Постанова Північний апеляційний господарський суд № 911/2054/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "14" травня 2026 р. Справа№ 911/2054/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Сибіги О.М. суддів: Тищенко О.В. Гончарова С.А. Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Сибіги О.М. суддів: Тищенко О.В. Гончарова С.А. секретар судового засідання: Михайленко С.О. за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 14.05.2026 Розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Автомагістраль" на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2025 повний текст рішення складено 15.12.2025 у справі № 911/2054/25 (суддя Горбасенко П.В.) за позовом Комунального підприємства "Бучасервіс" Бучанської міської ради до Приватного підприємства "Автомагістраль" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Бучанська міська рада про стягнення 6 738 231,72 гривень, - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог Комунальне підприємство "Бучасервіс" Бучанської міської ради (позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства "Автомагістраль" (відповідач) про стягнення 6 738 231,72 грн збитків. Позовні вимоги мотивовано тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору підряду № 126 від 26.08.2022 та, з огляду на невідповідність визначених кошторисною документацією обсягу та вартості будівельних робіт до обсягу та вартості робіт за актом № 1 від 25.11.2022 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року, позивачу було завдано збитків у заявленій сумі. Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2054/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Бучанську міську раду. 17.10.2025 Господарським судом Київської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2025 у справі № 911/2054/25 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Автомагістраль" на користь Комунального підприємства "Бучасервіс" Бучанської міської ради 414 140,44 грн збитків та 4 969,69 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що матеріалами справи не підтверджено наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та заявленими збитками у розмірі 6 738 231,72 грн, оскільки вказана сума ґрунтується на експертних припущеннях, а не на факті безповоротної втрати коштів позивачем. Суд першої інстанції зазначив, що сам факт встановлення невідповідності між фактичними обсягами робіт та фінансово-звітною документацією не є тотожним доведенню завдання збитків у заявленому розмірі, оскільки позивач не довів факту безпідставного зменшення свого майнового стану на суму 6 738 231,72 грн. Також суд першої інстанції зазначив, що з урахуванням матеріалів справи та висновку судової економічної експертизи встановлено різницю між фактично виконаними роботами та кошторисною документацією, що складає 414 140, 44 грн з ПДВ (345 117,03 грн без ПДВ), і, за висновками суду першої інстанції, вказана сума може розглядатися як матеріальна шкода (збитки) місцевому бюджету, оскільки вона підтверджується документально і відповідає стандарту більш вірогідних доказів, установленому статтею 79 Господарського процесуального кодексу України. Як наслідок, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлений позивачем розмір збитків у сумі 6 738 231,72 грн не підтверджений належними та допустимими доказами, оскільки ґрунтується на розрахунках, здійснених за умов та припущень, які не дозволяють встановити безумовний і остаточний розмір шкоди. Водночас матеріалами справи підтверджено факт безпідставної оплати асфальтобетонної суміші, що не відповідає фактичним витратам підрядника, у сумі 414 140,44 грн з ПДВ, яка має прямий причинно-наслідковий зв`язок з виконанням договору та фінансуванням з місцевого бюджету, а отже належить до стягнення. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2025 у справі № 911/2054/25, 31.12.2025 Приватне підприємство "Автомагістраль" звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2025 у справі № 911/2054/25 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також за невідповідності викладених у рішенні суду висновків встановленим обставинам справи, що є підставою для його скасування. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції помилково взяв до уваги частину висновку додаткової судово-економічної експертизи, проведеної експертом Бондарчук Т.В. у рамках кримінального провадження № 42022112320002363 від 09.12.2022, при цьому відхиливши вказаний висновок в іншій частині. До того ж, за доводами скаржника, висновок додаткової судово-економічної експертизи, проведеної експертом Бондарчук Т.В. у рамках кримінального провадження № 42022112320002363, є помилковим, оскільки експертом не були враховані калькуляції на приготування та перевезення асфальтобетонних сумішей, які були наявні у матеріалах кримінального провадження та розцінки на влаштування шарів покриття із крупнозернистої та дрібнозернистої асфальтобетонних сумішей асфальтоукладачем VOGELE SUPER 1800, при ширині укладання 3 м, які передбачені СОУ 42.1-37641918-035:2018 «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи». Посилаючись на приписи статті 1166 Цивільного кодексу України суд першої інстанції залишив поза увагою, що у даній справі відсутні усі чотири складові, необхідні для цивільної відповідальності підрядника, у тому числі, відсутня протиправна поведінка, яка унеможливлює як шкідливий результат такої поведінки, так і причинний зв`язок між протиправної поведінкою і шкодою, адже протиправність поведінки підрядника жодним доказом не доведена. За доводами скаржника, позивачем не надано достатніх доказів заподіяння йому збитків, а відповідач вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язань за договором підряду та здійснення належних, визначених кошторисними нормами України розрахунків витрат матеріалів для виконання робіт, що вказує на відсутність будь-якої вини підрядника та відсутність порушень з боку відповідача, а відтак, і на відсутність правових підстав для стягнення з відповідача збитків. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025, матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Автомагістраль" по справі № 911/2054/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.01.2026 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2054/25. 21.01.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали господарської справи № 911/2054/25. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Автомагістраль" на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2025 у справі № 911/2054/25 залишено без руху та надано строк на їх усунення. 06.02.2026 Приватне підприємство "Автомагістраль" подало до Північного апеляційного господарського суду докази усунення недоліків апеляційної скарги. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2026, у зв`язку з перебуванням судді Демидової А.М. та судді Владимиренко С.В. у відпустці, для вирішення питань щодо руху апеляційної скарги в межах справи № 911/2054/25 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/2054/25 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Автомагістраль" на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2025 та призначено розгляд справи на 09.04.2026. 09.04.2026 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням суддів Тищенко О.В. та Гончарова С.А. у відпустці. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 розгляд справи призначено на 14.05.2026. Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Автомагістраль" слід задовольнити, а рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2025 у справі № 911/2054/25 скасувати в частині задоволених вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у позові, з наступних підстав. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Як вірно було встановлено Господарським судом Київської області та перевірено судом апеляційної інстанції, 26.08.2022 між Комунальним підприємством "Бучасервіс" Бучанської міської ради (надалі - замовник) та Приватним підприємством "Автомагістраль" (надалі - підрядник) було укладено договір підряду № 126 (надалі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання своїми силами та/або залученими силами і засобами за рахунок замовника, в межах договірної ціни та відповідно до завдання замовника (проектної документації) і умов договору, на свій ризик, виконати роботи (надати послуги) на об`єкті: "Капітальний ремонт благоустрою території бази комунальної власності по вул. Є. Гребінки 2-Г в м. Буча Київської області" (ДК 021:2015-45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація). Згідно з пунктом 2.1 договору вартість виконаних робіт за договором є твердою і складає 10 195 755,00 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 1 699 292,50 грн. Пунктом 2.2 договору передбачено, що ціна договору може бути переглянута за наступних умов: зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок. Договірна ціна визначається на основі кошторисної документації, що є невід`ємною частиною договору, та складає 10 195,755 тис. грн. Перегляд договірної ціни обґрунтовується розрахунками і оформляється сторонами шляхом укладення додаткових угод, які є невід`ємними частинами договору (пункти 2.3.1, 2.3.2 договору). Відповідно до пункту 2.4 договору роботи і витрати проводяться згідно з положеннями ДСТУ Б Д.2.4-20:2012 та окремими положеннями СОУ 42-37641918-035:2018,071:2018 і може змінюватись у випадках, передбачених пунктом 6.3.2.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та договором. У пункті 2.5 договору сторони погодили, що замовник в складі договірної ціни компенсує підряднику витрати по матеріальних ресурсах, експлуатації машини і механізмів на умовах, визначених у такому порядку: вартість матеріалів - на підставі нормативної потреби в них згідно з ресурсними елементами кошторисними нормами, які передбачені в розцінках, і відповідних відпускних поточних цінах та матеріали, вироби і конструкції з врахуванням вартості їх перевезень від постачальника до об`єкта будівництва (ремонту) підрядника, за найменшою ціною, з урахуванням їх якісних характеристик, термінів та обсягів постачання, яка узгоджується із замовником в договірній ціні та підтверджується підрядником завіреними копіями бухгалтерських накладних, рахунків тощо. Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору підрядник виконує роботи з дати підписання договору по 15.09.2022, але в будь-якому випадку не більше 20 календарних днів з моменту отримання завдання замовника. Датою закінчення виконаних робіт є дата прийняття їх замовником. У розділі 4.1 договору визначено обов`язки замовника, зокрема: своєчасно та у повному обсязі оплачувати виконані роботи (пункт 4.1.1); приймати виконані роботи згідно з підписаними сторонами актами приймання підрядних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (пункт 4.1.2); прийняті виконані підрядником роботи та підписати акти приймання підрядних робіт за умови належного виконання таких робіт підрядником (пункт 4.1.4); оплатити підряднику роботи, визначені договором, в розмірах і строки встановлені договором (пункт 4.1.5). Пунктом 4.2.4 договору передбачено право замовника затримувати приймання виконаних робіт, які виконані з порушенням будівельних норм і правил, проектних рішень до усунення підрядником виявлених порушень та відмовитись від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають їх використання відповідно до мети, зазначеної у договорі, і не можуть бути усуненні підрядником, або третьою особою. У розділі 4.3 договору визначено обов`язки замовника, зокрема: забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, установлених договором та нормативно-правових актів (пункт 4.3.2); підрядник, в разі виявлення недоліків замовником в процесі виконання робіт, усуває їх в короткий термін за свій рахунок (пункт 4.3.6); підрядник гарантує якість закінчених робіт та безкоштовне усунення дефектів протягом 5 років відповідно до нормативно-правових актів (пункт 4.3.7). Відповідно до пункту 5.2 договору замовник має право контролювати якість і кількість матеріальних ресурсів до моменту їх використання для виконання робіт та в процесі виконання робіт на об`єкті. Згідно з пунктом 5.3 договору забезпечення виконання робіт матеріалами та технологічним, енергетичним, електротехнічним обладнанням, апаратурою та інструментом покладається на підрядника. Пунктом 8.1 договору передбачено, що роботи та матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів у галузі будівництва та договору. Відповідно до пункту 9.1 договору фінансування робіт за рахунок наступних джерел: кошти міського бюджету, в межах фактичного фінансування, але у будь-якому випадку у міру надходження грошових коштів від розпорядника бюджетних коштів. Згідно з пунктом 9.2 договору бюджетні зобов`язання замовника за договором, виникають у разі наявності відповідних бюджетних асигнувань, та у межах відповідних кошторисних призначень та фактичних надходжень. Пунктом 9.7 договору передбачено, що оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування на поточний рахунок підрядника платежу після підписання акта приймання виконаних робіт уповноваженими представниками обох сторін протягом 60 робочих днів, але не раніше надходження коштів на даний вид робіт (послуг) на реєстраційний казначейський рахунок замовника від Бучанської міської ради. Не підписані замовником акти приймання виконаних робіт до оплати не приймаються. Відповідно до пункту 10.1 договору замовник здійснює розрахунки за виконані роботи з підрядником на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за рахунок джерел фінансування замовника з відстрочкою платежу до 180 банківських днів з дати отримання форм КБ-2в та КБ-3 без нарахування штрафних санкцій. Згідно з пунктом 10.2 договору акти приймання виконаних підрядних робіт готує підрядник і разом з представником замовника протягом 3 днів перевіряє акти з фактично виконаними роботами. У пункті 10.5 договору визначено, що прийняття виконаних робіт здійснюється замовником за умови належного виконання робіт та надання підрядником документів, що підтверджують якість матеріальних ресурсів, використаних при виконанні робіт (якщо наявність сертифікатів, протоколів є обов`язковою згідно з чинним законодавством України) та іншої документації щодо таких робіт, передбаченої договором та чинним законодавством України. У разі виявлення неналежного виконання робіт, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на вартість виконаних робіт, ненадання необхідних документів, замовник має право відмовитись від підписання наданих документів (пункт 10.6 договору). Відповідно до пункту 14.16 договору підрядник зобов`язаний відшкодувати замовнику збитки (реальні збитки та упущену вигоду), завдані йому в результаті невиконання або неналежного виконання робіт. Згідно з розділом 20 договору невід`ємною частиною договору є: дефектний акт, договірна ціна, локальні кошториси, календарний план. У подальшому, 14.11.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, за умовами якої внесено зміни до пунктів 1.1, 2.1, 3.1, 18.1 договору та викладено їх у наступній редакції: "1.1. Замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання своїми силами та/або залученими силами і засобами за рахунок замовника, в межах договірної ціни та відповідно до завдання замовника (проектної документації) і умов договору, на свій ризик, виконати роботи (надати послуги) на об`єкті: "Капітальний ремонт благоустрою території бази комунальної власності по вул. Є. Гребінки 2-Г в м. Буча Київської області (відновні роботи)" (ДК 021:2015-45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація). 2.1. Вартість виконаних робіт за договором є твердою і складає: 8 108 276,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 1 351 379,33 грн. 3.1. Підрядник виконує роботи з дати підписання договору по 31.12.2022, але в будь-якому випадку не більше 20 календарних днів з моменту отримання завдання замовника. 18.1. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2022, але договір припиняється в разі скасування режиму воєнного стану, а в частині виконання зобов`язань сторонами до повного їх виконання". 25.11.2022 сторонами було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за листопад 2022 року, а також довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2022 року на загальну суму 8 108 276,00 грн, які замовник перерахував на рахунок підрядника, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 28.11.2022 та актом звірки взаєморозрахунків від 30.11.2022. Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 29.08.2024 № СЕ-19/111-23/45034-БТ, складеного експертом Гаврилюк А.Ю., за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 420022112320002363, підрядником за договором фактично виконані роботи частково не відповідають обсягам та вартості, визначеним узгодженою кошторисною та фінансово-звітною документацією, а загальна вартість невідповідностей становить 6 738 231,72 грн з ПДВ. Згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 22.01.2025 № СЕ-19/111-24/58132-ЕК, складеного експертом Горобей Н.М., за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 420022112320002363, на вирішення судової економічної експертизи поставлено питання щодо встановлення розміру збитків внаслідок завищення об`єму вартості виконаних робіт за договором по об`єкту: "Капітальний ремонт благоустрою території бази комунальної власності по вул. Є. Гребінки 2-Г в м. Буча Київської області" (ДК 021:2015-45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи від 29.08.2024 № СЕ-19/111-23/45034-БТ, результати якого не містять встановленої вартості фактично не виконаних робіт. Підсумовуючи, експерт Горобей Н.М. у вказаному висновку від 22.01.2025 № СЕ-19/111-24/58132-ЕК зазначив, що з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи від 29.08.2024 № СЕ-19/111-23/45034-БТ встановити розміру матеріальної шкоди (збитків) завданої місцевому бюджету, в особі Комунального підприємства "Бучасервіс" Бучанської міської ради, внаслідок завищення об`єму вартості виконаних робіт за договором по об`єкту: "Капітальний ремонт благоустрою території бази комунальної власності по вул. Є. Гребінки 2-Г в м. Буча Київської області" (ДК 021:2015-45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), не видається за можливе. У висновку експерта Товариства з обмеженою відповідальністю "БМВС-ЕКСПЕРТ" від 21.03.2025 № 25-43/СЕЕ, складеного експертом Бондарчук Т.В., за результатами проведення додаткової судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 420022112320002363, зазначено, що документально підтверджено оплату робіт за договором по об`єкту: "Капітальний ремонт благоустрою території бази комунальної власності по вул. Є. Гребінки 2-Г в м. Буча Київської області" (ДК 021:2015-45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація) на суму 8 108 276,00 грн з ПДВ. У дослідницькій частині висновку зазначено, що різниця між фактично виконаними роботами та даними будівельно-технічної експертизи від 29.08.2024 № СЕ-19/111-23/45034-БТ без урахування матеріалів та ПДВ становить 6 738 231,72 грн. Експертом зазначено, що враховуючи дані результату співставлення розміру відхилення витрат з даними, відображеними у калькуляціях на приготування асфальтобетонної суміші та витратах пунктів 24, 34 локального кошторису на будівельні роботи за договором, розрахункова економічна складова розміру матеріальної шкоди (збитків), що заподіяно місцевому бюджету територіальної громади за договором, з урахуванням відображених матеріалів асфальтобетонної суміші складає 414 140,44 грн з ПДВ. Згідно з висновком експертного дослідження Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 30.06.2025 № ЕД-19-24/61903-ДТ, складеного експертами Вахнюком А.М. та Плющаковим А.І., за результатами проведення експертного дослідження асфальтобетонного покриття за заявою Приватного підприємства "Автомагістраль", з урахуванням умов, наведених у дослідницькій частині цього висновку експертного дослідження, по об`єкту: "Капітальний ремонт благоустрою території бази комунальної власності по вул. Є. Гребінки 2-Г в м. Буча Київської області" (ДК 021:2015-45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація) було влаштовано: верхній шар - з дрібнозернистого щільного асфальтобетону типу А, непереривчастої гранулометрії, марки I (АСГ.Др.Щ.А.НП.І); нижній шар - з крупнозернистого щільного асфальтобетону типу А1, непереривчастої гранулометрії, марки I (АСГ.Кр.Щ.А1.НП.І). З урахуванням умов, наведених у дослідницькій частині цього висновку експертного дослідження, фізико-механічні властивості відібраного асфальтобеноту верхнього та нижнього шару влаштованого по об`єкту: "Капітальний ремонт благоустрою території бази комунальної власності по вул. Є. Гребінки 2-Г в м. Буча Київської області" (ДК 021:2015-45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація) відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7.-119:2011 «Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Технічні умови» (зі змін7ами). Вважаючи, що позивачу було завдано збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору та невідповідності визначених кошторисною документацією обсягу та вартості будівельних робіт до обсягу та вартості робіт за актом № 1 від 25.11.2022 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року, позивач звернувся до суду з даним позовом. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду. Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Згідно з частинами 1, 2 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. Частиною 3 статті 875 Цивільного кодексу України визначено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до частини 1 статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. У частині 4 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.2022 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як підрядником, було укладено договір, за умовами якого, в редакції додаткової угоди № 1 від 14.11.2022, замовник доручив, а підрядник зобов`язався своїми силами та/або залученими силами і засобами за рахунок замовника, в межах договірної ціни та відповідно до завдання замовника (проектної документації) і умов договору, на свій ризик, виконати роботи (надати послуги) на об`єкті: "Капітальний ремонт благоустрою території бази комунальної власності по вул. Є. Гребінки 2-Г в м. Буча Київської області" (ДК 021:2015-45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація). Вартість виконаних робіт за договором є твердою і складає: 8 108 276,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 1 351 379,33 грн (пункт 2.1 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 14.11.2022). Відповідно до пункту 3.1 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 14.11.2022, підрядник виконує роботи з дати підписання договору по 31.12.2022, але в будь-якому випадку не більше 20 календарних днів з моменту отримання завдання замовника. Так, на виконання умов договору, підрядником виконано роботи на загальну суму 8 108 276,00 грн, що підтверджується підписаними сторонами без зауважень актом приймання виконаних будівельних робіт від 25.11.202 № 1 за листопад 2022 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2022 року. Також, на виконання умов договору, замовником здійснено оплату виконаних підрядником робіт на суму 8 108 276,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 28.11.2022 та актом звірки взаєморозрахунків від 30.11.2022. Таким чином, матеріалами справи підтверджуються обставини виконання договору як підрядником, так і замовником. Як зазначалось вище, вважаючи, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору та невідповідності визначених кошторисною документацією обсягу та вартості будівельних робіт до обсягу та вартості робіт за актом № 1 від 25.11.2022 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року, позивачу було завдано збитків, останній звернувся до суду з даним позовом про стягнення збитків у загальному розмірі 6 738 231,72 грн. Так, в обгрунтування своїх вимог позивач зазначає, що до акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року від 25.11.2022 було внесено завідомо недостовірні відомості щодо фактичних обсягів та вартості виконаних будівельних робіт, які не відповідали обсягам і вартості, визначеним узгодженою кошторисною документацією, зокрема, локальним кошторисом та фінансово-звітною документацією, на загальну суму 6 738 231,72 грн, що встановлено досудовим розслідуванням, а саме: влаштування вирівнюючого нижнього шару із крупнозернистої асфальтобетонної суміші асфальтоукладачем VOGELE SUPER 1800, при ширині укладання 3 м, обґрунтування - ДН2-3-2, одиниця виміру - 100 т, кількість - 8,3148, вартість невиконаних робіт на суму 3 424 851,90 грн; влаштування вирівнюючого верхнього шару із дрібнозернистої асфальтобетонної суміші асфальтоукладачем VOGELE SUPER 1800, при ширині укладання 3 м, обґрунтування - ДН2-3-2, одиниця виміру - 100 т, кількість - 4,9686, вартість невиконаних робіт на суму 2 148 960,99 грн. Також за доводами позивача досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до калькуляцій на приготування гарячої дрібнозернистої щільної асфальтобетонної суміші типу А задокументовано виробничу собівартість за тонну у розмірі 3 901,04 грн, ПДВ 20% - 782,01 грн, сума з ПДВ - 4 683,05 грн, а на приготування крупнозернистої асфальтобетонної суміші типу А задокументовано виробничу собівартість за тонну у розмірі 3 705,94 грн, ПДВ 20% - 741, 9 грн, сума з ПДВ - 4 447,13 грн. Водночас, відповідно до локального кошторису на будівельні роботи за договором встановлено, що на приготування гарячої дрібнозернистої щільної асфальтобетонної суміші типу А задокументовано виробничу собівартість за тонну у розмірі 4 167,73 грн, а на приготування крупнозернистої асфальтобетонної суміші типу А задокументовано виробничу собівартість за тонну у розмірі 3 961,64 грн. Таким чином, на думку позивача, різниця розміру відхилення витрат, з урахуванням вартості матеріалів асфальтобетонної суміші, відображених у калькуляції та у витратах у пунктах 24, 34 локального кошторису на будівельні роботи за договором становить 414 140,44 грн, яка полягає у завищенні вартості: дрібнозернистої щільної асфальтобетонної суміші типу А на загальну суму 132 507,59 грн за 4,9686 т; крупнозернистої асфальтобетонної суміші типу А на загальну суму 212 609,44 грн за 8,3148 т. Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). У частині 1 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди. Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. За змістом статті 224 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Визначення поняття збитків наведене також у частині 2 статті 224 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20 зазначено, що, вирішуючи питання щодо стягнення збитків, суд повинен встановити відповідний та повний склад правопорушень. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: 1) протиправної поведінки особи; 2) шкоди (збитків); 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає. Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною 1 наведеної статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. При цьому, як зазначалося вище, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права. Тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було би відновлення свого порушеного права особою. Крім того, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 761/12945/19, від 10.09.2024 у справі № 910/21221/21. У постанові Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19 зазначено, що тлумачення змісту положень частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 224, статті 225 Господарського кодексу України свідчить про те, що фактичну вартість реальних збитків можна виявити на основі оцінки прямих майнових втрат, завданих особі. Згідно з частиною 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Загальне правило статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Якщо мають місце спеціальні підстави, що надають можливість застосовувати до правовідносин положення інших статей § 1 Глави 82 Цивільного кодексу України, треба застосовувати спеціальні норми. В іншому випадку відшкодування шкоди відбуватиметься за правилами вищезазначеної статті. Аналіз положень статті 1166 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди. Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази. Правова позиція щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 927/219/20, від 14.09.2021 у справі № 923/719/17, від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17, від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11, від 16.02.2023 у справі № 910/14588/21, від 25.05.2023 у справі № 910/17196/21 тощо). Судом першої інстанції встановлено, що матеріали справи містять чотири висновки експертиз, предметом дослідження яких були роботи, виконані за договором, їх обсяг, якість та відповідність умовам договору. Судом першої інстанції досліджено вказані експертні висновки та встановлено, що: - згідно з висновоом експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 29.08.2024 № СЕ-19/111-23/45034-БТ, за результатами судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що підрядником за договором фактично виконані роботи частково не відповідають обсягам та вартості, визначеним узгодженою кошторисною та фінансово-звітною документацією, а загальна вартість невідповідностей становить 6 738 231,72 грн з ПДВ; - у висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 22.01.2025 № СЕ-19/111-24/58132-ЕК експерти на підставі наданих даних не змогли встановити розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої місцевому бюджету внаслідок нібито завищення обсягів та вартості виконаних робіт за договором. Крім того у дослідницькій частині вказаного експертного висновку зазначено, що результати судової будівельно-технічної експертизи від 29.08.2024 № CE-19/111-23/45034-БТ не містять встановленої вартості фактично невиконаних робіт; - у дослідницькій частині висновку експерта Товариства з обмеженою відповідальністю "БМВС-ЕКСПЕРТ" від 21.03.2025 № 25-43/СЕЕ зазначено, що різниця між фактично виконаними роботами та даними будівельно-технічної експертизи від 29.08.2024 № СЕ-19/111-23/45034-БТ без урахування матеріалів та ПДВ становить 6 738 231,72 грн. При цьому, з урахуванням матеріалів асфальтобетонної суміші, встановлено різницю між фактично виконаними роботами та кошторисною документацією, що складає 414 140,44 грн з ПДВ, яка може розглядатися як матеріальна шкода (збитки) місцевому бюджету. Висновок експерта також свідчить, що первинні документи та бухгалтерські регістри Приватного підприємства "Автомагістраль" не відображають достовірність відображених витрат, проте фактично виконані роботи підтверджуються документально; - в межах висновку експертного дослідження Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 30.06.2025 № ЕД-19-24/61903-ДТ проведено дослідження верхнього та нижнього шарів асфальтобетонного покриття об`єкта виконання робіт за договором та встановлено, що обидва шари відповідають нормативним вимогам ДСТУ Б В.2.7.-119:2011 за типом, гранулометрією, щільністю та фізико-механічними властивостями. Отже, проаналізувавши вказані висновки експертів, суд першої інстанції виснував про те, що за результатами судової будівельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 29.08.2024 № СЕ-19/111-23/45034-БТ встановлено, що підрядником за договором фактично виконані роботи частково не відповідають обсягам та вартості, визначеним узгодженою кошторисною та фінансово-звітною документацією, і загальна вартість невідповідностей становить 6 738 231,72 грн з ПДВ. Проте, як встановлено судовою економічною експертизою Товариства з обмеженою відповідальністю "БМВС-ЕКСПЕРТ" від 21.03.2025 № 25-43/СЕЕ та підтверджено матеріалами справи, значна частина цієї суми не може вважатися реально завданими збитками місцевому бюджету, оскільки первинні документи та бухгалтерські регістри Приватного підприємства "Автомагістраль" не відображають достовірність частини витрат, а будівельно-технічна експертиза не містить встановленої вартості фактично не виконаних робіт. Так, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, зокрема, наявні висновки експертів, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що матеріалами справи не підтверджено наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та заявленими збитками у розмірі 6 738 231,72 грн, оскільки ця сума ґрунтується на експертних припущеннях, а не на факті безповоротної втрати коштів позивачем. При цьому судом першої інстанції зауважено, що сам факт встановлення невідповідності між фактичними обсягами робіт та фінансово-звітною документацією не є тотожним доведенню завдання збитків у заявленому розмірі, оскільки позивач не довів факту безпідставного зменшення свого майнового стану на суму 6 738 231,72 грн. Як наслідок, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлений позивачем розмір збитків у сумі 6 738 231,72 грн не підтверджений належними та допустимими доказами, оскільки ґрунтується на розрахунках, здійснених за умов та припущень, які не дозволяють встановити безумовний і остаточний розмір шкоди. Суд апеляційної інстанції зазначає, що вищенаведені висновки суду першої інстанції сторонами у даній справі не оскаржуються. Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з урахуванням матеріалів справи та висновку судової економічної експертизи Товариства з обмеженою відповідальністю "БМВС-ЕКСПЕРТ" від 21.03.2025 № 25-43/СЕЕ встановлено різницю між фактично виконаними роботами та кошторисною документацією, що складає 414 140,44 грн з ПДВ, і вказана сума може розглядатися як матеріальна шкода (збитки) місцевому бюджету. Посилаючись на те, що матеріалами справи підтверджено факт безпідставної оплати асфальтобетонної суміші, що не відповідає фактичним витратам підрядника, у сумі 414 140,44 грн з ПДВ, яка має прямий причинно-наслідковий зв`язок з виконанням договору та фінансуванням з місцевого бюджету, місцевий господарський суд дійшов висновку про стягнення вказаної суми. Не погоджуючись з вказаними висновками суду першої інстанції в частині задоволених вимог про стягнення 414 140,44 грн збитків, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у даній справі. Таким чином предметом даного апеляційного провадження є перегляд рішення суду першої інстанції в частині висновків про задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 414 140,44 грн збитків. Суд апеляційної інстанції, розглянувши доводи скаржника, дійшов висновку про необгрунтованість висновків суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, з огляду на наступне. Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України. Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23.06.1993). Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно з частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до закріпленого у статтях 2, 13, 74 Господарського процесуального кодексу України принципу змагальності сторін кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, та, водночас, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України). Наявність підстав для стягнення збитків та їх розмір, протиправність поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню позивачем (такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19). В обгрунтування позовних вимог про стягнення 414 140,44 грн збитків позивач зазначав, що відповідно до калькуляцій на приготування гарячої дрібнозернистої щільної асфальтобетонної суміші типу А задокументовано виробничу собівартість за тонну - 3 901,04 грн, ПДВ 20% - 782,01 грн, сума з ПДВ - 4 683,05 грн, а на приготування крупнозернистої асфальтобетонної суміші типу А задокументовано виробничу собівартість за тонну - 3 705,94 грн, ПДВ 20% - 741,19 грн, сума з ПДВ - 4 447,13 грн. Відповідно до локального кошторису на будівельні роботи за договором на приготування гарячої дрібнозернистої щільної асфальтлбетонної суміші типу А задокументовано виробничу собівартість за тону 4 167,73 грн, а на приготування крупнозернистої асфальтобетонної суміші типу А задокументовано виробничу собівартість за тонну - 3 961,64 грн. На думку позивача, різниця розміру відхилення витрат становить 414 140,44 грн, яка полягає у завищенні вартості дрібнозернистої щільної асфальтобетонної суміші типу А на загальну суму 132 507,59 грн за 4,9686 т та крупнозернистої асфальтобетонної суміші типу А на загальну суму 212 609,44 за 8,3148 т. Такі твердження позивача обгрунтовані посиланням на висновок судової економічної експертизи Товариства з обмеженою відповідальністю "БМВС-ЕКСПЕРТ" від 21.03.2025 № 25-43/СЕЕ. Як зазначалось вище, в обгрунтування висновків про стягнення 414 140,44 грн збитків, суд першої інстанції послався виключно на висновок судової економічної експертизи Товариства з обмеженою відповідальністю "БМВС-ЕКСПЕРТ" від 21.03.2025 № 25-43/СЕЕ. Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень частин 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Положеннями частини 3 статті 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи. Наведене свідчить про те, що висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів і не має заздалегідь установленої сили. У постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 918/36/19 зазначено, що при вирішенні господарських спорів може бути досліджений і висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії. Таким чином, висновки експерта, виконані у кримінальному провадженні, можуть враховуватись у якості допустимих доказів судами інших юрисдикцій, окрім кримінальної. При цьому такий висновок є рівноцінним з іншими видами доказів, не має заздалегідь установленої сили та підлягає оцінці разом з іншими доказами у справі. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у висновку експерта Товариства з обмеженою відповідальністю "БМВС-ЕКСПЕРТ" від 21.03.2025 № 25-43/СЕЕ, складеного експертом Бондарчук Т.В., за результатами проведення додаткової судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 420022112320002363, зазначено, що документально підтверджено оплату робіт за договором на суму 8 108 276,00 грн з ПДВ. У дослідницькій частині вказаного висновку зазначено, що різниця між фактично виконаними роботами та даними будівельно-технічної експертизи від 29.08.2024 № СЕ-19/111-23/45034-БТ без урахування матеріалів та ПДВ становить 6 738 231,72 грн. Також експертом у вказаному висновку зазначено, що враховуючи дані результату співставлення розміру відхилення витрат з даними, відображеними у калькуляціях на приготування асфальтобетонної суміші та витратах пунктів 24, 34 локального кошторису на будівельні роботи за договором, розрахункова економічна складова розміру матеріальної шкоди (збитків), що заподіяно місцевому бюджету територіальної громади за договором, з урахуванням відображених матеріалів асфальтобетонної суміші складає 414 140,44 грн з ПДВ. Однак, як вірно зазначає скаржник, при проведенні вказаної судової економічної експертизи та складенні висновку від 21.03.2025 № 25-43/СЕЕ, експертом Бондарчук Т.В. було помилково прораховано витрати на приготування крупнозернистої та дрібнозернистої асфальтобетонних сумішей та не враховано перевезення асфальтобетонної суміші на об`єкт будівництва за договором. Так, у пункті 2.5 договору сторони погодили, що замовник в складі договірної ціни компенсує підряднику витрати по матеріальних ресурсах, експлуатації машини і механізмів на умовах, визначених у такому порядку: вартість матеріалів - на підставі нормативної потреби в них згідно з ресурсними елементами кошторисними нормами, які передбачені в розцінках, і відповідних відпускних поточних цінах та матеріали, вироби і конструкції з врахуванням вартості їх перевезень від постачальника до об`єкта будівництва (ремонту) підрядника, за найменшою ціною, з урахуванням їх якісних характеристик, термінів та обсягів постачання, яка узгоджується із замовником в договірній ціні та підтверджується підрядником завіреними копіями бухгалтерських накладних, рахунків тощо. Як вбачається з акта виконаних будівельних робіт від 25.11.202 № 1 за листопад 2022 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2022 року, та підсумкової відомості ресурсів (пункти 36, 37), до складу вартості дрібнозернистої щільної асфальтобетонної суміші типу А та крупнозернистої асфальтобетонної суміші типу А підрядником також було включено транспортну складову (вартість перевезення асфальтобетонної суміші на об`єкт будівництва за договором на відстань 62 км), що відповідає пункту 2.5 договору. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що за вирахуванням транспортної складової, визначена підрядником вартість приготування дрібнозернистої щільної асфальтобетонної суміші типу А та крупнозернистої асфальтобетонної суміші типу А, відповідає фінансово-звітній документації за договором, наявній в матеріалах справи До того ж, суд апеляційної інстанції зазначає, що певні калькуляції витрат, зокрема, витрат на приготування асфальтобетонної суміші, про які зазначає експерт у своєму висновку від 21.03.2025 № 25-43/СЕЕ, не є додатками до договору (якими, зокрема, є договірна ціна, локальні кошториси (розділ 20 договору), а тому не є невід`ємними частинами договору та не мають юридичної сили щодо договору, його сторін, у розумінні пункту 19.6 договору. Також суд апеляційної інстанції зазначає, що до матеріалів даної справи позивачем не надано калькуляцій витрат на приготування асфальтобетонних сумішей (крупнозернистої та дрібнозернистої), які покладені позивачем в обгрунтування своїх вимог. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що експерт у своєму висновку від 21.03.2025 № 25-43/СЕЕ, у дослідницькій частині, посилається на калькуляції витрат на приготування асфальтобетонних сумішей (крупнозернистої та дрібнозернистої) (а.с. 13 вказаного висновку), і за дослідженням яких задокументовано виробничу собівартість 1 тонни асфальтобетонних сумішей. Однак, із дослідницької частини висновку від 21.03.2025 № 25-43/СЕЕ не зрозуміло, чи відповідні калькуляції досліджувались самим експертом Бондарчук Т.В., чи калькуляції досліджувались судовою економічною експертизою у кримінальному провадженні № 420022112320002363, за наслідками якої складено висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 22.01.2025 № СЕ-19/111-24/58132-ЕК. У той же час, судом апеляційної інстанції встановлено, що у висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 22.01.2025 № СЕ-19/111-24/58132-ЕК не міститься будь-яких згадок про калькуляції на приготування асфальтобетонних сумішей (крупнозернистої та дрібнозернистої), що свідчить про те, що експертом у вказаній експертизі такі калькуляції не досліджувались. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що у своєму висновку від 21.03.2025 № 25-43/СЕЕ експертом Бондарчук Т.В. у переліку матеріалів, які були надані на дослідження, також відсутні відомості про калькуляції на приготування асфальтобетонних сумішей (крупнозернистої та дрібнозернистої), що свідчить про те, що експертом Бондарчук Т.В. відповідні калькуляції не досліджувались, оскільки їх не було надано на дослідження. Вказані обставини свідчать про необґрунтованість висновку експерта Товариства з обмеженою відповідальністю "БМВС-ЕКСПЕРТ" від 21.03.2025 № 25-43/СЕЕ, складеного експертом Бондарчук Т.В., за результатами проведення додаткової судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 420022112320002363, та невідповідність вказаного висновку доказам, наявним у матеріалах даної справи, зокрема, договору, акту виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року, підсумковій відомості ресурсів. Також, як зазначалось вище, суд першої інстанції приймаючи рішення, дійшов висновку про те, що матеріалами справи не підтверджено наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та заявленими збитками у розмірі 6 738 231,72 грн. При цьому, предметом позову у даній справі є вимоги про стягнення саме 6 738 231,72 грн збитків. Таким чином, суд першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшов висновку про недоведеність завдання позивачу збитків у заявленому у позові розмірі, а саме, 6 738 231,72 грн. Водночас, суд першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшов також висновку про недоведеність завдання позивачу збитків у 414 140,44 грн з ПДВ. Наведене свідчить про взаємосуперечливість висновків суду першої інстанції, оскільки недоведеність позивачем збитків на всю загальну суму (у даному випадку 6 738 231,72 грн), виключає доведеність збитків на частину суми (414 140,44 грн), яка є складовою загального розміру. Суд зазначає, що заявлений позивачем розмір збитків у сумі 414 140,44 грн не підтверджений належними, достовірними, допустимими доказами, оскільки ґрунтується на розрахунках, здійснених за припущень, які не дозволяють встановити безумовний і остаточний розмір збитків. Таким чином, вищезазначені обставини свідчать про недоведеність позивачем всіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, збитків (об`єктивного зменшення майнових благ кредитора) у заявленому розмірі 414 140,44 грн. Отже, огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини відсутності всіх елементів складу цивільного правопорушення, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позовних вимог про стягнення 414 140,44 грн збитків та наявність підстав для відмови у задоволенні позову повністю. Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову повністю. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України). Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення зокрема є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 ГПК України). При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, невірно встановив обставини справи, що призвело до прийняття незаконного рішення, тож колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду у даній справі - скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову повністю. Судові витрати Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) за подачу апеляційної скарги покладаються на позивача. Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Автомагістраль" на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2025 у справі № 911/2054/25 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2025 у справі № 911/2054/25 - скасувати, прийняти нове, яким в позові відмовити.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Бучасервіс" Бучанської міської ради (ідентифікаційний код 25689882, адреса: 08292, Київська обл., м. Буча, бул. Бірюкова Леоніда, 9, прим. 2) на користь Приватного підприємства "Автомагістраль" (ідентифікаційний код 31481658, адреса: 07351, Київська обл., Бучанський р-н, с. Синяк, вул. Київська, 68) 7454,54 грн (сім тисяч чотириста п`ятдесят чотири гривні 54 копійки) судового збору за подачу апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Київської області.

5. Матеріали справи № 911/2054/25 повернути до Господарського суду Київської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 11.06.2026. Головуючий суддя О.М. Сибіга Судді О.В. Тищенко С.А. Гончаров