Постанова 4820 № 686/31327/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/31327/25 Провадження № 22-ц/820/1416/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Грох Л.М. (суддя-доповідач), Костенка А.М., Ярмолюка О.І., секретар судового засідання Дубова М.В. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення коштів в порядку спадкування за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Заворотної О.Л. від 02 квітня 2026 року. Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд в с т а н о в и в: У жовтні 2025 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . За життя батько позивачки перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області та отримував пенсію як військовий пенсіонер. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.11.2021 року у справі №560/14110/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до довідки державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Хмельницькій області» від 18.05.2021 року №412 з врахуванням виплачених сум. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виконало судове рішення частково. Пенсію батьку позивачки перераховано, однак нараховану доплату 123985,01 грн. йому не виплачено. Крім того, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.03.2024 року у справі № 560/2501/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.07.2021 року з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. Щомісячна доплата до пенсії у розмірі 2000 грн. ОСОБА_2 була нарахована та виплачувалася, але не виплачено заборгованість в сумі 70000 грн. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.06.2025 № 2200-0405-8/48610 позивачці роз`яснено порядок отримання коштів, нарахованих на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду. Позивачка є донькою померлого ОСОБА_2 та єдиною спадкоємицею, яка після смерті батька прийняла спадщину, отже, має право на отримання невиплачених йому коштів. З врахуванням наведеного, позивачка просила зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплатити на її користь недоотриману пенсію в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 в розмірі 193985,01 грн., а також понесені судові витрати. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 квітня 2026 року позов задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплатити на користь ОСОБА_1 недотриману пенсію в розмірі 193985,01 грн. в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1939, 81 грн. В решті вимог відмовлено. В апеляційній скарзі Головне управління ПФУ в Хмельницькій області просить скасувати рішення суду як незаконне та відмовити в позові. Кошти згідно проведеного перерахунку на виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду не виплачені ОСОБА_2 за життя через відсутність відповідного фінансування. Суд першої інстанції помилково не застосував ст. 61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, за якою суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Позивачка не довела, що вона є єдиною спадкоємицею ОСОБА_2 і що невиплачена йому пенсія увійшла до складу його спадщини. ОСОБА_1 не має права на отримання неодержаної пенсії, оскільки вона не належить до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а також не проживала із пенсіонером на день його смерті. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.02.2024 року у справі №560/14067/21. У відзиві ОСОБА_1 просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказує, що вона є спадкоємицею ОСОБА_2 , про що видано свідоцтво про право на спадщину, тому вона має право на недоплачену пенсію батька в порядку спадкування. Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 15.02.2024 року у справі №560/14067/21 вважає безпідставним, оскільки у постанові розглядалося питання заміни сторони виконавчого провадження, а не отримання нарахованої пенсії за життя спадкодавця спадкоємцями за законом. В засідання апеляційного суду сторони не з`явилися, будучи повідомленими про розгляд справи. Позивачка надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.11.2021 року у справі № 560/14110/21 та від 18.03.2024 року у справі № 560/2501/24, ОСОБА_2 нарахована доплата на загальну суму 193985,01 грн., в тому числі: - на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.11.2021 року у справі № 560/14110/21, яке набрало законної сили 14.12.2021 року, за період з 01.12.2019 року по 28.02.2022 року нарахована сума доплати в розмірі 123985,01 грн.; - на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.03.2024 року у справі № 560/2501/24, яке набрало законної сили 17.04.2024 року, за період з 01.07.2021 року по 31.05.2024 року нарахована сума доплати в розмірі 70000 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Тишкун Ж.Я. заведена спадкова справа № 138/2024 після смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_1 є спадкоємицею ОСОБА_2 , їй видано свідоцтво про право на спадщину на майно. 23.06.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою щодо коштів, які підлягали виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення суду. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.06.2025 № 2200-0405-8/48610 позивачці роз`яснено порядок отримання коштів, нарахованих на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду. Наведене підтверджується матеріалами справи. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що суми пенсії, які не були одержані спадкодавцем за життя, входять до складу спадщини, а тому позивачка як єдина спадкоємиця, що належно прийняла спадщину, набула право на отримання невиплаченої пенсії в порядку спадкування. Судовий збір у сумі 908 грн. та 1211,20 грн., присуджений до стягнення у адміністративних справах, не входить до складу пенсійних виплат та повинен стягуватися відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», відтак в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги про помилковість таких висновків суду є безпідставними. Так, відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (ст.ст.1218, 1219 ЦК України). За змістом ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. В силу ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За нормами ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Згідно з постановою Верховного Суду від 14.02.2022 року у справі №243/13575/19 стаття 1227 ЦК України встановлює сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (ст. 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.09.2020 року справа №428/6685/19 положення ч.ч. 2, 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину. Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини. Згідно з ст. 46 цього ж Закону нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. У разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ) членів сім`ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім`ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов`язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими. Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду у справі №560/14067/21 від 15.02.2024 року. При цьому позивачка у межах визначеного законом 6-місячного строку не зверталася до органу ПФУ за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові. Відтак ця невиплачена пенсія увійшла до складу спадщини ОСОБА_2 . Наявність свідоцтв про право на спадщину за законом від 05.03.2025 року, цілком підтверджує, що позивачка є єдиною спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_2 . Отже, вся сума недоотриманої пенсії померлого належить їй на праві власності в порядку спадкування. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування та стягнути з ГУ Пенсійного фонду України у Хмельницькій області на користь позивачки недоотриману ОСОБА_2 за життя пенсію в розмірі 193985,01 грн. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції по суті спору. Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 квітня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 11 червня 2026 року. Судді Л.М. Грох А.М. Костенка О.І. Ярмолюк