження наданих сторонами доказів. Щодо питання правильності визначення вартості наданої послуги з врегулювання небалансів електричної енергії, то судом не обґрунтовано чому це питання може бути вирішено виключно проведенням судової експертизи, враховуючи наявність у матеріалах справи, зокрема договору, актів купівлі-продажу, актів коригування та інших доданих документів. Питання щодо того, які документи підтверджують обсяг зобов`язань сторін, чи враховані певні коригування, чи підтверджуються вони належними доказами та який розмір заборгованості підлягає стягненню, належать до виключної компетенції суду. Водночас, питання, поставлені на вирішення експерта, фактично спрямовані на встановлення розміру боргу та перевірку правильності розрахунків позивача, тобто на вирішення питань, які належать до компетенції суду. При цьому, судова колегія звертає увагу, що висновок експерта є лише одним із доказів, якому судом також має бути надана оцінка у сукупності з іншими доказами, наданими сторонами. Крім того, відповідач як учасник справи не був позбавлений права і можливості самостійно, у разі необхідності, замовити та надати суду висновок експерта. Так, відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення З цього приводу колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.02.2021 у справі №910/1668/19: - системний аналіз частини першої статті 101 ГПК України та частини першої статті 99 ГІІК України дає підстави дійти висновку, що суд призначає експертизу у випадку коли для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та якщо жодною стороною не наданий висновок експерта з питань, вирішення яких має значення для справи. - за змістом частини другої статті 99 ГПК України питання про задоволення клопотання про призначення експертизи не залежить від обґрунтованості підстав для проведення експертизи, якщо сторона не обґрунтовує та не доводить обставини, які перешкоджали самостійному наданню висновків експерта. Як свідчать матеріали справи, клопотання відповідача про призначення експертизи у справі не містить обґрунтування щодо неможливості подання ним висновку експерта у строки, встановлені для подання доказів, що не узгоджується з вимогами статей 99-101 ГПК України. З огляду на викладене, клопотання про призначення комплексної електротехнічної та економічної експертизи не відповідає вимогам статті 99 ГПК України, оскільки: враховуючи суть спору, обставини, покладені в обґрунтування вказаного клопотання, відсутня необхідність у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, та без яких встановити відповідні обставини неможливо; матеріали справи містять достатньо доказів, які необхідні для встановлення фактичних даних у справі без призначення судової експертизи; заявник не довів наявності сукупності умов, за яких необхідним є призначення судової експертизи; призначення судової експертизи справі призведе лише до затягування розгляду справи. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи, провадження у відповідності до пункту 6 частини першої статті 229 ГПК України зупиняється на час проведення експертизи. Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено. Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, тобто закінчення строку визначається вказівкою на подію. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом. Призначення експертизи у даній справі призведе до розгляду справи поза межами розумних строків. Суд зазначає, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. (ст. 7 Закон України "Про судоустрій і статус суддів"). Виходячи з аналізу положень статті 2 ГПК України, на господарське судочинство покладено обов`язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами. Крім того, виходячи з аналізу статті 5 ГПК України, звернення до господарського суду повинно мати ефективний спосіб захисту порушених прав. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції", рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). Аналогічний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 910/31771/18, від 02.06.2020 у справі № 910/6674/19, від 20.01.2021 у справі № 906/129/20, від 01.04.2021 у справі № 902/1177/15, від 13.05.2021 у справі № 917/349/20. Суд також зауважує, що порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду ЄСПЛ у справах проти України. У контексті наведеного колегія суддів звертає увагу на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії". Таким чином, необґрунтоване зупинення провадження у справі, порушує право учасників справи на розгляд справи упродовж розумного строку, що суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ. Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, які необхідні для встановлення фактичних даних у справі без призначення судової експертизи, що, у свою чергу, сприятиме виконанню як судом, так і учасниками справи передбаченого частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору. При цьому, порушення порядку призначення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. Висновку про необхідність експертизи мають передувати мотиви, якими суд керувався при обранні виду експертизи і об`єкта дослідження, а також підстави, які переконливо свідчать, що з`ясування обставин, що підлягають обов`язковому встановленню при вирішенні спору, виходить за межі знань учасників справи та суду. Суд першої інстанції не обґрунтував неможливості самостійно встановити обставини, які входять до предмету доказування у даній справі, відсутність у нього та інших учасників справи знань для оцінки поданих сторонами доказів, не виявив розбіжностей чи спірних даних у поданих учасниками спору доказах, які через відсутність компетенції не могли би бути оцінені судом, який розглядає спір. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення комплексної електротехнічної та економічної експертизи у справі. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду про призначення експертизи та відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення такої експертизи. Враховуючи відсутність підстав для призначення судової експертизи, зупинення судом провадження у цій справі також не відповідає положенням ст. 228 ГПК України. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала не відповідає вимогам процесуального закону та підлягає скасуванню. Відтак, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм процесуального права судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали про призначення експертизи та зупинення провадження у справі знайшли своє підтвердження. Доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, вказаного не спростовують. Водночас, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків судів, суд апеляційної інстанції враховує висновки, які зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України"). Щодо інших аргументів учасників справи, то вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як враховуючи рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010), суд апеляційної інстанції зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. За змістом пункту 6 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; Відповідно до статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Частиною 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство (неплатоспроможність) без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. З огляду на наведені норми процесуального права, виходячи з повноважень суду апеляційної інстанції, враховуючи неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали про призначення експертизи та зупинення провадження у справі, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з переданням справи на розгляд суду першої інстанції для продовження розгляду. У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України. Керуючись ст. 269, 271, п. 6 ч. 1 ст. 275, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 280, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 31.03.2026 у справі №922/172/26 скасувати. У задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Харківобленерго" про призначення експертизи у справі (вх.№ 7499/26 від 30.03.2026) відмовити. Справу №922/172/26 направити до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 12.06.2026. Головуючий суддя Я.О. Білоусова Суддя О.О. Крестьянінов Суддя І.В. Тарасова