Постанова Харківський апеляційний суд № 642/7795/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2026 року м. Харків справа № 642/7795/24 провадження № 22-ц/818/799/26 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Пилипчук Н.П., суддів колегії : Тичкової О.Ю., Маміної О.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Фінанс» на ухвалу Холодногірського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2025 року, постановлену у складі судді Вікторова В.В.,- ВСТАНОВИВ: У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Фінанс» звернулось із позовом до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання. 08.11.2025 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки відповідач перебуває на військовій службі в ЗСУ з лютого 2025 року. Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2025 року провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання зупинено до припинення перебування ОСОБА_2 на військовій службі в ЗСУ. В апеляційній скарзі представник позивача просить ухвалу суду скасувати, та направити справу для продовження розгляду. Зазначає, що витребувані судом документи (витяг із наказу №53 від 20.02.2025 року та довідка від 10.03.2025) не містять інформації, що відповідач, перебуваючи на військовій службі виконує бойові завдання у зоні бойових дій, що унеможливлює їй брати участь у судових засіданнях ні особисто, ні у режимі відеоконференції, а тому вони не є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України. При цьому звертає увагу суду, що в суді першої інстанції до закриття підготовчого провадження та деякий час після цього, відповідач діяла через свого представника - адвоката Лисенка А.О., що дозволяло відповідачу реалізовувати свої процесуальні права, передбачені законом та обставини розірвання із яким договору про надання правничої допомоги належним чином не встановлені. Отже, нібито, розірвання договору про надання правничої допомоги із адвокатом Лисенком А.О. на даній стадії судового провадження та не залучення до участі у справі іншого представника, що з огляду на наявність у Відповідачки можливості подавати документи до суду також є доступним для Відповідачки, - спрямовані на свідоме затягування розгляду справи та містять ознаки зловживання процесуальними правами ,що залишилося поза увагою районного суду. ОСОБА_1 надала відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначила, що якщо учасник справи служить у складів ЗСУ, надає відповідні докази та клопоче про зупинення провадження у справі з цих підстав, у суду немає дискреції відмовити у задоволенні такого клопотання. Крім того, зазначила, що наполягає на зупиненні провадження з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 754/947/22 від 12.11.2025 року. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зарахована у списки в/ч НОМЕР_1 і станом на день розгляду даної справи виконує обов`язки військової служби, а також враховуючи імперативні положення статті 251 ЦПК України, суд вважає обґрунтованим клопотання про зупинення провадження у справі. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій. Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб та оголошено проведення загальної мобілізації. В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на даний час. Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов`язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі Положення). Відповідно до п. 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України. Тобто, п. 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17, провадження № 61-9218св22, від 29 березня 2023 року, у справі № 756/3462/20, провадження № 61-7918св22. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25) зазначила, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм. Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі. Встановлено, що відповідно до довідки від 10.03.2025, підписаною командиром в/ч ОСОБА_3 , солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 . Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) №53 від 20.02.2025 року, військовослужбовець за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_1 , майстер ремонтного відділення бронетанкової техніки взводу технічного забезпечення 4-го штурмового батальйону, ВОС 700244А, з 20.02.2025 року прийнята на посаду та приступила до виконання службових обов`язків. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Станом на час вирішення питання про зупинення провадження у даній справі матеріали справи містять достовірні докази на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 на час розгляду даної справи перебуває у складі військової частини НОМЕР_1 . Довід скаржника про те, що відповідач не позбавлена можливості ефективно використовувати свої процесуальні права, зокрема, надати повноваження представляти її інтереси адвокатом, не спростовує її права на зупинення провадження на момент винесення оскаржуваної ухвали. Вирішальним при застосуванні п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 754/947/22, є волевиявлення військовослужбовця. Суд зобов`язаний зупинити провадження, якщо сторона - військовослужбовець не висловила бажання продовжувати розгляд справи. У цій справі клопотання про зупинення провадження було подано відповідачем, наміру продовжувати розгляд справи від відповідача як до суду першої, так і до апеляційної інстанцій, не надходило. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зупинення провадження у справі, а тому рішення суду першої інстанції не може бути скасоване з підстав наведених в апеляційній скарзі. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає. Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Фінанс» залишити без задоволення. Ухвалу Холодногірського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді О.В. Маміна О.Ю. Тичкова