Постанова Одеський апеляційний суд № 515/983/25

Номер провадження: 22-ц/813/5027/26 Справа № 515/983/25 Головуючий у першій інстанції Луцюк В. О. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.06.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого-судді Комлевої О.С., суддів: Драгомерецького М.М., Сегеди С.М., розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Тальчук Поліна Іллівна, на рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 05 січня 2026 року, ухваленого під головуванням судді Луцюк В.О., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в: У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факоринг Партнерс» (далі по тексту ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 56 047,70 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат. В обґрунтування позовним вимог зазначено, що 29.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» (далі - ТОВ «Маніфою») та відповідачем укладено договір позики № 1609878, за умовами якого відповідачка отримала кредит у сумі 1 300,00 грн зі сплатою відсотків: 1,33 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики (розмір процентів акційний, фіксований); 1,99 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики (розмір процентів базовий, фіксований); 1,99 % від суми позики за кожен день користування позикою (базова процента ставка); 1,01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми позики та процентів за користування позикою (розмір процентів на прострочену позику). 11.08.2021 між ТОВ «Маніфою» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») укладено договір факторингу №11-08/2021, за умовами якого ТОВ «Маніфою» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 1609878 від 29.01.2021, укладеним із ОСОБА_1 23.05.2024 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 23/05/24, за умовами якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 1609878 від 29.01.2021, укладеним із ОСОБА_1 . Відповідно, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 1609878 від 29.01.2021, укладеним із ОСОБА_1 . Відповідачка порушила зобов`язання за кредитним договором, допустила заборгованість, яка станом на день формування позову становить 4 026,10 грн, з яких: 1 300,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2 726,10 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги. 29.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (далі - ТОВ «Служба миттєвого кредитування») укладено договір № 2108854974723, за умовами якого відповідачка отримала кредит у сумі 4 000,00 грн строком на 1 рік, зі сплатою відсотків за користування кредитом, які розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у визначеному умовами договору розмірі. 01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі ТОВ «Вердикт Капітал») було укладено договір факторингу №1-12, за умовами якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 2108854974723 від 29.03.2021, укладеним із ОСОБА_1 10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі ТОВ «Коллект Центр») укладено договір факторингу № 10-03/2023/01, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором №2108854974723 від 29.03.2021, укладеним із ОСОБА_1 18.02.2025 між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 18-02/25, за умовами якого ТОВ «Коллект Центр» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 2108854974723 від 29.03.2021, укладеним із ОСОБА_1 . Відповідно, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 2108854974723 від 29.03.2021, укладеним із ОСОБА_1 . Відповідачка порушила зобов`язання за кредитним договором, допустила заборгованість, яка станом на день формування позову становить 69 202,40 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 65 202,40 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, з яких позивач, з урахуванням принципів розумності, співмірності та пропорційності, просить стягнути з відповідача 52 021,60 грн, з них: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 48 021,60 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги. Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 05.01.2026 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість: за кредитним договором № 1609878 від 29.01.2021 у сумі 4 026,10 грн, з яких: 1 300,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2 726,10 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; за кредитним договором № 2108854974723 від 29.03.2021 у сумі 52 021,60 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 48 021,60 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, загалом на суму 56 047,70 грн (п`ятдесят шість тисяч сорок сім грн 70 к.), з яких: 5 300,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 50 747,70 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, а також 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40к.) судового збору та 8 000,00 грн (вісім тисяч грн 00к.) понесених витрат на правову допомогу; в іншій частині стягнення витрат на правову допомогу відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Тальчук П.І., звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просила суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнути на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» загальну заборгованість у розмірі 8908,30 грн. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що матеріали справи не містять підтверджень, що правила надання грошових коштів у позику, надані позивачем у редакції від 11.12.2020 розумів відповідач та ознайомився, а також погодився з такими, підписуючи кредитний договір, у зв`язку із чим вони не є частиною укладеного між сторонами правочину, а тому не повинні враховуватися судом під час розгляду справи. Також скаржником стверджується, що позивачем в односторонньому порядку змінено строки кредитування та здійснено нарахування відсотків поза визначеного кредитним договором строку кредитування, жодних доказів на підтвердження пролонгації по кожному оспорюваному кредитному договору, відповідного до їх умов, позивачем не надано та матеріали справи таких відомостей не містять. Як зазначено скаржником, останній не вчиняв жодних дій, що свідчили б про намір пролонгувати строк дії кредитних договорів та позивач відповідних доказів на спростування зазначеного не надав. Апеляційна скарга також мотивована не врахуванням судом першої інстанції здійснення позивачем нарахування суми заборгованості по відсоткам за кредитним договором № 2108854974723 від 29.03.2021 року після закінчення строку дії даного договору. Рішення суду в частині підтвердження факту переходу права вимоги від первісних кредиторів до позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» відповідачем в апеляційній скарзі не оскаржується. У відзиві на апеляційну скаргу представником ТОВ «Факторинг Партнерс» заперечувалося проти задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що нарахування відсотків за користування кредитними коштами відбувалося у відповідності до умов кредитних договорів та із врахуванням принципів розумності, співмірності та пропорційності. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до положень ст. 376, є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору у вигляді сплати процентів за користування кредитними коштами, конкретні умови кредитування, відповідачкою не виконані взяті на себе зобов`язання за договорами, у матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачкою заборгованості за кредитними договорами. Колегія суддів частково не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції та з огляду на доводи апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити наступне. За змістом ст.ст. 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту)другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно матеріалів справи, 29.01.2021 року у відповідності до положень ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 1609878, за умовами якого відповідачу надано позику у розмірі 1300,0 грн. Факт укладення даного договору та отримання кредитних коштів відповідачем по справі в апеляційній скарзі не заперечується та не оскаржується. Пунктом 2.4 договору сторони визначили розмір процентів за користування кредитними коштами та порядок їх нарахування, а саме: -проценти за користування позикою нараховуються за спадною процентною ставкою на підставі фіксованого середньоденного розміру процентів за користування позикою відповідно додатку № 1 до договору позики (п. 2.4.1); - середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 1,33000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики (п. 2.4.2); - середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1,99000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики (п. 2.4.3); - базова процентна ставка за позикою, фіксована; 1,99000% від суми позики за кожен день користування позикою (п. 2.4.4); Згідно п. 2.4.5 позикодавець надає позичальнику можливість сплати процентів за користування позикою на акційних умовах (відповідно до п. 2.4.2) виключно за умови належного виконання позичальником зобов`язань за цим договором. У випадку недотримання позичальником умов сплати процентів за користування позикою на акційних умовах, за договором застосовується базова процентна ставка. Додаток № 1 до договору позики містить обумовлений сторонами графік нарахування за позикою, згідно якого сума позики становить 1300,0 грн та нараховані проценти 518,70 грн; загальна вартість кредиту становить 1818,70 грн. З наведеного вбачається обумовлення сторонами розміру процентів за користування кредитними коштами, порядок і умови їх нарахування та погашення забергованості. Разом з тим, зі змісту вказаного договору також вбачається, що сторонами в тому числі обумовлений строк дії договору, а саме; 30 днів, до 28.02.2021 року. Вказаний строк неодноразово продовжувався, шляхом укладення між сторонами додаткових угод: № 1 від 25.02.2021 року, якою змінено строк позики до 27.03.2021 року; № 2 від 30.03.2021 року, до 29.04.2021 року (т. 1, а.с. 58-59 зворот) та відповідно з обумовленням нового графіку платежів за процентами на наступні строки дії договору, визначеного додатковими угодами. Вказані додаткові угоди підписані ОСОБА_1 електронним одноразовим підписом, факт підписання таких останньою не заперечується. Згідно наведеного в додатковій угоді № 1 від 25.02.2021 графіку платежів розмір процентів, який підлягав стягненню з ОСОБА_1 за договором позики за наступний визначений сторонами строк (до 27.03.2021), за користування наданим кредитом, становить 776,10 грн (т. 1, а.с. 58, 58 зворот). Розмір нарахованих відсотків за користування кредитним коштами, за наступний період до 29.04.2021, згідно додаткової угоди № 2 від 30.03.2021, становить 776,10 грн. Відомостей щодо подальшого продовження строку дії договору матеріали справи не містять. Тобто, сторонам погоджено остаточний строк дії договору до 29.04.2021 року. Відомостей щодо повного/часткового погашення відповідачем заборгованості за даним договором матеріали справи не містять. Натомість, як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, нарахування процентів за користування кредитом продовжувалося й після закінчення строку дії договору, а саме до 18.06.2021 року та станом на вказану дату заборгованість становить в загальному розмірі 4026,10 грн, яка відповідно заявлена позивачем у позові про стягнення заборгованості за договором позики № 1609878 від 29.01.2021 року. Однак, зважаючи на обумовлений сторонами розмір наданого кредиту, що становить 1300,0 грн (факт отримання кредитних коштів відповідачем не заперечується), строк дії договору позики до 29.04.2021 (з урахування продовження такого, шляхом укладення додаткових угод), а також погодження нових графіків розрахунку процентів за користування кредитними коштами, наведених в додаткових угодах із зазначенням розміру таких, розмір заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 за договором позики № 1609878 від 29.01.2021 становить 3370,90 грн, яка складається з тіла кредиту 1300,0 грн та процентів за користування кредитом 2070,90 грн. З підстав викладеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про обґрунтованість доводів апеляційної скарги в даній частині, оскільки матеріалами справи підтверджується факт нарахування процентів за користування кредитними коштами поза межам обумовленого сторонами строку кредитування. З вимогами щодо стягнення відсотків у відповідності до ст. 625 ЦК України позивач не звертався. Відповідно, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зроблено передчасні та помилкові висновки про наявність в даному випадку правових підстав для задоволення заявлених позивачем вимог щодо стягнення заборгованості за вказаним договором позики в повному обсязі. Щодо стягнення заборгованості за договором про надання фінансових послуг № 2108854974723 від 29.03.2021 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Вказаний договір укладено між ТОМ «Служба миттєвого користування» та ОСОБА_1 в електронній формі у відповідності до положень ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» та факт укладення такого відповідачем не заперечується та в судовому порядку не оскаржується. Згідно даного договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 4000,0 грн. Орієнтовний строк повернення кредиту становить 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (п. 1.3). В п. 1.4 сторонами визначено розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитом. До матеріалів справи також долучено погоджений сторонами графік платежів за кредитним договором, наведеним в додатку № 2 до договору, згідно якого тіло кредиту за договором становить 4000,0 грн, проценти за користування кредитом 1280,0 грн (т. 1, а.с. 67). Загальна вартість наданого кредиту, згідно вказаного графіку платежів, розрахована за погоджений сторонами строк кредитування 16 днів, становить 5280,0 грн. Відомостей щодо продовження вказаного строку кредитування за погодженням стороні договору матеріали справи не містять. Однак, як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснювалося ТОВ «Служба миттєвого кредитування» й поза межами обумовленого сторонами строку дії договору, що становить 16 днів з моменту отримання кредиту (т. 1, а.с. 47 зворот-49) та розмір заборгованості згідно наданого розрахунку станом на 30.11.2021 року становить 33000,0 грн. Звертаючись до суду із позовною заявою в частині стягнення заборгованості за договором про надання фінансових послуг № 2108854974723, ТОВ «Факторинг Партнерс» заявлено розмір заборгованості, що становить 52021,60 грн, що значно перевищує зазначеному в наданому розрахунку розмір заборгованості. З підстав викладеного, оскільки матеріали справи не містять погодження сторонами продовження строку кредитування, визначеного договором, колегія суддів приходить до висновку про передчасність та помилковість висновків суду першої інстанції в даній частині, та відповідно сума заборгованості, що підлягає стягненню за вказаним договором становить 5280,0 грн. Таким чином, враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача за договором позики № 1609878 від 29.01.2021 року та договором про надання фінансових послуг № 2108854974723 від 29.03.2021 року становить 8650,90 грн. Апеляційний суд також вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України). За подання позовної заяви ТОВ «Факторинг Партнерс» сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0533960040 від 01.07.2025 року. За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 3633,60 грн, що підтверджується квитанцією № 1469-4946-3404-0807 від 01.02.2026 року. З урахування висновків суду про наявність підстав для зміни оскаржуваного рішення в частині розміру заборгованості та відсоткове співвідношення заявлених позовних вимог (17 %), судовий збір, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 за розгляд справи у суді першої інстанції становить 411,8 грн. Разом з тим, враховуючи часткове задоволення поданої ОСОБА_1 , апеляційної скарги, судовий збір, який підлягає стягненню з ТОВ «Факторинг Партнерс» на її користь становить 3524,60 грн. За положеннями ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Таким чином, з ТОВ «Факторинг Партнерс» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3112,80 грн. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. З огляду на положення п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому згідно п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Керуючись ст.ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Тальчук Поліна Іллівна задовольнити частково. Рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 05 січня 2026 року змінити в частині розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 . Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість: за кредитним договором № 1609878 від 29 січня 2021 року у сумі 3370,90 грн, яка складається з тіла кредиту 1300,0 грн та процентів за користування кредитом 2070,90 грн; за кредитним договором № 2108854974723 від 29 березня 2021 року у сумі 5280,0 грн, яка складається з тіла кредиту 4000,0 грн та процентів за користування кредитом 1280,0 грн, а всього загалом на суму 8650 (вісім тисяч шістсот п`ятдесят) грн 90 коп. В іншій частині судове рішення залишити без змін. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 3112 (три тисячі дванадцять) грн 80 коп. Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складений 11 червня 2026 року. Головуючий ……………………………………………… О.С. Комлева Судді М.М. Драгомерецький С.М. Сегеда