LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873910/492/26

від 11.06.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу від 27.04.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі №910/492/26 залишити без задоволення.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11" червня 2026 р. Справа№ 910/492/26 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Спаських Н.М. суддів: Горбасенка П.В. Яценко О.В. при секретарі судового засідання Кузьменко А.М., за участі представників сторін згідно протоколу судового засідання від 11.06.2026 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу від 27.04.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 (повне рішення складено та підписано 08.04.2026) у справі № 910/492/26 (суддя Ломака В.С.) за позовом Київської міської ради (м. Київ) до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3" (м. Київ) 2.Обслуговуючого кооперативу "Житловий комплекс "Перспектива" (м. Київ) про стягнення 732 237,17 грн., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст і підстави позовних вимог. Київська міська рада (далі - позивач, Київрада, Рада) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3" (далі - відповідач-1, Товариство) та Обслуговуючого кооперативу "Житловий комплекс "Перспектива" (далі - відповідач-2, Кооператив) про стягнення 732 237,17 грн (по 366 118,59 грн з кожного з відповідачів) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування у період з 11.11.2022 по 26.11.2023 земельною ділянкою площею 1,5087 га з кадастровим номером 8000000000:62:096:0031, розташованою за адресою: місто Київ, вулиця Теодора Драйзера,

40. За цією адресою зареєстровані обидва відповідачі, що вбачається із Витягів з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 22,23). Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі № 910/492/26 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Глобал Строй-3" (код 37117755) на користь Київської міської ради (код 22883141) безпідставно збережені кошти у розмірі 366 118 грн. 59 коп. та 4 393 грн. 42 коп. витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу "Житловий комплекс "Перспектива" (код 43454816) на користь Київської міської ради (код 22883141) безпідставно збережені кошти у розмірі 366 118 грн. 59 коп. та 4 393 грн. 42 коп. витрат по сплаті судового збору. Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідачі, здійснюючи фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:62:096:0031 площею 1,5087 га за адресою: місто Київ, вулиця Теодора Драйзера, 40, за період з 11.11.2022 по 26.11.2023, без оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, тим самим без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки - територіальної громади міста Києва в особі Київради, фактично зберегли/утримали в себе кошти, які мали б сплатити за користування земельною ділянкою при належному оформлені між сторонами відносин із землекористування. Тому відповідно до положень статті 1212 ЦК України відповідачі зобов`язані повернути ці кошти власнику земельної ділянки - територіальній громаді міста Києва в особі Київради. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, лише Товариство 27.04.2026 через систему "Електронний суд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (зареєстровано в суді 28.04.2026), в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі № 910/492/26 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції задовольнив позов за відсутності обов`язкових елементів складу цивільного правопорушення, передбаченого статтею 1212 ЦК України. За доводами скаржника, в матеріалах справи відсутні докази фактичного користування вказаною земельною ділянкою та в які площі, фактичного набуття або збереження спірних коштів відповідачами з якими позивач не уклав договір оренди у спірний період, не доказано факт завдання збитків позивачу, не доведено, що це відбулося за рахунок позивача, а сам по собі факт неоформлення права користування ще не є автоматичною підставою для застосування цієї норми без підтвердження реального використання землі відповідачами. На думку апелянта, місцевий господарський суд помилково ототожнив право власності на об`єкти нерухомості з безперечним фактом використання всієї площі земельної ділянки, не дослідивши при цьому конкретний спосіб, характер, обсяг та період її експлуатації відповідачами. У частині доводів щодо невизначеності конкретного суб`єкта користування спірною земельною ділянкою, в апеляційній скарзі зазначено, що на спірній земельній ділянці розташована багатоквартирна забудова та об`єкти нерухомості, які належать різним особам, у тому числі фізичним особам - власникам квартир та нежитлових приміщень. Суд першої інстанції не індивідуалізував відповідальність кожного з відповідачів, не визначив їхню конкретну частку у використанні ділянки та безпідставно поклав на них порівну відповідальність за користування землею, яка фактично здійснюється невизначеним колом осіб, які не є сторонами у справі. Також скаржник зазначає, що сам факт будівництва не підтверджує здійснення господарської експлуатації ділянки безпосередньо відповідачами чи отримання ними будь-якої економічної вигоди у спірний період. Заперечуючи проти розрахунку суми безпідставно набутих коштів через відсутність обліку земельної ділянки у податковому органі, скаржник звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що за наявними в матеріалах справи даними податковий орган офіційно підтвердив, що спірна земельна ділянка з відповідним кадастровим номером взагалі не перебуває на обліку в податкових органах, по ній за спірний період не подавалася звітність ні по земельному податку ні по орендній платі. За твердженням скаржника, вказане свідчить про відсутність визначеної податкової бази та бази оподаткування для обрахунку ціни позову, що робить розрахунок позивача необґрунтованим. Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції Відповідач2 - ОК "Житловий комплекс "Перспектива" не подавав. Позиції учасників справи. 19.05.2026 від позивача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Відповідача-1, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі № 910/492/26 - без змін. Позивач вказує, що місцевий господарський суд, встановивши факт користування обома відповідачами (ТОВ "Глобал Строй-3" та ОК "Житловий комплекс "Перспектива") у період з 11.11.2022 по 26.11.2023 земельною ділянкою комунальної форми власності площею 1,5087 га з кадастровим номером 8000000000:62:096:0031 без достатньої правової підстави, правомірно стягнув з них безпідставно збережені кошти у розмірі 732 237,17 грн (по 366 118,59 грн з кожного). На переконання позивача, судом першої інстанції було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, тоді як доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не дають підстав для зміни чи скасування ухваленого рішення. Явка представників сторін. У судове засідання 11.06.2026 з`явився лише представник позивача. Заявлене Відповідачем2 клопотання від 10.06.2026 про відкладення/перенесення розгляду справи через перебування представника у відрядженні, колегія суддів відхилила, скільки всім учасникам справи було забезпечено достатньо часу для висловлення своїх позицій у спорі письмово, всі документи, що надійшли до засідання, приєднано до матеріалів справи. Явка представників сторін в засідання обов`язковою не визнавалася. Позивач у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. Як убачається з матеріалів справи, 01.10.2021 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (кадастровий номер 800000000:62:096:0038 - за рішенням Київської міськради від 16.12.2021 № 4165/4206 - а.с. 35) Головне управління Держгеокадастру у м. Києві провело державну реєстрацію новоутвореної земельної ділянки площею 1,5087 га з кадастровим номером 8000000000:62:096:0031, розташованої за адресою: місто Київ, вулиця Теодора Драйзера,

40. Наведені обставини підтверджуються, зокрема, наявним у матеріалах справи Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0002031552023, сформованим 29.09.2023 (а.с. 18). За інформацією із вказаного Витягу, категорією земель означеної ділянки є: землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення земельної ділянки: 02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Формою власності означеної ділянки є комунальна власність, а її власником є Рада (документ, який є підставою для виникнення права: рішення місцевого органу державної виконавчої влади Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) 27.04.2021 № 952; Акт приймання-передачі земельної ділянки; Заступник голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень П. Оленич; Київський міський голова В. Кличко 06.05.2021 б/н; рішення органу місцевого самоврядування Київська міська рада 16.12.2021 № 4165/4206). Перебування у власності територіальної громади міста Києва в особі Міської ради, зазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:096:0031 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2579233280000, дата державної реєстрації права власності: 08.02.2022) також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки: 456244746 - а.с. 28). Рішенням № 4165/4206 Рада затвердила технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:096:0038) комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Ради, ділянка № 28 у 26-му мікрорайоні житлового масиву Вигурівщина-Троєщина у Деснянському районі м. Києва, якою передбачено формування двох земельних ділянок площами 1,5087 га (кадастровий номер 8000000000:62:096:0031) (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.10.2021 № НВ-8001410042021) та 0,9553 га (кадастровий номер 8000000000:62:096:0032) (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.10.2021 № НВ-8001410032021) (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код виду цільового призначення - 03.02, справа № 629156388). Судом встановлено, що згідно з рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ткаченко Наталії Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.11.2022 індексний номер 65519950 за Товариством на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 07.11.2022 № 1947, № 1948 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.11.2022 було зареєстроване право власності на громадський будинок площею 461,8 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1739418680000), розташований у місті Києві на вулиці Теодора Драйзера,

40. Також з матеріалів справи вбачається, що крім належного Товариству нерухомого майна - громадського будинку площею 461,8 м2, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:096:0031 знаходиться майно членів Кооперативу та Товариства, а саме: 1. житловий 18-ти поверховий будинок (1 секція ЖК "Перспектива"), в якому наявні 170 квартир та 9 нежитлових приміщень, які є власністю фізичних та юридичних осіб (членів Кооперативу) у вигляді права власності та майнових прав на об`єкт нерухомості (квартира/нежитлове приміщення); 2. житловий 19-ти поверховий будинок (2 секція ЖК "Перспектива"), в якому наявні 190 квартир та 4 нежитлових приміщення, які є власністю фізичних та юридичних осіб (членів Кооперативу) у вигляді права власності та майнових прав на об`єкт нерухомості (квартира/нежитлове приміщення); 3. житловий 25-ти поверховий будинок (3 секція ЖК "Перспектива"), в якому наявні 262 квартири та 10 нежитлових приміщень, які є власністю фізичних та юридичних осіб (членів Кооперативу) у вигляді майнових прав на об`єкт нерухомості (квартира/нежитлове приміщення); будинок перебуває на стадії будівництва (будівництво заморожене); 4. 15-ти поверховий об`єкт незавершеного будівництва (9 секція (4 черга) або 4 секція ЖК "Перспектива"), в якому наявні 140 квартир та 10 нежитлових приміщень, 65 з яких є власністю фізичних та юридичних осіб (членів Кооперативу) у вигляді майнових прав на об`єкт нерухомості (квартира/нежитлове приміщення), решта 85 квартир у вигляді майнових прав є власністю Товариства на підставі договору підряду від 11.08.2017 року № 11/08-БМ; будинок перебуває на стадії будівництва (будівництво заморожене, згідно з проектом заплановано побудувати 19-ти поверховий житловий будинок). Наведені обставини підтверджуються, зокрема, копією адресованого Комунальному підприємству "Київський інститут земельних відносин" спільного листа Товариства та Кооперативу від 14.12.2022 № 14/12-2 (а.с. 31), а також не заперечувалися відповідачами під час розгляду справи у заявах по суті спору. Клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, адресоване Київській міській раді, обидва відповідачі також подавали спільно (а.с. 89) щодо земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:62:096:0031. В додатках до Клопотання подавали копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (п. 4 додатку). Як вже вказувала колегія суддів у даній постанові, обоє відповідачів зареєстровані за у місті Києві на вулиці Теодора Драйзера, 40 де і знаходиться спірна земельна ділянка із об`єктами нерухомого майна на ній. 18.05.2023 Рада прийняла рішення № 6410/6451 (а.с. 36), яким затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству та Кооперативу в оренду для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу на вулиці Теодора Драйзера, 40 у Деснянському районі міста Києва (зміна цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:62:096:0031) (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код виду цільового призначення - 02.10, справа № 584539672). Означеним рішенням Рада також змінила цільове призначення земельної ділянки площею 1,5087 га (кадастровий номер 8000000000:62:096:0031) та дозволила її використання для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу (код виду цільового призначення - 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури). Крім того, позивач вирішив передати Товариству та Кооперативу в оренду на 5 років земельну ділянку площею 1,5087 га (кадастровий номер 8000000000:62:096:0031) для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу (код виду цільового призначення - 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури) на вулиці Теодора Драйзера, 40 у Деснянському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно та необхідністю добудови житлових будинків (заява ДЦ від 14.12.2022 № 72361-007185280-031-03). Відповідно до пункту 4.9 рішення Ради № 6410/6451 Товариство та Кооператив спільно зобов`язані сплатити безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на ній, до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі розрахунку Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Згідно з пунктом 6 рішення Ради № 6410/6451 останнє втрачає чинність через 12 місяців з моменту його оприлюднення у разі, якщо протягом цього строку не укладений відповідний договір оренди земельної ділянки. На запитання колегії суддів в засіданні 11.06.2026 представник Київської міської ради повідомила, що вказане рішення є чинним та відповідачами не оскажувалося ні в якій його частині. З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2023 між Радою (орендодавець), Товариством та Кооперативом (спільно виступають як орендарі) був укладений договір оренди земельної ділянки (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований у реєстрі за № 794) (далі - Договір оренди -а.с. 25). За умовами договору оренди Орендодавець на підставі рішення Ради № 6410/6451 передає, а відповідачі-Орендарі приймають в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором, для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі позивача. Згідно з пунктом 2.1 Договору оренди об`єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, рішення Ради від 18.05.2023 № 6410/6451 та цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: - кадастровий номер: 8000000000:62:096:0031; - місце розташування: вулиця Рональда Рейгана (до перейменування - Теодора Драйзера), 40 в Деснянському районі міста Києва; - категорія земель: землі житлової та громадської забудови; - цільове призначення: 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу); - розмір (площа) земельної ділянки - 1,5087 га. За умовами пункту 2.2 Договору оренди відповідно до витягу із технічної документації від 29.08.2023 за № НВ-9926974132023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки та дату укладення договору становить 46 015 902,79 грн. У пункті 2.4 Договору оренди його сторони зафіксували, що на земельній ділянці розташований громадський будинок площею 461,8 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1739418680000, який знаходиться у приватній власності Товариства, та недобудовані багатоповерхові (18-19-25-15-ти поверхові) житлові будинки, житлові та нежитлові приміщення, які є власністю фізичних і юридичних осіб (зокрема, у вигляді майнових прав), що є членами Кооперативу (інформаційні довідки від 24.12.2021 № 24/12-2 та від 03.02.2022 № 03/02-2). Договір укладено на 5 (п`ять) років (пункт 3.1 Договору оренди). Також наявними у справі доказами підтверджено, що речові права Товариства та Кооперативу на орендовану ними земельну ділянку площею 1,5087 га (кадастровий номер 8000000000:62:096:0031) на вулиці Рональда Рейгана (до перейменування - Теодора Драйзера), 40 в Деснянському районі міста Києва, були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.11.2023. Разом із тим, відповідно до листів Головного управління ДПС у м. Києві від 24.09.2025 № 27053/5/26-15-04-15-03 та від 07.10.2025 № 28498/5/26-15-04-15-03 (а.с. 32,34) ні Товариство, ні Кооператив станом на вересень-жовтень 2025 року не подавали податкових декларацій по платі за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), а також не сплачували плату за землю у період з 11.11.2022 по 26.11.2023. Оскільки з 11.11.2022 (момент реєстрації права власності на розташоване на спірній земельній ділянці нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) до 26.11.2023 (день, що передує даті укладення Договору оренди (а.с. 25) та реєстрації майнових прав Товариства та Кооперативу щодо орендованої ними земельної ділянки) відповідачі без достатніх правових підстав та не сплачуючи належну плату за користування земельною ділянкою, використовували ділянку комунальної власності площею 1,5087 га (кадастровий номер 8000000000:62:096:0031) на вулиці Рональда Рейгана (до перейменування - Теодора Драйзера), 40 в Деснянському районі міста Києва, Рада звернулася до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення з відповідачів 732 237,17 грн (по 366 118,59 грн з кожного із них) безпідставно збережених останніми коштів у розмірі орендної плати за користування протягом спірного періоду вказаною земельною ділянкою. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Відповідно до статті 377 ЦК України (у редакції, чинній на час внесення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:096:0031 до Державного земельного кадастру) до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків). Слід зазначити, що відповідно до цієї норми в редакції, чинній на час реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на розташоване на спірній земельній ділянці нерухоме майно, до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта. Доказів неправомірного володіння відповідачами нерухомим майном на спірній земельній ділянці в справу не подано, і такі права відповідачів Київська міська рада не заперечує. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип закріплює невіддільність об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. У постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 Верховний Суд, при розгляді спору в подібних правовідносинах, де серед іншого встановлювались обставини щодо площі земельної ділянки, яку використовував власник розташованого на ній нерухомого майна, дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем сформованої земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. Згідно зі статтею 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". У той же час, з матеріалів справи вбачається, що після формування 01.10.2021 і внесення відомостей про земельну ділянку площею 1,5087 га з кадастровим номером 8000000000:62:096:0031 до Державного земельного кадастру та набуття 11.11.2022 права власності на нерухоме майно за адресою: місто Київ, Деснянський район, вулиця Рональда Рейгана (до перейменування - Теодора Драйзера), 40, до 26.11.2023 (день, що передує даті реєстрації майнових прав Товариства та Кооперативу щодо орендованої ними земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі Договору оренди земельної ділянки) відповідачі використовували цю земельну ділянку, на якій розташована належна їм нерухомість, без правовстановлюючих документів, а також без сплати орендної плати за землю в передбаченому законодавством розмірі. Колегія суддів зауважує, що розміщення на земельній ділянці належного на праві власності особі нерухомого майна, безперечно засвідчує користування цією земельною ділянкою в такий спосіб. Протилежні доводи і заперечення скаржника з даного приводу суд відхиляє. Також колегія суддів зауважує, що заперечуючи проти недоведеності факту користування відповідачами всією площею земельної ділянки, скаржник не надає ніяких належних і допустимих доказів того, що користування здійснювалося на меншу площу і в який спосіб це відбувалося. Звертаючись до Київської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:62:096:0031 (а.с. 89) обидва відповідачі вказали у заяві її орієнтовний розмір 1,5087 га. Тим самим було засвідчено намір відповідачів отримати у користування вказану ділянку в розмірі всієї її площі. Згідно ч.1, ст.206 Земельного кодексу України: використання землі в Україні є платним. Відповідно до пп.14.1.147 Податкового кодексу України: плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Плата за землю належить до складу місцевих податків, що встановлюються місцевими радами та зараховуються до місцевих бюджетів (ст.ст.10, 265 та 284 ПК України). За змістом вже згаданих у даній постанові листів Головного управління ДПС у м. Києві від 24.09.2025 №27053/5/26-15-04-15-03 та від 07.10.2025 №28498/5/26-15-04-15-03 ні Товариство, ні Кооператив за спірний період не подавали податкових декларацій по платі за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), а також не сплачували плату за землю ні у якій формі у період з 11.11.2022 по 26.11.2023 за земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:096:0031. Обоє відповідачів спільно прийняли на себе зобов`язання згідно п. 4.9. Рішення Київської міської ради від 18.05.2023 (а.с. 36) сплатити безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомого майна на ній до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку в ДР речових прав, оскільки не оскаржували таке рішення. Отже, за змістом рішення таке зобов`язання відповідачі прийняли щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:096:0031 за всією її площею 1,5087 га та погодилися із юридично-правовим змістом відносин сторін щодо необхідності відшкодування відповідача на користь власника землі саме безпідставно збережених коштів, що відповідає змісту кондикційних зобов`язань. Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (стаття 1213 ЦК України). Відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17. Статтею 206 ЗК України, підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що власником майна, фактично збереженого відповідачем (коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою, які були б сплачені належним чином, якби у спірний період договір оренди землі вже був укладеним) є місцева територіальна громада, в даному випадку, міста Києва в особі позивача (Ради). Наявні у справі докази засвідчують виникнення між сторонами кондикційних зобов`язань, за якими за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, місцевий бюджет недоотримував кошти у розмірі орендної плати за використання землі, а тому Товариство і Кооператив протягом спірного періоду зобов`язані повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України. При цьому обставини перебування нерухомого майна в спірний період у стадії будівництва або консервації не мають вирішального значення при кваліфікації спірних правовідносин та не спростовують фактичного користування відповідачами земельною ділянкою протягом вказаного Радою в позовній заяві періоду. Слід зазначити, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19. Спірна земельна ділянка, на якій розташовані належні відповідачам об`єкти нерухомого майна та за користування якою Рада просила стягнути з відповідачів безпідставно збережені ними кошти, у спірний період вже є сформованою (визначено її площу і межі), їй присвоєно кадастровий номер, відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру. Згідно зі статтею 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Окрім того, відповідно до положень підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Суд першої інстанції правомірно зауважив, що відповідачі не є власниками або постійними землекористувачами земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:096:0031, а тому не є суб`єктами плати за землю у формі земельного податку. При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для них, як землекористувачів, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України). Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України). Згідно з пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території. Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (3% від НГО). З наведених підстав Позивач правомірно розрахував спірні кошти із розміру орендної плати, яка була би сплачена відповідачами, якби у спірний період ними в належний спосіб було укладено договір оренди землі. Так, згідно положень чинної постанови КМУ від 13 грудня 2006 р. N 1724 "Деякі питання оренди земель" у Додатках № 1 та № 2 окремо визначено спосіб обрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, та яких проведена. Так, якщо НГО земельної ділянки визначено, то для обрахунку орендної плати застосовуються такі складові як Категорія земель, площа ділянки, НГО ділянки, прийнятий для розрахунку орендної плати відсоток від НГО, добуток коефіцієнтів індексації НГО минулих періодів. Фактично за всіма цими критеріями суд першої інстанції і перевірив розрахунки ціни позову та прийшов до висновку про їх вірність. При цьому відповідачі не надали суду доказів невідповідності застосованих позивачем для обрахунків спірних коштів по категорії землі, ставок розмірів орендної плати згідно чинних на час виникнення спірних відносин рішень Київської міської ради, розміру НГО земельної ділянки, що змінювалася у спірний період та суд підтвердив вірність математичного розрахунку та застосування НГО у розмірі 40 013 828,51 грн. у 2022 році. Розмір НГО земельної спірної земельної ділянки у 2023 році підтверджено Витягом № НВ-9926974132023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 29.08.2023, де вартість земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:096:0031 у 2023 році становить 46 015 902,79 грн. (а.с 24). Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Як убачається з матеріалів справи, означена вартість НГО також відображена у пункті 2.2 Договору оренди від 27.11.2023, за умовами якого відповідно до витягу із технічної документації від 29.08.2023 за № НВ-9926974132023 нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки та дату укладення цього Договору становить 46 015 902,79 грн. Вищенаведені обставини обґрунтовують правомірність заявлених позивачем вимог до відповідачів та спростовують заперечення останніх проти позову, які полягають у недоведеності фактичного користування ними земельною ділянкою та не оформлення Товариством і Кооперативом протягом спірного періоду права оренди земельної ділянки, недоведеності вірності обрахунку ціни позову у справі. Заперечення відповідача-1 проти позову, що значна частина розташованих на ній об`єктів нерухомого майна (у тому числі тих, що перебували на стадії будівництва або консервації) належить фізичним особам - власникам квартир та нежитлових приміщень, які мають майнові права на нерухомість, колегія суддів відхиляє. Предмет позову стосується спірних відносин Київської міської ради та відповідачів саме щодо користування ними спірною земельною ділянкою з листопада 2022 року і саме як землями для житлової та громадської забудови. За цим же призначенням відповідачі продовжують користуватися нею і після належного укладення з Київською міською радою договору оренди землі від 27.11.2023 (а.с. 25), про що вказано у п. 2.1. Договору - для будівництва. експлуатації та обслуговування житлового комплексу. Отже саме таке цільове використання спірної земельної ділянки є безперервним для відповідачів з самого початку спірного періоду, за яким виник спір. Це доводить, що стороною у земельних відносинах із Київською міською радою як у спірний так і в нинішній період, є обоє відповідачів, а не індивідуальні власники квартир чи приміщень у будинках і комплексах, які розташовані на спірній земельній ділянці. Як вже вказано у цій постанові, в листі від 14.12.2022 № 14/12-2 за підписом директора Товариства Величко О.О. та Голови Кооперативу Тарасенко Т.М. до Київської міської ради останні зазначили та підтвердили, що на спірній земельній ділянці знаходиться належне відповідачу-1 та членам відповідача-2 майно, а саме: 1. житловий 18-ти поверховий будинок (1 секція ЖК "Перспектива"), в якому наявні 170 квартир та 9 нежитлових приміщень, які є власністю фізичних та юридичних осіб (членів Кооперативу) у вигляді права власності та майнових прав на об`єкт нерухомості (квартира/нежитлове приміщення); 2. житловий 19-ти поверховий будинок (2 секція ЖК "Перспектива"), в якому наявні 190 квартир та 4 нежитлових приміщення, які є власністю фізичних та юридичних осіб (членів Кооперативу) у вигляді права власності та майнових прав на об`єкт нерухомості (квартира/нежитлове приміщення); 3. житловий 25-ти поверховий будинок (3 секція ЖК "Перспектива"), в якому наявні 262 квартири та 10 нежитлових приміщень, які є власністю фізичних та юридичних осіб (членів Кооперативу) у вигляді майнових прав на об`єкт нерухомості (квартира/нежитлове приміщення); будинок перебуває на стадії будівництва (будівництво заморожене); 4. 15-ти поверховий об`єкт незавершеного будівництва (9 секція (4 черга) або 4 секція ЖК "Перспектива"), в якому наявні 140 квартир та 10 нежитлових приміщень, 65 з яких є власністю фізичних та юридичних осіб (членів Кооперативу) у вигляді майнових прав на об`єкт нерухомості (квартира/нежитлове приміщення), решта 85 квартир у вигляді майнових прав є власністю Товариства на підставі договору підряду від 11.08.2017 року № 11/08-БМ; будинок перебуває на стадії будівництва (будівництво заморожене, згідно з проектом заплановано побудувати 19-ти поверховий житловий будинок); 5. одноповерховий громадський будинок загальною площею 461,8 м2, зареєстрований за адресою: місто Київ, вулиця Теодора Драйзера, будинок 40, та є власністю Товариства у вигляді права власності. При цьому суд першої інстанції правомірно врахував, що відповідно до статті 2, частини 3 статті 19 Закону України "Про кооперацію" обслуговуючим кооперативом є кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Відтак, місцевий господарський суд правильно встановив, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:096:0031 у 2023 році становила 46 015 902,79 грн, а в 2022 році - 40 013 828,51 грн (46 015 902,79 грн/1,15). Натомість, як вже було зазначено, Рішенням № 6410/6451 Рада змінила цільове призначення земельної ділянки площею 1,5087 га (кадастровий номер 8000000000:62:096:0031) та дозволила її використання для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу (код виду цільового призначення - 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури). Отже, у період з 18.05.2023 по 26.11.2023 ставка орендної плати була визначена Радою відповідно до Додатка № 11 до рішення Ради від 08.12.2022 № 5828/5869 "Про бюджет міста Києва на 2023 рік" та за умови, що приміщення нерухомого майна, розташованого в межах земельної ділянки, не передавались в оренду їх власником, де визначені розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки), а саме: до земель з видом цільового призначення - 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури - 3 % (позивач нарахував 732 237,17 грн). Отже доводи Відповідача1 щодо невірного розрахунку спірних коштів повністю спростовуються матеріалами справи. Суд першої інстанції прийшов до вірних висновків про доведеність позовних вимог Київської міської ради, що Товариство та Кооператив фактично зберегли в себе кошти у загальному розмірі 732 237,17 грн, які мали сплатити за користування земельною ділянкою в якості орендної плати у спірний період, якби Договір оренди землі між сторонами спору був належним чином укладений. Тому відповідно до положень статті 1212 ЦК України спірні кошти відповідачі повинні повернути власнику земельної ділянки. Доказів про добровільне виконання даного зобов`язання відповідачі суду не надали. На думку колегії суддів, розподіл спірних коштів як рівного за розміром зобов`язання між обома відповідачами (по 366 118,59 грн.) не порушує принципів добросовісності та розумності зобов`язання, що вимагається за правилами ст. 509 ЦК України. Доказів необхідності застосування іншої пропорції при розподілі майнової відповідальності відповідачів перед Київською міською радою, відповідачами в ході розгляду справи не було подано. Оцінивши зібрані в справі докази в їх сукупності, належно застосувавши норми чинного законодавства та судову практику у подібних спорах, місцевий господарський суд правомірно виснував про задоволення позовних вимог Ради у даній справі у повному обсязі. Колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги. Тому підстав для скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 немає. Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідачі у справі є самостійними юридичними особами, які також процесуально самостійно реалізують свої права у господарському процесі. Рішення у справі Господарським судом м. Києва приймалося щодо кожного із відповідачів окремо. Відповідач2 апеляційну скаргу на рішення - не подавав. Тому в частині Відповідача2 оскаржене рішення Господарського суду м. Києва Відповідача1 не стосується, тому не може бути ним оскаржено. За правилами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду у даній справі. Скаржником, Відповідачем1, не доведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування вірних висновків суду першої інстанції. Судові витрати. Згідно зі статтею 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись статтями 74, 129, 269, 270, 276, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу від 27.04.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі №910/492/26 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі №910/492/26 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу повернути до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 12.06.2026. Головуючий суддя Н.М. Спаських Судді П.В. Горбасенко О.В. Яценко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»