Постанова 4874 № 906/863/25

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2026 року Справа № 906/863/25 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Петухов М.Г. , суддя Бучинська Г.Б. розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кондратюка Володимира Віталійовича на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.03.26р. у справі №906/863/25, ухвалене суддею Кудряшовою Ю.В., повне рішення складено 19.03.26р. за позовом Коростишівської міської ради до Фізичної особи-підприємця Кондратюка Володимира Віталійовича про стягнення 78 853, 00 грн. Коростишівська міська рада звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кондратюка Володимира Віталійовича 78 853,00 грн. заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати внесків згідно договорів про пайову участь в утриманні об`єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради №465 від 11.07.2019 та №255 від 31.10.2022. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.03.2026р. позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Кондратюка Володимира Віталійовича на користь Коростишівської міської ради 78853,00 грн. заборгованості, а також 3 028,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець Кондратюк Володимир Віталійович звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу ФОП Кондратюка В.В. до розгляду. Скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 9 березня 2026 року у справі №906/863/25 повністю. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Коростишівської міської ради до ФОП Кондратюка В.В. про стягнення заборгованості в сумі 78 853,00 грн відмовити в повному обсязі. Стягнути з Позивача на користь Відповідача судові витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.04.2026 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Кондратюка Володимира Віталійовича на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.03.26р. у справі №906/863/25. Розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Кондратюка Володимира Віталійовича на рішення господарського суду Житомирської області від 09.03.2026р. у справі №906/863/25 призначено в порядку письмового провадження. Запропоновано Коростишівській міській раді у строк до 05.05.2026р. надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів відповідачу. 23.04.2026 р. Коростишівська міська рада подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити апеляційну скаргу ФОП Кондратюка Володимира Віталійовича без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області по справі №906/863/25 без змін. 28.04.2026 р. до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №906/863/25. Колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до ч.10 ст.270 ГПК України апеляційна скарга на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За приписами ч.13 ст.8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абзац 2 частина 10 статті 270 ГПК України). Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Кондратюка Володимира Віталійовича на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.03.2026р. у справі №906/863/25 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши надану юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд ВСТАНОВИВ: 1.Зміст рішення суду першої інстанції. Суд першої інстанції дійшов висновку, що визначений договором розмір пайової участі відповідача в утриманні об`єкта благоустрою відповідає вимогам пункту 10 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Порядку визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціального чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Коростишівської міської ради № 210 від 23.10.2018, а також погоджений сторонами у договорі, у зв`язку з чим є обов`язковим для сплати відповідачем у повному обсязі. Як зазначив суд першої інстанції, відповідач сплатив позивачу грошові кошти за договором № 255 від 31.10.2022 у загальному розмірі 1 787,00 грн, що підтверджується довідкою про рух коштів, з урахуванням зарахування платежів за попереднім договором. Водночас доказів сплати відповідачем решти суми пайової участі матеріали справи не містять. За таких обставин суд першої інстанції встановив, що розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача перед позивачем становить 78 853,00 грн, а тому дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі. 2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншим учасників по справі В апеляційній скарзі ФОП Кондратюк В.В. посилається на те, що рішення Господарського суду Житомирської області ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неповного з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення спору. Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність у матеріалах справи документа Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, на який позивач посилався у позовній заяві як на підтвердження виявлених порушень, пов`язаних із несплатою відповідачем заборгованості. У зв`язку з цим відповідач звертався до суду з клопотанням про витребування відповідного доказу в порядку статті 81 ГПК України, однак зазначений документ судом витребувано не було. Крім того, апелянт вважає помилковою відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення адміністративної справи №240/21535/25, предметом якої було оскарження рішення виконавчого комітету Коростишівської міської ради № 210 від 23.10.2018 «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціального чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради». На думку скаржника, саме зазначений Порядок був правовою підставою для укладення договору № 255 від 31.10.2022 про пайову участь в утриманні об`єктів благоустрою, а тому його законність безпосередньо впливає на вирішення даного спору. При цьому апелянт посилається на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 у справі № 240/21535/25, яким рішення виконавчого комітету Коростишівської міської ради № 210 від 23.10.2018 було визнано протиправним та скасовано. Скаржник також зазначає, що є власником тимчасової споруди - павільйону з продажу непродовольчих товарів, розташованого за адресою: м. Коростишів, вул. Зарічна, 2. 31.10.2022 між ним та Коростишівською міською радою укладено договір № 255 про пайову участь в утриманні об`єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради, відповідно до якого він зобов`язався сплачувати кошти за розміщення тимчасової споруди. При цьому апелянт стверджує, що договір був укладений з огляду на вимоги Порядку №210, який пов`язував можливість використання тимчасової споруди з укладенням відповідного договору. На його переконання, такі положення суперечать частині четвертій статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», яка передбачає можливість власника тимчасової споруди самостійно забезпечувати належне утримання прилеглої території або брати пайову участь в утриманні об`єкта благоустрою на умовах договору. Крім того, скаржник зазначає, що після ухвалення рішення Житомирського окружного адміністративного суду про скасування Порядку № 210 ним було подано окремий позов про визнання недійсним договору №255 від 31.10.2022, за результатами розгляду якого Господарським судом Житомирської області відкрито провадження у справі № 906/243/26. На думку апелянта, ухвалення рішення у даній справі до вирішення питання щодо дійсності договору може призвести до правової невизначеності. Посилаючись на наведені обставини, ФОП Кондратюк В.В. просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 09.03.2026 у справі № 906/863/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Коростишівської міської ради про стягнення 78 853,00 грн заборгованості у повному обсязі. Заперечуючи доводи апеляційної скарги, Коростишівська міська рада у відзиві зазначає, що рішення Господарського суду Житомирської області є законним та обґрунтованим, ухваленим із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції. Щодо доводів апелянта про ненадання документа Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, позивач зазначає, що на запит ФОП Кондратюка В.В. було надано належним чином засвідчені копії перших 10 сторінок звіту державного фінансового аудиту бюджету Коростишівської міської територіальної громади Житомирської області за період з 01.01.2020 по 30.06.2024. При цьому відповідача було повідомлено про можливість отримання решти документів після відшкодування фактичних витрат на їх копіювання та друк відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації». Позивач також звертає увагу, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.09.2025 було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, оскільки останній не обґрунтував неможливість самостійного отримання відповідного документа. Крім того, Коростишівська міська рада зазначає, що 21.10.2022 ФОП Кондратюк В.В. самостійно звернувся із заявою про укладення договору щодо пайової участі в утриманні об`єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради, додавши необхідні документи щодо розміщення тимчасової споруди. У подальшому, 31.10.2022 між сторонами було укладено договір № 255 про пайову участь в утриманні об`єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради. Позивач заперечує твердження апелянта про вимушений характер укладення договору, оскільки жодних доказів на підтвердження таких обставин відповідачем не надано. Також ФОП Кондратюк В.В. протягом строку дії договору не звертався до міської ради із заявами про його дострокове припинення або внесення змін до його умов. Коростишівська міська рада також зазначає, що тимчасова споруда відповідача розміщена на земельній ділянці комунальної власності з 2016 року, що підтверджується договором особистого строкового сервітуту № 4 та рішенням Коростишівської міської ради від 08.09.2016 №

204. Стосовно посилань апелянта на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 у справі № 240/21535/25 про скасування Порядку визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд, позивач зазначає, що відповідно до резолютивної частини вказаного рішення нормативно-правовий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили рішенням суду. Відтак Порядок № 210 втратив чинність лише з 06.01.2026, а тому був чинним на момент укладення сторонами договору № 255 від 31.10.2022. Також позивач звертає увагу на те, що відповідач не оспорював дійсність договору протягом усього строку його дії та звернувся до суду з позовом про визнання його недійсним лише після пред`явлення Коростишівською міською радою позову про стягнення заборгованості. Крім того, на думку позивача, доводи відповідача про відсутність у договорі обов`язку міської ради щодо утримання прилеглої території не можуть бути підставою для невиконання взятих на себе договірних зобов`язань, оскільки під час укладення договору відповідач погодився з його умовами та не заявляв заперечень щодо їх змісту. З урахуванням наведеного Коростишівська міська рада просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області у справі №906/863/25 без змін. 3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом. Рішенням виконавчого комітету Коростишівської міської ради №210 від 23.10.2018 року затверджено Порядок визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціального чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради (далі - Порядок) (а.с. 8-13). Згідно п.1.1 Порядку, він застосовується та поширюється на об`єкти розміщенні на землях комунальної власності Коростишівської міської ради та регулює організаційні та економічні відносини, визначає обсяг пайової участі (внеску), механізм її залучення та використання для утримання об`єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради. Пайова участь (внесок) - грошовий внесок на фінансування заходів з благоустрою на території міста, який сплачується у грошовому виразі (гривнях) на підставі укладеного договору щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою. Об`єкт благоустрою: 1) території загального користування: а) парки, рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) площі, вулиці, дороги, провулки, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; г) кладовища; д) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій. До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту Коростишівської міської ради (п. 1.2 Порядку). Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Порядку, пайова участь сплачується єдиним платежем або згідно з графіком за погодженням з міською радою. Кошти пайової участі (внеску) в утриманні об`єктів благоустрою платник перераховує на рахунок "надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту (КБКД 24170000)" спеціального фонду місцевого бюджету. Відділом містобудування та архітектури Коростишівської міської ради видано Фізичній особі - підприємцю Кондратюку Володимиру Віталійовичу паспорт прив`язки тимчасового павільйону по продажу непродовольчих товарів за адресою: м. Коростишів, вул. Зарічна, 2 (дата видачі: 12.06.2019; дійсний до 12.06.2022) (а.с. 15). 11.07.2019 року між Коростишівською міською радою (Сторона-1) та Фізичною особою - підприємцем Кондратюком Володимиром Віталійовичем (Сторона-2) укладено договір №465 про пайову участь в утриманні об`єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради. Згідно п. 6.1 Договору строк дії договору становив до 12.06.2022. Пайові внески за договором № 465 від 11.07.2019 сплачено в повному обсязі. Відділом містобудування та архітектури Коростишівської міської ради видано Фізичній особі - підприємцю Кондратюку Володимиру Віталійовичу паспорт прив`язки тимчасового павільйону по продажу непродовольчих товарів за адресою: м. Коростишів, вул. Зарічна, 2 (дата видачі: 28.10.2022; дійсний до 28.10.2025) (а.с. 17). 31.10.2022 між Коростишівською міською радою (Сторона-1) та Фізичною особою-підприємцем Кондратюком Володимиром Віталійовичем (Сторона-2) укладено договір №255 про пайову участь в утриманні об`єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради, відповідно до якого з метою участі суб`єктів господарювання (фізичних осіб) незалежно від форми власності, які використовують об`єкти благоустрою Коростишівської міської ради для розміщення тимчасових споруд (тощо) для здійснення підприємницької діяльності, а також реалізуючи право органу місцевого самоврядування щодо залучення на договірних засадах коштів вказаних суб`єктів господарювання, сторони прийшли до згоди про пайову участь Сторони-2 в утриманні об`єктів благоустрою Коростишівської міської ради в грошовій формі (п. 1.1. договору №255). Порядок нарахування та сплати пайової участі встановлюється умовами даного Договору та регулюється рішеннями виконавчого комітету Коростишівської міської ради (п. 1.2. договору №255). Обсяги пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою визначені згідно рішення виконавчого комітету Коростишівської міської ради від 23.10.2018 N 210 "Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради" (п. 1.3. договору №255). Відповідно до п. 1.5. договору №255, Пайова участь сплачується Стороною-2 для існуючих ТС (тощо): - внески пайової участі Сторона-2 сплачує щоквартально, не пізніше 10 числа першого місяця кварталу. Сума щомісячного внеску на пайову участь в утриманні об`єкту благоустрою, а саме: розміщення тимчасового павільйону по продажу непродовольчих товарів за адресою: м.Коростишів, вул. Зарічна, 2 - становить 2520,00 грн. в місяць. Загальна сума договору становить 90 720,00 грн., (з дня видачі паспорту прив`язки до терміну дії паспорту прив`язки, з 29.10.2022 по 28.10.2025). Відповідно до п. 2.1. договору №255, Сторона-1, в особі уповноваженого органу, має право, зокрема:- вимагати від Сторони-2 своєчасної оплати пайової участі у розмірі, установленому в пунктах 1.4 та 1.5 цього договору. Згідно п. 6.1. договору №255 останній набирає чинності з дати його укладення та діє до 28.10.2025, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Договір підписаний сторонами. Станом на дату пред`явлення позову, відповідач повинен сплатити пайові внески за період з 28.10.2022 до 30.06.2025 (32 платежі по 2 520,00 грн.). Відповідачем частково сплачено суму пайових внесків в сумі 1 787,00 грн. Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань утворилась заборгованість перед позивачем, яка становить 78 853,00 грн. Коростишівська міська рада направила відповідачу вимогу №03-26/405 від 17.02.2025, у якій вимагала сплатити заборгованість з пайової участі у розмірі 68553,00грн (а.с. 25). Відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість за договором не погасив. З метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду з даним позовом. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.03.2026р. позов задоволено. 4.Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин. Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного. Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України). Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина 3 статті 11 ЦК України). Згідно зі статтею 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору. Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (тут і надалі - у редакції, чинній на час укладення договору), благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. Згідно з частинами 3, 4 статті 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об`єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Орган державної влади та орган місцевого самоврядування, підприємство та балансоутримувач несуть відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі (ч. 3). Власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об`єкта благоустрою державної та комунальної власності, зобов`язаний забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території або може брати пайову участь в утриманні цього об`єкта благоустрою на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем (ч. 4). Типовий договір щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Пунктом 10 частини 2 статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги. Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №255 від 31.10.2022 про пайову участь в утриманні об`єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради. Відповідно до пункту 1.3. договору обсяг пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою визначено на підставі рішення виконавчого комітету Коростишівської міської ради № 210 від 23.10.2018 «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціального чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради». Колегія суддів встановила, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 у справі №240/21535/25 визнано протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Коростишівської міської ради від 23.10.2018 № 210 «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціального чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради в новій редакції». Разом із тим колегія суддів звертає увагу на приписи частин першої та другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Отже, на момент укладення сторонами договору №255 від 31.10.2022 та виникнення спірних правовідносин рішення виконавчого комітету Коростишівської міської ради №210 від 23.10.2018 було чинним та підлягало застосуванню. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що визначений позивачем розмір пайової участі відповідача в утриманні об`єкта благоустрою, тимчасового павільйону з продажу непродовольчих товарів за адресою: м. Коростишів, вул. Зарічна, 2, відповідає вимогам пункту 10 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», рішенню виконавчого комітету Коростишівської міської ради № 210 від 23.10.2018, а також погоджений сторонами у договорі, у зв`язку з чим є обов`язковим для виконання відповідачем. Відповідно до статей 3, 509 ЦК України, принцип добросовісності є одним із фундаментальних засад цивільного права, яким визначається певна межа поведінки учасників правовідносин для сумлінного використання цивільних прав та забезпечення виконання цивільних обов`язків. Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідачем сплачено за договором № 255 від 31.10.2022 грошові кошти у загальному розмірі 1 787,00 грн, що підтверджується довідкою про рух коштів (а.с.18-20) з урахуванням зарахування платежів за попереднім договором. Водночас належних та допустимих доказів сплати решти суми пайової участі відповідачем суду не надано. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача перед позивачем становить 78 853,00 грн, а тому наявні правові підстави для задоволення позову в повному обсязі. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення адміністративної справи №240/21535/25, предметом якої було оскарження рішення виконавчого комітету Коростишівської міської ради № 210 від 23.10.2018 «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціального чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради». Відхиляючи зазначений довід, колегія суддів виходить з такого. У відповідності до вимог п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Як убачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з договору № 255 від 31.10.2022 про пайову участь в утриманні об`єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради, укладеного сторонами під час чинності рішення виконавчого комітету Коростишівської міської ради № 210 від 23.10.2018. Предметом розгляду у цій справі є наявність або відсутність підстав для стягнення заборгованості за укладеним між сторонами договором, тоді як предметом адміністративної справи №240/21535/25 була перевірка правомірності рішення виконавчого комітету Коростишівської міської ради № 210 від 23.10.2018. При цьому зібрані у справі докази давали суду можливість встановити всі обставини, необхідні для вирішення спору про стягнення заборгованості, без очікування результатів розгляду адміністративної справи. Отже, об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи № 240/21535/25 була відсутня. Крім того, як вже зазначалося судом апеляційної інстанції, відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням, а тому сам факт розгляду адміністративної справи не впливав на чинність рішення виконавчого комітету Коростишівської міської ради № 210 на момент виникнення спірних правовідносин та укладення сторонами договору. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для зупинення провадження у справі та відхиляє відповідний довід апеляційної скарги. Разом з тим колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що договір №255 від 31.10.2022 про пайову участь в утриманні об`єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради був підписаний ним вимушено. Матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів того, що під час укладення договору до апелянта застосовувався протиправний примус або інші обставини, які б свідчили про відсутність його вільного волевиявлення. Саме лише посилання апелянта на положення Порядку визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд в утриманні об`єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Коростишівської міської ради від 23.10.2018 №210, не свідчить про вчинення правочину під примусом чи за відсутності вільного волевиявлення сторони. Отже, доводи апелянта щодо вимушеного укладення договору не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами, а тому суд не вбачає підстав для висновку про відсутність вільного волевиявлення сторони під час його підписання. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що після ухвалення Житомирським окружним адміністративним судом рішення про скасування Порядку № 210 ним було подано окремий позов про визнання недійсним договору про пайову участь в утриманні об`єктів благоустрою на території Коростишівської міської ради № 255 від 31.10.2022. За результатами розгляду відповідної позовної заяви Господарським судом Житомирської області відкрито провадження у справі № 906/243/26. Разом із тим під час апеляційного розгляду даної справи колегія суддів встановила, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.05.2026 у справі № 906/243/26 у задоволенні позову ФОП Кондратюка В.В. про визнання недійсним договору № 255 від 31.10.2022 відмовлено. Отже, на час перегляду справи в апеляційному порядку спір щодо дійсності зазначеного договору вирішено судом першої інстанції. Колегія суддів також встановила, що ФОП Кондратюком В.В. подано апеляційну скаргу на зазначене рішення у справі №906/243/26. Водночас колегія суддів не бере до уваги зазначені обставини як такі, що не впливають на вирішення спору у цій справі, оскільки у разі зміни правової оцінки договору відповідач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому процесуальним законом. За таких обставин колегія суддів відхиляє наведені доводи апеляційної скарги як необґрунтовані. Відтак, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано. 6.Висновки за результатами апеляційного розгляду. Відтак, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції. Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін. Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду. З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін. Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК. Керуючись ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кондратюка Володимира Віталійовича на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.03.26р. у справі №906/863/25 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України. Справу №906/863/25 повернути Господарському суду Житомирської області. Повна постанова складена "11" червня 2026 р. Головуючий суддя Філіпова Т.Л. Суддя Петухов М.Г. Суддя Бучинська Г.Б.